Діабетична нейропатія – це наслідок ігнорування симптоматики або відсутності терапії контролює цукровий діабет. Існує кілька факторів появи подібного розлади на тлі основного захворювання. Основними з них є пристрасть до шкідливих звичок і високі показники артеріального тиску.
Патологія характеризується проявом специфічної симптоматики, яка найбільш часто вражає верхні і нижні кінцівки, наприклад, оніміння або поколювання. Також можуть спостерігатися ознаки з боку інших внутрішніх органів, такі як больовий синдром, нудота та запаморочення.
Встановлення правильного діагнозу вимагає комплексного підходу і ґрунтується на ряді лабораторно-інструментальних обстежень, а також досліджень чутливості і рефлексів. Лікування діабетичної нейропатії полягає у використанні консервативних методів.
Етіологія
Патогенез такого недуги полягає в порушення проведення імпульсів по нервових відростках. Множинні порушення метаболічного характеру, характерні для цукрового діабету, зрештою, стають причиною набряклості нервової тканини, порушення обмінних процесів, а також призводять до посилення окисних процесів і відмирання нервових закінчень.
Відомо кілька факторів, які впливають на розвиток діабетичної нейропатії. До них можна віднести:
- вікову категорію людини, у якого протікає цукровий діабет – основну групу ризику становлять люди похилого віку;
- тривалість основного недуги – найчастіше діабетична нейропатія формується через п’ятнадцять років перебігу цукрового діабету;
- значне підвищення показників АТ;
- безконтрольне зростання рівня цукру в крові;
- наявність у людини зайвої маси тіла;
- гіперліпідемію;
- перебіг запального процесу в нервових закінчення і нервах;
- пристрасть до шкідливих звичок, зокрема до выкуриванию сигарет і розпивання спиртовмісних напоїв;
- механічне пошкодження нервів;
- генетичну схильність.
Такий розлад несе небезпеку для пацієнтів з цукровим діабетом як першого, так і другого типу. При такому недугу цукор в крові у людини нестабільний. Якщо рівень глюкози падає, то це тягне за собою голодування нервових клітин, а у випадках, коли її надмірно багато – це призводить до утворення вільних радикалів. Саме такі речовини призводять до розвитку шоку і набряку нервових волокон. Якщо подібний процес доповнюється підвищенням ПЕКЛО, то відбувається спазмування дрібних капілярів, що живлять нервовий стовбур. На цьому тлі клітини страждають від кисневого голодування і відмирають.
Класифікація
Вегетативна і периферична діабетична нейропатія
Виділяють кілька різновидів такого розладу, для кожної з яких характерні свої симптоми і ураження тих чи інших нервів:
- генералізована симетрична полінейропатія;
- автономна нейропатія;
- фокальна або мультифокальна діабетична нейропатія.
Кожна з таких форм має власну класифікацію. Таким чином, генералізована різновид поділяється на:
- сенсорну нейропатію — пошкоджуються нерви відповідальні за чутливість. Це може виражатися в нездатності людини відрізнити гаряче від холодного, біль та інші тактильні відчуття;
- моторну – відбувається порушення функціонування нервів, відповідальних за рух кінцівок. В клінічній картині це буде виражатися в м’язовій слабкості, зниження рефлексів рук і ніг;
- сенсомоторную або комбіновану нейропатію;
- гипергликемическую нейропатію.
У свою чергу, автономна нейропатія буває:
- кардіоваскулярної, тобто порушується нормальна робота нервів серцево-судинної системи;
- гастроінтестинальної – пов’язаної з ураженням нервів, що відповідають за роботу ШКТ;
- урогенітальної – характеризується залученням в патологічний процес нервів, які регулюють роботу сечостатевої системи;
- респіраторної;
- пов’язана з роботою зіниці;
- мозкового шару надниркових залоз;
- ендокринна;
- пов’язана з функцією потових залоз та терморегуляції;
- діабетична кахексія.
Фокальна різновид такого розладу також має кілька видів:
- краніальна та тунельна нейропатія;
- аміотрофія;
- плексопатия;
- хронічна демієлінізуючих полінейропатія запального характеру.
Крім цього, існує кілька стадій, які проходить недуга і відрізняється інтенсивністю прояву симптомів:
- субклінічна нейропатія;
- клінічна, яка може бути хронічної, гострої або дистальної, з повною втратою чутливості;
- стадія пізніх ускладнень.
Стадії діабетичної нейропатії
Симптоматика
Як було зазначено вище, в залежності від характеру і різновиди перебігу недуги будуть відрізнятися ознаки клінічної картини. Таким чином, периферична нейропатія буде виражатися симптомами з боку кінцівок, серед яких:
- відчуття мурашок на тілі;
- оніміння і поколювання ніг і рук;
- верхні і нижні кінцівки будуть холодніше, ніж всі інші частини тіла;
- слабкість і біль у м’язах;
- поява сильних больових відчуттів в ногах, які також можуть супроводжуватися підвищеною сприйнятливістю, наприклад, навіть дотик ковдри буде викликати у людини болючість;
- порушення координації рухів;
- приєднання гнійного процесу – у випадках мікротравм ніг.
Автономна нейропатія буде виражатися ознаками з боку інших внутрішніх органів. Найбільш характерними симптомами можна вважати:
- порушення серцевого ритму;
- зниження артеріального тиску при різкій зміні положення тіла;
- дискомфорт, больовий синдром і важкість у животі;
- нудоту;
- часті запаморочення;
- прискорені позиви до сечовипускання;
- часті судоми;
- порушення процесу дефекації;
- утруднення під час проковтування їжі;
- непритомні стану;
- відсутність потягу до протилежної статі;
- збої в менструальному циклі;
- зниження пітливості ніг і долонь;
- підвищене потовиділення під час вживання їжі;
- відсутність апетиту із-за чого у пацієнтів розвивається крайній ступінь виснаження.
