Контрактура колінного суглоба – це патологічний стан, при якому відбувається порушення обсягу рухів у цьому суглобі. Ступінь вираженості хвороби може варіювати від незначного обмеження рухливості до повної відсутності згинання і/або розгинання.
Викликати недугу може велика кількість чинників, які практично усі пов’язані з перенесеними раніше травмами або наявністю інших захворювань.
Хвороба має специфічну і яскраво виражену симптоматику, що значною мірою спрощує процес діагностики. Основними симптомами прийнято вважати больовий синдром і деформацію суглоба.
Щоб поставити правильний діагноз, необхідно проведення об’єктивного огляду ураженої області та інструментальних обстежень. Лікувати контрактуру можна кількома способами – консервативно і хірургічно.
Міжнародна класифікація хвороб виділяє окреме значення для такого розладу опорно-рухового апарату. Код МКБ-10 – М24.5.
Етіологія
Основним фактором формування недуги виступає травма або дегенеративно-дистрофічний процес.
Іншими джерелами формування контрактури колінного суглоба прийнято вважати:
- безпосереднє пошкодження суглоба, що відбувається при внутрішньосуглобових переломах;
- скорочення чотириголового м’яза – це виникає на тлі того, що нога довгий час перебувала в разгибательном положенні;
- порушення структури суглобового хряща – найчастіше це виникає за тривалої іммобілізації. Однак клініцисти стверджують, що контрактура може формуватися навіть після тритижневого знерухомлення кінцівки;
- перенесений раніше гнійний артрит;
- великі опіки;
- зниження еластичності зв’язок коліна;
- глибокі рвані рани в зоні колінного суглоба, на передній або задній частині стегна, а також на гомілки. Це одна із самих рідких причин розвитку хвороби.
Крім цього, таке серйозне захворювання може носити специфічний характер. У таких випадках сприяючими факторами прийнято вважати:
- вроджену форму вивих колінного суглоба;
- гіпоплазію або аплазії цієї анатомічної ділянки.
Вкрай рідко недуга розвивається на тлі ураження нервової системи, найчастіше контрактура носить механічний характер.
Основну групу ризику становлять професійні спортсмени, а також ті, у кого робота пов’язана з важкими фізичними навантаженнями.
Класифікація
Контрактура лівого колінного суглоба
В залежності від факторів виникнення подібна патологія кінцівок буває:
- артрогенной – являє собою наслідок дегенеративного процесу безпосередньо в суглобі, рідше в системі зв’язок;
- дерматогенной – розвивається на фоні наявності серйозних шкірних дефектів. Сюди варто віднести поранення та опіки, а також перебіг запальних процесів, після яких зазначається формування рубців;
- десмогенной – виникає зморщування навколосуглобових тканин, що відбувається після запалення або механічного пошкодження коліна. Подібні процеси стають причиною розвитку сполучнотканинних рубців;
- миогенной – така контрактура утворюється внаслідок тривалого здавлювання м’язової тканини. Крім цього, фактором може послужити м’язова ішемія і різні форми міозиту, що може спричинити за собою скорочення м’язів;
- тендогенной – являє собою зміну зв’язок і сухожиль травматичного або запального походження;
- неврогенного – є наслідком паралічу і патологій, що вражають нервову систему.
По причині виникнення неврогенна контрактура колінного суглоба поділяється на:
- периферичну – розвивається у випадках пошкодження периферичних нервів;
- центральну – на тлі травм головного та/або спинного мозку
- психогенну.
За характером перебігу виділяють наступні форми:
- згинальна контрактура колінного суглоба – відбувається порушення процесу згинання ноги, тобто пацієнт просто не зможе зігнути ногу в області коліна;
- розгибальна контрактура – характеризується тим, що людина не може випростати ногу, зігнуту в коліні;
- змішана – відрізняється повною відсутністю рухливості суглоба. Комбінований тип контрактури вважається найбільш небезпечною формою такої хвороби, що характеризується важким станом хворого і неможливістю вилікувати хворобу консервативними методами або вправами.
Крім цього, контрактура колінного суглоба буває хронічною і гострою.
Симптоматика
Першим і головним клінічним проявом є неможливість здійснення процесу згинання або розгинання кінцівки. На тлі головної ознаки можуть виникнути такі симптоми:
- деформація суглоба;
- набряк ураженої області;
- сильна і ниючий біль в коліні;
- вкорочення ураженої ноги;
- вимушене положення, яке займає людина, для того щоб знизити дискомфорт;
- викривлення гомілки;
- порушення опори;
- зміна ходи.
