Рак шлунка – це онкологічне захворювання, що супроводжується появою злоякісного пухлинного утворення, що формується на основі епітелію слизової шлунка. Рак шлунка, симптоми якого найчастіше зустрічаються у пацієнтів у віці 40-45 років (хоча допускається і більш ранній віковий межа – 30-35 років), по захворюваності та подальшої летальності знаходиться на другому місці, дотримуючись, тим самим, за рак легенів у таких критеріях порівняння.
Загальний опис
Як ми вже вказали, рак шлунка є досить поширеним захворюванням, причому розвиватися ця патологія може в будь-якому з відділів ураженої органу при подальшому поширенні до інших органів (особливо це уточнення стосується печінки, легенів та стравоходу). Слід відзначити також і конкретну цифру, відповідну летальності раку шлунка, яка щорічно складає близько 800000 чоловік, що визначено на підставі даних досліджуваних показників у 2008 році. Крім цього, з’ясовано, що частіше це захворювання діагностується у чоловіків.
Приблизно в 80% випадків раку шлунка супроводжується розвитком метастаз. Нагадаємо, що під метастазами (метастазуванням) розуміється процес, при якому пухлинні клітини починають поширюватися до інших органів, тим самим, формуючи в них патологічний процес у формі вторинного вогнища. Метастазування в цілому відбувається при пухлинних захворюваннях допомогою кровоносних судин (що визначає гематогенні метастази), за допомогою лімфатичних судин (відповідно це лімфогенні метастази) або за допомогою простору, яким мають порожнини тіла (що визначає імплантаційні метастази).
Повертаючись до особливостей раку шлунка, можна визначити і виживання, яка може розглядатися як прогноз для раку шлунка. Так, при умові раннього виявлення захворювання 6-місячна виживаність допускається приблизно в 65% випадків, у той час як виявлення його в рамках прогресування до більш серйозних визначає її лише в 5-15% випадків. Слід відзначити також і те, що приблизно в половині випадків звернення пацієнтів зі скаргами на диспепсію (стан, при якому порушена нормальна діяльність шлунка, травлення стає болючим і в цілому скрутним) відбувається подальше виявлення куди більш серйозних патологій, в їх числі, власне, і рак шлунка.
Як уже зазначено, що превалює вікова група – пацієнти у віці 40-45 років, проте, допускається можливість розвитку захворювання у осіб від 30 до 35 років, і у осіб молодших. Приблизно в 90% випадків пухлина має злоякісний характер, і приблизно 95% з цих злоякісних пухлин – карциноми. Рак шлунка у чоловіків діагностується в основному у віці від 50 до 75 років.
Рак шлунка характеризується ще і тим, що його перебіг може значно різнитися в залежності від конкретної країни або регіону, де воно діагностується у конкретного пацієнта, відповідно, на підставі цього можна припускати, наскільки істотну роль грають кліматогеографічні, харчові, побутові та інші типи факторів у розвитку патологічного процесу.
Загальна будова шлунка
Рак шлунка: причини
Виділення конкретної причини, що провокує розвиток раку шлунка, на сьогоднішній день не надається можливим. Між тим, певні сприятливі фактори для розвитку патологічного процесу і, власне, захворювання, безпосереднім чином до нього відноситься, все-таки можна назвати актуальними, серед них наступні:
- Бактерія хелікобактер пілорі (helicobacter pylori). Цілком можливо, що читач має уявлення про те, що це за бактерія, однак коротко ми виділимо ті особливості, які їй притаманні, визначивши, ніж вона є і що провокує. А провокує вона не що інше, як гастрит і не менш поширену патологію – виразкову хворобу шлунка. Виступає зазначена бактерія і як предрасполагающего фактора до розвитку раку шлунка, причому такий ризик дана бактерія при її наявності підвищує відразу в кілька разів.
