Гіпертрофічний гастрит: симптоми і лікування

1047

Гіпертрофічний гастрит – форма хронічного гастриту, яка характеризується поступовим розростанням слизової оболонки в порожнині шлунка. В результаті в органі формуються кістозні новоутворення, патологічні вирости, поліпи та інше. Так як захворювання є хронічним, довгий час його симптоми можуть зовсім не виявлятися. Але це зовсім не говорить про те, що проблеми немає. Безконтрольне розростання слизової може стати причиною порушення функціонування шлунка. Як наслідок, порушиться весь травний процес.

Хронічний гіпертрофічний гастрит частіше прогресує у людей працездатного віку – від тридцяти до п’ятдесяти років. Важливо при появі симптомів, за якими можна запідозрити недуга, відразу ж звернутися за допомогою в медичний заклад. Діагностикою та лікуванням хвороб займається лікар-гастроентеролог. Лікування включає в себе прийом медикаментозних засобів, дотримання дієти, прийом народних засобів (з дозволу лікаря). У важких клінічних ситуаціях, а також при неефективності консервативної терапії, що проводиться хірургічне втручання.

Причини розвитку

Симптоми хронічного гіпертрофічного гастриту можуть проявитися під впливом безлічі несприятливих факторів. Зазвичай таке захворювання є вторинним, і йому передують інші патології органів ШКТ (наприклад, ерозивний гастрит або інші форми). Спровокувати прогресування хвороби можуть наступні причини:

  • проникнення в порожнину шлунка бактеріального мікроорганізму Хелікобактер пілорі. Безліч патології травної системи, зокрема і хронічний гіпертрофічний гастрит, розвиваються саме за її патогенної життєдіяльності;
  • вживання з метою лікування деяких груп синтетичних лікарських засобів;
  • неповноцінне та незбалансоване харчування. Також на розвиток недуги може вплинути несвоєчасність приймання їжі;
  • постійні стресові ситуації і навантаження психологічного характеру також негативно позначаються на здоров’ї людини, і можуть призвести до розвитку такої хвороби;
  • рефлюкс. Небезпечний стан, що призводить до прогресування не тільки гіпертрофічного гастриту, але і багатьох інших. Зокрема – езофагіту, гастродуоденіту, виразки та інших;
  • зловживання спиртними напоями;
  • пристрасть до занадто гострим стравам, а також до їжі з великою кількістю різних спецій;
  • звичка за раз поглинати велику кількість харчових продуктів.

Різновиди

У медицині виділяють 4 різновиду хронічного гіпертрофічного гастриту:

  • поліпозно. У цьому випадку на ураженої слизової починають поступово формуватися поліпи різних розмірів;
  • гігантський. Його особливість – на слизовій утворюються складки великих розмірів;
  • зернистий. У цьому випадку на поверхні слизової утворюються кісти, візуально схожі на невеликі зерна (звідси і назва). Кількість кіст при зернистому типі захворювання може бути різним, як і їх розміри;
  • бородавчастий. Для цього типу характерно формування виростів, які схожі за зовнішнім виглядом з бородавками.

Симптоматика

Як вже говорилося вище, не завжди у цієї недуги клінічна картина виражена яскраво. Тривалий час він протікає без прояву будь-яких ознак. До характерних симптомів патології відносять:

  • гиперсаливацию;
  • біль у верхній частині епігастрію, що має нападоподібний характер;
  • печію;
  • метеоризм;
  • нудоту і блювоту;
  • порушення стільця;
  • маса тіла знижується;
  • тяжкість в шлунку. Зазвичай цей симптом проявляється через деякий час після вживання продуктів харчування;
  • відчуття розпирання в животі;
  • зниження бажання вживати будь-яку їжу.

Якщо з’явилися такі ознаки, слід відразу ж звернутися на консультацію до лікаря-гастроентеролога. Він проведе діагностику і складатиме найбільш ефективну схему лікування.

Гіпертрофічний гастрит: симптоми і лікування
Гіпертрофічний гастрит

Діагностика

Діагностика патології починається з первинного опитування і огляду. Лікарю необхідно зібрати анамнез життя людини, вивчити історію хвороби, щоб з’ясувати можливі причини розвитку недуги. Крім цього, уточнюються, які симптоми турбують хворого, як сильно вони виражаються. Далі складається план лабораторної та інструментальної діагностики. До найбільш інформативним методиками відносять:

  • виконання ендоскопії. Даний метод досить часто застосовується з метою діагностування патрологий органів ШКТ. Він є сучасним і високоінформативним. За допомогою зонда з камерою на кінці доктор оглядає слизову, виявляє вогнища ураження, різні патологічні вирости. Також є можливість проведення біопсії (узяття ділянки тканин для подальших досліджень);
  • рентгенографія шлунка з контрастом чи без нього;
  • рН-метрія;
  • взяття крові для біохімічних і загальноклінічних досліджень;
  • взяття вмісту шлунка бак для дослідження.

Лікувальні заходи

Лікування патології тільки комплексне. В обов’язковому порядку хворому призначається спеціальна дієта. Її слід дотримуватися не тільки протягом періоду лікування, але також і після нього. Буває і так, що дієти необхідно буде дотримуватися все життя, щоб не спровокувати рецидив хвороби.

З раціону хворого обов’язково виключаються занадто жирні, солоні та гострі продукти і страви, різні маринади, алкогольні напої, кислі фрукти, кава, копченості та інше. Під час дієти можна їсти каші, макаронні вироби, пити соки і нежирне молоко, вживати нежирні молочні продукти, муси з фруктів і інші блюда. Їжу слід приймати невеликими порціями до 6 разів на день. Дієта передбачає, що всі страви повинні бути приготовані щадним способом – запечені, на пару, протушкувати або зварені.

В план лікування обов’язково включають такі лікарські засоби:

  • антацидні;
  • засоби для протекції слизової шлунка;
  • ферменти;
  • спазмолітики;
  • блокатори протонної помпи та інші.

Хірургічне лікування показане у важких випадках, при наявності великої кількості патологічних новоутворень, а також при неефективності консервативної терапії.