Струс головного мозку у дитини: симптоми і лікування

184

Струс головного мозку у дитини — легкого ступеня черепно-мозкова травма (ЧМТ), яка обумовлена сильним фізичним або механічним впливом на голову дитини. Слід зазначити, що в цьому випадку мається на увазі травмування без порушення цілісності черепної коробки.

Клінічна картина даного патологічного процесу яскраво виражена, однак симптоматика носить скоріше неспецифічний характер, тому діагностика струсу головного мозку у дітей проводиться тільки кваліфікованим лікарем за допомогою лабораторно-інструментальних методів. Одного фізикального огляду, в цьому випадку, недостатньо.

Незважаючи на те, що травми такого типу відносяться до помірних або середньої тяжкості, обов’язкова госпіталізація дитини. Лікування ґрунтується тільки на комплексному підході, з седативної і ноотропної терапії.

За умови, що батьки вчасно звернуться за компетентної медичної допомогою і лікування розпочато вчасно, ускладнень вдається уникнути, і настає повне одужання дитини.

Етіологія

Основною причиною струсу мозку у дитини виступає травма. В цілому можна виділити такі етіологічні фактори, які можуть призвести до розвитку цього патологічного процесу:

  • до року — неуважність батьків або грубе поводження з дитиною;
  • надмірна рухова активність малюка;
  • відсутність контролю з боку батьків під час ігор, пересування по будинку (особливої уваги потребує той час, коли малюк тільки навчився ходити і падіння неминучі);
  • недостатня розвиненість координації рухів і моторики;
  • різке гальмування або прискорення — в дошкільному віці такі різкі рухи можуть призвести до струсу;
  • удари, удари головою при падінні;
  • «синдром встряхнутого дитини» — неакуратні руху батьків під час заколисування малюка, носіння на руках або під час ігор.

Крім цього, слід відзначити один важливий фактор, який стосується дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (переважно) — дитина може приховувати факт травми від батьків свідомо з тих чи інших причин, тому початкова симптоматика часто трактується неправильно і до лікаря своєчасно також не звертаються.

Класифікація

Загальноприйнята класифікація передбачає поділ патологічного процесу на кілька стадій за характером тяжкості:

  • перша ступінь (легка) — присутня свідомість, симптоматика спостерігається протягом 15 хвилин;
  • друга ступінь (середньої важкості) — яскраво виражена клінічна картина триває більше півгодини;
  • третя ступінь (важка) — може бути втрата свідомості в будь-який час (тобто мається на увазі той факт, що несвідомий стан може настати після закінчення пари годин після травми). Клінічна картина триває до доби, в деяких випадках більше.

Навіть якщо у дитини проявляються симптоми, які характерні для легкого ступеня розвитку патологічного процесу, консультація лікаря обов’язкова. Обумовлено це тим, що тільки за течією клінічної картини визначити характер травми не можна, а тому ігнорування симптоматики або самолікування може призвести до вкрай негативних наслідків надалі.

Симптоматика

Характер симптомів струсу головного мозку у дітей буде залежати від ступеня важкості та віку дитини. Так, у новонародженого малюка діагностувати таку травму вкрай складно, так як пояснити характер симптомів дитина не може, а зовні клінічна картина може характеризуватися тільки примхливістю, плачем, короткочасним порушенням циклу сну. Однак при травмах середньої і важкої форми буде присутній наступний симптоматичний комплекс:

  • зригування під час годування відбуваються частіше звичайного;
  • набухання тім’ячка;
  • однократна блювота без видимої на те причини;
  • млявість;
  • поганий апетит або його повна відсутність.

У дітей молодшого дошкільного віку перші ознаки травми головного мозку можуть характеризуватися наступним чином:

  • втрата свідомості;
  • блідість шкірних покривів;
  • підвищена сонливість або, навпаки, дитина тривалий час не може заснути;
  • головний біль, запаморочення;
  • нудота і блювання;
  • уповільнений пульс;
  • підвищене потовиділення.

Струс головного мозку у дитини: симптоми і лікування
Симптоми струсу головного мозку у дитини

У тому випадку, якщо причиною черепно-мозкової травми став сильний удар, то можливо короткочасне зниження гостроти зору. Слід зазначити, що температура при струсі мозку не є визначальним клінічним ознакою. Її підвищення або пониження може бути обумовлено психосоматикой.

