Оперізуючий герпес – вірусне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом або від користування спільними предметами гігієни з зараженим людиною. Вірус може тривалий час існувати в тілі людини, і не виражатися ніякими симптомами. Наприклад, потрапивши в організм дитини, він залишається бездіяльним, а може прокинутися в старшому віці або при наявності сприятливих умов.
Оскільки висипання вражають не тільки шкіру, але і нервові закінчення, лікуванням займається кілька фахівців (у стаціонарних умовах). Також необхідно зазначити, що від оперізувального герпесу можна позбутися в домашніх умовах, але тільки після попередньої консультації у лікаря.
Проявившись в дитячому віці, таке захворювання відіб’ється на здатності імунітету до протистояння інших інфекційних захворювань у дорослому віці. Вірус герпесу заразний і передається від однієї людини до іншої, але оскільки характерних проявів, обнаруживающихся відразу ж після зараження немає, то і зрозуміти причини вираження висипу стає скрутним. Але точно відомо, що придбати таке захворювання може абсолютно будь-яка людина, незалежно від віку і статі.
Ураження шкірних покривів і нервової системи при прогресуванні оперізувального герпесу зустрічається часто і лікується дерматологами і невропатологами. Затяжна форма протікання такого захворювання або ігнорування лікування може призвести до виникнення важких наслідків. В медичній сфері проходить безліч суперечок з приводу причин виникнення, яким шляхом він передається, і взагалі, заразний цей вірус чи ні.
Етіологія
Причини виникнення такого захворювання досить різноманітні. Оперізувальний герпес знаходиться в бездіяльному стані в організмі людини протягом багатьох років і навіть десятиліть і може проявитися у випадках:
- впливу на ослаблений імунітет інфекцій;
- прийому великої кількості антидепресантів або стероїдів;
- тривалих стресів;
- перенапруження організму сильними фізичними навантаженнями;
- наявність в організмі ракових пухлин;
- опромінення організму;
- пересадки органів;
- ВІЛ;
- СНІД;
- сильного переохолодження організму;
- різних травм.
Вікова група також має велике значення для активізації вірусу. Найбільш схильні йому маленькі діти, які дуже часто хворіють на вірусні інфекції, і літні люди, імунітет яких ослаблений із-за віку. Групу ризику становлять вагітні жінки, так як під час вагітності імунітет працює не на повну силу. Це пояснюється тим, що якщо б імунітет з повною силою впливав на вірус, це призвело б до втрати плода.
Механізм розвитку оперізувального герпесу
Різновиди
Залежно від причин виникнення, оперізувальний герпес може бути:
- типової форми;
- атипової форми.
Друга форма, у свою чергу, також поділяється на ряд подформ. Оперізувальний герпес атипової форми може бути наступних різновидів:
- абортивним – висипання не спостерігаються або з дуже незначним поширенням, больові відчуття не турбують хворого взагалі або супроводжуються несильним сверблячкою;
- булезным – висипання великі і мають вигляд невеликих прозорих бульбашок;
- геморагічним – в міхурах можна помітити домішки крові, після їх загоєння залишаються рубці на шкірі;
- гангренозним – виражається появою на шкірі глибоких виразок, які довго загоюються і залишають після себе грубі рубці;
- офтальмологічні – уражаються зорові нерви.
Симптоми
Симптоми оперізувального герпесу для дорослих, дітей і вагітних абсолютно однакові. Захворювання виражається:
- відчуттям болю і печіння на шкірі. Дані дискомфортні відчуття з’являються на кілька годин раніше, ніж сама висипання;
- сильний біль, стріляючого характеру у м’язах і суглобах, які знаходяться під ураженою шкірою;
- оніміння і поколювання шкіри навколо висипки;
- висипання переростає в різні за обсягом пухирі, шкіра при цьому набрякає і набуває червонуватого відтінку;
- зміни в розмірах лімфатичних вузлів, якщо висипання локалізувалися на грудній клітці, під пахвами, на шиї та нижньої частини підборіддя;
- висипання можуть з’явитися на обличчі, далі охоплюють голову, включаючи частину з волоссям, спускаються на груди і живіт, а звідти переходять на спину, тобто виходячи з назви оперізують тіло.
На початку прогресування недуги бульбашки, заповнені прозорим ексудатом. Але через кілька днів він каламутніє. Далі ці пухирці підсихають і покриваються скоринкою, яка згодом також відпадає. Після того як висип повністю заживе, а відбувається це приблизно через два тижні після перших ознак, в деяких випадках виразки і рубці залишаються, а в деяких – ні.