- Поліпи шлунка. Вони являють собою розростання слизової органу доброякісного характеру, в основному поліпи шлунка розвиваються на тлі наявних хронічних захворювань, актуальних для шлунка. В якості прикладу предрасполагающего фактора в цьому випадку можна позначити хронічну форму атрофічного гастриту, при якому слизова шлунка підлягає виснаження, а вироблення шлункового соку в значній мірі знижена. Як і в минулому випадку розгляду предрасполагающего фактора, поліп шлунка у кілька разів збільшує ризик розвитку раку шлунка, причому саме в тій області, де він сам перебуває. Доповнюється цей ризик і такими умовами для наявного поліпа, як певні показники висоти (якщо вона становить від 2 і більше сантиметрів), якщо в ньому містяться клітини, за рахунок яких обумовлюється вироблення слизу, і якщо на слизовій шлунка зосереджується більше одного поліпа.
- Наявність хронічних захворювань слизової шлунка. Тут, знову ж таки, можна виділити вже відзначений атрофічний гастрит, який також виступає в якості серйозного предрасполагающего фактора до розвитку раку шлунка у хворого на його тлі.
- Спадковість. Тут традиційно можна виділити актуальність серед найближчих родичів конкретного пацієнта захворювань шлунка, і зокрема раку шлунка – ризик розвитку патологічних захворювань цього органу і захворювання, що є в нашому розгляді основним, збільшується.
- Вплив аліментарних чинників. Зокрема В даному випадку розглядаються особливості харчування пацієнтів, а саме – пристрасть до смаженої, гострої, консервованої і жирної їжі. Хімічно активні речовини пошкоджують слизову оболонку шлунка, потрапляючи на неї, що руйнує її захисний шар слизу, що вистилає поверхню епітелію, після чого відбувається вільне проникнення в клітини канцерогенних речовин (а саме за їх рахунок стає можливим розвиток раку), слідом за чим ці клітини або підлягають руйнуванню, або перероджуються. На противагу цьому можна відзначити, що при наявності в раціоні пацієнта значної кількості фруктів і овочів, вітамінів і мікроелементів, ризик захворюваності на рак шлунка значно скорочується.
- Куріння, алкоголь. Зазначені фактори впливу є практично традиційними у виділенні факторів, що сприяють розвитку того чи іншого захворювання чи патологічного процесу, рак шлунка також в цьому не є винятком.
- Особливості гормональної активності організму, конституційні особливості. У розгляді цього пункту зокрема розглядає надлишкова маса тіла і в цілому ожиріння, що розглядаються в якості фонових небезпечних захворювань, причому не тільки традиційно для органів статевої системи, але і для органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що, відповідно, визначає істотний ризик для розвитку раку шлунка.
Виразкова хвороба рак шлунка
Виразкова хвороба, позначена вище в якості розгляду в контексті впливу хелікобактерії на розвиток раку шлунка, у своїй рецидивуючій формі, а також виразкова хвороба 12-палої кишки – все це розглядається в якості одного з основних факторів, що обумовлюють розвиток раку шлунка. Процес переродження виразки в рак шлунка іноді займає багато років, однак саме сама можливість такого переродження і є серйозним ризиком.
Симптоми раку шлунка ми розглянемо трохи нижче, в їх числі також можна визначити ознаки, що вказують на те, що задавнена виразка переродилася в рак. Дещо рідше рак шлунка розвивається самостійним чином, тобто без предрасполагающего фактора у вигляді попередньої виразки. Тут рак може нагадувати за проявами виразку, але точне відміну може зробити тільки лікар і тільки в рамках проведення діагностичного дослідження, в якості якого виступає біопсія.
Рак шлунка: класифікація
На підставі того, які клітини становлять собою пухлину, виділяють наступні різновиди форм раку шлунка:
- Аденокарцинома (карцинома). Ця форма, як нами спочатку відмічено у загальному розгляді, виступає в якості форми найбільш поширеною серед різновидів раку шлунка. Цей вид раку шлунка передбачає формування пухлинного освіти на основі клітин, за рахунок яких здійснюється вироблення слизу.
- Солідний рак шлунка. Дана форма патології зустрічається виключно рідко, щільна тканина виступає в цьому випадку в якості основи пухлини.