Нерідко на тлі діабетичної нейропатії починають розвиватися захворювання з боку органів травної системи, наприклад, ГЕРХ, виразкові ураження ДПК або шлунка, ЖКБ і жировий гепатоз, а також розвиток сечостатевих інфекцій.
Діагностика
Встановлення правильного діагнозу вимагає ретельного виконання цілого комплексу діагностичних заходів і додаткового консультування багатьох фахівців з різних сфер медицини.
Первинна діагностика включає в себе:
- вивчення клініцистом історії хвороби та анамнезу життя пацієнта – це допоможе дізнатися, який саме фактор вплинув на розвиток такого ускладнення цукрового діабету;
- здійснення фізикального огляду, який обов’язково повинен включати в себе визначення вібраційної, тактильної, температурної та больової чутливості, вимірювання показників АТ, пальпацію передньої стінки черевної порожнини, прослуховування серця і вивчення шкірного покриву, особливо рук і ніг. Виконується це спеціальними інструментами, які входять в неврологічний набір для діагностики діабетичної нейропатії. Він складається з монофиламента, камертона і молоточка з голкою і пензликом;
- проведення детального опитування пацієнта на предмет наявності тих чи інших симптомів, а також ступеня їх виразності, – це дасть можливість визначити різновид недуги.
Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові і сечі, що необхідно для контролю над нормальним функціонуванням органів травної та сечостатевої системи.
Інструментальна діагностика включає в себе здійснення:
- добового моніторингу артеріального тиску;
- ЕКГ – для оцінювання роботи серця;
- УЗД черевної порожнини;
- ФЕГДС – процедура вивчення внутрішньої поверхні органів стравоходу, шлунка і 12-ПК;
- рентгенографії як з використанням контрастної речовини, так і без нього.
Прилад для добового моніторування АТ
На додаток знадобиться консультування таких фахівців, як кардіолог, невролог, гастроентеролог, офтальмолог, андролог, ортопед, гінеколог і ендокринолог.
Лікування
Усунення діабетичної нейропатії відбувається довгостроково і передбачає проходження декількох етапів. Насамперед, треба привести цукровий діабет в стадії компенсації – для цього пацієнтам призначають інсулін або протидіабетичні препарати. У деяких випадках після подібної терапії відзначається посилення інтенсивності прояву симптомів діабетичної нейропатії. Тривалість такого стану може досягати двомісячного терміну, це вказує на те, що в нервах відбуваються зворотні зміни, тобто вони поступово відновлюються.
Додаткове медикаментозне лікування діабетичної нейропатії передбачає прийом лікарських засобів, спрямованих на усунення больового синдрому і відновлення нормального функціонування нервів. Для цього пацієнтам необхідно приймати:
- препарати з вмістом тіоктової кислоти;
- протизапальні засоби нестероїдного характеру;
- нейротропні лікарські речовини;
- антидепресанти;
- антиконвульсанти;
- антиаритмічні препарати;
- анестетики.
Пацієнтам з подібним діагнозом потрібно дотримуватися щадний раціон, основні правила якого передбачають зведення до мінімуму споживання кухонної солі, білків і вуглеводів. Список заборонених і дозволених продуктів, рекомендації щодо приготування та рецепти страв надає лікуючий лікар.
На додаток можуть застосовуватися такі методи терапії:
- акупунктура;
- лазерна та магнітотерапія;
- електростимуляція нервів;
- вправи ЛФК;
- світлотерапія.
Світлотерапія
Крім цього, хороших результатів можна домогтися за допомогою народних засобів. Однак варто врахувати, що така терапія повинна бути схвалена лікарем. Рецепти альтернативної медицини припускають використання:
- блакитний або зелений лікувальної глини – застосовувати як примочок;
- камфорного масла – доцільно використовувати під час масажу ураженої ділянки рук або ніг;
- відвару на основі квіток календули – для прийому всередину;
- шкірки лимона – її необхідно розтерти в руках до отримання соку і нанести його на проблемну область;
- цілющого настою з елеутерококу, меду та лимона;
- відвару з кропиви і ромашки, який необхідно застосовувати в якості ножних ванн. Повторювати таку процедуру необхідно один раз на добу, не більше двадцяти хвилин.
Курс терапії діабетичної нейропатії нижніх кінцівок та рук за допомогою засобів нетрадиційної медицини не повинен перевищувати один місяць.
Ускладнення
Ігнорування симптоматики, несвоєчасне лікування діабетичної нейропатії або застосування методів народної медицини в якості єдиного способу терапії недуги може спричинити за собою розвиток важких ускладнень:
- безболевую форму інфаркту міокарда;
- дефекти шкірного покриву кінцівок, які можуть не гоїтися протягом довгого часу;
- формування діабетичної стопи, що вимагає ампутації ураженої кінцівки.
Профілактика
Щоб уникнути появи діабетичної нейропатії необхідно дотримуватися нескладних профілактичних рекомендацій, серед яких:
- повна відмова від шкідливих звичок;
- дотримання правил харчування, встановлених лікарем;
- контроль над масою тіла – при необхідності привести її в норму;
- своєчасно лікувати цукровий діабет;
- приймати лікарські препарати тільки за призначенням клініцистів;
- щорічний контроль за роботою органів та систем для пацієнтів з діагнозом «цукровий діабет».
Початкові стадії протікання такого розладу мають сприятливий прогноз і є повністю оборотними. Приєднання ускладнень значно погіршує прогноз захворювання та якість життя людини.
