Кесонна хвороба – патологічний стан, який прогресує внаслідок переходу людини з області з підвищеними показниками атмосферного тиску в область з нормальними показниками. Розлад отримало назву від процесу переходу високого тиску до нормального. Найчастіше такого розладу схильні водолази і шахтарі, які довгий час знаходяться на глибині.
Захворювання розвивається в результаті різкого зниження тиску таких речовин, як азот, кисень і водень. Розчиняючись в крові, вони утворюють невеликі пухирці, які можуть перешкоджати нормальному кровообігу, що спричиняє руйнування судин і клітин. При важкому протіканні таке захворювання може призвести до смерті.
Клінічні прояви недуги безпосередньо залежать від тяжкості його перебігу. На початкових стадіях кесонної хвороби спостерігаються такі симптоми, як м’язовий і суглобовий біль, висипання на шкірному покриві, прискорений серцевий ритм і дихання. При середньотяжкому перебігу може виражатися нудота, збільшення розмірів живота, зниження гостроти зору. По мірі прогресування розлади починають з’являтися судоми, ураження серцево-судинної системи, дихальна недостатність.
Діагноз встановлюється на основі клінічних проявів, ретельного огляду потерпілого та збору детальної інформації про занурення на глибину або перебуваннях на великій висоті. Лікування спрямоване на зниження кількості азоту в організмі і усунення ознак недуги.
Етіологія
Основний фактор прогресування кесонної хвороби полягає в дуже різкій зміні тиску. В результаті зміни середовища в кров’яному руслі утворюються бульбашки з газу, які можуть групуватися, і стати причиною блокади судин, руйнування тканин або ж, навпаки, їх надмірного здавлення. Внаслідок цього утворюються тромби, які розривають судини і призводять до їх відмирання. Бульбашки з потоком крові можуть потрапляти в будь-які органи людського організму і привести до порушення їх нормального функціонування.
Причини кесонної хвороби
Сприяючими факторами до виникнення даного захворювання є:
- різкий підйом на поверхню;
- занурення в холодну воду;
- вплив стресових ситуацій і втоми;
- надмірно висока маса тіла;
- вікова категорія занурюється під воду. Вважається, що чим старша людина, тим вище ймовірність виникнення даного розладу;
- переліт через кілька годин після занурення під воду;
- вживання спиртних напоїв до або після занурення.
Групу ризику складають не тільки водолази, дайвери або шахтарі, які працюють на глибині, але також пілоти, які відчувають значні перепади тиску при польотах на великій висоті.
Різновиди
Залежно від інтенсивності прояву симптомів, розрізняють кілька стадій протікання кесонної хвороби:
- легка – проявляється незначною хворобливістю в суглобах, м’язах;
- середньої тяжкості – ознаками є запаморочення, нудота, тимчасова втрата зору;
- важка – судоми (у хвороботворний процес втягується речовина, що знаходиться в спинному мозку), системне порушення мови;
- летальна – симптоми розвиваються на фоні гострої серцевої недостатності або порушення кровообігу головного мозку.
Крім цього, виділяють два типи захворювання:
- перший – в процес втягуються лімфовузли, шкірний покрив, м’язи, суглоби;
- другий – спостерігається ураження головного і спинного мозку, дихальної і серцево-судинної систем.
Симптоми
По мірі прогресування кесонної хвороби спостерігається погіршення загального стану хворого і прояв більш серйозних симптомів. Легка форма виражається:
- виникнення шкірного висипу і свербежу;
- загальною слабкістю організму;
- болем у м’язах і суглобах;
- зниженням гостроти зору;
- шумом у вухах;
- починається розвиток кисневої недостатності.
При протіканні розлади середньої тяжкості виражаються такі симптоми, як:
- розлад травлення;
- тимчасова втрата зору;
- напади сильного запаморочення;
- нудота, нерідко супроводжується блювотою;
- підвищене потовиділення;
- зростання обсягів живота;
- прискорене дихання і серцебиття.
На більш важких стадіях недуги з’являються такі симптоми:
- паралічі і парези;
- судоми;
- болі в області грудної клітини;
- задуха;
- порушення мови.
При летальної формі зазначається наявність множинних блокад кровообігу, що може стати причиною смерті.
Ускладнення
Наслідки кесонної хвороби індивідуальні для кожної людини і проявляються в залежності від форми та тяжкості хвороби, а також від своєчасності розпочатого лікування. Можливими ускладненнями можуть стати:
- серцева та дихальна недостатність;
- остеоартроз – порушення суглобового хряща;
- кардіосклероз;
- множинні ураження ШКТ;
- запалення зорового нерва.
Летальний результат наступає при тяжкому перебігу захворювання, а також унаслідок ненадання медичної допомоги.
Діагностика
Діагностика кесонної хвороби для кваліфікованого фахівця не складе великої праці, оскільки патологія розвивається протягом декількох годин після підйому з глибини або приземлення. Для правильного встановлення діагнозу лікаря необхідно надати повну інформацію про перший часу та інтенсивності прояву симптомів. Крім цього, здійснюється повний огляд пацієнта, вимірювання пульсу і артеріального тиску.
Основу діагностичних заходів складають апаратні обстеження, такі як:
- рентгенографія дозволяє виявити зміни структури кісток, суглобів та спинного мозку;
- КТ і МРТ – дають можливість виявити бульбашки газу і зміни хребта.
Аналізи крові при даному захворюванні не мають діагностичної цінності. Після отримання всіх результатів обстеження лікар визначає, який метод лікування даної хвороби є найбільш ефективним.
Лікування
Після підтвердження захворювання потрібно починати терапію як можна швидше. Будь-яка затримка може призвести до розвитку небезпечних наслідків або смерті. На початкових стадіях розлад усувається за допомогою вдихання кисню через маску. При більш важкому протіканні необхідно лікування в барокамері. У цьому пристрої спочатку поступово зростає, а потім знижується тиск. Така дія змушує бульбашки газу в крові розчинитися.
Лікування в барокамері
Медикаментозна терапія спрямована на зменшення хворобливості, стимуляцію серцево-судинної системи. Також її використовують для профілактики та усунення ускладнень. Для цього призначають болезаспокійливі речовини, що зміцнюють імунітет, антизапальні медикаменти. Можуть застосовуватися методи фізіотерапії, зокрема водяні або сухоповітряні ванни. При своєчасно розпочатому лікуванні практично у всіх випадках вдається повністю усунути кесонну хворобу.
Профілактика
Запобігти цю хворобу можна шляхом:
- зменшення тривалості занурень на глибину;
- обмеження від польотів та занурень при вагітності, після вживання алкоголю, при наявності проблем з серцем;
- уникнення повторного поглиблення протягом дванадцяти годин, польотів – протягом доби.
Крім цього, важливо завжди використовувати професійне обладнання та спеціальні костюми, балони з киснем. При виникненні перших симптомів терміново звернутися до лікаря.
