Імбецильність – розумова відсталість середнього ступеня тяжкості, яка може бути як вродженою, наприклад, синдром Дауна, так і придбаної у перші кілька років життя. Дане порушення характеризується тим, що воно не розвивається протягом життя, але при правильному підході до лікування та виховання такої дитини, можна домогтися невеликого поліпшення розумової діяльності.
Крім недоумства даний недуга супроводжується такими ознаками, як чітка мова, але убогий словниковий запас, слабовираженная здатність до навчання. Також спостерігаються проблеми з пам’яттю і розбещеність сексуального характеру. Такі люди можуть виконувати елементарні дії самообслуговування, але не зможуть жити самостійно.
Даний тип недоумства середнього ступеня тяжкості зустрічається у людей досить рідко. У світі імбецильністю страждають менше половини відсотка від усієї чисельності населення.
Люди з таким діагнозом найбільш схильні до сильних змін у психіці, ніж хворі з легким ступенем (дебільність) недоумства, але емоції у них можуть виражати набагато краще, ніж у хворих з глибоким ступенем (ідіотизмом) розумового розвитку. Люди з таким дефектом схильні до високої сугестивності і наслідування поганим прикладам, тому потребують постійного нагляду і дисципліни. При неправильному вихованні можуть бути агресивними і завдати шкоди не тільки собі, але й оточуючим людям.
Етіологія
Як згадувалося вище, імбецильність формується всередині утроби матері або в перші кілька років життя, тому причини цієї недуги поділяються на відповідні групи. До внутрішньоутробним факторів відносять:
- нездоровий спосіб життя майбутньої матері в період вагітності. Прийом у великих кількостях спиртних напоїв, нікотину, наркотичних речовин та лікарських препаратів без призначення;
- спадковий фактор. Якщо у кого-небудь з батьків у роду були такі відхилення, то існує ймовірність виникнення даного розумового розлади у їхніх дітей;
- опромінення, якому дуже часто могла піддаватися вагітна жінка;
- захворювання інфекційного характеру, якими хворіє жінка;
- нераціональне харчування. Якщо представниця жіночої статі харчувалася шкідливою їжею, без високого вмісту вітамінів та поживних речовин, висока ймовірність появи ознак даного захворювання у дитини. До таких причин також відноситься вегетаріанство — жінка вживає недостатня кількість м’яса, але ніякими засобами не компенсує його відсутність;
- нестача в організмі йоду або недостатнє поглинання продуктів, що містять його. Йод при вагітності відповідає за формування нервової системи;
- травмування плода під час вагітності або безпосередньо під час пологів;
- різний резус-фактор у дитини і матері;
- ускладнений перебіг вагітності або пізній токсикоз, що виражається в прееклампсії або еклампсії.
До групи причин, які могли стати поштовхом до появи розумового розладу другого ступеня на перших трьох років життя дитини є:
- ЧМТ;
- неправильна терапія або зовсім її відсутність при інфекційних або запальних захворюваннях;
- недостатність йоду в харчуванні в перші кілька років життя дитини;
- недолік або ігнорування дорослими дитини, байдужість до його розвитку і вихованні.
Різновиди
По мірі прогресування інтелектуального розлади, розрізняють три ступені імбецильності:
- помірна – рівень розумового розвитку становить від 35 до 50, симптоми практично не виражені або мінімальні;
- виражена – ступінь інтелекту від 25 до 34;
- глибока – ступінь інтелекту від 20 до 25. У такому разі навчити дитину чого-небудь неможливо.
Симптоми
Основними ознаками імбецильності вважаються:
- бідний словниковий запас, але при цьому діти чітко розуміють, що їм говорять інші люди. З дикцією проблем на ранній стадії не спостерігається — дитина може чітко вимовляти фрази;
- примітивність мислення, але воно залишається послідовним;
- зниження пам’яті;
- неуважність уваги. Дуже часто таких дітей приваблює все негативне;
- слабкість волі – дітей можна вмовити на що завгодно, не складе праці змусити виконати недобре дія або послідувати за поганими людьми;
- висока прихильність до самим близьким людям, найчастіше це батьки, рідше старші брати або сестри;
- неправильний прикус дуже часто спостерігається у дітей з імбецильністю;
- цілком адекватно реагують на похвалу або несхвалення;
- відсутність ініціативи;
- потребують постійного догляду;
- зміна звичайної обстановки вводить в ступор;
- часта зміна настрою;
- агресія, але тільки при аналогічному стосовно соціуму;
- розлади в абстрактному мисленні. Дитину можна навчити рахувати або розрізняти картинки, але вони не зможуть зіставити ці два фактори;
- без проблем може обслуговувати себе, виконувати нескладні завдання по господарству. Але роблять це тільки на прохання. Самостійно вирішити, що саме їм потрібно робити, діти не можуть.
Ступінь прояву симптомів і здатність до найпростішого навчання залежать від стадії хвороби. На початковій стадії навчити хворого чого-небудь набагато простіше, ніж на глибокій стадії (тоді пояснити дитині якісь дії дуже складно).
Діагностика
Незважаючи на те що всі симптоми імбецильності видно неозброєним оком, діагностику повинен проводити лише кваліфікований фахівець. Ступінь розумового розладу визначається за рівнем IQ. Але крім цього враховується перебіг вагітності у матері такої дитини, перенесені і жінкою, дитиною захворювання, умови проживання та уточнення часу прояву перших симптомів.
Основне завдання діагностики — відрізнити імбецильність від інших розумових розладів. Для цього проводиться консультація з дитячим психотерапевтом. При спілкуванні такого лікаря і дитини використовуються спеціальні шкали та анкети, за яким фахівець визначає ступінь розумової відсталості. Лікар оцінює мовні здібності дитини, рівень соціальної адаптації дитини та її прихильність до родичів. При такому повноцінному підході виявити глибоку стадію досить легко.
Крім цього, маленькому пацієнту необхідно буде пройти КТ і МРТ головного мозку, що дасть повну картину про його будову і покаже можливі травми або крововиливи.
Лікування
Імбецильність є невиліковним захворюванням. Основна терапія спрямована на усунення проявляються симптомів. Лікарю необхідно буде провести ліквідацію спалахів агресії, а також включити в план лікування медичні препарати, які покращують живлення головного мозку.
Крім цього, в лікуванні важливу роль відіграє виховання, заняття з логопедом і дитячим психологом. Дані заходи допоможуть розвинути мовні і розумові здібності, навички мислення і увагу. На більш ранніх стадіях недуги дитина може навчатися у спеціальних освітніх закладах для дітей, що мають цю недугу. Але при глибокій ступені перебігу хвороби батькам необхідно самостійно забезпечувати повноцінний догляд в домашніх умовах і не допускати погіршення стану здоров’я.
Профілактика
Профілактика імбецильності складається з декількох етапів. Починати проводити її потрібно ще до народження дитини, під час вагітності. Профілактика складається з таких нескладних правил:
- регулярного відвідування консультації акушера-гінеколога;
- здорового способу життя не тільки в період вагітності, але і після народження дитини;
- регулярно слід виходити на свіже повітря, бажано, якщо всю вагітність жінка буде перебувати в санаторно-курортних умовах;
- раціонального режиму відпочинку — часу на сон повинно відводитися не менше 8 годин;
- збалансованого і збагаченого вітамінами і йодом харчування.
Крім цього, краще всього буде, якщо пологи пройдуть штучно, за допомогою кесаревого розтину. Після народження малюка необхідно якомога раніше провести діагностику, тому що на ранній стадії набагато ефективніше можна зменшити прояви хвороби, ніж при пізньому виявленні симптомів.
