Шлунково-кишкова кровотеча: симптоми і лікування

920

Шлунково-кишкова кровотеча – це витікання крові з пошкоджених судин в порожнину органів, що входять до складу травної системи. В основну групу ризику появи такого розладу входять люди старшого віку – від сорока п’яти до шістдесяти років, однак воно іноді діагностується і у дітей. Примітно те, що воно зустрічається в кілька разів частіше у чоловіків, ніж у жінок.

Відомо більше ста хвороб, на тлі яких може розвинутися такий симптом. Це можуть бути патології ШКТ, різні пошкодження кровоносних судин, широкий спектр хвороб крові або портальна гіпертензія.

Характер прояву симптоматики клінічної картини безпосередньо залежить від ступеня і різновиди крововиливи. Найбільш специфічними проявами можна вважати виникнення домішок крові в блювотних і калових масах, блідість і слабкість, а також сильні запаморочення і непритомність.

Пошук вогнища крововиливу у ШЛУНКОВО здійснюється шляхом виконання широкого спектра інструментальних діагностичних способів. Щоб зупинити ЖКК потрібні консервативні методи або хірургічне втручання.

Етіологія

В даний час існує широкий спектр факторів, що обумовлюють появу такого серйозного ускладнення.

Кровотечі, які виникли на тлі ураження органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, часто обумовлюються такими недугами:

  • виразкою ДПК або шлунка;
  • злоякісними або доброякісними пухлинами;
  • грижею діафрагми;
  • хронічною формою езофагіту;
  • ГЕРХ;
  • виразковим колітом;
  • патологічним впливом гельмінтів, паразитів і інших хвороботворних бактерій;
  • гемороєм;
  • утворенням тріщин анальної області;
  • хворобою Крона;
  • синдромом Меллорі-Вейса.

Шлунково-кишкова кровотеча: симптоми і лікування
Синдром Меллорі-Вейса

Крововиливи травного тракту, пов’язані з порушенням цілісності судин, нерідко викликані:

  • варикозно розширеними венами органів ШКТ, зокрема шлунка або стравоходу;
  • системний червоний вовчак;
  • атеросклерозом;
  • формуванням бляшок атеросклеротичної природи;
  • склеродермією;
  • аневризмою або розширенням судини, що супроводжується витончення її стінки;
  • узєлковим периартериитом;
  • ревматизм;
  • дивертикулами ШКТ;
  • септичним ендокардитом.

Нерідко крововиливу у ШЛУНКОВО стають наслідком хвороб крові, наприклад:

  • лейкозу будь-якої форми протікання;
  • нестачі тромбоцитів, які відповідають за згортання крові;
  • гемофілії є генетичною патологією, на тлі якої відбувається порушення процесу згортання крові;
  • геморагічного діатезу та інших недуг.

Кровотечі в ШКТ на тлі протікання портальної гіпертензії часто виникають при:

  • хронічному гепатиті;
  • ураженні печінки цироз;
  • здавлюванні ворітної вени новоутвореннями або рубцями;
  • утворення тромбу в венах печінки.

Крім цього, варто виділити інші причини шлунково-кишкової кровотечі:

  • широкий спектр травм і поранень органів черевної порожнини;
  • проникнення стороннього предмета в ШКТ;
  • безконтрольний прийом деяких груп лікарських препаратів, наприклад, глюкокортикоїдних гормонів або нестероїдних протизапальних медикаментів;
  • вплив стресу або нервових перенапруг протягом тривалого часу;
  • черепно-мозкові травми;
  • хірургічне втручання на органах травної системи;
  • ЖКХ;
  • артеріальна гіпертензія.

Шлунково-кишкові кровотечі у дітей обумовлюються наступними факторами:

  • геморагічною хворобою новонароджених – найбільш часта причина появи такого розладу у малюків до року;
  • заворотом кишок – найчастіше викликає крововиливи ШКТ у дітей від одного до трьох років;
  • поліпозом товстої кишки – пояснює появу такої ознаки у дітей дошкільного віку.

