Гепатит С: симптоми і лікування

527

Гепатит С – це інфекційне захворювання, що вражає печінку і є одним з найбільш поширених видів гепатиту. Гепатит С, симптоми якого протягом тривалого часу можуть взагалі не проявлятися, часто протікає з пізнім його виявленням з цієї причини, що, в свою чергу, призводить до прихованого його носительству хворими при паралельному поширення вірусу.

Загальний опис

Вірус, що викликає гепатит С – НСV, за типом дрібний, у ньому міститься генетичний матеріал (РНК) в оболонці. До того, як цей вірус був відкритий (сталося це відносно недавно, в 1989 році), інфекція визначалася як гепатит «ні А, ні B».

Гепатит С, симптоми якого обумовлюються відповідним вірусом, незважаючи на загальне виявлення цього захворювання в основному у молодих людей, може розвинутися абсолютно у будь-якої людини.

Основною особливістю, яку має вірус гепатиту С, є те, що він генетично мінливий, крім цього зазначається і те, що у нього висока схильність до мутацій. На даний момент існує 6 генотипів цього вірусу, причому, з огляду, знову ж таки, мутационную активність гепатиту С, його присутність в організмі людини може налічувати близько близько 40 підвидів вірусу. Єдиною особливістю такого змісту може виступати те, що навіть у такій кількості підвидів гепатиту С, належить він, незалежно від кількості підвидів, лише до одного спільного з існуючих генотипів. Така особливість є основною у визначенні персистенції вірусу в комплексі з високою частотою розвитку гепатиту С частині хронічних її форм.

Гепатит С: симптоми і лікування

Що стосується роботи імунної системи організму щодо гепатиту С, то вона просто не володіє можливістю забезпечувати контроль над виробленням потрібних антитіл, бо поки що нею виробляється вироблення антитіл до вірусів, вже з’являються їхні нащадки, які, в свою чергу, володіють іншими різновидами антигенних властивостей.

Щодо розповсюдженості гепатиту С зазначимо, що показники по розвиненим країнам визначають її в 2%. По Росії зокрема показники кількості інфікованих хворих становлять близько 5 мільйонів, якщо ж розглядати світову поширеність, то вона становить близько 500 мільйонів. Слід зауважити, що офіційно реєструвати хворих цим захворюванням почали значно пізніше, ніж у хворих з іншими формами вірусного гепатиту. Щорічно зростання захворюваності лише збільшується, причому прийнято вважати, що основною причиною того є наркоманія, що, враховуючи більш детальний розгляд причин та особливостей захворювання, не зовсім вірно, хоча саме на фактор наркоманії і припадає близько 40% інфікування хворих.

Для зараження вірусом потрібно попадання матеріалу з ним в кров’яне русло. В результаті цього з током крові вірус потрапляє в печінку, а через неї забезпечується його проникнення в клітини печінки, де відбувається поступове розмноження даного вірусу.

Клітини печінки можуть пошкоджуватися не тільки за рахунок виробленої вірусом діяльності, але і за рахунок імунологічної реакції організму, тобто його відповіді у формі посилу імунних клітин (лімфоцитів), покликаних знищити інфіковані клітини печінки з чужорідним для неї генетичним матеріалом.

Гепатит С: симптоми і лікування
Диференційно-діагностичні особливості вірусних гепатитів (табл. 1)
Гепатит С: симптоми і лікування
Диференційно-діагностичні особливості вірусних гепатитів (табл. 2)

Як передається захворювання?

Основними шляхами передачі розглянутого вірусу є статевий шлях і гематогенний. Гематогенний шлях зараження при якому відбувається через кров, на практиці зустрічається значно частіше. Відзначимо основні варіанти подібного зараження:

