Ангиодисплазия – патологічний процес, у результаті якого збільшується кількість підшкірних судин. У випадку з шлунково-кишковим трактом це може призвести до внутрішньої кровотечі, що вкрай небезпечно для життя. Зазначається, що таке захворювання судин може носити специфічний характер. У новонароджених капілярна ангиодисплазия локалізується в області обличчя, нижніх кінцівок, рідше рук.
Встановити точний діагноз може тільки лікар, шляхом проведення фізикального огляду і проведення всіх необхідних діагностичних процедур.
Згідно міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду це захворювання відноситься до розділу «вроджені аномалії розвитку» і має код за МКХ 10 Q20–28. Окремий код має ангиодисплазия, яка вражає ШКТ – відноситься до іншими хвороб кишечника, код К55–63.
Етіологія
Спровокувати розвиток цього захворювання можуть як вроджені аномалії у розвитку дитини, так і набуті фактори. В цілому судинна ангиодисплазия може бути обумовлена такими патологічними процесами:
- спазми товстого кишечника;
- захворювання серцево-судинної системи;
- хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
- хвороба Віллебранда;
- патологічні процеси в області печінки та нирок;
- захворювання кровотворної системи.
Слід зазначити і те, що до справжнього моменту точних етіологічних факторів цього захворювання не встановлено.
Окремо слід виділити фактори ризику для розвитку даного патологічного процесу:
- вік старше 60 років;
- перенесені раніше гастроентерологічні захворювання, які можуть провокувати внутрішньо кровотеча;
- хронічний алкоголізм;
- тривале лікування важкими медикаментами;
- наявність злоякісних або доброякісних пухлин у головному мозку;
- наявність в анамнезі черепно-мозкових травм;
- ішемічний інсульт.
Зважаючи на те, що точної етіології цієї недуги немає, розглядати дані фактори можна тільки як сприятливі.
Класифікація
За характером локалізації розрізняють:
- верхні і нижні кінцівки;
- голова;
- ШКТ.
Найчастіше зустрічається ангиодисплазия, яка вражає шлунково-кишковий тракт, а саме кишечник і товсту кишку.
Симптоматика
У цьому випадку можна виділити загальну клінічну картину, так як все буде залежати від того, в якій саме частині тіла локалізується патологічний процес.
Ангиодисплазия кишечника характеризується наступними симптомами:
- кровотечі із заднього проходу, які можуть тільки посилюватися під час фізичних навантажень і надмірної рухової активності;
- біль під час акту дефекації, при цьому в калових масах можуть бути домішки крові;
- біль у животі, характер і інтенсивність якої буде залежати від ступеня тяжкості розвитку патологічного процесу;
- блідість шкірних покривів;
- слабкість, загальне нездужання;
- нудота;
- блювота, часто з домішками крові;
- постійне відчуття втоми, яке супроводжується сонливістю;
- дратівливість, різкі перепади настрою.
Ангиодисплазия нижніх кінцівок
Вроджена форма цього захворювання судин у дитини проявляється практично відразу після народження і характеризується наступною клінічною картиною:
- освіта червоних плям, синців на обличчі, голові, нижніх або верхніх кінцівках;
- витягування кінцівок;
- підвищення шкірної температури;
- пульсацію вен;
- уражені кінцівки збільшуються в об’ємах;
- примхливість, постійний плач.
Зважаючи на те, що клінічна картина при ангиодисплазии товстої кишки, так і при ураженні судин інших систем організму, неоднозначна, лікування може призначати тільки лікар, після точної постановки діагнозу. Самолікування, у тому числі і народними засобами, неприпустимо.
Діагностика
Діагностика даного венозно-судинного патологічного процесу проходить у два етапи. В першу чергу лікар проводить ретельний фізикальний огляд хворого, з пальпацією болючою області та з’ясуванням загального анамнезу. Пальпація проводиться вкрай обережно, так як при надмірному фізичному впливі може посилитися внутрішня кровотеча.
В ході первинного огляду клініцист повинен встановити наступне:
- як давно почали проявлятися симптоми, характер больових відчуттів і інтенсивність клінічної картини;
- чи були в анамнезі хронічні гастроентерологічні або системні захворювання;
- переносив хворий операції на серцево-судинній системі, що проходить в даний час лікування.
Програма діагностичних заходів може включати в себе наступне:
- аналіз калових мас на приховану кров;
- загальний аналіз крові та сечі;
- нейросонографія;
- КТ головного мозку;
- дослідження судинної мережі очного дна, якщо уражено повіку;
- колоноскопія з біопсією;
- ангіографія;
- сцинтиграфія;
- іригоскопія;
- УЗД органів черевної порожнини.
На підставі отриманих результатів дослідження лікар може поставити остаточний діагноз і визначити найбільш ефективну тактику лікування. Самолікування, навіть за умови точної постановки діагнозу, неприпустимо.
Лікування
У більшості випадків лікування ґрунтується на консервативних методів терапії, які включають в себе:
- прийом медикаментозних препаратів;
- використання спеціального компресійного білизни;
- фізіотерапевтичні процедури;
- коригування режиму харчування.
Медикаментозна терапія може включати в себе наступні препарати:
- гормональні препарати;
- для поліпшення кровообігу;
- загусники крові.
Також лікар може призначити носіння компресійної білизни третього класу.
У складніших випадках може використовуватись хірургічне втручання, яке буде спрямоване на висічення ураженої ділянки кишечника або товстої кишки.
Профілактика
Зважаючи на те, що в даний момент не встановлені точні етіологічні фактори, цілеспрямованих профілактичних заходів немає. Слід в цілому дотримувати рекомендації щодо здорового способу життя та своєчасно звертатися до лікаря при поганому самопочутті.