- Перстневідноклеточний рак шлунка. Дана форма раку ґрунтується з клітин, розгляд яких під мікроскопом дозволяє виділити їх схожість з перснем, що, в свою чергу, послужило причиною такого визначення раку. Для даного раку шлунка в якості характерних особливостей виділяють стрімкість зростання пухлинного освіти, а також раннє метастазування.
- Лейомиосаркома. За цією формою раку можна визначити ту його особливість, яка полягає у формуванні пухлинного освіти на основі м’язових клітин органу (тобто шлунка).
- Лімфома. В даному випадку в основі пухлинного утворення при раку шлунка знаходяться лімфатичні клітини, сосредотачиваемые в межах області цього органу.
На цьому класифікація раку шлунка за його форм не закінчується, окрема частина в ній ґрунтується на тому, в якому конкретно відділі розвинулася пухлина, виділяють наступні варіанти:
- Кардіальний рак шлунка. Дана форма раку розвивається в області верхньої частини органу шлунка, конкретно – в тому місці, де він «стикується» з стравоходом.
- Рак тіла шлунка. У цій формі рак вражає середню частину органу.
- Рак малої кривизни шлунка. Тут рак охоплює область правої шлункової стінки.
- Рак воротаря (пілоричного відділу). В даному варіанті рак розвивається з тієї сторони, з якої анатомічно здійснюється перехід органу до дванадцятипалої кишки.
І, нарешті, в залежності від особливостей зовнішнього вигляду пухлинного утворення, виділяють також специфічний ряд форм раку шлунка, зокрема сюди відносяться наступні варіанти:
- Ендофітний рак шлунка. Даний вид раку характеризується тим, що при ньому відбувається проростання пухлини в глибину шлункової стінки, що через таких особливостей визначає його схожість з виразкою шлунка (блюдцеобразный рак шлунка, виразка, рак).
- Екзофітний рак шлунка. Характеризується цей тип раку тим, що при ньому відбувається проростання пухлини в область просвіту шлунка. Даний тип раку може проявлятися в полиповидной формі (тобто особливості його зростання визначають схожість з поліпом шлунка), у формі грибоподібної (особливості росту прирівнюють його до грибу), а також у формі вузловий (пухлина проявляється у вигляді щільного типу вузла, выпячивающегося з боку стінки органу).
Основні відділи шлунка
Рак шлунка: стадії (ступеня)
На підставі того, наскільки інтенсивно відбувається поширення пухлини, визначають ряд відповідних процесу стадій раку шлунка.
- 0 стадія. Ця стадія характеризується тим, що в рамках її прояви пухлинні клітини обмежуються в ураженні тільки внутрішнім шаром органу, без супутнього поширення в глибину. При своєчасному діагностуванні патології в період цій стадії її перебігу можна добитися вельми істотних позитивних результатів.
- I стадія. Дана стадія раку характеризується 5-річної виживаності приблизно в 80% випадків. Також вона поділяється на такі підстадії:
- 1А. Ця підстадія вказує на те, що не відбулося поширення пухлинного утворення в глибину, до внутрішнього шару органу.
- 1В. Ця підстадія визначає поширення пухлинного освіти до прилеглих лімфовузлів або ж вказує на його проникнення до м’язового шару органу.
- II стадія. Аналогічно попередній стадії, ця стадія поділяється на підстадії, 2А та 2В. Що стосується виживання в рамках розглянутого періоду в 5 років, то тут вона становить приблизно 56%.
- 2А. Характерною особливістю прогресування патологічного процесу в рамках цієї стадії є відсутність розповсюдження до внутрішнього шару шлунка, але при цьому в прилеглих лімфовузлах 3-6 лімфовузлах вже знаходяться ракові клітини. Можливий також варіант, при якому відбулося поширення пухлини до м’язового шару, а також до 1-2 лімфовузлів, що знаходяться поблизу. І, нарешті, допускається варіант, при якому відбулося проростання пухлини у всі шари шлункової стінки, але за винятком розповсюдження до лімфовузлів.
