Спондильоз є таким хронічним захворюванням, при якому вражається хребет, чого супроводжує деформація в ньому хребців, обумовлена розростанням на їх поверхні характерних шипів і виступів – остеофітів. Спондильоз, симптоми якого проявляються на тлі порушення живлення клітин міжхребцевих дисків, що супроводжується також скороченням рухливості голови або тулуба.
Загальний опис
Розростання шипів і виступів при спондильозі відбувається за рахунок кісткової тканини тих хребців, на яких вони, власне, і розростаються. Дегенеративні процеси, супутні цим змінам, призводять до того, що поступово починають звужуватися міжхребцеві отвори і хребетний канал. У деяких випадках остеофітами дратується передня поздовжня зв’язка хребта, що відбувається в тому випадку, якщо вони ростуть під нею. Розростання остеофітів може відбуватися до досягнення ними значних розмірів, що в деяких випадках зумовлює зрощення між собою суміжних хребців. Крім цього за рахунок остеофітів відбувається звуження хребетного каналу, що супроводжується тиском, вироблених ними на область нервових корінців. Саме по собі розростання таких виростів пояснюється захисною реакцією, яка виникає з боку самого організму як відповідь на дегенеративні процеси, актуальні для міжхребцевих дисків.
Остеофіти при спондильозі
Із-за розростання остеофітів уздовж країв хребців їх рухливість різко обмежується. Розвиток спондильозу може супроводжуватися і здавленням нервових закінчень, що також супроводжується появою болю. Виникає біль за характером прояву і тупа ниючий, локалізується в області того відділу хребта, який вражений патологічним розростанням, тобто у хворому його відділі.
Як правило, дане захворювання з роками розвивається у тих людей, які протягом тривалого періоду часу змушені перебувати в нерухомих положеннях, наприклад, це робота за комп’ютером, з документацією і т. д. У багатьох випадках спондильоз є захворюванням, що передує стенозу хребта. На підставі топологічного актуального розвитку патологічного процесу визначена відповідна класифікація спондильозу. Зокрема спондильоз може бути шийним, поперековим або грудним, найчастіше діагностується перший варіант, тобто шийний спондильоз.
Спондильоз: причини
В якості основних причин, що провокують розвиток спондильозу, виділяють перевантаження хребта, а також травми, безпосереднім чином на нього припадають. Крім цього в числі причин можуть розглядатися і мікротравми, що припадають на хребетний стовп.
В основній групі ризику по розвитку цього захворювання перебувають чоловіки у віці від 40 років і старше (у тому числі і літні особи). Вікова категорія, відповідна зазначеної цифри і старше, визначається при цьому захворюванні на підставі того, що спондильоз розвивається на фоні патологічних змін, безпосереднім чином обумовлених віком, у тому числі і на тлі обмінних порушень, накопичених до цього часу. Спондильоз у молодих людей нерідко розвивається при вже існуючій проблемі викривлення хребта, на тлі якої навантаження на нього відбувається неправильно і нерівномірно.
До числа основних причин спондильозу можна додати порушення, актуальні для обмінних процесів. Саме на тлі супутнього їм дії втрачається еластичність міжхребцевих дисків та їх амортизаційні властивості. Наш організм, відчуваючи, що хребет потрапляє під ризик розвитку серйозних за характером впливу деформацій, починає впливати по-своєму, тобто саме під впливом такої картини розвитку патологічних процесів починають формуватися остеофіти, за рахунок яких могла б бути компенсована ситуація (вже зазначена нами захисна реакція з боку самого організму). Слід зауважити, що зовнішні ознаки спондильозу найчастіше списуються виключно на остеохондроз. Це не зовсім вірно, тому що захворювання, які один від одного відрізняються, хоча і знаходяться в безпосередньому зв’язку один з одним. Справа в тому, що при спондильозі ураження підлягає зовнішня частина міжхребцевих дисків, в той час як остеохондроз при актуальних для нього процесах впливає на пульпозную і на центральну частину дисків.
Допускаються й інші види причин, на тлі впливу яких також може розвинутися спондильоз. Додамо також, що захворювання вражає переважно лише один з тих відділів, в яких зазвичай воно діагностується, тобто уражається або шийний, або поперековий, або грудний відділ хребта. Поширений спондильоз, при якому вражається два або відразу три зазначених відділу, діагностується виключно рідко.
