Кардіоміопатії – група хвороб, яких об’єднує те, що під час їх прогресування спостерігаються патологічні зміни в структурі міокарда. Як наслідок, ця серцевий м’яз перестає повноцінно функціонувати. Зазвичай розвиток патології спостерігається на фоні різних внесердечних і серцевих порушень. Це говорить про те, що факторів, які можуть послужити своєрідним «поштовхом» для прогресування патології, досить багато. Кардіоміопатія може бути первинною і вторинною.
- Лікування
- Лікування
- Лікування
- Терапія
- Лікування
- Терапія
Поширеність даної патології в світі досить висока. Її діагностують у середньому біля трьох чоловік з 1000. Найчастіше симптоми хвороби проявляються у дорослих людей, але не виключено виникнення кардіоміопатії у дітей.
Етіологія
Причини прогресування первинної кардіоміопатії:
- порушення на генному рівні;
- вірусна інфекція;
- аутоімунні порушення;
- фіброз міокарда не уточненої етіології.
Спровокувати прогресування вторинної кардіоміопатії можуть такі недуги:
- амілоїдоз;
- ураження міокарда інфекційними агентами;
- нейром’язові захворювання;
- артеріальна гіпертензія;
- електролітний дисбаланс;
- ІХС;
- ендокринні патології.
Різновиди
Види первинної кардіоміопатії:
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- рестриктивна кардіоміопатія;
- дилатаційна кардіоміопатія.
Види первинної кардіоміопатії
Вторинна кардіоміопатія підрозділяється на такі підвиди:
- дисгормональна кардіоміопатія. У медичній літературі її також називають клімактеричний кардіоміопатією, так як частіше вона прогресує у представниць прекрасної статі в клімактеричний період;
- дисметаболічна кардіоміопатія;
- токсична кардіоміопатія;
- ішемічна кардіоміопатія;
- алкогольна кардіоміопатія.
Дилатаційна форма
Характерна особливість дилатаційної кардіоміопатії – порушення скорочувальної здатності серцевого м’яза з розширенням камер серця. Більшість вчених переконані в тому, що недуга передається на генетичному рівні, так як зустрічається сімейний характер патології.
Симптоми дилатаційної кардіоміопатії:
- підвищена стомлюваність;
- при дилатаційної кардіоміопатії у хворого часто відзначається підвищення артеріального тиску до високих цифр;
- блідість шкіри;
- на ногах з’являються набряки;
- кінчики пальців набувають ціанотичний відтінок;
- задишка при дилатаційної кардіоміопатії проявляється навіть при невеликій фіз. навантаженні.
Зазначені симптоми обумовлені наростаючою серцевою недостатністю. Прогноз при дилатаційної кардіоміопатії досить серйозний. У перші 5 років після діагностування патології помирає до 70% хворих. Але якщо вчасно почати проводити адекватне лікування, то термін життя пацієнта можна продовжити. Представницям прекрасної статі з діагнозом «дилатаційна кардіоміопатія» слід уникати вагітності, так як ризик смерті під час пологів дуже великий.
Лікування
Лікування цієї форми патології в першу чергу спрямоване на боротьбу з прогресуючою серцевою недостатністю. В план лікування лікарі включають такі препарати:
- інгібітори АПФ;
- бета-блокатори;
- бета-адреноблокатори;
- сечогінні фармацевтичні препарати.
Варто також зазначити, з огляду на те, що прогноз захворювання несприятливий, єдиним методом, який може продовжити життя пацієнта, є трансплантація серця.
Гіпертрофічна форма
Гіпертрофічна кардіоміопатія – захворювання, основним проявом якої є потовщення стінки лівого шлуночка. При цьому порожнину шлуночка не збільшується в розмірах. Фахівці вважають, що основна причина прогресування гіпертрофічній кардіоміопатії – генетичні порушення.
Симптоми гіпертрофічній кардіоміопатії:
- аритмія;
- задишка;
- загальна слабкість;
- блідість шкірних покривів;
- порушення свідомості;
- біль у грудях;
- тахікардія.
Варто відзначити, що при гіпертрофічній кардіоміопатії часто виникають різні порушення серцевого ритму. Іноді вони стають причиною раптової смерті пацієнта. У людей з цим діагнозом поступово прогресує серцева недостатність.
Прогноз недуги відносно сприятливий у порівнянні з іншими формами недуги. Пацієнти з гіпертрофічною кардіоміопатією довгий час залишаються працездатними, але їм слід вибирати професії, де не потрібна надмірна фізична активність. З таким діагнозом можна планувати вагітність і пологи.
Лікування
Основна мета терапії – поліпшити скоротливу здатність гіпертрофованого шлуночка. План лікування включає в себе:
- верапаміл;
- дилтіазем;
- бета-блокатори;
- застосування пейсмекера для електростимуляції.
Рестриктивна форма
У разі прогресування рестриктивної форми еластичність стінок серця знижується. Частою причиною розвитку такого стану є масивний фіброз міокарда або ж його інфільтрація різними речовинами.
В результаті прогресування рестриктивної форми виявляються такі порушення в роботі органу:
- передсердя розширюються, адже в них підвищується тиск;
- тканини міокарда товщають;
- діастолічний об’єм шлуночків зменшується.
Симптоми рестриктивної кардіоміопатії:
- виражена задишка;
- набряки.
