Неспецифічний виразковий коліт (скор. НЯК) є хронічним запальним захворюванням, що вражає кишечник. Неспецифічний виразковий коліт, симптоми якого обумовлюють розвиток на поверхні слизової органу характерних виразок, може стати причиною розвитку серйозних ускладнень, починаючи від кишкових кровотеч і закінчуючи звуженням просвіту стінками кишечника при подальшому розвитку в рамках віддаленого періоду прогресування такого захворювання, як колоректальний рак.
Загальний опис
Основний пік захворюваності НЯК припадає на пацієнтів у віці від 20 до 40 років, друга «хвиля» за піку захворюваності припадає на вік 60-70 років.
Є деякі особливості у частині статевої приналежності і приналежності до конкретної місцевості проживання. Так, наприклад, відомо, що неспецифічний виразковий коліт у чоловіків діагностується набагато частіше, ніж неспецифічний виразковий коліт у жінок, приблизно визначено співвідношення 1,4:1.
Також відомо, що жителі сільської місцевості рідше стикаються з цим захворюванням у порівнянні з жителями міст і мегаполісів.
Зупиняючись безпосередньо на патологічний процес, зазначимо, що, як правило, НЯК бере свій початок з прямої кишки, і вже після, за рахунок поступового поширення, він вражає всю слизову кишечника. Відштовхуючись від деяких наявних даних, можна виділити, що в середньому близько 30% випадків актуальний для захворювання запальних процес охоплює тільки пряму і сигмовидну кишку (тобто процес обмежується тільки зазначеними областями). У той же час близько 50% випадків перебігу патологічного процесу супроводжується охопленням і прямої кишки, і сигмовидної кишки, а також поперечної ободової і низхідної ободової кишки. В довершення для решти 20-30% випадків можна позначити, що патологічний процес вражає повністю весь кишечник.
Актуальні зміни, які вражають слизову кишечника, визначаються на підставі конкретної фази запального процесу. Так, при гострій фазі зміни полягають у наступних ураженнях: набряклість слизової і її почервоніння, розвиток спонтанних кровотеч або кровотеч, зумовлених певним контактом (наприклад, слизової і калу), формування зовнішніх точкових виразок, поява псевдополипозных утворень (нагадують поліпи утворення, що формуються на тлі запального процесу).
Також виділяють фазу ремісії, для неї характерна атрофія, що супроводжується витончення слизової при одночасному порушенні властивих їй функцій. Крім цього в рамках даної фази зникає судинний малюнок слизової, в ній утворюються лімфатичні інфільтрати.
Для розуміння процесів, що відбуваються при даному захворюванні, можна розглянути анатомічні особливості товстого кишечника і його фізіологію.
Товстий кишечник: анатомія, особливості фізіології
Кишечник поділяється на товсту і тонку кишку. Товста кишка бере свій початок з боку кінцевого ділянки тонкої кишки, а її завершенням є анальний отвір. У довжину товста кишка становить близько півтора метрів, початок її широке, тут вона в діаметрі досягає 7-15 см, поступово вона звужується, тим самим, досягаючи діаметра 4 см в області кінцевого відділу кишки.
Крім таких зазначених особливостей, товста кишка також характеризується і тим, що в ній є шість частин (відділів):
- Сліпа кишка. Даний ділянку кишки знаходиться під верхнім краєм клубової кишки. Показники довжини сліпої кишки в середньому можна визначити в 75 див.
- Висхідна ободова кишка. Вона знаходиться збоку живота, праворуч. Ободова кишка виступає як продовження сліпої кишки. Анатомічно в своєму розташуванні вона досягає області правого підребер’я, в якому відбувається її перехід до правого згину. У довжину ця кишка становить близько 24 див.
- Поперечно-ободова кишка. Ця кишка бере свій початок з боку правого вигину, надалі відбувається її перехід до пупкової області, після вона йде до правого підребер’я. З боку лівого підребер’я ця кишка утворює лівий вигин, зверху вона розташовується близько печінки, селезінки і великої кривизни органу шлунка, в той час як під нею розташовуються петлі тонкого кишечника. У довжину даний відділ у середньому становить 56 див.
- Низхідна ободова кишка. Довжина кишки становить близько 22 см, розташована вона в животі зліва, збоку.
- Сигмовидна кишка. У середньому ця кишка має довжину 47 см, вона являє собою продовження попереднього відділу, а також є областю переходу в пряму кишку. У більшій своїй частині порожня сигмовидна кишка знаходиться в області малого тазу.
- Пряма кишка. Власне ця частина є кінцевим відділом у товстому кишечнику, в середньому її довжина становить близько 15 см, завершується вона анальним отвором.
Кожен з перерахованих відділів має м’язовим і підслизовим шарами, а також слизовою оболонкою, остання при цьому має поверхню у вигляді епітеліальних клітин, а також має криптами – специфічними микрожелезами.