Спондильоз: симптоми
Досить часто спондильоз на початкових стадіях проявляється без будь-якої симптоматики. Інколи єдиними його проявами в рамках цього етапу перебігу може відзначатися деяке обмеження загальної рухливості хребта, проте особливої болю або дискомфорту це стан не викликає. Між тим, саме біль і дискомфорт виникають пізніше, причому ступінь вираженості таких симптомів може бути настільки інтенсивної, що інакше, як кричати у відповідь на їх прояв, хворий просто не може.
При спондильозі відбувається фіксація тієї ділянки, яка підлягає перевантаженню, з-за цього подразнення підлягають нервові закінчення в конкретній зв’язці. Це, в свою чергу, призводить до появи у хворого болю, що супроводжується вагою в хребті і відповідної таким проявам ступенем дискомфорту. Супроводжується спондильоз також напруженістю м’язів в оточенні рухового сегмента. Два таких фіксуючих механізму в результаті не тільки сприяють збільшенню больових відчуттів, але також і обумовлюють порушення амортизаційних функцій, властивих хребта, що супроводжується випрямленням фізіологічних вигинів, якими він володіє.
У загальному плані розгляду можна виділити ті основні симптоми, які виникають при спондильозі:
- біль у відділі, подвергшемся ураження патологічним процесом;
- обмежена рухливість в ураженому відділі, спровокована здавленням нервових закінчень.
Посилення болю в спині відзначається протягом усього світлового дня, в нічний час болючість також заподіює занепокоєння хворого. Виникнення болю сприяє не тільки передує рухливість, але і обездвиженное стан пацієнта, що, зрозуміло, призводить до того, що незалежно від виконуваних дій і бездіяльності, полегшення хвора людина не отримує.
У спондильозу є й інші особливості. Наприклад, вони стосуються того, що захворювання за своєю природою хронічне, прогресування його може тривати протягом тривалого періоду часу. Враховуючи це, важливу роль відіграє попередження розвитку спондильозу в період початкових його етапів. В якості іншої особливості спондильозу можна виділити те, що дуже часто це захворювання проявляється у поєднанні з остеохондрозом.
Шийний спондильоз: симптоми
Дана форма спондильозу досить поширена, що пов’язано з тим, що чимало людей сьогодні задіяно в «розумової» сфері діяльності, яка, переважним чином, обумовлює необхідність у прийнятті сидячого положення. У числі основних проявів симптоматики відзначаються біль в області плечового поясу, а також болі в області шиї.
Додатковим і супутниками больового синдрому є судинні порушення, обумовлені особливостями патологічних процесів при спондильозі, до таких порушень, зокрема, відносяться шум у вухах, проблеми з тиском (в основному спостерігаються перепади, а не тільки відповідність зниженим або тільки підвищеним його меж), запаморочення і порушення зору. Перелічені прояви, як можна зрозуміти, істотним чином впливають на якість життя пацієнтів. Що примітно, шийний спондильоз розглядається також як предрасполагающего фактора до розвитку такої патології, як плечолопатковий періартрит, що супроводжується обмеженою рухливістю плеча і болем в цій області.
Грудної спондильоз: симптоми
Ця форма прояву спондильозу діагностується дещо рідше, хоча і характеризується досить вираженими власними клінічними проявами. Зокрема у хворих в даному випадку з’являються скарги на біль в області нижнього і середнього хребетних відділів. Такий біль може поширюватися до грудини і до грудної клітки, що характерно для перебігу захворювання в тому випадку, якщо протягом патологічного процесу супроводжується залученням до нього передніх гілок спинномозкових нервів. Зазначені больові відчуття також характеризуються тим, що в основному проявляються лише по одній стороні тіла (тобто ліворуч або праворуч). У ході діагностичного обмацування (визначуваного як пальпація), виявляються ділянки хворобливості, зосереджені з боку передньої грудної клітини, а також уздовж хребта.
Нормальний стан міжхребцевого диска і, вражений остеофітами диск з явищами артрозу
Поперековий спондильоз: симптоми
Дана форма захворювання переважно супроводжується ураженням 4-го і 5-го поперекових хребців, проявляється поперековий спондильоз як в односторонньому зосередженні хворобливості, так і в двосторонньому варіанті зосередження областей її прояви. Утворені остеофіти, що мають форму кілець або шпор, в основному не провокують здавлення нервових корінців, вони, між тим, сприяють їх подразнення, з-за чого переважним чином проявляється симптоматика, яка вказує саме на поразки корінців.
