Рикетсіози – це захворювання, які прогресують у людини або тварини внаслідок того, що їх тіло з укусом комах проникають певні патогенні мікроорганізми — рикетсії. У медичній практиці частіше інших зустрічається кліщовий рикетсіоз, збудником якого є мікроорганізм, що мешкає в ротовій порожнині кліща. Однак є й інші різновиди, про яких мова піде нижче. Важливо своєчасно провести діагностику патології та її лікування, щоб уникнути прогресування ускладнень.
Так, якщо збудник потрапив в організм людини через укуси платтяних або головних вошей, розвивається так званий епідемічний висипний тиф з характерними йому симптомами. Схожою формою є епідемічний і блошиний тиф, з тією лише різницею, що в цьому випадку зараження відбувається аліментарним шляхом. Третій тип риккетсиоза – лихоманка Цуцугамуші, яка розвивається внаслідок укусу людини кліщем, який є носієм цієї інфекції. Ще один різновид – кліщовий висипний тиф. Як ясно з назви, процес зараження відбувається при безпосередньому укусі людини кліщем.
Осповидный рикетсіоз, який по-іншому називається ще везикулезным, відповідно до характерністю везикулезной висипом, що утворюється на тілі хворої людини. Він має один з найбільш легких типів перебігу, оскільки при ньому не відбувається ураження внутрішніх органів. Характерним симптомом прогресування цієї форми недуги є покриття місця укусу чорним струпом.
Шляхи зараження
Заразитися такою хворобою, як кліщовий рикетсіоз, можна тільки після укусу кліща, який є носієм інфекції, або ж внаслідок попадання рикетсій у відкриту ранову поверхню. Зазвичай резервуаром і рознощиком інфекції є дикі гризуни, так як у них захворювання протікає безсимптомно. Але небезпека для людини може представляти сеча хворих корів, їх фекалії, з-за чого дуже часто така хвороба, як кліщовий рикетсіоз, зустрічається у працівників фермерських господарств.
Кліщовий рикетсіоз — найбільш поширене захворювання, так як його переносять кліщі. Рикетсії протягом тривалого проміжку часу можуть зберігатися в слинних залозах комахи. Цього захворювання особливо схильні грибники і ягідники, а також лісоруби й люди, пов’язані з деревообробною промисловістю.
Клінічні симптоми
Як вже було сказано вище, рикетсіози у людини мають безліч проявів – все залежить від того, який саме збудник потрапить в людський організм. Один вигляд, такий як везикулезный рикетсіоз, проявляється появою на тілі пацієнта характерної висипки, а інший, наприклад, гарячка Цуцугамуші, проявляється гарячковим станом. Першим, і найбільш важливим симптомом є наявність ураження (укусу) на шкірі людини. Інкубаційний період від моменту потрапляння інфекції в організм до моменту розвитку симптомів може становити 1-2 тижні.
Кліщовий рикетсіоз
Характерні симптоми для такої патології, як кліщовий рикетсіоз:
- поява висипки по тілу;
- висип має яскраво-рожевий колір;
- головний біль;
- слабкість у всьому тілі.
Якщо мова йде про таку форму патології, як везикулезный рикетсіоз, то його інкубаційний період триває близько двох тижнів, і першим симптомом хвороби є поява ущільнення в місці укусу кліща. Інші симптоми цієї форми патології:
- покриття ущільнення чорним струпом;
- поява кірок;
- рецидивуюча гарячка.
Взагалі, більшості рикетсіозів властиві загальні симптоми:
- гарячкові стану;
- загальне погіршення самопочуття;
- головний біль різного ступеня інтенсивності;
- при важкому перебігу розвиваються симптоми ураження ЦНС (менінгіт, енцефаліт);
- брадикардія, запаморочення, артеріальна гіпотонія;
- лімфаденіт.
Якщо людині проводиться симптоматичне лікування, у більшості випадків прогноз перебігу захворювання сприятливий – одужання може настати через два тижні після початку хвороби. Однак якщо організм ослаблений або з’явилися побічні ефекти, тоді потрібна термінова медична допомога щодо порятунку життя пацієнта.
Важкий перебіг має плямиста лихоманка Скелястих гір – одна з різновидів патології. Симптоми цього захворювання наступні:
- озноб, перемежовується з жаром;
- розвиток носових кровотеч;
- головні болі;
- порушення свідомості;
- судоми;
- проблеми із зором і слухом.
Дана форма небезпечна тим, що без терапії вона може привести до летального результату, тому чим швидше проведена діагностика і розпочато лікування, тим вище шанси людини на повне одужання.
Діагностика та лікування
Кліщовий рикетсіоз діагностується шляхом взяття крові у пацієнта для проведення серологічного дослідження, яке покаже, чи є в його крові ДНК або РНК вірусу. Також показано проведення бактеріологічного дослідження для виявлення збудника інфекції. Збудник може бути виділений із крові хворого, з місця первинної локалізації. Нерідко використовують шкірно-алергічні проби, що дозволяють встановити діагноз. Важливе значення має диференціальна діагностика, в тому числі з менінгококовою інфекцією, кір, грип та інші вірусні захворювання.
Якщо говорити про лікування, то в кожному окремому випадку воно буде різнитися. Основний препарат, який використовують для лікування рикетсіозів, є антибіотик. В залежності від клінічних проявів захворювання може знадобитися і симптоматична терапія. Зокрема, осповидный рикетсіоз також вимагає проведення місцевого лікування, яке буде полягати в обробці утворилися на шкірі струпів і видалення відмерлих тканин. Процес лікування хвороби тривалий. Важливо, щоб кваліфікований фахівець постійно моніторив стан пацієнта.
Обов’язковою при лікуванні є захист медичного персоналу від розповсюдження збудників. Тому співробітники повинні носити спеціальні захисні костюми, а всі маніпуляції виконувати в суворій відповідності з правилами безпеки.
В деяких випадках, наприклад, при Ку-лихоманці або такій формі, як везикулезный рикетсіоз, показано проведення імунізації для запобігання розповсюдження інфекції. Лікування пацієнтів з такою недугою проводиться в інфекційних лікарнях в спеціальних боксах, що допомагає не допустити поширення інфекції.
Як вже було сказано вище, лише кілька форм цієї патології становлять серйозну небезпеку для людини – більшість, у тому числі везикулезный і кліщовий рикетсіоз, протікають без ускладнень, тому процес одужання настає досить швидко (після початку лікування антибактеріальними засобами).
Профілактика зараження такими патологіями полягає в боротьбі з кліщами, вошами та іншими комахами, які можуть стати переносниками. Також велике значення в профілактиці відводиться дератизацію – знищення скупчення мишей та щурів в підвалах будівель, в каналізаціях та звалищах.
