Хронічний простатит – запальний процес, що вражає тканини передміхурової залози і приводить до збою її повноцінного функціонування. Недуга є одним з найбільш поширених серед розладів у роботі чоловічих статевих органів.
Групу ризику становить чоловіче населення від двадцяти до сорока років, під час їх піку трудової, репродуктивної і сексуальної діяльності. Практично кожен десятий чоловік хоча б раз у житті стикався з такою проблемою статевої.
Для хронічного простатиту характерне чергування періодів загострення і відступу симптомів хвороби. Під ознаки такого захворювання підходить безліч інших проблем не тільки з сечостатевою системою, і інших внутрішніх органів, тому при їх прояві важливо відразу ж звернутися до кваліфікованого лікаря для діагностики.
Хронічний простатит розвивається протягом тривалого відрізку часу. Досить часто це захворювання протікає без прояву будь-яких симптомів або з незначним їх виразом, а діагностується при випадковому обстеженні. Лікуванню піддається важко, існує можливість частих рецидивів.
Етіологія
Шляхи проникнення інфекції:
- безпосередньо через уретру;
- з потоком зараженої сечі;
- з рухом крові або лімфи;
- перехід інфекції від сусідніх органів.
У кожному чоловічому організмі є патогенні мікроорганізми, які можуть спровокувати прогресування простатиту. Але все-таки не у всіх чоловіків виявляється такий небезпечний і неприємний недуг. Це означає, що не тільки патогенна мікрофлора хоч і є основною причиною розвитку патології, але для її активізації потрібні сприятливі умови. Існують такі сприятливі фактори прогресування хвороби:
- сидячі умови праці та малорухливий спосіб життя;
- часта зміна сексуальних партнерів;
- передчасне закінчення статевого акту, як протизаплідний засіб;
- тривале утримання від сексуальних зв’язків;
- тісна нижня білизна;
- переохолодження;
- інші запалення сечостатевої системи;
- всілякі травми простати;
- шкідливі звички;
- надто жирна і висококалорійна їжа;
- постійні стреси.
Причини хронічного простатиту
Різновиди
В медичній сфері поширена така класифікація хронічного простатиту:
- інфекційний процес, викликаний бактерією;
- недуга не бактеріального характеру;
- безсимптомний (незважаючи на інфекційний процес);
- застійний. Виникає від тривалого сексуального утримання.
За стадіями розвитку хронічний простатит ділиться на:
- ексудативну – супроводжується больовим відчуттям у паху, мошонці, прискорюється сім’явипорскування;
- альтернативну – спостерігаються ті ж ознаки, що при попередній стадії, але з невеликим доповненням, у вигляді частих позивів до сечовипускання;
- проліферацію – сповільнюється сім’явиверження, і знижується інтенсивність сечовий струменя;
- рубцеві зміни – притаманні всі вищевказані ознаки.
Симптоми
Хронічний простатит виявляється наступними симптомами:
- больовими і дискомфортними відчуттями в зоні малого тазу, пахової області, внутрішньої сторони стегон, тривалістю від трьох і більше місяців;
- частими позивами до сечовипускання;
- різким болем по закінченні справляння потреби;
- болючою ерекцією;
- іноді повною відсутністю сім’явипорскування;
- порушенням сну;
- зниженням працездатності;
- сверблячкою, відчуттям холоду або підвищеної пітливості промежини;
- зміною кольору шкіри пахової області;
- зниженням сексуального потягу;
- нічними эрекциями;
- зниженням апетиту;
- дратівливістю;
- постійним відчуттям втоми;
- незначним підвищенням температури тіла.
Хронічний простатит
Ускладнення
Хронічний простатит нерідко не виражається жодними ознаками, від чого хворий не підозрює про проблему, не відбувається своєчасне лікування. Все це може призвести до ряду ускладнень.
Ускладненнями можуть стати:
- чоловіче безпліддя;
- імпотенція;
- нетримання сечі;
- кісти в передміхуровій залозі;
- ракові пухлини простати.
Діагностика
Діагностування такого захворювання не представляє складнощів для уролога. Лікар проводить:
- розпитування хворого з приводу болю або дискомфорту;
- загальний огляд пахової області на предмет висипань, виділень або подразнень;
- пальцеве дослідження передміхурової залози (через ректальне отвір);
- збір секрету простати.
