Підшкірна емфізема – патологічний процес, який призводить до того, що в області підшкірної клітковини грудної стінки скупчується повітря, і потім поширюється по організму. Така повітряна подушка здавлює великі судини і артерії, в результаті чого травмуються різні органи і розвивається серцево-судинна недостатність.Слід зазначити, що такий патологічний процес не є самостійним захворюванням – це наслідок пошкодження трахеї, бронхів, стравоходу або легені.
Клінічна картина захворювання досить добре виражена, безсимптомний перебіг практично не спостерігається. Діагностично підшкірна емфізема встановлюється шляхом огляду пацієнта з пальпацією, також додатково може знадобитися інструментальна діагностика.
Якщо звернення до лікаря буде своєчасним і призначити правильне лікування, ускладнень можна уникнути. У більшості випадків підшкірна емфізема грудної клітки не являє загрозу для життя.
Підшкірна емфізема за МКБ 10 має окреме значення – код Т658.7. Самолікування не рекомендується, так як це може привести до серйозних ускладнень.
Етіологія
Причини виникнення такої патології, як підшкірна емфізема наступні:
- розвиток пневмотораксу;
- травма стравоходу;
- травма трахеї (в такому випадку буде розвиватися підшкірна емфізема на шиї);
- травма легкого або бронхів;
- перелом ребер або інші проникаючі поранення;
- ускладнення після лапароскопії.
Крім цього, дещо рідше, але все ж зустрічається підшкірна емфізема особи –причини виникнення такої форми можуть бути з боку стоматології – неправильне видалення зуба, запущені стоматологічні захворювання, які перейшли в гнійний запальний процес. Саме тому важливо починати лікування таких хвороб своєчасно.
Сприяючим чинником для розвитку підшкірної патології є хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів і куріння.
Класифікація
Виділяють кілька типів такого захворювання, залежно від локалізації та етіології.
Так, за походженням підшкірна емфізема може бути:
- посттравматична – обумовлена механічним пошкодженням чи фізичним органу, тканин;
- ятрогенна – наслідок певних медичних маніпуляцій, які призвели до нагнітання повітря в тканини.
За поширеністю виділяють такі форми:
- локальна – патологічний процес торкнувся тільки невелика ділянка, як правило, саме травмований;
- поширена – накопичення повітря зачіпає не тільки уражену ділянку, але й прилеглі тканини;
- тотальна – емфізема зачіпає великі ділянки, які знаходяться досить далеко від ураженого місця.
Встановити точно, яка саме форма захворювання має місце, може тільки лікар шляхом проведення необхідних діагностичних заходів. Симптоми і лікування самостійно зіставляти не можна: це може призвести не лише до тяжких ускладнень, але і до летального результату.
Симптоматика
Симптоми такої хвороби добре помітні, так як накопичення повітря під шкірою призводить до утворення набряків. При натисканні на цю ділянку чутний характерний звук у вигляді хрустіння.
В цілому симптоми такого патологічного процесу характеризуються наступним чином:
- в області шиї утворюється припухлість, може бути набряклість на обличчі;
- при спробі зробити вдих виникає сильний біль, частіше усього гострого, різкого характеру;
- людині боляче ковтати і кашляти;
- поверхневе дихання з присвистом, можуть бути приступи ядухи;
- осиплість голосу;
- змикання століття – при розповсюдженій формі патології;
- аритмія;
- нестабільний артеріальний тиск;
- симптоматика дихальної недостатності.
Подібні симптоми вимагають термінового звернення за медичною допомогою, так як зволікання при розповсюдженій формі підшкірної емфіземи може призвести до вкрай тяжких наслідків.
Діагностика
Визначити точно, який саме патологічний процес має місце, а також форму і розповсюдженість емфіземи, можна тільки за допомогою інструментальної діагностики.
В першу чергу лікар проводить фізикальний огляд хворого з детальним опитуванням і збором особистого анамнезу, якщо це дозволяє зробити його стан (наприклад, при важкій проникній травмі в першу чергу знадобиться стабілізувати стан пацієнта).
Крім цього, проводяться діагностичні заходи:
- біохімічний аналіз крові;
- аналіз крові на газовий склад;
- рентгенограма.
За результатами діагностичних заходів лікар може визначити форму захворювання і подальші терапевтичні заходи.
Лікування
Лікування буде направлено одночасно на усунення первопричинного фактора і на виведення повітря з тканин.
Для того, щоб стабілізувати стан пацієнта, проводять такі заходи:
- вводять аналгетики і засоби для серцево-судинної системи;
- прописують муколітики та антибіотики;
- призначають кисневі інгаляції.
Процедура кисневої інгаляції
Усунення повітря може здійснюватися за допомогою малих хірургічних маніпуляцій – за допомогою спеціальної голки робиться прокол і спускається повітря. Якщо такі заходи не допомогли або в конкретному випадку зовсім не ефективні, проводиться хірургічна операція.
У деяких випадках після усунення первопричинного фактора емфізема сама розсмоктується протягом декількох днів. Якщо цього не сталося, то проводяться відповідні медичні заходи по її усуненню.
У більшості випадків прогноз сприятливий, але не треба забувати, що повітря під шкіру потрапляє при серйозних захворюваннях, тому поставити діагноз і призначити правильне лікування може тільки лікар. Ускладнень вдасться уникнути, тільки якщо терапія буде розпочато своєчасно.
Що стосується профілактики, то специфічних заходів немає. Необхідно вжити заходів щодо попередження тих недуг, які входять в етіологічний перелік.