Є у товстої кишки і деякі властиві їй особливості. Так, волокна в основі її м’язового шару зовні містять м’язові стрічки, всього їх три. Такі стрічки беруть свій початок з боку апендикса, а їх завершення припадає на нижню частину області розташування сигмовидної кишки. М’язові волокна у стрічках володіють великим тонусом порівняно з м’язовими волокнами в основі м’язового шару. Враховуючи це, в тих ділянках, де в м’язовій стінці кишки тонус найменший, формуються специфічного типу випинання – гаустры. У прямій кишці гаустры відсутні.
Будова товстої кишки
Тепер зупинимося на основних особливостях, а точніше на функціях, які характеризують фізіологію товстого кишечника.
- Всмоктуюча функція. Близько 95% рідини протягом доби всмоктується саме в середовищі товстого кишечника поряд з електролітами, даний показник еквівалентний в середньому 1,5-2 літрів.
- Евакуаторна функція. Нагромадження калу відбувається у товстій кишці, у подальшому, як зрозуміло, цьому сприяє його виведення з організму.
Що примітно, в нормальному стані області просвіту кишечника в середньому живе близько близько чотирьох сотень різних бактерій, при цьому близько 70% загальної чисельності бактерій припадає на бактероїди і біфідобактерії.
Зазначені різновиди беруть безпосередню участь у процесах перетравлення харчових волокон, а також в процесах розщеплення жирів і білків. Крім того, виробляється бактеріями вироблення необхідних організму корисних речовин. За рахунок діяльності біфідобактерій забезпечується вироблення і постачання організму вітамінами групи B (B1, B2 і B12), фолієвою кислотою нікотиновою кислотою. Крім цього є припущення, що за рахунок діяльності біфідобактерій скорочується ризик розвитку раку товстої кишки.
Також зазначимо, що завдяки представникам мікрофлори в середовищі товстого кишечника забезпечується вироблення різного типу речовин, що володіють антибактеріальною активністю, а це, в свою чергу, дозволяє належним чином реагувати на появу хвороботворних мікроорганізмів.
Неспецифічний виразковий коліт: причини
Конкретних причин, що провокують дане захворювання, на даний момент немає, проте є певні припущення щодо частини схильності до його розвитку факторів. Зокрема такі фактори, як передбачається, негативним чином позначаються на імунній відповіді, з-за чого і розвивається НЯК.
В числі такого типу чинників, наприклад, виділяють генетичну схильність (наявність у найближчих родичів даного захворювання), а також деякі мутації генів.
Крім цього виділяють вплив певного інфекційного компоненту, на цей рахунок існує дві основні теорії, що стосуються участі мікроорганізмів у розвитку захворювання. На підставі першої з них інфекція, точніше вже саме по собі попадання в середу кишечника є сприяючим чинником до розвитку запалення його слизової оболонки. Мова в даному випадку йде про патогенних бактеріях (визначених їх різновидах), тобто про бактерії, які можуть спровокувати появу інфекційного захворювання. На підставі ж другої теорії у розвитку запалення відштовхуються від надмірної реакції організму за частиною імунної відповіді на антигени з боку непатогенних бактерій, тобто тих бактерій, які викликають захворювання.
Передбачається також, що в числі факторів, що привертають до розвитку НЯК може бути позначено тривале вживання нестероїдних протизапальних препаратів. Стреси, харчова алергія – ці фактори також відносяться до групи сприяючих.
Неспецифічний виразковий коліт: симптоми
Перш, ніж перейти безпосередньо до симптоматиці, позначимо, що виразковий коліт відрізняється в залежності від конкретної області локалізації патологічного процесу і від ступеня його поширеності. Наприклад, лівобічний коліт супроводжується ураженням області низхідної ободової кишки і сигмовидної кишки, при розвитку запального процесу в прямій кишці говорять про проктиті, а якщо поразки зазнав повністю весь товстий кишечник, то це – тотальний коліт.
У загальному плані розгляду НЯК характеризується хвилеподібним своїм плином, ремісії чергуються з періодами загострень. Загострення супроводжуються різними проявами симптоматики, що, знову ж таки, визначається конкретною областю локалізації патологічного процесу, а також ступенем його інтенсивності.
Виразковий проктит, наприклад, супроводжується хворобливими помилковими позивами до дефекації, кровотечами з боку заднього проходу, болем внизу живота.
У деяких випадках прояви проктиту кровотечі із заднього проходу є єдиним симптомом, що вказує на наявність цього захворювання. Буває і так, що у крові також з’являються домішки гною.
Якщо мова йде про лівосторонньому коліті, то перебіг захворювання супроводжується проносом, в калових масах також можна виявити домішку крові. Такий симптом, як біль у животі, в даному випадку характеризується досить вираженою ступенем прояви, біль в основному переймоподібний і в більшості випадків зосереджується ліворуч. У числі супутніх ознак захворювання можна позначити здуття живота, зниження апетиту. Також, на тлі тривалого проносу і порушення травлення в частих випадках відзначається загальне схуднення пацієнтів. Крім проносу в окремих випадках може спостерігатися і запор (при обмеженій формі ураження прямої кишки), хоча пронос – супутник захворювання у середньому в 95% випадків.
