Пролежні – процес відмирання тканин, який з’являється через порушення кровообігу на окремо взятій ділянці тіла. З’являються найчастіше у лежачих хворих похилого віку, але і у людей більш молодих років такий процес також може початися, наприклад, внаслідок тривалого носіння гіпсової пов’язки. Розвиваються на тих частинах тіла, які найдовше контактують з твердою поверхнею. Найбільш поширений вид — пролежні на сідницях. Вкрай рідко можуть спостерігатися на таких частинах тіла, як потилицю, ребра і кінчики пальців.
Таке омертвляння тканин небезпечно тим, що при зовні незначних проявах, пролежні можуть нести руйнуючий ефект на більш глибокі шари шкіри, суглоби і навіть кістки, а при несвоєчасному лікуванні єдиним способом позбутися від них стане видалення ураженої частини суглоба. Вплив пролежнів на кісткові тканини носить назву остеомієліт і супроводжується гнійними новоутвореннями, що найчастіше у вигляді кола (з неприємним запахом). Певних симптомів захворювання на ранніх стадіях не має, тому потрібно регулярно проводити огляд таких пацієнтів.
В залежності від ураження шкірного покриву, лікування пролежнів може здійснюватися кількома способами, найпростіший з яких — виконання перев’язок і обтирань в домашніх умовах. Але в особливо складних ситуаціях не уникнути хірургічного втручання. Якщо дотримуватися нескладних правил профілактики пролежнів, висока ймовірність захистити лежачого хворого від появи такої недуги. Для цього потрібно підкладати під хворого спеціальний матрац і м’який коло, а також періодично змінювати його положення.
У міжнародній класифікації хвороб (МКБ 10) пролежні мають власне значення – Л89 (також носять назву декубитальной виразки).
Етіологія
Пролежні утворюються з-за тривалого контакту кістки з твердою поверхнею ліжка або інвалідного крісла, що призводить до недостатнього кровообігу у судинах, вступу малої кількості кисню і поживних речовин, і в кінцевому рахунку певна зона тканини відмирає (частіше навколо суглобового зчленування).
У групу ризику входять пацієнти, частково або повністю знерухомлених такими факторами:
- серйозними переломами нижніх кінцівок або хребта, з-за яких людина змушений тривалий час перебувати без руху;
- хірургічним втручанням. Нерідко люди після операцій змушені лежати протягом декількох місяців;
- станом коми;
- паралічами;
- ожирінням або, навпаки, критичним зниженням маси тіла, при яких немає можливості виконувати активні рухи.
Крім цього, існують причини, що збільшують ризик появи пролежнів у лежачих хворих:
- певні травми головного мозку, за яких хворий не відчуває дискомфортних або больових відчуттів. Наприклад, при паралічі пролежні можуть виявитися в такому нетиповому місці, як п’ятки або кінчики пальців, які виникають від тривалого давить впливу взуття;
- вікова категорія. Найвищий відсоток такого відмирання тканин шкірного покриву спостерігається у літніх людей, так як вони найбільш сприйнятливі до серйозних травм, вилікуватися від яких вдається вкрай рідко;
- стан шкіри. При підвищеній її вологості або сухості, висока ймовірність виникнення новоутворень на епідермісі;
- нераціональне харчування і нестачу рідини. В лежачому положенні певні ділянки шкіри і так не отримують належного насичення поживними речовинами, а у випадках неправильного харчування і недостатньої кількості води положення хворого тільки посилюється;
- нездатність пацієнта до самостійного утримання сечі і калу. Вплив рідини і бактерій з калу робить шкіру більш схильною до появи пролежнів;
- різні хвороби, що призводять до порушення кровообігу, наприклад, цукровий діабет;
- зловживання лежачими хворими нікотином;
- неправильний догляд за хворим.
Механізм утворення пролежнів
Різновиди
Як згадувалося вище, пролежні утворюються від тривалого тертя шкіри об постільна білизна або інвалідне крісло. В медичній сфері є певна класифікація такого процесу за ступенем поширення патологічного процесу в глибину тканин. Розрізняють такі стадії пролежнів:
- початкова – спостерігається незначне ущільнення тканин, набряклість і зміна кольору тієї ділянки шкіри, який піддавався тиску. У такому випадку вирішити проблему можна в домашніх умовах з застосуванням швидко загоюють медичних засобів;
- середньої тяжкості – починають з’являтися ерозії і виразки, але не уражається шкіра настільки сильно, щоб звертатися до лікаря, так як вплив йде тільки на верхній шар шкірного покриву людини. Зменшити запальний процес здатні лікарські мазі від пролежнів, а послабити тиск допоможуть спеціальні м’які кола, які необхідно підкласти під уражені зони тіла хворого;
- важка – для неї характерне ураження більш глибоких шарів тканин і суглобів, виділення гнійної рідини, що має їдкий і неприємний запах. Лікування такої стадії досить проблематично;
- ускладнена – відмирання шкіри і сильне негативний вплив на суглоби і кістки. Консервативні засоби не надають необхідного ефекту, тому вдаються до операбельному втручання.