  • Переливання крові (в т. ч. компонентів крові). Колись раніше цей спосіб був основним зараження гепатитом С. Між тим, поява лабораторної діагностики як нового методу в комплексі з його обов’язковим впровадженням в ряд обстежень для донорів призвело до того, що тепер цей спосіб не настільки актуальний, як раніше.
  • Зараження при пірсингу та в процесі нанесення татуювань. Цей спосіб зараження останнім часом, навпаки, виявився в числі найбільш поширених при зараженні гепатит С. зокрема актуально подібне зараження при неякісної стерилізації інструментів, що використовуються, а то і при повній відсутності цієї заходів в реалізації.
  • Зараження при відвідуванні манікюрних кабінетів, стоматологів. Такого роду зараження також нерідко відзначається останнім часом на практиці.
  • Вживання наркотиків. При розгляді цього конкретно захворювання мова йде про використанні загальних шприців для введення наркотиків внутрішньовенно. Відповідно, з цієї причини гепатит З вкрай поширений серед осіб, які вживають наркотики.
  • Використання бритв, зубної щітки, ножиць та інших предметів, що належать хворому і відносяться до розряду засобів особистої гігієни.
  • Передача вірусу при народженні (від матері дитині).
  • Статевий контакт. Гепатит С не настільки часто актуальний для даного способу передачі – зараження, хоча й відбувається, але лише в 5% випадків, якщо мова йде про незахищеному сексі.
  • Уколи. Тут, знову ж таки, мова йде про інфікованих голках, на цей раз мається на увазі зараження в умовах медустанов при медичних маніпуляціях.

Слід зауважити, що близько 10% випадків захворюваності не дозволяє визначити джерело зараження у хворих з гострою формою гепатиту С і близько 30% – у хворих з хронічною його формою.

Не менш актуальним є і питання, що стосується того, як це захворювання НЕ передається.

Як не передається захворювання?

Тут важливо враховувати, що передача вірусу гепатиту С не проводиться контактним і повітряно-крапельним способом, тобто «успішним» зараження є лише у разі безпосереднього контакту за схемою «кров-кров».

На підставі цього, при наявності в вашому оточенні хворого з діагнозом гепатит С, позбутися від зайвих обмежень можна, знаючи, що зараження не відбудеться при:

  • чханні та кашлі;
  • рукостисканні;
  • загалом з хворим вживанні продуктів харчування і напоїв;
  • обіймах, поцілунку.

Групи ризику захворюваності гепатитом С

  • жінки і чоловіки з більш ніж одним постійним партнером, особливо актуальність захворювання набуває при незахищених контактах;
  • особи з ВІЛ;
  • гомосексуалісти;
  • особи, які є безпосередньо статевим партнером хворого з діагнозом гепатит С;
  • наркомани, які використовують наркотики внутрішньовенного дії;
  • особи з різними захворюваннями, що передаються статевим шляхом;
  • особи, яким потрібне переливання крові (в т. ч. її компоненти);
  • особи, яким потрібен гемодіаліз (або «штучна нирка»);
  • діти, чиї матері інфіковані вірусом розглянутого захворювання;
  • медпрацівники, робота яких передбачає безпосередній контакт з кров’ю.

Також можна виділити окремі групи осіб, для яких перенесення цього захворювання протікає важче:

  • люди, які зловживають алкоголем;
  • особи з ВІЛ-інфекцією;
  • особи з хронічними захворюваннями печінки, а також з іншого роду вірусними гепатитами;
  • особи категорії старшого віку, а також діти – в даних випадках їм, крім іншого, нерідко можуть бути протипоказані повноцінні заходи щодо противірусного лікування.

Старші особи, у порівнянні з молодими, більш схильні до розвитку гепатиту С в хронічній формі, причому дане твердження актуально і для розгляду ситуацій з подальшим несприятливим результатом (у вигляді цирозу печінки тощо).

Що ж стосується такого питання, як гепатит С і вагітність, то тут можна відзначити, що інфіковані жінки в основному виношують вагітність нормально, більше того, діти в більшості випадків народжуються абсолютно здоровими. Однак виключати можливість вертикальної передачі даного захворювання від матері до дитини також не можна. Крім цього важливим моментом є загальний стан хворе, на підставі нього розглядається сама можливість вагітності, для чого застосовується наступний алгоритм:

Гепатит С: симптоми і лікування
Ведення вагітних при хронічному гепатиті (застосовуваний алгоритм)

Гострий вірусний гепатит С

Гостра форма вірусного гепатиту являє собою досить поширену аитропонозную вірусну інфекцію. Поширення захворювання відбувається раніше перерахованими нами способами.

Тривалість актуального інкубаційного періоду становить близько близько 8 тижнів. Найчастіше захворювання протікає в безжовтяничній своєю формою, симптоми гепатиту С у дорослих, як такі відсутні.