Відповідно, хворі, яким поставлений діагноз поперековий спондильоз, досить часто стикаються з таким симптомом, як симптом переміжної неправдивої кульгавості. Полягає такий симптом у появі дискомфорту з боку сідниці, ноги і стегон. Опис цього симптому самими пацієнтами відбувається по-різному, хоча і визначає загальну суть, зокрема можуть бути скарги на «задубіння», «дерев’яні (ватні і т. д.) ноги».
В основному прояви, супутні цій формі захворювання, дають про себе знати під час ходьби, хоча допускається їх прояв і в результаті тривалого перебування в умовах статичної вертикального навантаження. Усунення симптоматики в такому випадку відбувається за рахунок нахилу пацієнтом тулуба вперед таким чином, що займається положення «калачиком». Слід зауважити, що хибна кульгавість відрізняється від переміжної кульгавості істинної тим, що біль при ній не зникає до того моменту, поки хворим не буде відповідним чином зігнута спина.
Якщо спондильоз поперекового відділу проявляється вже з зазначеним частим його супутником, в якості якого виступає остеохондроз, то це може зумовити защемлення нервових закінчень, що, в свою чергу, призводить до радикуліту, також припадає на область поперекового відділу.
Спондильоз: омани, пов’язані з захворюванням
Існує ряд ознак і тверджень, помилково приписуються до розглянутого нами захворювання. Зупинимося на основних їх варіантах, роз’яснюючи одночасно і суть процесів, противопоставляемых таким помилкам.
- Спондильоз є результатом відкладення в ураженому відділі солей
Дане оману є одним з найпоширеніших у зв’язку зі спондильозом. Протягом спондильозу обумовлюється дегенеративно-дистрофічними змінами, що розвиваються в розбито дисках, ці зміни нічого спільного з відкладенням солей не мають.
Остеофіти (вони ж – спондилофиты), що мають вигляд шиповидных утворень, що формуються вздовж країв хребців, утворюються, як ми вже відзначали з кісткової тканини, тобто за природою вони вже не можуть бути сольовими або, як інший приклад, вапняними. В якості першопричини спондильозу, як, власне, і остеохондрозу, ознаки прояву якого також долучають і до цього захворювання – порушення обмінних процесів на тлі недостатності харчування хребетних тканин з супутньою нерациональностью розподілу навантажень, що надаються на хребет. Основним чинником, супутнім захворюванням, є м’язові спазми, що виникають у спині, поперековому та шийному відділі хребта, і саме такі спазми обумовлюють вплив у вигляді стягуючого навантаження на нього, також виступаючи в якості причини порушення кровопостачання і, відповідно, харчування тканин дисків і хребетних суглобів.
- Спондильоз є самостійним захворюванням
Дане твердження також є помилковим, пояснимо, чому саме. Справа в тому, що спондильоз сам по собі не є захворюванням, а своєрідною захисною реакцією, що виникає з боку організму в якості відповіді на актуальні руйнівні процеси, що впливають на міжхребцеві диски. З цієї причини лікування спондильозу орієнтоване на першопричину, в якості якої розглядається не що інше, як остеохондроз хребта. Важливим тут є розуміння того факту, що позбутися від уже сформованих кісткових розростань неможливо. Між тим, цілком допустимим варіантом є вплив на захворювання частини його подальшого прогресування, точніше – на його недопущення і виключення, відповідно, подальших деформацій, яким на тлі спондильозу підлягає хребет.
- Мазі з протизапальним ефектом допомагають вилікувати спондильоз
Ця думка також є помилкою, причиною тому є особливості процесів, притаманних цього захворювання. Адже, як ми з’ясували, спондильоз є захворюванням дегенеративно-дистрофічних, але ніяк не запальним. Відповідно, використання протизапальних препаратів просто не має сенсу при спондильозі. Причиною існуючого помилки щодо ефективності використання таких мазей є помилка багатьох пацієнтів, при якій симптоми спондильозу залучаються ними до проявів запального захворювання, що вражає міжхребцеві суглоби, в якості такого захворювання зокрема розглядається хвороба Бехтерева.
- Мануальна терапія – ефективний метод лікування спондильозу
Знову ж таки, і це переконання є помилкою, що пов’язано з плутаниною, що виникає щодо спондильозу і такого захворювання як спондилолістез (підвивих хребців). З підвивихи хребців мануальна терапія дійсно може впоратися, більше того, за її рахунок може бути усунуто стан здавлення, в якому перебувають нервові корінці, відповідно, усувається і біль, цього супутня. Між тим, відновлення обмінних процесів, так само як і зупинка компенсаторних процесів, обумовлена спондильозом поряд з супутніми йому кістковими розростаннями за рахунок мануальної терапії – результат з розряду неможливого. Таким чином, додамо, що купірування (усунення) гострого нападу болю – це одне, а попередження повторного виникнення – це інше. В такому випадку необхідно комплексне лікування, та мануальна терапія в ньому – лише один із заходів впливу, але ніяк не основна і єдина.