За положенням тіла лежачих хворих новоутворення можуть локалізуватися:
- якщо людина весь час лежить на спині, то у нього з’являться пролежні на потилиці, лопатках, а також можливе виникнення пролежнів на п’ятах;
- положення хворого на боці сприяє утворенню пролежнів на стегні, кінчику вуха або по всій його поверхні, плечі, коліні і гомілкостопі;
- якщо людина довго лежить на животі, у нього з’являться пролежні на колінах, ліктях, рідше на кінчиках пальців;
- у тих, хто користується інвалідним кріслом, завжди з’являються пролежні на сідницях, спині, лопатках і тих місцях нижніх і верхніх кінцівок, які постійно стикаються з кріслом.
Симптоми
Стадії пролежнів
Симптоми пролежнів залежать від головної складової, яка привела людину в стан повного або часткового знерухомлення, а також від стадії ураження шкіри. Але дуже часто захворювання протікає без прояву будь-яких ознак.
Таким чином, симптомами пролежнів є:
- невелике відчуття болю і оніміння, які не заподіюють дискомфорт лежачим хворим;
- зміна відтінку шкіри від звичайного до блідо-рожевого, з чітким окресленням. Це дає можливість помітити, що здорові тканини не беруть участь у процесі запалення. Може виникнути на другій стадії захворювання.
Для важких стадій пролежнів характерні інші симптоми:
- виділення гною неприємного запаху з виразок, здорові тканини уражаються дуже швидко;
- жар і лихоманка;
- інтоксикація організму;
- зміна ритму серцебиття;
- зниження артеріального тиску;
- прискорене дихання;
- нетримання сечі і калу.
Пролежні на п’ятах мають окрему симптоматику:
- відчуття поколювання;
- втрата або часткове зниження чутливості;
- поява білої плями.
Відмінно допомагають зменшити інтенсивність ознак пролежнів спеціальні м’які кола, які підкладаються під турбують хворого місця.
Ускладнення
Наслідки такого процесу відмирання тканин виникають тільки при ігноруванні симптомів, несвоєчасному лікуванні або неправильних засоби профілактики пролежнів. Такими наслідками можуть бути:
- зараження крові;
- рак шкіри;
- артрит гнійного характеру;
- інфікування ран або виразок личинками комах;
- летальний результат.
Діагностика
Діагностика пролежнів легко проводиться за характерними зовнішніми ознаками (найчастіше пролежні набувають форму кола) і симптомів. Яких-небудь специфічних методик діагностування пролежнів не існує. Єдиним приводом для проведення лабораторних досліджень вважається виділення рідини з домішками гною з виразок. Для визначення збудника, який привів до такого результату, проводиться забір рідини або зішкріб з ран. Після чого лікар визначає, чим лікувати пролежні.
Лікування
Проводити лікування пролежнів можливо кількома способами — від надання допомоги в домашніх умовах за допомогою різних засобів, до хірургічного втручання.
Основне завдання лікарів при лікуванні — це відновлення кровотоку в уражених тканинах і запобігання подальшого розповсюдження пролежнів у глибину. Для цього призначаються антибактеріальні речовини, якими обробляють рани. При необхідності лікар очищує рану від відмерлих тканин. Після цього проводиться перев’язка ураженого місця із застосуванням ранозагоювальні коштів.
Передумовами для стаціонарного лікування пролежнів є важкі стадії запалення тканин. Головне завдання — ліквідувати симптоми і запобігти виникненню ускладнень. Проводяться операції по вилученню та заміні суглобів, а при необхідності і кістки.
В домашніх умовах лікуються тільки пролежні перших стадій, які протікають без симптомів. Для цього родичі хворих повинні:
- при необхідності підкладати під уражені ділянки шкіри м’які кола, для зменшення тертя об тверду поверхню;
- регулярно, через кожні три години, міняти положення тіла хворого;
- обробляти уражені ділянки шкіри, але ні в якому разі не використовувати для цього йод, зеленку та перекис водню, а попередньо проконсультуватися з фахівцями, які призначать регенеруючі засоби.
Лікування народними засобами не робиться, хоча в медичній сфері відбувається безліч суперечок навколо цієї теми.
Профілактика
Профілактика пролежнів проводиться людьми, наближеними до хворого, які повинні дотримуватися деяких правил:
- щодня проводити огляд і обробку шкіри спеціальними мазями, присипками і іншими засобами для запобігання появи пролежнів;
- забезпечувати правильне харчування, збагачене вітамінами і мінералами;
- використовувати спеціальний матрац від пролежнів, яке допоможе захистити лежачого хворого від відмирання шкіри;
- проводити масаж всього тіла, особливу увагу приділити кінчиків пальців на ногах і особі;
- стежити за температурою приміщення, де знаходиться постраждала людина — вона повинна бути комфортною для нього;
- проводити огляд постільної білизни і одягу на предмет утворення складок;
- своєчасно проводити гігієнічні заходи і зміну білизни;
- при нетриманні сечі і калу використовувати підгузники для дорослих;
- при виявленні перших симптомів або загального нездужання хворого негайно викликати лікаря додому.