Основні прояви захворювання можуть принциповим чином не відрізнятися від аналогічних симптомів парентеральних гепатитів. Якщо розглядати особливості перебігу даного захворювання в цілому, то можна відзначити, що його протягом відбувається значно легше, ніж протягом інших форм вірусних гепатитів. Між тим, латентний його протягом призводить до пізнього і, найчастіше, випадкового виявлення. До того часу розвиваються досить важкі ускладнення, а тому нерідко наводиться асоціація захворювання з визначенням «ласкавий вбивця».

Захворювання починається поступовим чином. Провідні симптоми в переджовтяничний період (строком у 10 днів) полягають у слабкості, зниженому апетиті, стомлюваності і метеоризмі. В області епігастрію і правого підребер’я з’являється певний дискомфорт.

Дещо рідше можна відзначити прояви у вигляді свербежу і головного болю, лихоманки, діареї і запаморочення. У разі появи симптому у вигляді жовтяниці, супутніми симптомами відзначається знижений апетит, слабкість, дискомфорт в області живота. Майже у всіх пацієнтів печінка збільшується в розмірах, також виділяють м’якість її консистенції, а в 20% випадках – поява спленомегалії.

Характерною особливістю перебігу захворювання є середньотяжка форма прояву симптомів. Перебіг гострого вірусного гепатиту може бути і важким, його фульмінантна форма у хворих зустрічається нечасто. Відзначимо, що останній є така форма, при якій захворювання характеризується особливою ступенем тяжкості свого перебігу, при якій відбувається масовий некроз гепатоцитів в комплексі з розвитком печінкової коми. Про актуальність цієї форми можна говорити вже протягом найближчих одного-двох тижнів з моменту виявлення перших симптомів гепатиту С.

Що стосується одужання, то його реєстрація відбувається лише близько у 20% хворих, але і летальний результат зустрічається виключно рідко.

Як ми вже відзначили, часто гостра форма гепатиту протікає без симптомів, проте захворювання при цьому визначає досить високий відсоток його переходу до хронічній формі або до хронічного вирусоносительству.

Хронічне вірусоносійство (инаппарантный гепатит С з латентним перебігом) протікає при нормальних показниках сироваткових трансаміназ і при відсутності клінічної симптоматики. Між тим, у більшості таких пацієнтів пунктати печінки визначають наявність ознак актуального хронічного ураження.

В цілому прояви гострої форми гепатиту можу зводитися до загального типу нездужань, які відносять до безжелтушному періоду. Це визначає для захворювання наступні симптоми:

  • втома і млявість;
  • втрата апетиту;
  • нудота, блювання;
  • головні болі;
  • нежить, кашель;
  • м’язові болі, болі в суглобах.

Безпосередньо жовтяничний період слід вже після цих проявів. Так, першим симптомом, який змушує насторожитися, стає потемніння сечі до темно-коричневого кольору. Далі зазначається пожовтіння слизових очей і очних склер, рота. Пожовтіння шкіри особливо виражено на долонях, далі відбувається і пожовтіння інших шкірних покровів.

Крім вже зазначених симптомів відзначається, знову ж таки, тяжкість в області правого підребер’я, біль в його області. У деяких випадках кал знебарвлюється, що відбувається внаслідок закупорки жовчних ходів.

Враховуючи той факт, що перехід до хронічній формі відбувається приблизно в 80% випадків, прогноз для хворих не можна назвати сприятливим. Серйозність цього прогнозу полягає в тому, що перебіг захворювання в цьому випадку може бути пов’язано з подальшим розвитком форми первинної гепатоцелюлярної карциноми.

Одужати після перенесення гострого гепатиту С можна протягом найближчого року.

Хронічний гепатит

Хронічна форма даного захворювання є дифузною, тривалість його перебігу може становити від півроку до більш тривалого часового проміжку.

Враховуючи той факт, що геном в одному генотипі вірусу характеризується значною мінливістю, це визначає чималу кількість генетично відмінних один від одного мутантних вірусів-квазивидов, чия циркуляція постійно відбувається в організмі хворого. Саме за рахунок наявності цих квазивидов відбувається ускользание в цілому вірусу від імунної відповіді з боку організму, крім цього, цей же фактор визначає тривалу персистенцию вірусу та формування ХГ. Окремо також відзначається стійкість його відносно інтерферонів.

