Спленомегалія – патологічний стан, що характеризується збільшенням селезінки. Це не самостійне захворювання, а важливий симптом іншої недуги. Варто також зазначити, що збільшення селезінки можна діагностувати у 5% повністю здорових людей.
Іноді спленомегалія може відзначатися одночасно з збільшенням печінки. У такому разі говорять про прогресуванні гепатоспленомегалии.
Дане патологічний стан може проявитися у людей різних вікових груп, в тому числі і у маленьких дітей. Селезінка – непарний орган, який розташовується в черевній порожнині з лівого боку. Це своєрідний анатомічний «фільтр», який має властивість затримувати патогенні мікроорганізми, а також пошкоджені кров’яні клітини, і не давати їм далі поширюватися по організму людини.
Причини
Причин для прогресування спленомегалії існує безліч. Від того, що саме спровокувало збільшення органу, залежить симптоматика, а також подальше лікування недуги у дітей і дорослих.
Найбільш часто причиною прогресування спленомегалії є інфекційні агенти:
- гострі бактеріальні: міліарний туберкульоз, тифо-паратіфозние патології, а також сепсис;
- хронічні бактеріальні: туберкульоз селезінки, бруцельоз;
- вірусні: краснуха, кір, інфекційний мононуклеоз, захворювання печінки (гепатит);
- протозойні: лейшманіоз, малярія;
- мікози;
- гельмінтози.
Інші причини розвитку спленомегалії:
- анемії: гемолітичні, гемоглобінопатії та інше;
- хвороби органів кровотворення (системні);
- аутоімунні хвороби;
- порушення згортання крові в організмі – цироз Піку (одночасне ураження серця, легенів і печінки), портальна гіпертензія, інше;
- вогнищеві ураження селезінки – абсцеси, пухлини, кісти, інфаркти;
- тезаурисмозы – спадкові або набуті порушення метаболізму.
Спленомегалія
Форми
У медицині розрізняють дві форми спленомегалії, які можуть проявлятися як у дорослих людей, так і у дітей:
- запальна;
- невоспалительная.
Запальна форма недуги розвиватися під впливом глистових інвазій, бактеріальних інфекцій, із-за інфаркту і абсцесу селезінки (часта причина прогресування). На тлі все це відбувається зниження її основних функцій, а також запалення тканин.
Невоспалительная форма патології протікає без запалення тканин. Але відбувається зниження імунокомпетентної і виборчої функції. Передують її розвитку аутоімунні патології, анемії, хвороби органів кровотворення та інше.
Симптоматика
Клінічна картина може дещо відрізнятися в залежності від того, яка форма недуги була діагностована у людини. Також варто зазначити, що симптоми спленомегалії більш виражені у дітей.
Симптоми запальної форми:
- інтоксикаційний синдром;
- підвищення температури;
- під час промацування лівого підребер’я, пацієнт відзначає болючість в даній області. Біль може іррадіювати у праве підребер’я (місце локалізації печінки);
- по мірі розвитку патології відзначається поява ріжучої болі в лівому підребер’ї. Загальні симптоми доповнюються рідким стільцем, блювотними позивами.
Симптоми незапального форми:
- температура зрідка може підвищуватися до 37,5 градусів, але найчастіше вона знаходиться в межах норми;
- при промацуванні лівого підребер’я хворобливості може не бути зовсім, або може відзначатися слабкий больовий синдром;
- хворий відзначає, що в області, де розташовується селезінка, з’явилася слабка і тягучий біль;
- інтоксикаційний синдром відсутній.
Діагностика
У випадку прояву хоч одного із зазначеного вище симптомів слід негайно звернутися до лікаря для проходження діагностики та уточнення діагнозу. Основне завдання медичного фахівця – точно встановити патологію, яка стала причиною прогресування спленомегалії.
Стандартна програма діагностики включає в себе:
- аналіз скарг і уточнення симптомів;
- огляд;
- аналіз крові;
- біохімія крові;
- коагулограма;
- аналіз сечі;
- посів крові;
- УЗД. Дає можливість оцінити стан органів черевної порожнини – селезінки, печінки, підшлункової та інше. Метод часто використовується для діагностики спленомегалії у дітей;
- генетичне дослідження;
- стерильна пункція;
- КТ;
- аутоімунні біохімічні маркери.
Методики лікування
Лікування спленомегалії проводять тільки в стаціонарних умовах. Лікування народними засобами в домашніх умовах проводити заборонено, так як це може призвести до погіршення стану хворого, а також до розвитку ускладнень.
Перше, що необхідно зробити медичним фахівцям, з’ясувати справжню причину прогресування патологічного стану пацієнта. Важливо точно встановити захворювання, на тлі якого виникла спленомегалія, так як в першу чергу потрібно вилікувати його.
Лікування спленомегалії у дітей і дорослих включає в себе застосування:
- гормональних засобів. Призначаються з метою уповільнити розвиток запального процесу;
- антибактеріальна терапія. Показана в тому разі, якщо було точно встановлено, що спленомегалія розвинулася під впливом вірусів і бактерій;
- протипухлинні препарати. Призначають при наявності хвороб крові та печінки, а також при виявленні пухлиноподібних утворень;
- вітамінотерапія.
У важких клінічних ситуаціях вдаються до хірургічного лікування – проводиться видалення органу.
Ускладнення
- гіперспленізм;
- розрив селезінки;
- ускладнення патологій у дітей і дорослих, які стали причиною збільшення селезінки.
Профілактика
Специфічної профілактики, яка могла б уберегти людину від раптового патологічного збільшення селезінки, на сьогоднішній день не існує. Але проводяться різні профілактичні заходи, які допоможуть не допустити розвитку станів, що провокують спленомегалию:
- регулярна, але помірна фізична активність;
- відмова від куріння і вживання алкогольних напоїв;
- вакцинація та щеплення;
- регулярне проходження профілактичних оглядів у вузьких фахівців.
