Ожиріння печінки, також визначається як жировий гепатоз, є хронічним або гострим захворюванням даного органу. Ожиріння печінки, симптоми якого пов’язані з порушеннями обмінного характеру, що відбуваються на клітинному рівнів, протікає в комплексі з дистрофічними процесами, сосредотачиваемыми в області паренхіми ураженого органу.
Загальний опис
Переважно ожиріння печінки розвивається на тлі алкоголізму, позначається на її розвитку куріння і малорухливий спосіб життя.
Набагато рідше дане захворювання носить ендогенний характер, розвиваючись внаслідок важких форм ентеритів, панкреатитів. Крім цього, розвитку захворювання можуть сприяти такі фактори, як дефіцит вітамінів і білка, хронічні інтоксикації (викликані різними токсичними речовинами, такими як чотирихлористий вуглець, фосфорорганічні сполуки, в тому числі бактеріальними токсинами).
Окремо можна виділити можливість розвитку жирового гепатозу в результаті тих чи інших обмінних порушень (ожиріння загального характеру, гіповітаміноз, цукровий діабет тощо). Занадто калорійне харчування також може виступити в якості причини ожиріння печінки.
Особливості перебігу захворювання
Перш за все, дане захворювання передбачає необхідність виділення такої особливості, як збільшення печінки. Однак при встановленні основної причини, що послужила прояву даного захворювання, жирова дистрофія нерідко зменшується, причому протягом декількох днів з цього моменту.
Виникнення ускладнень може супроводжуватися з паралельним збільшенням температури, а також з розвитком жовтяниці.
Обмацування печінки визначає її щільність, при більш глибинному вивченні визначається сірувато-жовтуватий колір. Відбувається поступове накопичення клітинами цього органу жиру, нерідко формуються жирові кісти.
Регулярне отруєння печінки, яке в основному відбувається в результаті зловживання алкоголем, актуальна для хворого жирова дистрофія переростає в цироз печінки з властивою цьому захворюванню загибеллю клітин і із заміщенням печінкової тканини сполучної тканиною.
Подальший розвиток захворювання призводить до виключення нормального функціонування печінки, причому такий виняток стає можливим навіть у випадку повної відсутності чинників шкідливого впливу.
Характер наслідків подібного отруєння печінки незворотний. Примітно, що близько 20% хворих не стикаються з симптомами ожиріння печінки, незважаючи на швидке його прогресування.
Ожиріння печінки: симптоми
Захворювання, як нами вже було зазначено, може протікати в малосимптомною своєю формою, відповідно, прояву його можуть маскуватися проявами захворювання, що стало основним (діабет, тиреотоксикоз та ін), а також проявами, які вказують на токсичне ураження інших органів, у т.ч. це стосується і супутніх захворювань галузі ШКТ. Зокрема це стосується хронічного гепатозу.
Що стосується інших форм прояву розвитку захворювання, то тут характерним є утворення вираженою диспепсичною симптоматики, а також загальна слабкість, біль тупого характеру, сосредотачиваемая в області правого підребер’я, тиск і важкість у животі. У деяких випадках з’являється легка жовтяниця, відчуття повноти і тиску в області живота без можливості визначення пацієнтом конкретної локалізації подібного дискомфорту.
Збільшення печінки характеризується поміркованістю, поверхня її гладка. Пальпація може визначати болючість. Розвиток симптоматики гострої форми гепатозу печінки відбувається стрімко. Проявляється ця патологія у формі диспепсії, супроводжуючись вираженою симптоматикою інтоксикації та жовтяниці. Саме на початкових етапах визначається збільшення ураженого органу в розмірах і м’якість при промацуванні. Дещо пізніше відбувається, як раніше було зазначено, зменшення перкуторний розмірів органу, після чого пальпація стає неможливою.
Спленомегалія є нехарактерним симптомом даного захворювання. Крім перерахованої симптоматики може з’явитися нудота і метеоризм, погіршується апетит. Рівень ліпідів у крові значно підвищується, що також актуально і для вмісту в крові рівня цукру.
У світлі розвитку даного захворювання може проявитися і такого роду симптоматика жирового гепатозу, яка вказує на розвиток печінкової недостатності. Вона може протікати в наступних стадіях і симптомах, для них властиві:
I стадія – сонливість, слабкість, нудота, виражене відраза до їжі, погіршення координації рухів, зниження працездатності, монотонність мовлення;
II стадія – характеризується загальним нетравленням їжі і проявами у вигляді жовтяниці, набряклості, діатезу, розвитком черевної водянки (асциту), слабкістю загального типу;
III стадія – для неї характерні прояви у вигляді тяжких порушень обміну речовин, а також у вигляді дистрофічних змін, яким піддаються внутрішні органи. В особливо важких випадках проявилася печінкова недостатність стає причиною виснаження організму, що проявляється також у формі втрати свідомості, судом і навіть коми.
Примітно, що відсутність своєчасного лікування ожиріння печінки може спровокувати ряд інших проблем, пов’язаних зі здоров’ям. Зокрема певним змінам піддається діяльність серцево-судинної системи, крім цього відзначається загальне зниження імунітету. Порушень зазнає і гормональний баланс, в довершення цього, як неважко здогадатися, можуть бути додані різні проблеми, пов’язані з роботою травної системи.
Діагностування
Найчастіше ожиріння печінки, симптоми якого можуть повністю бути відсутнім, діагностується у випадковому порядку. Робиться це, зокрема, лише на підставі біопсії (методу діагностування, заснованого на дослідженні тканин даного органу). Лікарем вилучається зразок тканини, для чого застосовується метод лапароскопії або черезшкірного проколу голкою.
Переважно найбільша загроза полягає не стільки в ожирінні печінки, скільки в наявності характерної симптоматики іншого типу серйозного захворювання. Враховуючи це, лікар в обов’язковому порядку повинен провести максимально ретельне обстеження.
Лікування ожиріння печінки
У лікуванні даного захворювання основний упор робиться на усунення впливу основного фактора, який спровокував його. Алкоголь у цьому випадку виявляється під абсолютною забороною. Стосується це також куріння і вживання певних ліків.
Додатково призначається дієта №5, основні складові якої характеризуються підвищеним вмістом білків тваринного походження в повноцінному вигляді їх у комплексі з продуктами литиотропных факторів, до яких зокрема відноситься відварна тріска, сир, вироби з гречаної і вівсяної крупи та ін.
В цілому харчування вимагає зміни наявних звичок, його стосуються, обмеження у використанні занадто жирної їжі, недопущення переїдання.
Обмеженню не підлягає і надходження жирів в організм, що особливо відноситься до жирів тваринного походження і до жирів тугоплавким. Окремо призначаються і препарати ліпотропної групи (фолієва кислота, ліпоєва кислота, вітамін В12, препарати з гидролизатами і екстрактами печінки).
У разі підозри на актуальність ожиріння печінки, необхідна консультація декількох фахівців. Зокрема це гастроентеролог і гепатолог, а також хірург.
