Ангиодисплазия – патологічний процес, у результаті якого збільшується кількість підшкірних судин. У випадку з шлунково-кишковим трактом це може призвести до внутрішньої кровотечі, що вкрай небезпечно для життя. Зазначається, що таке захворювання судин може носити специфічний характер. У новонароджених капілярна ангиодисплазия локалізується в області обличчя, нижніх кінцівок, рідше рук.

Встановити точний діагноз може тільки лікар, шляхом проведення фізикального огляду і проведення всіх необхідних діагностичних процедур.

Згідно міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду це захворювання відноситься до розділу «вроджені аномалії розвитку» і має код за МКХ 10 Q20–28. Окремий код має ангиодисплазия, яка вражає ШКТ – відноситься до іншими хвороб кишечника, код К55–63.

Етіологія

Спровокувати розвиток цього захворювання можуть як вроджені аномалії у розвитку дитини, так і набуті фактори. В цілому судинна ангиодисплазия може бути обумовлена такими патологічними процесами:

  • спазми товстого кишечника;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • хвороба Віллебранда;
  • патологічні процеси в області печінки та нирок;
  • захворювання кровотворної системи.

Слід зазначити і те, що до справжнього моменту точних етіологічних факторів цього захворювання не встановлено.

Окремо слід виділити фактори ризику для розвитку даного патологічного процесу:

  • вік старше 60 років;
  • перенесені раніше гастроентерологічні захворювання, які можуть провокувати внутрішньо кровотеча;
  • хронічний алкоголізм;
  • тривале лікування важкими медикаментами;
  • наявність злоякісних або доброякісних пухлин у головному мозку;
  • наявність в анамнезі черепно-мозкових травм;
  • ішемічний інсульт.

Зважаючи на те, що точної етіології цієї недуги немає, розглядати дані фактори можна тільки як сприятливі.

Класифікація

За характером локалізації розрізняють:

  • верхні і нижні кінцівки;
  • голова;
  • ШКТ.

Найчастіше зустрічається ангиодисплазия, яка вражає шлунково-кишковий тракт, а саме кишечник і товсту кишку.

Симптоматика

У цьому випадку можна виділити загальну клінічну картину, так як все буде залежати від того, в якій саме частині тіла локалізується патологічний процес.

Ангиодисплазия кишечника характеризується наступними симптомами:

  • кровотечі із заднього проходу, які можуть тільки посилюватися під час фізичних навантажень і надмірної рухової активності;
  • біль під час акту дефекації, при цьому в калових масах можуть бути домішки крові;
  • біль у животі, характер і інтенсивність якої буде залежати від ступеня тяжкості розвитку патологічного процесу;
  • блідість шкірних покривів;
  • слабкість, загальне нездужання;
  • нудота;
  • блювота, часто з домішками крові;
  • постійне відчуття втоми, яке супроводжується сонливістю;
  • дратівливість, різкі перепади настрою.

Ангиодисплазия: симптоми і лікування
Ангиодисплазия нижніх кінцівок

Вроджена форма цього захворювання судин у дитини проявляється практично відразу після народження і характеризується наступною клінічною картиною:

  • освіта червоних плям, синців на обличчі, голові, нижніх або верхніх кінцівках;
  • витягування кінцівок;
  • підвищення шкірної температури;
  • пульсацію вен;
  • уражені кінцівки збільшуються в об’ємах;
  • примхливість, постійний плач.

Зважаючи на те, що клінічна картина при ангиодисплазии товстої кишки, так і при ураженні судин інших систем організму, неоднозначна, лікування може призначати тільки лікар, після точної постановки діагнозу. Самолікування, у тому числі і народними засобами, неприпустимо.

Діагностика

Діагностика даного венозно-судинного патологічного процесу проходить у два етапи. В першу чергу лікар проводить ретельний фізикальний огляд хворого, з пальпацією болючою області та з’ясуванням загального анамнезу. Пальпація проводиться вкрай обережно, так як при надмірному фізичному впливі може посилитися внутрішня кровотеча.

В ході первинного огляду клініцист повинен встановити наступне:

  • як давно почали проявлятися симптоми, характер больових відчуттів і інтенсивність клінічної картини;
  • чи були в анамнезі хронічні гастроентерологічні або системні захворювання;
  • переносив хворий операції на серцево-судинній системі, що проходить в даний час лікування.

Програма діагностичних заходів може включати в себе наступне:

  • аналіз калових мас на приховану кров;
  • загальний аналіз крові та сечі;
  • нейросонографія;
  • КТ головного мозку;
  • дослідження судинної мережі очного дна, якщо уражено повіку;
  • колоноскопія з біопсією;
  • ангіографія;
  • сцинтиграфія;
  • іригоскопія;
  • УЗД органів черевної порожнини.

На підставі отриманих результатів дослідження лікар може поставити остаточний діагноз і визначити найбільш ефективну тактику лікування. Самолікування, навіть за умови точної постановки діагнозу, неприпустимо.

Лікування

У більшості випадків лікування ґрунтується на консервативних методів терапії, які включають в себе:

  • прийом медикаментозних препаратів;
  • використання спеціального компресійного білизни;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • коригування режиму харчування.

Медикаментозна терапія може включати в себе наступні препарати:

  • гормональні препарати;
  • для поліпшення кровообігу;
  • загусники крові.

Також лікар може призначити носіння компресійної білизни третього класу.

У складніших випадках може використовуватись хірургічне втручання, яке буде спрямоване на висічення ураженої ділянки кишечника або товстої кишки.

Профілактика

Зважаючи на те, що в даний момент не встановлені точні етіологічні фактори, цілеспрямованих профілактичних заходів немає. Слід в цілому дотримувати рекомендації щодо здорового способу життя та своєчасно звертатися до лікаря при поганому самопочутті.