Дебільність – є найбільш легким ступенем розумового розладу. Може бути вродженою або стати придбаної протягом декількох перших років життя. З віком дитини дана форма відсталості в розумовій діяльності не розвивається, а при правильному лікуванні трохи коригується. Діти з таким порушенням не здатні до абстрактного мислення, побудови довгих фраз і логічного з’єднання декількох процесів.
Така ступінь розумового розладу є найпоширенішою і зустрічається в більш ніж половині випадків інтелектуальних розладів. При правильному підході до виховання дитина зможе навчатися в школі з іншими дітьми або в спеціально обладнаних установах, а в майбутньому, при розуміє керівника, є можливість оволодіти однією з найпростіших спеціальностей. Такі люди цілком здатні до самостійного життя, але дуже часто потребують підтримки батьків або близьких родичів.
Лікування дебільності проводиться комплексним шляхом і складається з коригуючої терапії, зниження прояву симптомів, робіт щодо адаптації в суспільстві, консультаціях з психологом з приводу правильного виховання.
Етіологія
Оскільки дане захворювання може бути як вродженим, так і набутим, то і причини його виникнення поділяються на дві великі групи. До групи внутрішньоутробних причин відносять:
- генетичну схильність, а також наявність у сім’ї хворих синдромом Дауна;
- патологію генів;
- вплив на вагітну жінку опромінення як у звичайному житті, так і при виконанні службових обов’язків;
- недостатня кількість вітамінів і йоду в харчуванні жінки в період виношування дитини;
- контакт з отруйними рослинами або тваринами;
- проживання в забрудненій місцевості, з-за чого через дихальні шляхи в організм потрапляють шкідливі речовини;
- тяжкі інфекційні захворювання майбутньої матері, серед яких краснуха і сифіліс;
- дотримання суворої дієти з-за чого дитина не отримує достатньої кількості вітамінів та поживних мінералів;
- повне виключення жінкою вживання м’яса, як частина вегетаріанства;
- нездоровий спосіб життя в період вагітності, надмірне вживання алкоголю, нікотину та наркотичних препаратів;
- необдуманий прийом медикаментів, без видимої тієї причини або призначення лікаря.
До другої групи причин, які могли вплинути на дитину після народження, відносяться:
- ускладнені пологи, отримання травми безпосередньо під час народження, наприклад, неправильне положення плоду, обвиття пуповини або здавлювання головки дитини щипцями;
- недостатність йоду в харчуванні дітей, особливо під час першого прикорму після грудного вигодовування;
- ускладнення від вірусних або бактеріальних інфекцій;
- різний спектр черепно-мозкових травм;
- мінімальне спілкування з батьками або однолітками. На появу дебільності може вплинути ігнорування батьками власної дитини.
Різновиди
В залежності від того, наскільки були порушені розумові здібності, розрізняється декілька стадій дебільності:
- легка – інтелект на рівні 70, за шкалою IQ;
- середньої тяжкості – розумові здібності досягають 64 балів;
- важка – менше 60.
Кожна із ступенів дебільності позначається за допомогою занять з логопедом і психологом, на основі спеціальних завдань, які визначають рівень знань і логіки, а також рівнем соціальної пристосованості і ступеня прихильності до близьких людей.
Вже на початковій стадії людина не здатна до глибоких логічним судженням і легко піддається негативному впливу. Дитина не зацікавлений у розвитку, для нього важливим є тільки задоволення найпростіших навичок по догляду за собою. Для нього головне – це гра, і розвага.
Симптоми
Крім яскраво вираженого фізичного відставання від однолітків, проявляються такі ознаки дебільності:
- дитина пізніше однолітків починає розмовляти;
- мова бідна, словниковий запас невеликий, з затримкою починає будувати фрази;
- відсутність абстрактного мислення і фантазії, дитина не може зв’язати кілька події в один логічний ланцюжок;
- порушення в концентрованості уваги. Дитину з дебільністю важко змусити вчитися або займатися однією справою протягом довгого часу;
- нерозвиненість міміки, дитина при спілкуванні допомагає собі жестами;
- неможливість запам’ятовувати довгі вірші або імена сторонніх людей;
- емоційна нестійкість, настрій різко змінюється від агресивного до веселого;
- висока підпорядкованість іншим людям, особливо такі діти схильні до впливу злих людей, які можуть змусити їх виконувати негативні дії.