- 2В. Ця підстадія також може проявлятися у декількох варіантах. Так, допускається варіант, при якому пухлина обмежується лише внутрішнім шлунковим шаром при одночасному поширенні до лімфовузлів (від 7 і більше). Також можливий варіант, при якому відбулося пророщування пухлини в м’язовий шар при одночасному поширенні до лімфовузлів (1-2-м). І, нарешті, допускається такий варіант в рамках цієї стадії, при якому пухлина виявилася за межами зовнішнього шлункового шару, але з виключенням в патологічному процесі за даним сценарієм поширення лімфовузлів.
- III стадія. Ця стадія характеризується відповідністю клінічної картини трьома основними варіантами подстадий: 3А, 3В, 3С. На цій стадії виживання на термін 5 років визначена в 15-38% випадків.
- 3А. Ця підстадія захворювання вказує на те, що відбулося поширення пухлини до м’язового шлунковому шару, а також до прилеглих лімфовузлів (від 7 і більше). В іншому варіанті перебігу захворювання у рамках цієї підстадії допускається проростання пухлини до всіх верств шлунка при одночасній наявності пухлинних клітин в прилеглих лімфовузлах (в кількості 1-2-х).
- 3В. Дана підстадія вказує на те, що відбулося зростання пухлинного освіти до зовнішньої шлункової стінки при одночасному її поширенні до прилеглих лімфовузлів (від 7 і більше). Також можливий варіант проростання пухлини до тканин в оточенні шлунка при одночасній наявності в прилеглих лімфовузлах ракових клітин (ураження 1-2-х лімфовузлів).
- 3С. В рамках цієї підстадії картина перебігу захворювання ґрунтується на поширенні пухлини за межі зовнішньої шлункової стінки, а також при її поширенні до прилеглих лімфовузлів (від 7 і більше). В іншому варіанті перебігу патологічного процесу в рамках цієї підстадії поширення пухлинного процесу відбувається до тканин, що оточують орган шлунка з поширенням на 3-6 лімфовузлів.
- IV стадія. 4 ступінь (стадія) раку шлунка характеризується тим, що відбулося поширення патологічного процесу через лімфатичні шляхи до інших органів (іншими словами, відбувається метастазування). Що стосується 5-річної виживаності в даному випадку, то тут вона ледь сягає 5%.
Рак шлунка: симптоми
Насправді дане захворювання не має якої-небудь характерною конкретно для нього симптоматикою. Між тим, певні прояви можуть розглядатися як ознаки раку шлунка. Для початку можна визначити дві основні групи, до яких такі ознаки (симптоми) можна віднести.
- Симптоми, для шлунка не специфічні. До числа такого роду проявів можна віднести слабкість, підвищену температуру, зміна ваги (зниження), зміна апетиту (він або знижений, або зовсім відсутня). Крім цього у хворих може розвинутися депресія, що виявляється у втраті інтересу до того, що відбувається навколо них, відчуженості і апатичності. В цьому випадку звертається особлива увага на зміну типових для хворого симптомів (виразкових або гастритичних), зокрема – на їх посилення і доповнення іншими проявами.
- Симптоми специфічного характеру прояву. В даному випадку під специфічними проявами симптоматики маються на увазі такі прояви, які в цілому притаманні захворювань шлунка:
- Нудота, блювання. Ці прояви, зазвичай, вказують на різні захворювання шлунку, вказуючи на виразкову хворобу, гострий гастрит та ін. При раку шлунка дані симптоми обумовлені тим, що пухлини, досягнувши значних розмірів, починає перекривати простір на вихід із шлунка.
- Специфічна блювання. Зокрема тут мається на увазі блювота з застійного типу вмісту, тобто з таким вмістом, в якому виявляється їжа, з’їдена за 1-2 дні до неї. Це супроводжується тяжкими для хворих відчуттями і його загальним виснаженням.
- Рідкий чорний стілець, блювота, що нагадує кавову гущу. Ці симптоми вказують на те, що відбулося кровотеча з виразки або в шлунку розвинулася пухлина. У будь-якому разі все це вимагає невідкладного звернення за лікарською допомогою, яка, в свою чергу, буде орієнтована на зупинку кровотечі виник.