Симптоми оперізувального герпесу
Ускладнення
Якщо вчасно почати лікування, то можна уникнути появи наслідків оперізувального герпесу. Але у разі несвоєчасного звернення за допомогою, висока ймовірність появи ускладнень, найбільш поширеним з яких є — наявність постійних больових відчуттів на місці висипань. До наслідків також відносять:
- втрату чутливості в ділянці, де локалізувалися елементи висипу;
- зниження гостроти зору і запалення очних яблук, що може спричинити за собою повну сліпоту (тільки в тому випадку якщо герпес з’явився на обличчі);
- гнійні виділення з-за інтенсивного розчісування засохлих бульбашок;
- зниження рухової активності нижніх і верхніх кінцівок, аж до паралічу;
- переміщення вірусу герпесу на внутрішні органи з ураженням слизової оболонки;
- параліч нервів;
- пневмонія.
Оперізувальний герпес при вагітності небезпечний тим, що його наслідки плачевні. Його патогенна активність може призвести до інфікування плода, викидня і народженням мертвого малюка.
Діагностика
Проводити діагностику оперізувального герпесу не складає труднощів, оскільки захворювання має характерні лише для нього висипання. Лікаря для визначення повної картини перебігу хвороби та форми її прояву потрібно дізнатися:
- відбулося зараження після контакту з хворою людиною;
- точний час появи висипу;
- які відчуття пацієнт при цьому відчуває.
Після цього проводиться повний огляд хворого для з’ясування локалізації висипань. Також можуть знадобитися додаткові консультації у гінеколога та офтальмолога. Для того щоб з’ясувати, протікають якісь супутні патологічні процеси всередині організму чи ні, проводиться повний біохімічний аналіз крові.
Лікування
Частіше терапію патології проводять у стаціонарних умовах, щоб виключити передачу вірусу іншим людям, а також для того, щоб пацієнт був під постійним контролем медичних фахівців.
Для лікування оперізувального герпесу застосовують:
- знеболюючі, які знімуть неприємні відчуття;
- лікувальні мазі з лідокаїном;
- препарати, зміцнюючі імунітет;
- розчин зеленки або фукорцина для обробки бульбашок;
- противірусні речовини;
- антибіотики — для запобігання виникнення ускладнень.
Крім цього, при лікуванні буде корисно дотримуватися особистої гігієни, регулярно міняти нижню і постільна білизна. На час протікання хвороби слід обмежитися від прийому ванн — всі процедури виконувати під душем. Також потрібно ретельно витиратися, для уникнення переохолодження та повторного прояви висипання.
При таких ускладненнях, як запалення головного і спинного мозку або ж їх оболонок, лікувати хворого потрібно тільки в стаціонарі на протязі від трьох місяців до півроку.
Але це ще не всі способи лікування оперізувального герпесу. Терапію такого захворювання можна проводити в домашніх умовах з застосуванням народних засобів, але тільки після попередньої консультації у лікаря. Важливо знати, що лікування народними засобами не повинно бути самостійним, а проходити в сукупності з іншими методиками.
У домашніх умовах лікування оперізувального герпесу складається з протирання висипань із застосуванням:
- натуральних масел – ялиці, обліпихи, герані, чайного дерева;
- соку алое;
- крему з часнику і меду;
- компресу з смаженої цибулі;
- примочок з нерозбавленого яблучного оцту.
Добре допоможе компрес з змоченою у холодній воді рушники, але прикладати його варто ненадовго, щоб не погіршити процес загоєння ран.
Також лікування в домашніх умовах складається з прийому всередину настоїв і відварів з:
- м’яти;
- шипшини;
- глоду;
- евкаліпта.
Крім цього, в домашніх умовах можна без обмежень пити трав’яні чаї і свіжовичавлені соки.
Профілактика
Профілактика оперізувального герпесу складається з:
- обмеження спілкування і контактів з хворими на вітряну віспу, для того щоб уникнути передачі вірусу. Важливо пам’ятати, як саме передається інфекційний агент, щоб убезпечити себе;
- дотримання правил особистої гігієни;
- зміцнення імунітету, особливо в період вагітності;
- виконання щоденних помірних фізичних навантажень;
- загартовування;
- повноцінного відпочинку — сон повинен бути не менше восьми годин;
- раціонального харчування, збагаченого вітамінами та поживними речовинами. Краще вживати їжу маленькими порціями по п’ять або шість разів на день;
- не користуватися спільно з зараженим людиною столовими приладами і засобами особистої гігієни, так як існує ймовірність передачі вірусу.
Вагітним рекомендується вчасно ставати на облік у лікаря і регулярно ходити на прийом.