Абсолютно всі симптоми розлади індивідуальні для кожної дитини і в більшості випадків залежать від ступеня дебільності. При середній і важкій формі дитина може бути занадто агресивним і може завдати шкоди не тільки собі, але й оточуючим.
Діагностика
Для досвідченого фахівця не складе праці за зовнішніми ознаками визначити розумову відсталість, але додаткові методи допоможуть відрізнити дебільність від імбецильності і ідіотизму. В першу чергу, необхідно зібрати повну інформацію про захворювання:
- з якого віку почали проявлятися перші симптоми;
- як проходила вагітність, спостерігалися якісь інфекційні захворювання, підвищення артеріального тиску, ускладнювався цей період прееклампсією або еклампсією;
- переносив дитина гострі простудні захворювання в ранньому дитинстві;
- наявність травм мозку у віці до трьох років;
- була недостатність йоду в харчуванні.
Для точного діагнозу легкого ступеня розумового розладу проводиться огляд дитини та оцінка його здібностей такими фахівцями як:
- психіатр – при розмові і з допомогою специфічних шкал і тестів оцінюється ступінь розвиненості, навички спілкування, ступінь прихильності до родичів;
- логопед – оцінює мовну здатність і словниковий запас;
- невролог;
- психіатр.
Визначити стадії дебільності допоможуть такі апаратні дослідження як:
- КТ та МРТ мозку, дозволять зрозуміти будову головного мозку, і визначити можливі причини виникнення недуги, наприклад, крововиливи або травми;
- ЕЕГ – дана процедура дає можливість оцінити активність мозку, і виявити порушення в ньому;
- Ехо-ЕГ – найточніший спосіб при постановці діагнозу. Оцінюється активність головного мозку за допомогою ультразвуку;
- РЕГ – проводить оцінку кровотоку.
Лікування
Лікування дебільності складається з цілого комплексу заходів, які залежать від причин виникнення:
- якщо чинником прояву стало захворювання, необхідно провести специфічну терапію, щоб ліквідувати прояв її симптомів;
- для зниження агресії призначаються заспокійливі препарати;
- необхідно приймати лікарські речовини, що поліпшують харчування головного мозку.
Але найбільш важливою частиною лікування є заняття з логопедом, які при легкій формі здатні зменшити прояв дебільності — є можливість досягти того, що дитина зможе навчатися у спеціальних навчальних закладах і опанує однієї з простих спеціальностей. Відвідування психіатра допоможуть якнайкраще адаптуватися в суспільстві і колективі. Не останню роль в лікуванні ранньої ступені дебільності грає увагу батьків до успіхів дитини — якщо він буде бачити, що, вони його підтримують, то це допоможе у коригуванні захворювання.
Лікування більш тяжких стадій дебільності полягає в постійному спостереженні у психологів і психіатрів — чому-небудь навчити дитину досить важко. Людина зможе і доглядати за собою, але тим не менше з-за сильної прихильності до рідних не зможе довгий час залишатися наодинці. У такому випадку лікування повністю залежить від батьків, оскільки тільки правильне виховання допоможе зберігати емоційний стан дитини в нормі і тримати його під постійним контролем, щоб він не пішов на поводу у негативних людей.
При правильному лікуванні, особливо легкої ступені дебільності, висока ймовірність досягти позитивного результату, а саме – людина зможе стати частиною соціуму, працювати на нескладної роботи, але тільки за умови, що начальство буде з розумінням ставитися до його ситуації, завести повноцінну сім’ю.
Профілактика
Профілактичні заходи від дебільності складаються з:
- своєчасного звернення до лікаря при перших же ознаках захворювання, оскільки легше піддається терапії початкова стадія хвороби, що допоможе дитині в майбутньому зайняти своє місце в суспільстві;
- дотримання здорового способу життя під час вагітності;
- прийому в їжу в період виношування дитини більше вітамінів, калію, кальцію та йоду;
- регулярного огляду у акушера-гінеколога;
- убезпечення себе від негативного впливу навколишнього середовища;
- профілактики вірусних та інфекційних захворювань — як тільки з’являються перші симптоми, необхідно звертатися за допомогою до фахівців.
Краще всього, якщо жінка під час вагітності буде перебувати в санаторно-курортних умовах.