Ознаки струсу мозку у дитини більш старшого віку характеризуються наступним чином:

  • сильні головні болі без видимої на те причини;
  • нудота з багаторазовою блювотою;
  • запаморочення;
  • короткочасна втрата пам’яті. Саме із-за цього дитина часто не може пояснити, чому втратив свідомість, і травма якого характеру йому була нанесена;
  • порушення координації рухів, проблеми з моторикою.

Крім цього, в клінічній картині можуть бути присутніми і ознаки зовнішнього характеру — синець, гематома, синці в області удару. Тому при наявності таких факторів слід звертатися до лікаря, а не займатися самостійним лікуванням. Діагностувати струс може тільки лікар.

Дуже важливо батькам розуміти наступне — через те, що клінічна картина такого роду травм носить неспецифічний характер, ні в якому разі не можна самостійно співставляти симптоми і лікування, це може призвести до вкрай негативних наслідків.

Діагностика

Визначити струс мозку у дитини може тільки лікар. В цьому випадку діагностика проводиться в два етапи — фізикальний огляд та інструментальні методи обстеження.

Первинний огляд дитини, незалежно від його віку, повинен проходити спільно з батьками. В ході фізикального обстеження лікар повинен визначити наступне:

  • були напередодні забої, травми в області голови;
  • як давно почали проявлятися симптоми;
  • характер клінічної картини — частота та інтенсивність прояву ознак ЧМТ.

Інструментальна діагностика передбачає проведення таких заходів:

  • нейросонографія — в більшості випадків призначається дітям до двох років;
  • рентгенологічне дослідження;
  • КТ або МРТ головного мозку;
  • УЗД;
  • Ехо-энцефалография.

Струс головного мозку у дитини: симптоми і лікування
Ехоенцефалографія дітям

Що стосується лабораторних методів діагностики, то вони використовуються тільки при необхідності, так як в діагностуванні цього патологічного процесу не представляють інформативної цінності.

За результатами дослідження лікар може поставити точний діагноз і, відповідно, призначити ефективне лікування.

Лікування

У більшості випадків лікування струсу головного мозку у дітей проводиться в умовах стаціонару, так як потрібно спостереження у перші добу для виключення ускладнень. Крім цього, самі батьки до звернення до лікарів, повинна надати першу медичну допомогу малюкові слід забезпечити йому повний спокій, по можливості допитати його про характер отриманої травми. Будь-які препарати для визначення діагнозу і без призначення лікаря, давати суворо заборонено.

Лікувати струс головного мозку слід тільки комплексно, а саме:

  • медикаментозна терапія;
  • дотримання постільного режиму;
  • правильне харчування.

Медикаментозна частина лікування може включати в себе препарати наступного спектру дії:

  • антигістамінні;
  • сечогінні;
  • заспокійливі;
  • знеболюючі;
  • для усунення нудоти;
  • для поліпшення мозкового кровообігу.

Як доповнення лікар може призначити вітамінно-мінеральний комплекс.

У більшості випадку струс небезпечно для здоров’я дитини, але тільки за умови, що будуть проведені всі необхідні терапевтичні заходи.

Прогноз

Наслідки струсу головного мозку можуть полягати в наступному:

  • хронічні головні болі;
  • періодичні блювотні позиви, без видимої на те етіологічного фактора;
  • метеозалежність;
  • порушення циклу сну.

В цілому характер можливих ускладнень буде залежати від тяжкості травми, стану здоров’я дитини та її віку.

Профілактика

Слід зазначити, що навіть за умови дотримання профілактичних рекомендацій батьками, виключити струс мозку у дитини практично неможливо. Знизити ризик отримання травми можна, якщо слідувати таким правилам:

  • не робити різких рухів під час заколисування, ігор, прогулянок в колясці;
  • стежити за дитиною, коли він вчиться ходити;
  • розмовляти з дитиною, щодо того, як проходить його день без батьків (у дитячому саду, в школі), для того щоб своєчасно встановити факт травмування.

Крім цього, в профілактичних цілях періодично потрібно відвідувати педіатра.