Примітно, що хронічний гепатит С протягом останніх п’яти років займає лідируючі позиції серед захворювань, що також відноситься і до його ускладнень.

Хронічний гепатит може виступати як результатом переходу з гострої форми до такої, так і як самостійне захворювання. Основні його прояви полягають у наступному:

  • Перший і основний ознака гепатиту полягає в стомлюваності, причому вона лише наростає поступово, супроводжуючись сонливістю і вираженою слабкістю. Досить часто хворі просто не можуть прокинутися вранці.
  • Виходячи з особливостей попереднього симптому, з’являється й інший, не менш виражений симптом – зміна циклу сну. В даному випадку мова йде про сонливості, що відзначається в денний час і про безсонні, виникає вночі. Дані прояви можуть свідчити про початок процесу печінкової енцефалопатії.
  • Крім перерахованих симптомів можуть приєднатися нудота і блювота, здуття живота, відсутність апетиту.

Примітно, що жовтяниця при даній формі гепатиту з’являється вкрай рідко.

У деяких випадках перші прояви хронічного гепатиту С можуть бути відзначені на стадії цирозу. Сам цироз печінки супроводжується жовтяницею і збільшенням живота в обсягах, що відбувається також у комплексі з появою судинних зірочок і наростанням слабкості.

Тривати в цій формі захворювання може впродовж десятиліть.

Ускладнення гепатиту С

Згаданий трохи вище цироз печінки є ускладненням гепатиту С. Ризик трансформації гепатиту в це захворювання протягом двадцяти років становить близько 20%.

Зокрема цироз печінки являє собою той особливий стан, в якому знаходиться печінкова тканина, на ній формуються окремі ділянки рубцевих змін в комплексі з порушенням загальної структури органу. У свою чергу, ряд цих процесів забезпечує стійке порушення функцій печінки. Сам по собі цироз може бути результатом раніше перенесених форм гепатитів (алкогольний, лікарський, токсичний, вірусний).

Крім загального типу симптомів, що виявляються при хронічному гепатиті, цироз супроводжується й іншими проявами, серед яких виділимо наступні:

  • втрата ваги (досить виражена), втрата апетиту;
  • шкірний свербіж;
  • жовтяничність слизових оболонок, шкіри;
  • збільшення живота – розміри його змінюються через накопичення в черевній порожнині рідини;
  • виражені набряки ніг, у деяких випадках набряки можуть проявлятися і у всьому тілі;
  • через ущільнення у вен печінки при цирозі (через склерозу), відбувається також варикозне розширення вен, що зокрема актуально для областей прямої кишки та стравоходу. Розрив цих вен може призвести до серйозної кровотечі, що виявляється у формі кривавого проносу або кривавої блювоти. Подібного типу кровотечі часто призводять до летального результату.

Крім перерахованого, цироз печінки може спровокувати і печінкову енцефалопатію, яка розвивається внаслідок печінкової недостатності. Дане ускладнення виникає, відповідно, із-за недостатності функцій печінки, а також через її нездатність до знешкодження певних токсичних речовин, накопичення, в свою чергу, може негативно позначитися на головному мозку.

В якості першого ознаки, що вказує на печінкову енцефалопатію, виділяють денну сонливість і нічне безсоння. Далі сонливість стає постійною, сон супроводжується кошмарами. Дещо пізніше з’являються також і порушення свідомості, які зокрема полягають в неспокої і сплутаності, в галюцинаціях і пр. Прогресування даного стану призводить до коми, що є станом, що характеризується абсолютною відсутністю свідомості, а також відсутністю реакцій на вплив будь-яких подразників зовнішнього середовища. Згодом цей стан прогресує у власних погіршеннях, відбиваючись, тим самим, і на роботі життєво важливих органів. Останні прояви пояснюються повним пригніченням, яке відбувається в ЦНС, що безпосередньо стосується функцій спинного і головного мозку.

У деяких випадках, якщо мова йде про блискавичній формі розвитку гепатиту, кома також настає відразу, цьому можуть не супроводжувати ніякі інші симптоми.