При тотальному коліті, який, як зазначено, супроводжується ураженням всієї товстої кишки, біль у животі проявляється інтенсивно, пронос постійний і багатий, кровотечі із заднього проходу також досить виражені. Слід окремо зазначити, що тотальний коліт сам по собі є станом, небезпечним для життя пацієнта, тому як його супутником стають зневоднення, розвиток колапсів на тлі значного зниження артеріального тиску, а також ортостатичний і геморагічний шок.
Особливо небезпечним станом є фульмінантна (або блискавична) форма прояву НЯК, тому як вона може стати причиною розвитку вкрай серйозних за характером прояву ускладнень, які можуть досягати навіть розриву стінки кишки. В якості одного з найбільш поширених варіантів ускладнень при даній формі прояви захворювання позначається токсичну збільшення розмірів товстої кишки, що визначається як мегаколон. Вважається, що це стан обумовлюється актуальною блокадою, якій піддаються в кишечнику рецептори гладкої мускулатури на тлі впливу надлишкового вироблення оксиду азоту. Такий перебіг патологічного процесу призводить до розвитку тотального розслаблення з боку м’язового шару.
Що примітно, в середньому до 20% випадків прояви захворювання не обмежуються лише кишковими проявами. Так, при НЯК супутниками актуального запального процесу можуть стати різні форми дерматологічних патологій (вузлувата еритема, гангренозна піодермія тощо), запальні ураження очей (эписклерит, увеїт, ірит та ін), стоматит, розм’якшення кісток (остеомаляція), патології суглобів (спондиліт, артрит тощо), патології жовчовивідної системи, остеопороз, гломерулонефрит, міозит, васкуліт тощо Може відзначатися температура в межах до 38 градусів, болі в м’язах і суглобах та ін.
Локалізація запалення в товстій кишці
Неспецифічний виразковий коліт: ускладнення
Актуальні для захворювання патологічний процес можуть стати згодом причиною розвитку ряду ускладнень, виділимо деякі з них:
- Токсична розширення кишки. Коротко у загальному розгляді ми вже виділяли це патологічне зміна, виділимо додаткові моменти, його стосуються. Так, важливо враховувати, що дана патологія є досить небезпечною, крім м’язового розширення тут присутній також здуття за рахунок газів, причому із-за розширення стінки кишки підлягають витончення, що, в свою чергу, обіцяє подальшого її розриву й розвитку перитоніту.
- Вторинні форми кишкових інфекцій. Із-за наявного запалення слизова кишечника є ідеальним середовищем для кишкової інфекції. Такого роду ускладнення значною мірою погіршує загальну картину перебігу НЯК. Тут відзначається зневоднення, пронос (до 14 разів на добу), підвищена температура.
- Малігнізація процесу. В даному випадку мова йде про формування на місці запального процесу злоякісного пухлинного освіти.
- Гнійні ускладнення. В якості одного із варіантів можна позначити парапроктит, при якому розвивається гостре запалення клітковини в оточенні прямої кишки. Лікування такого запалення проводиться тільки хірургічним шляхом.
Діагностування
В якості основного методу діагностики неспецифічного виразкового коліту застосовується метод колоноскопії, за рахунок якого є можливість детального дослідження області ураження, тобто внутрішніх стінок кишечника і його просвіту.
Такі методи діагностики, як рентгенологічне дослідження із застосуванням барію та іригоскопія визначають можливість виявлення дефектів у стінках кишечника, а також дозволяють визначити, наскільки змінилися його розміри на тлі актуальних патологічних процесів. Крім того, тут же можна визначити порушення перистальтики і змінений стан просвіту (точніше – її звуження).
КТ (комп’ютерна томографія) також є досить ефективним в частині результатів методом діагностики, з її допомогою може бути візуалізована картина патологічних змін у середовищі кишечнику.
Додатково в діагностиці захворювання використовується метод копрограми, проводиться тест на наявність прихованої крові, виконується бактеріологічний посів.
За рахунок аналізу крові при НЯК також може бути отримана картина неспецифічного форми запального процесу. На підставі біохімічних показників крові можна судити про присутність в основному патологічному процесі при даному захворюванні інших патологій, а також про наявність функціональних порушень в різних системах і органах, у тому числі і про наявність супутніх розладів системи травлення.
В ході колоноскопії, як правило, проводиться біопсія (вилучення матеріалу) ділянки стінки кишки, що піддалося змінам, використовуваного для подальшого гістологічного дослідження.
Лікування
Лікування неспецифічного виразкового коліту зважаючи смутного уявлення про причини, що його провокують, зводиться до забезпечення заходів, що сприяють зниженню інтенсивності запального процесу, а також заходів, спрямованих на усунення або зменшення проявів симптоматики при одночасній профілактиці розвитку ускладнень та загострень захворювання. У кожному разі таке лікування індивідуально, в ньому, як і в будь-якому лікуванні, важливо дотримуватися рекомендації, дані лікарем. Особливу роль у лікуванні відіграє дотримання дієти з виключенням ряду продуктів, які погіршують загальний стан кишечника та патологічного процесу в ньому.
При появі ознак, що вказують на можливу наявність такого захворювання, як неспецифічний виразковий коліт, необхідно звернутися до проктолога.