Лікування
Лікування рестриктивної форми – досить складна задача, так як хворі зазвичай звертаються за медичною допомогою на пізній стадії прогресування патології. Діагностика також доставляє труднощі. Трансплантація серця є неефективною, так як цей патологічний процес може знову почати прогресувати в пересаженном серце.
Якщо було точно встановлено, що рестриктивна форма недуги носить вторинний характер, то план лікування доповнюється кровопусканням і кортикостероїдами. Прогноз несприятливий. Висока ймовірність летального результату.
Алкогольна форма
Алкогольна кардіоміопатія – патологія, що розвивається із-за надмірного вживання алкогольних напоїв.
Симптоми алкогольної кардіоміопатії:
- аритмія;
- головний біль;
- тахікардія;
- у пацієнта з’являється відчуття нестачі повітря;
- відчуття жару;
- набряки;
- при алкогольній кардіоміопатії у людини з’являється задишка навіть при незначній фіз. навантаженні;
- порушення сну;
- підвищення АТ до високих цифр;
- підвищена пітливість;
- біль у грудях.
Алкогольна кардіоміопатія
При прогресуванні алкогольної кардіоміопатії змінюється і зовнішній вигляд пацієнта. Проявляються такі характерні ознаки:
- жовтіють склери;
- шкірний покрив на обличчі гіперемована;
- ніс має синьо-багрового відтінку;
- очі червоніють;
- тремор кінцівок.
Лікування
Важливо повністю виключити вживання алкогольних напоїв. Лікування проводиться протягом декількох місяців. В план лікування включають такі препарати:
- бета-адреноблокатори;
- серцеві глікозиди;
- сечогінні засоби;
- антиаритмічні фармацевтичні препарати;
- амінокислоти;
- анаболічні стероїди;
- вітамін С;
- вітаміни групи В;
- фосфокреатін;
- триметазидин;
- левокарнітин.
Дисгормональна форма
Дисгормональна кардіоміопатія прогресує на тлі різних гормональних порушень. На тлі гормонального збою в міокарді порушується метаболізм, і його механічна діяльність порушується.
Симптоми дисгормональної кардіоміопатії:
- нервове збудження;
- біль в області проекції серця;
- запаморочення;
- аритмія;
- нестабільність АТ;
- підвищується потовиділення.
Терапія
Прогноз при цій формі захворювання сприятливий. Можливе зниження працездатності, але при правильно підібраній терапії її можна відновити. Консервативна терапія включає в себе:
- прийом бета-блокаторів;
- прийом седативних препаратів;
- гормональну терапію.
Вплив кардіоміопатії на інші органи
Дисметаболічна форма
При дисметаболічної кардіоміопатії порушується метаболізм безпосередньо в тканинах міокарда. З-за цього робота органу порушується, і його стінки піддаються дистрофії. Можливими причинами цього патологічного процесу є:
- авітаміноз;
- недуги ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
- ожиріння;
- збій в роботі ендокринних залоз;
- алкоголізм;
- куріння.
Симптоми дисметаболічної кардіоміопатії:
- часті запаморочення;
- набряки ніг;
- збільшення живота в розмірах;
- біль у грудях;
- слабкість;
- напади задухи;
- порушення сну;
- задишка;
- порушення свідомості.
Виникає така кардіоміопатія у дітей і дорослих. На ранніх стадіях свого розвитку може себе ніяк не проявляти. Але по мірі прогресування патології проявляється симптоматика, зазначена вище.
Лікувальні заходи
Лікування кардіоміопатії цього типу спрямоване, в першу чергу, на усунення істинної причини, яка спровокувала прогресування недуги. Також фахівці проводять лікувальні заходи, які допоможуть запобігти подальше погіршення стану міокарда.
Ішемічна форма
Ішемічна кардіоміопатія протікає в двох формах:
- асиметрична;
- симетрична.
Спровокувати розвиток патології можуть такі чинники:
- спадковість;
- ІХС;
- недуги щитовидної залози;
- гіпертонія;
- підвищена концентрація інсуліну в крові.
Симптоми ішемічної кардіоміопатії:
- задишка;
- тахікардія;
- слабкість;
- кашель;
- набряки на ногах;
- зниження або повна відсутність апетиту;
- аритмія.
Також по мірі прогресування ішемічної кардіоміопатії спостерігається зростання маси серця.
Терапія
Коронарне шунтування судин серця
Для лікування кардіоміопатії цього типу задіють:
- імплантацію дефібрилятора;
- застосування лікарських препаратів;
- кардіостимулятор. Його використовують для нормалізації серцевого ритму;
- коронарне шунтування;
- пересадку серця.
Прогноз ішемічної кардіоміопатії несприятливий.
Токсична форма
Токсична кардіоміопатія може почати розвиватися внаслідок тривалого впливу на організм деяких фармацевтичних препаратів або алкоголю. Зазвичай у людини проявляється така симптоматика:
- аритмія;
- задишка;
- підвищений АТ;
- біль в області проекції серця;
- набряклість;
- похолодання ніг;
- тремор.
Важливо своєчасно провести лікування кардіоміопатії, щоб не розвинулися небезпечні ускладнення. Важливо спочатку усунути провокуючий фактор – перестати приймати лікарські препарати, відмовитися від алкоголю. Далі проводиться симптоматична терапія.