- Вилікувати спондильоз можна тільки за рахунок оперативного впливу, тобто через операцію
Як і в попередніх випадках, таке твердження неправильне. Хірургічне лікування не потрібно в більшості випадків прояви спондильозу. Показання для операції з’являються лише тоді, коли захворювання перейшло до такої форми ураження, при якій спинний мозок піддався вкрай сильного стиснення, що відбувається виключно рідко. Найчастіше операція стає необхідністю при такому ускладненні остеохондрозу (основи спондильозу), як міжхребцева грижа – тут оперативне втручання розглядається в якості основного варіанту лікування.
- Спондильоз є незмінним супутником пацієнтів літнього віку, лікування від цього захворювання неможливо.
У літньому віці в рамках досягнення пізніх стадій спондильозу, дійсно, розраховувати на абсолютне лікування не стоїть. Між тим, за рахунок реалізації деяких методик лікування допускається можливість дійсно ефективних результатів, за рахунок чого істотно підвищується якість життя. Крім того, є можливість впливу за їх рахунок на рухливість хребта. Якщо лікування починається на ранніх стадіях, то можна істотно уповільнити і навіть зупинити розвиток спондильозу. З цієї причини «вирок» про невиліковність можна розглядати як гнучкий варіант, що підлягає корекції, і чим раніше буде надаватися відповідне вплив у рамках лікування цього захворювання, тим більше шансів з’явиться на виключення його розвитку.
Діагностування і лікування
В якості основної міри, що дозволяє діагностувати спондильоз, розглядається стандартний і простій у реалізації метод – рентгенологічне дослідження. На підставі отриманого результату, власне знімка, можна без праці визначити наявність кісткових утворень відповідної форми. Аналогічно для виявлення остеофітів при спондильозі можуть використовуватися методи КТ і МРТ (комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія).
Що стосується лікування, то воно, як ми вже зазначали, має здійснюватися на ранніх стадіях, за рахунок цього можна домогтися досить ефективних результатів, в тому числі і припинення прогресування патологічного процесу, актуального для спондильозу. Основні заходи лікування орієнтовані на усунення симптомів, тобто це лікування симптоматичне, з усуненням запалення, болю та загального супутнього дискомфорту. Використання болезаспокійливих препаратів дозволяє дещо полегшити стан, проте лікування самого захворювання за їх рахунок домогтися неможливо. Протизапальні препарати, як нами було зазначено вище, неефективні в лікуванні спондильозу.
Основа лікарської терапії зводиться до використання препаратів НПЗЗ-групи, зокрема до таких відноситься Моваліс, Кетанов, Ібупрофен та ін Своя частка ефективності визначена для фізіотерапевтичних процедур, масажу і лікувальної гімнастики, а також для мануальної терапії. Хірургічні методи дії на уражені області застосовуються виключно рідко і лише за умови розвитку ускладнень. В цілому лікарський лікування, спрямоване на лікування самого захворювання (власне спондильозу), розглядається як низько ефективна міра впливу. Комплексний підхід у лікуванні спондильозу базується на заходи впливу за рахунок лікувального масажу, застосування м’яких остеопатіческій технік і прийомів голковколювання (це забезпечує можливість усунення підвищеного м’язового тонусу, актуального для м’язових тканин при даному захворюванні). Гострий біль при спондильозі усунена за рахунок гірудотерапії (лікування з використанням п’явок), що забезпечує щадне і, в той же час, ефективне вплив, яке, крім того, дозволяє швидко усунути набряк.
В якості основної рекомендації в боротьбі із захворюванням слід виділити необхідність коригування способу життя, тобто впливу на причину, яка спровокувала спондильоз. Наприклад, це стосується галузі професійної діяльності або, як мінімум, коригування займаного під час роботи положення, якщо йому супроводжує постійне сидіння. Додамо, що форми спондильозу в далеко зайшов варіанті їх прогресування з великим трудом піддаються якомусь лікувального впливу, тому важливо почати лікування якомога раніше.
При появі симптомів, що вказують на спондильоз, необхідно звернутися до невролога.