Яскравий прояв ознак характерно для гострої форми захворювання, в той час як при хронічному перебігу відзначаються тільки помірні больові відчуття і порушення рухової функції. Друга форма перебігу недуги часто призводить до інвалідності пацієнта.
Діагностика
Встановлення правильного діагнозу вимагає комплексного підходу, але ґрунтується на інструментальних обстеженнях.
Перед призначенням обстеження лікаря необхідно провести:
- уточнення скарг пацієнта;
- вивчення історії хвороби та анамнезу життя;
- об’єктивний огляд хворого – для оцінювання стану ураженої кінцівки, а також визначення об’єму активних і пасивних рухів кінцівки.
Щоб остаточно визначитися з діагнозом «контрактура колінного суглоба» лікар призначає інструментальні обстеження пацієнта, серед яких:
- рентгенографія кінцівки;
- артроскопія;
- КТ і МРТ ураженої області.
Артроскопія колінного суглоба
На додаток нерідко призначають консультації фахівців з області:
- неврології;
- нейрохірургії;
- психіатрії.
Лікування
Залежно від тяжкості хвороби, для її усунення можуть знадобитися або консервативні, або хірургічні методики.
Неоперабельное лікування контрактури колінного суглоба включає в себе:
- фізіотерапевтичні процедури;
- прийом лікарських препаратів;
- механотерапію – при якій гімнастика для розробки ураженої кінцівки проводиться за допомогою спеціальних пристосувань;
- безопераційне виправлення положення ураженої кінцівки – це виконується за допомогою застосування гіпсових пов’язок і спеціальних фіксаторів;
- ЛФК — лікувальна фізкультура при контрактурі колінного суглоба грає головну роль в терапії;
- використання рецептів народної медицини – показано тільки на ранніх етапах розвитку патології і з дозволу лікаря.
Фізіотерапевтичні процедури передбачають виконання:
- електрофорезу;
- ударно-хвильової терапії;
- теплових процедур;
- мануальної терапії.
ЛФК при контрактурі колінного суглоба спрямована на виконання наступних вправ;
- почергове згинання колін і підтягування їх до живота;
- підйом зігнутої ноги, її випрямлення і опускання на підлогу;
- «велосипед» — по черзі кожною ногою;
- згинання нижніх кінцівок і випрямлення вгору;
- підняття прямої ноги;
- кругові рухи гомілкою;
- натискання ногою на гімнастичний м’яч;
- згинання кінцівок з затиснутим між ними м’ячем;
- катання м’яча від себе і до себе покладеними на нього ногами;
- приміщення м’яча під коліна і натиснення на нього п’ятами;
- підйом зігнутої ноги і її випрямлення в махе – така вправа виконується лежачи на боці;
- підняття ноги і утримування її на вазі – вихідне положення аналогічне тому, що зазначено вище;
- згинання колін лежачи на животі;
- підйом прямої ноги – при цьому також необхідно лежати на животі;
- відведення прямої ноги убік – вихідне положення не змінюється.
Розробка контрактури колінного суглоба здійснюється під суворим наглядом лікаря, однак при поліпшенні стану пацієнта не забороняється таке лікування в домашніх умовах.
При неефективності консервативних методів, а також при вираженій деформації колінного суглоба здійснюється хірургічне видалення контрактури. Операції виконуються декількома методиками:
- через відкритий доступ;
- шляхом застосування артроскопичного обладнання.
Завданнями операбельною терапії виступають:
- нормалізація форми суглобових поверхонь;
- висічення рубцевих тканин;
- подовження м’язів.
При вираженому ураженні суглоба застосовуються ендопротезування або артродез суглоба.
Ендопротезування колінного суглоба
Відновний період після операції передбачає фізіолікування, масаж і лікувальну фізкультуру.
Профілактика і прогноз
Для того, щоб уникнути проблем з формуванням контрактури колінного суглоба необхідно уникати травм і своєчасно звертатися за кваліфікованою допомогою при появі вищезгаданих ознак недуги.
Результат недуги залежить від кількох факторів:
- джерело рухових порушень;
- ступінь вираженості патологічних змін не тільки в суглобі, але і в навколишніх тканинах;
- проміжок часу, який пройшов з моменту появи перших симптомів до початку лікування.
Гострі контрактури мають більш сприятливий прогноз, в порівнянні з хронічною формою патології, яка може призвести до інвалідності людини.