Дебільність: симптоми і лікування

196

Дебільність – є найбільш легким ступенем розумового розладу. Може бути вродженою або стати придбаної протягом декількох перших років життя. З віком дитини дана форма відсталості в розумовій діяльності не розвивається, а при правильному лікуванні трохи коригується. Діти з таким порушенням не здатні до абстрактного мислення, побудови довгих фраз і логічного з’єднання декількох процесів.

Така ступінь розумового розладу є найпоширенішою і зустрічається в більш ніж половині випадків інтелектуальних розладів. При правильному підході до виховання дитина зможе навчатися в школі з іншими дітьми або в спеціально обладнаних установах, а в майбутньому, при розуміє керівника, є можливість оволодіти однією з найпростіших спеціальностей. Такі люди цілком здатні до самостійного життя, але дуже часто потребують підтримки батьків або близьких родичів.

Лікування дебільності проводиться комплексним шляхом і складається з коригуючої терапії, зниження прояву симптомів, робіт щодо адаптації в суспільстві, консультаціях з психологом з приводу правильного виховання.

Етіологія

Оскільки дане захворювання може бути як вродженим, так і набутим, то і причини його виникнення поділяються на дві великі групи. До групи внутрішньоутробних причин відносять:

  • генетичну схильність, а також наявність у сім’ї хворих синдромом Дауна;
  • патологію генів;
  • вплив на вагітну жінку опромінення як у звичайному житті, так і при виконанні службових обов’язків;
  • недостатня кількість вітамінів і йоду в харчуванні жінки в період виношування дитини;
  • контакт з отруйними рослинами або тваринами;
  • проживання в забрудненій місцевості, з-за чого через дихальні шляхи в організм потрапляють шкідливі речовини;
  • тяжкі інфекційні захворювання майбутньої матері, серед яких краснуха і сифіліс;
  • дотримання суворої дієти з-за чого дитина не отримує достатньої кількості вітамінів та поживних мінералів;
  • повне виключення жінкою вживання м’яса, як частина вегетаріанства;
  • нездоровий спосіб життя в період вагітності, надмірне вживання алкоголю, нікотину та наркотичних препаратів;
  • необдуманий прийом медикаментів, без видимої тієї причини або призначення лікаря.

До другої групи причин, які могли вплинути на дитину після народження, відносяться:

  • ускладнені пологи, отримання травми безпосередньо під час народження, наприклад, неправильне положення плоду, обвиття пуповини або здавлювання головки дитини щипцями;
  • недостатність йоду в харчуванні дітей, особливо під час першого прикорму після грудного вигодовування;
  • ускладнення від вірусних або бактеріальних інфекцій;
  • різний спектр черепно-мозкових травм;
  • мінімальне спілкування з батьками або однолітками. На появу дебільності може вплинути ігнорування батьками власної дитини.

Різновиди

В залежності від того, наскільки були порушені розумові здібності, розрізняється декілька стадій дебільності:

  • легка – інтелект на рівні 70, за шкалою IQ;
  • середньої тяжкості – розумові здібності досягають 64 балів;
  • важка – менше 60.

Кожна із ступенів дебільності позначається за допомогою занять з логопедом і психологом, на основі спеціальних завдань, які визначають рівень знань і логіки, а також рівнем соціальної пристосованості і ступеня прихильності до близьких людей.

Вже на початковій стадії людина не здатна до глибоких логічним судженням і легко піддається негативному впливу. Дитина не зацікавлений у розвитку, для нього важливим є тільки задоволення найпростіших навичок по догляду за собою. Для нього головне — це гра, і розвага.

Симптоми

Крім яскраво вираженого фізичного відставання від однолітків, проявляються такі ознаки дебільності:

  • дитина пізніше однолітків починає розмовляти;
  • мова бідна, словниковий запас невеликий, з затримкою починає будувати фрази;
  • відсутність абстрактного мислення і фантазії, дитина не може зв’язати кілька події в один логічний ланцюжок;
  • порушення в концентрованості уваги. Дитину з дебільністю важко змусити вчитися або займатися однією справою протягом довгого часу;
  • нерозвиненість міміки, дитина при спілкуванні допомагає собі жестами;
  • неможливість запам’ятовувати довгі вірші або імена сторонніх людей;
  • емоційна нестійкість, настрій різко змінюється від агресивного до веселого;
  • висока підпорядкованість іншим людям, особливо такі діти схильні до впливу злих людей, які можуть змусити їх виконувати негативні дії.