Ці процедури досить неприємні, а іноді і болісні, але є найбільш прийнятними для діагностування такого захворювання.
Крім цього, пацієнт повинен буде здати:
- загальний аналіз сечі;
- мазок з уретри;
- сечу для бактеріального дослідження;
- трьохстаканну пробу сечі;
- зішкріб для визначення збудника захворювання.
Апаратна діагностика складається з:
- УЗД простати – для визначення об’єму передміхурової залози, наявності пухлин або кісти;
- урофлоуметрії – для з’ясування швидкості відтоку сечі. В здоровому стані рух становить – п’ятнадцять мілілітрів в секунду, при хронічному простатиті – менше десяти;
- КТ;
- біопсії.
Без проведення усіх вищезазначених методів діагностики, лікар не зможе визначити, як лікувати хронічний простатит.
Лікування
Хронічний простатит хоч і важко піддається лікуванню, але все-таки це можливо, особливо при своєчасному виявленні.
Лікування цього захворювання складається з декількох етапів:
- терапії антибіотиками, яка в більшості своїй триває кілька тижнів, при необхідності – довше;
- курсу лікувального масажу передміхурової залози – складається з чотирнадцяти відвідувань лікаря;
- усунення спазмів простати, застою сечі і відтоку секрету з залози з допомогою деяких груп лікарських препаратів, які може призначати тільки спеціаліст;
- фізіотерапії, що складається з мікрохвильовою та лазерної терапії, різних ультразвукових методів, грязьового лікування і клізм з водою, збагаченої мінералами і сірководнем;
- фітотерапії. Хороший ефект дає застосування ефірної олії з гарбузового насіння;
- оперативного лікарського втручання, до якого звертаються тільки тоді, коли є зміни в розмірах сечівника, при виникненні абсцесів або аденоми простати.
Лікування простатиту хірургічним шляхом
Хронічний простатит можна лікувати народними засобами в домашніх умовах, але тільки при поєднанні з вищевказаними методами. Такі засоби терапії здатні зменшити біль при прояві симптомів, а також запобігти рецидив хвороби.
В домашніх умовах перебіг захворювання можна пом’якшувати з допомогою:
- суміші з меду і подрібнених гарбузового насіння;
- свіжовичавлених соків огірка, буряків і моркви. Вживати їх не менше п’ятисот мілілітрів на добу;
- компоту з груш;
- відвару з коренів петрушки;
- шкірки стиглих каштанів;
- настою чистотілу;
- хвойних ванн, тривалістю не більше двадцяти хвилин в день.
Також прискорити процес одужання допоможе спеціальна дієта, яка передбачає зменшення або повна відмова від деяких продуктів:
- жирних і наваристих м’ясних, рибних і грибних бульйонів;
- гострих соусів і спецій;
- цибулі, часнику, хрону, редьки, перцю чилі;
- бобових культур;
- капусти;
- молока і кисломолочних продуктів.
Профілактичні заходи
Для профілактики хронічного простатиту чоловікам слід дотримуватися кількох простих правил:
- по можливості уникати сильного і тривалого переохолодження організму;
- намагатися проводити розминку кожні дві години при сидячій або малорухомої роботи;
- при запорах користуватися спеціальними засобами з проносним ефектом;
- носити тільки зручну, не надто вузьку одяг. Особливо це стосується нижньої білизни;
- вести статеве життя без частої зміни партнера;
- позбутися від довгого утримання від сексуальних стосунків;
- своєчасно звертатися до лікарів при підозрі на наявність захворювань статевих органів будь-якого характеру;
- вести здоровий спосіб життя, відмовившись від усіх шкідливих звичок;
- привести в норму режим і склад їжі. Краще харчуватися невеликими порціями, по п’ять або шість разів на день. Ввести в раціон велика кількість свіжих фруктів, овочів, м’яса;
- виконувати щодня фізичні вправи.
Виконання таких нескладних рекомендацій позбавить чоловіка від виникнення такої проблеми, як хронічний простатит. Адже уникнути його набагато легше, ніж вилікувати.