Близько до 2% хворих гепатитом С стикається з розвитком цього захворювання до його переходу в печінково-клітинний рак, тобто, первинний рак печінки. Сам по собі такий рак є злоякісною пухлиною, джерелом якої виступає не що інше, як клітини печінки. Зростає ризик розвитку первинного раку печінки у разі актуальність для хворого одночасно двох різновидів гепатиту – З і Ст.

При тривалому вживанні алкоголю ризик розвитку первинного раку печінки також значною мірою зростає.

Гепатит С: симптоми і лікування
Вид печінки при ускладненнях гепатиту

За загальним перебігом гепатиту С статистика володіє наступними можливими наслідками на 100 розглянутих хворих:

  • від 55 до 85 хворих зіткнеться з переходом гепатиту в хронічну форму;
  • для 70 хворих актуальним може стати захворювання печінки в хронічній формі;
  • від 5 до 20 хворих у найближчі 20-30 років зіткнеться з розвитком на тлі гепатиту, цирозу печінки;
  • від 1 до 5 хворих загине в результаті наслідків, спровокованих хронічним гепатитом С (знову ж таки, це цироз або рак печінки).

Крім цього існують також і «позапечінкові прояви», як визначають прояви, властиві хронічного гепатиту С і викликаються, як передбачається, аутоімунними процесами. Мова йде про «звикання» клітин імунної системи до тієї боротьби, яку веде організм. В результаті цього типу прояви і набувають актуальності, зокрема до них належать гломерулонефрит, що припускає під собою ураження ниркових канальців, а також змішана кріоглобулінемія та ряд інших захворювань, кожне з яких може характеризуватися згодом досить важким власним течією.

Симптоми гепатиту С виявлено: що робити?

Перш за все, слід спробувати позбутися від паніки, бо як захворювання піддається лікуванню. Перш за все, в цьому випадку слід звернутися до фахівця, виключаючи самостійні спроби діагностування у себе будь-якого можливого, на ваш погляд, захворювання, і, вже тим більше, спроби провести самостійне лікування. Тільки фахівець визначить актуальність для вас цього діагнозу, а також зможе зрозуміти, наскільки активні процеси і чи потрібна взагалі лікування.

В обов’язковому порядку необхідно припинити вживання препаратів, що негативно позначаються на печінці (якщо, звичайно, такі використовуються), це ж стосується і алкоголю. Подбайте і про позбавлення від надмірних фізичних навантажень.

Додатково слід подбати і про людей, які вас оточують, виключивши можливість їх зараження. Це стосується необережних спроб з їх боку до використання належать вам, предметів особистої гігієни (манікюрні ножиці, зубна щітка, бритва тощо).

У випадку порізів або отримання відкритих ран, важливо особливо уважно ставитися до них. Пошкодження в будь-якому разі повинно бути приховано пластиром або пов’язкою. У випадку необхідності отримання для цього сторонньої допомоги, важливо, щоб залучений до цієї дії людина була в медичних рукавичках. Що стосується тих поверхонь, на які потрапила кров, то їх важливо продезінфікувати спеціальними хлорвмісними розчинами. Загибель вірусу відбувається і при кип’ятінні (близько двох хвилин достатньо) або при пранні (60°C, близько півгодини).

Лікування гепатиту С

Гепатит С, безсумнівно, може загрожувати серйозними ускладненнями, однак і сприятливі прогнози при цьому діагнозі не виключаються, більш того, протягом багатьох років захворювання взагалі може себе не проявляти. Протягом цього періоду воно не вимагає спеціального лікування – головне забезпечити відповідний медичний контроль. Він має на увазі під собою регулярну перевірку функції печінки, в результаті чого, на випадок активації гепатиту, передбачається відповідна противірусна терапія.

Лікування гепатиту С передбачає на сьогоднішній день застосування противірусних препаратів, які, як правило, комбінуються – це інтерферон-альфа і рибавірин. Перший – це білок, який синтезується організмом самостійно в якості відповіді на вплив вірусної інфекції. Другий, рибавірин, малоефективний в одиночному використанні, в той час як поліпшення результатів впливу відзначається при використанні його в комплексі з інтерфероном-альфа.

Насамкінець зазначимо, що гепатит вимагає особливо уважного підходу до вибору виробленого лікування, самолікування, як ми вже зазначали, має бути виключено.

У разі появи насторожує симптоматики, яка може вказувати на наявність гепатиту С, необхідно звернутися до гепатологу або до гастроентеролога.