Для дітей старшої вікової групи характерні аналогічні етіологічні фактори, властиві дорослим.

Класифікація

Існує кілька різновидів такого симптому або ускладнення, починаючи від характеру перебігу і закінчуючи можливими джерелами. Таким чином, розрізняють два види течії шлунково-кишкових кровотеч:

  • гостре ділиться на об’ємні і малі. У першому випадку спостерігається різке поява характерних симптомів і значне погіршення стану людини, яке може наступити навіть через десять хвилин. У другій ситуації симптоматика крововтрат поступово наростає;
  • хронічне – характеризуються проявом анемії, яка носить повторюваний характер і триває значний час.

Крім основних форм, розрізняють також явне і приховане, одноразове та рецидивуючий крововилив.

За місцем локалізації вогнища крововтрати, воно ділиться на:

  • крововилив з верхніх відділів ШКТ – поява розлади виникає на фоні ураження стравоходу, шлунка або ДПК;
  • кровотеча з нижніх зон ШКТ, до яких можна віднести такі органи, як тонкий і товстий кишечник, а також пряму кишку.

Шлунково-кишкова кровотеча: симптоми і лікування
Ступеня тяжкості ЖКК

Класифікація шлунково-кишкових кровотеч по тяжкості їх перебігу:

  • легкого ступеня – людина знаходиться у свідомості, показники тиску і пульсу незначно відхиляються від норми, кров починає згущуватися, однак склад її не змінюється;
  • среднетяжелой ступеня – відрізняється більш яскравим проявом симптоматики, зниженням АТ і почастішанням пульсу, згортання крові не порушується;
  • важкого ступеня – характеризується важким станом хворого, значним зниженням артеріального тиску і зростанням ЧСС;
  • коматозний стан, спостерігається при значних крововтратах, які можуть досягати трьох літрів крові.

Симптоматика

Ступінь інтенсивності вираження клінічних ознак буде прямо залежати від тяжкості перебігу такого розладу. Найбільш специфічні симптоми шлунково-кишкової кровотечі:

  • блювота з домішками крові. При крововиливах з шлунка або кишечника кров залишається незмінною, але при виразковому ураженні ДПК або шлунка може приймати кольору «кавової гущі». Така забарвлення обумовлюється тим, що кров вступає у зв’язок з вмістом шлунка. Варто відзначити, що при крововтратах з нижніх відділів ШКТ подібний симптом не проявляється;
  • поява домішок крові в калових масах. У таких ситуаціях кров також може бути нормальною, що притаманне крововиливів з нижніх відділів ШКТ. Зміненої кров буде приблизно через п’ять годин від моменту початку кровотечі у верхніх відділах ШКТ – стілець при цьому має дегтеобразную консистенцію і набуває чорний відтінок;
  • сильні кровотечі;
  • виділення великої кількості холодного поту;
  • блідість шкірних покривів;
  • поява «мушок» перед очима;
  • поступове зниження артеріального тиску і збільшення частоти серцевих скорочень;
  • поява шуму у вухах;
  • сплутаність свідомості;
  • непритомність;
  • кровохаркання.

Подібні клінічні прояви найбільш характерні для гострого перебігу такого розладу. При хронічних крововиливах переважають такі ознаки:

  • слабкість і підвищена стомлюваність організму;
  • зниження працездатності;
  • блідість шкіри і слизових;
  • погіршення самопочуття.

Шлунково-кишкова кровотеча: симптоми і лікування
Симптоми ЖКК

Крім цього, хронічна форма і гостра шлунково-кишкова кровотеча буде супроводжуватися симптомами, які характерні для основного захворювання.