- Біль в животі. Цей симптом може проявлятися по-різному, бо біль може бути тупий, ниючий або тягуча; вона зосереджується в області епігастрію (з лівого боку під краєм ребер). Що стосується характеру прояву, то в основному біль періодичний, частіше її поява відзначається після прийняття їжі. Якщо ж вона проявляється постійно, то це свідчить про приєднання до патологічного процесу запального процесу, або ж про те, що пухлина почала проростати до сусідніх органів.
- Труднощі з проходженням їжі. Даний симптом може досягти стадії, при якій навіть проходження їжі виявиться неможливим. В даному випадку це прояв може розглядатися або як симптом раку стравоходу, або як симптом раку початкового шлункового відділу.
- Швидке насичення їжею, відчуття переповненості і тяжкості в шлунку, загальний дискомфорт в його області.
- Посилення проявів відрижки, печії. Такі прояви пацієнти помічають самі, це, власне, може стати причиною для звернення до фахівця для уточнення діагнозу.
Також слід звернути увагу на прояви, які вказують на далеко зайшов патологічний процес. До них відносяться наступні варіанти:
- прощупываемая хворобливість в області живота;
- зміна розмірів живота (він збільшується, що відбувається на тлі скупчення в черевній порожнині рідини (визначається як асцит), або це може статися в результаті збільшення печінки);
- блідість шкіри і слизових (на тлі анемії), жовтушність шкіри і слизових; в рамках більш пізніх проявів патології шкіра може придбати землистого відтінку, в цілому в рамках ранніх стадій особливих зовнішніх змін у пацієнтів не зазначається;
- збільшення в розмірах лімфовузлів з лівої сторони в області над ключицею, а також лімфовузлів, розташованих в пахвовій області зліва і лімфовузлів, зосереджених в області пупка (зазначені зміни вказують на метастазування патологічного процесу).
Повторимося, що зазначена вище блювання, нагадує за специфікою «кавову гущу», вимагає негайного надання допомоги, тому потрібно відразу ж викликати «швидку».
Рак шлунка: ураження органу
Діагностування
В якості основних методів діагностики раку шлунка виступають наступні:
- гастроскопія – метод візуалізації слизової шлунка на предмет актуальних змін, що дозволяє також провести біопсію (вилучення тканин в області ураження для подальшого їх дослідження);
- рентгеноскопія – даний метод полягає у введенні пероральним шляхом контрастного препарату, в якості якого застосовується сульфат барію, за рахунок чого визначається можливість виявлення конкретної локалізації ураження і ступеня його протяжності вздовж шлункової стінки;
- УЗД – метод ультразвукового дослідження, спрямований на вивчення черевної порожнини та області заочеревинного простору (використовується в обов’язковому порядку при раку шлунка, дозволяє визначити також актуальність метастазування);
- КТ – комп’ютерна томографія, дає можливість діагностувати рак шлунка, хоча застосовується з дещо іншою метою, що полягає в оцінці ступеня поширення патологічного процесу і у виявленні метастаз;
- лапароскопія – метод, що дозволяє визначити стадію патологічного процесу при раку шлунка, визначити наявність в очеревині і печінки метастази, що не виявляються при КТ та УЗД.
- онкомаркери – даний метод є високоспецифічним, хоча і малочутливим; чутливість використання підвищується при актуальному метастазуванні.
Лікування
Лікування раку шлунка на сьогоднішній день зводиться до єдино дієвого методу, який полягає в радикальному видаленні пухлини за допомогою проведення операції. За рахунок резекції шлунка, крім цього, забезпечується поліпшення лікування в плані супутньої симптоматики захворювання. Так, в цьому випадку усувається безпосередньо причина больових відчуттів, актуальна дисфагія і кровотечі. Зниження підлягає і кількість пухлинних клітин, що перебувають в організмі, за рахунок чого можна збільшити термін тривалості життя хворого і в цілому поліпшити його стан. В певних випадках при такій операції видалення підлягає частина шлунка, а іноді – повністю шлунок. В якості допоміжних методів лікування розглядається хіміотерапія і променева дія – ці заходи терапії актуальні при поширенні пухлини за межі ураженого органу.
При появі симптомів, що вказують на можливий рак шлунка, слід звернутися до гастроентеролога і до онколога.