Абсолютно всі симптоми розлади індивідуальні для кожної дитини і в більшості випадків залежать від ступеня дебільності. При середній і важкій формі дитина може бути занадто агресивним і може завдати шкоди не тільки собі, але й оточуючим.

Діагностика

Для досвідченого фахівця не складе праці за зовнішніми ознаками визначити розумову відсталість, але додаткові методи допоможуть відрізнити дебільність від імбецильності і ідіотизму. В першу чергу, необхідно зібрати повну інформацію про захворювання:

  • з якого віку почали проявлятися перші симптоми;
  • як проходила вагітність, спостерігалися якісь інфекційні захворювання, підвищення артеріального тиску, ускладнювався цей період прееклампсією або еклампсією;
  • переносив дитина гострі простудні захворювання в ранньому дитинстві;
  • наявність травм мозку у віці до трьох років;
  • була недостатність йоду в харчуванні.

Для точного діагнозу легкого ступеня розумового розладу проводиться огляд дитини та оцінка його здібностей такими фахівцями як:

  • психіатр – при розмові і з допомогою специфічних шкал і тестів оцінюється ступінь розвиненості, навички спілкування, ступінь прихильності до родичів;
  • логопед – оцінює мовну здатність і словниковий запас;
  • невролог;
  • психіатр.

Визначити стадії дебільності допоможуть такі апаратні дослідження як:

  • КТ та МРТ мозку, дозволять зрозуміти будову головного мозку, і визначити можливі причини виникнення недуги, наприклад, крововиливи або травми;
  • ЕЕГ – дана процедура дає можливість оцінити активність мозку, і виявити порушення в ньому;
  • Ехо-ЕГ – найточніший спосіб при постановці діагнозу. Оцінюється активність головного мозку за допомогою ультразвуку;
  • РЕГ – проводить оцінку кровотоку.

Лікування

Лікування дебільності складається з цілого комплексу заходів, які залежать від причин виникнення:

  • якщо чинником прояву стало захворювання, необхідно провести специфічну терапію, щоб ліквідувати прояв її симптомів;
  • для зниження агресії призначаються заспокійливі препарати;
  • необхідно приймати лікарські речовини, що поліпшують харчування головного мозку.

Але найбільш важливою частиною лікування є заняття з логопедом, які при легкій формі здатні зменшити прояв дебільності — є можливість досягти того, що дитина зможе навчатися у спеціальних навчальних закладах і опанує однієї з простих спеціальностей. Відвідування психіатра допоможуть якнайкраще адаптуватися в суспільстві і колективі. Не останню роль в лікуванні ранньої ступені дебільності грає увагу батьків до успіхів дитини — якщо він буде бачити, що, вони його підтримують, то це допоможе у коригуванні захворювання.

Лікування більш тяжких стадій дебільності полягає в постійному спостереженні у психологів і психіатрів — чому-небудь навчити дитину досить важко. Людина зможе і доглядати за собою, але тим не менше з-за сильної прихильності до рідних не зможе довгий час залишатися наодинці. У такому випадку лікування повністю залежить від батьків, оскільки тільки правильне виховання допоможе зберігати емоційний стан дитини в нормі і тримати його під постійним контролем, щоб він не пішов на поводу у негативних людей.

При правильному лікуванні, особливо легкої ступені дебільності, висока ймовірність досягти позитивного результату, а саме – людина зможе стати частиною соціуму, працювати на нескладної роботи, але тільки за умови, що начальство буде з розумінням ставитися до його ситуації, завести повноцінну сім’ю.

Профілактика

Профілактичні заходи від дебільності складаються з:

  • своєчасного звернення до лікаря при перших же ознаках захворювання, оскільки легше піддається терапії початкова стадія хвороби, що допоможе дитині в майбутньому зайняти своє місце в суспільстві;
  • дотримання здорового способу життя під час вагітності;
  • прийому в їжу в період виношування дитини більше вітамінів, калію, кальцію та йоду;
  • регулярного огляду у акушера-гінеколога;
  • убезпечення себе від негативного впливу навколишнього середовища;
  • профілактики вірусних та інфекційних захворювань — як тільки з’являються перші симптоми, необхідно звертатися за допомогою до фахівців.

Краще всього, якщо жінка під час вагітності буде перебувати в санаторно-курортних умовах.