Діагностика

Виявлення джерел і причин виникнення подібного прояву ґрунтується на інструментальних обстежень пацієнта, однак вимагає виконання інших заходів комплексної діагностики. Таким чином, клініцисту насамперед необхідно самостійно виконати кілька маніпуляцій, а саме:

  • ознайомитися з історією хвороби та анамнез життя пацієнта;
  • здійснити ретельний фізикальний огляд, який повинен обов’язково включати в себе обережну пальпацію передньої стінки черевної порожнини, вивчення шкірного покриву, а також вимірювання показників ЧСС і АТ;
  • провести детальне опитування пацієнта для визначення наявності, часу появи першого та інтенсивності вираження симптоматики. Це необхідно для встановлення ступеня тяжкості крововиливи.

Із лабораторних обстежень діагностичну цінність мають:

  • загальний і біохімічний аналіз крові. Їх проводять для виявлення зміни складу крові і здатності до згортання;
  • аналіз калових мас на приховану кров.

Інструментальні обстеження для встановлення правильного діагнозу включають в себе виконання наступних процедур:

  • ФЕГДС – при крововиливах з верхніх відділів ШКТ. Така діагностична ендоскопічна процедура може перейти в лікувальну;
  • ректороманоскопії або колоноскопії – якщо джерело крововтрати знаходиться в товстій кишці. Таке обстеження також ділиться на діагностичне і терапевтичне;
  • рентгенографії;
  • ангіографії судин;
  • ірігоскопії;
  • целиакографии;
  • МРТ органів черевної порожнини.

Шлунково-кишкова кровотеча: симптоми і лікування
Іригоскопія кишечника

Подібні діагностичні заходи необхідні не лише для встановлення джерела крововиливу, але також для того, щоб провести диференціальну діагностику шлунково-кишкових кровотеч. Крововтрати з осередком у ШКТ слід відрізняти від легеневого і носоглоточного крововиливи.

Лікування

Гостре крововилив або загострення хронічного може відбутися в будь-якому місці в самий несподіваний момент, чому необхідно знати правила екстреної допомоги потерпілому. Перша допомога при шлунково-кишковій кровотечі включає в себе:

  • забезпечення людині горизонтального положення так, щоб нижні кінцівки перебували вище іншій частині тіла;
  • прикладання до області передбачуваного джерела холодного компресу. Така процедура повинна тривати не більше двадцяти хвилин, після чого роблять невелику перерву і знову прикладають холод;
  • прийом всередину лікарських препаратів – лише в разі крайньої необхідності;
  • виключення вживання їжі і рідини;
  • повна заборона на промивання шлунка і здійснення очисної клізми.

Лікування шлунково-кишкової кровотечі в умовах медичного закладу складається з:

  • внутрішньовенних ін’єкцій кровозамінників препаратів – для нормалізації обсягів крові;
  • переливання донорської крові – у випадках масивних крововиливів;
  • введення кровоспинних медикаментів.

У випадках неефективності медикаментозної терапії можуть знадобитися ендоскопічні хірургічні втручання, які спрямовані на:

  • лігування і склерозування пошкоджених судин;
  • електрокоагуляцію;
  • обколювання кровоточивих судин.

Нерідко вдаються до відкритої операції по купіруванню крововиливів.

Ускладнення

При ігноруванні симптоматики або несвоєчасно розпочатої терапії кровотеча шлунково-кишкового тракту може привести до ряду серйозних ускладнень, серед яких розвиток:

  • геморагічного шоку з-за втрати великої кількості крові;
  • анемії;
  • гострої ниркової недостатності;
  • поліорганної недостатності;
  • передчасних пологів – якщо пацієнткою є вагітна жінка.

Профілактика

Специфічних профілактичних заходів від такого розладу не розроблено, щоб уникнути проблем з крововиливами в ШКТ необхідно:

  • своєчасно лікувати захворювання, які можуть призвести до появи подібного ускладнення;
  • проходити регулярний огляд дорослого і дитини у гастроентеролога.

Прогноз залежить від факторів, ступеня крововтрати, тяжкості перебігу супутніх недуг і віковій категорії пацієнта. Ризик формування ускладнень і летальності завжди вкрай високий.