Різні види психічних розладів, які обумовлюються впливом добових чи сезонних перепадів настрою, або ж ці перепади без наявності яких-небудь причин носять назву в медицині як ендогенна депресія. Такі розлади є важкою формою захворювання, тому дуже важливо приймати відповідні способи запобігання розвитку нездужання, щоб виключити його прогресування.
Характерними ознаками захворювання є думки про суїциди, спровоковані допомогою заниженої самооцінки. Особливо дуже активно поглинають такі думки головний мозок людини в ранковий період, але не виключається і в нічний час. Людина, що має ознаки цього захворювання, схильний до ранніх пробуджень і відсутності нічного сну. Він сприймає навколишній світ по-іншому, навіть не як песиміст, а скоріше як нікому не потрібний творіння, що приводить його до однієї підсумкової думки про суїцид.
Види депресії
Відомо два види депресії: реактивна і циркулярна (ендогенна).
Реактивна виникає в разі несподіваного стресу: смерть рідних, смертельної хвороби, розставання і т. п.
Ендогенна депресія, про яку власне піде мова в цій статті, є внутрішнім захворюванням людини. Провокування захворювання здійснюється за рахунок зниження гормонів, таких як серотонін, дофамін і норадреналін. При заниженій їх вироблення у людини на рівні підсвідомості виникають безглузді думки про своєї непотрібності в цьому світі, а також сильна апатія, відчуття пригнічення і нікчемності.
Найбільш вразливими людьми, яким властиво прояв недуги вважаються особи, що мають такі риси характеру:
- відповідальність;
- добропорядність;
- тривожність;
- почуття про необхідність виконання свого обов’язку;
- невпевненість;
- скромність.
Часто заручниками захворювання стають люди, які мають типи темпераменту: флегматик і меланхолік. Ендогенна депресія може виникнути несподівано, навіть в епізоді повного благополуччя в родині.
Причини
Причини ендогенної депресії
Причини прояву депресії ендогенної криються в нестачі вироблюваних гормонів, про які зазначалося вище. Але які причини цього явища, розглянемо детальніше.
Найчастіше саме особи жіночої статі піддаються прояву хвороби, що пов’язано з біологічними особливостями будови психіки.
Симптоми
Найчастіше дуже складно визначити перші ознаки ендогенної депресії у людини, так як, перш за все, ця недуга відмінно ховається за наступними факторами:
- поганий настрій;
- ленивость;
- втома;
- психологічні проблеми.
Судячи з цього, варто зауважити, що неспеціалісту досить складно діагностувати захворювання «ендогенна депресія». Такі симптоми ендогенної депресії в обов’язковому порядку повинні насторожити людину і задуматися про вжиття відповідних заходів щодо порятунку від недуги. Отже, симптоми захворювання виявляються за такими ознаками:
Ще симптоми…
Симптоми ендогенної депресії
Якщо дивитися на життєву картину людини з цим захворюванням, то вона похмура й порожня. Хворий протягом всього дня лежить в ліжку і нічого не хоче. Відсутність бажання криється не в його ліні, а у відсутності якого-небудь інтересу. У головному мозку не виробляються гормони радості, любові і задоволення, тому людині властиві тільки страждання.
Суїцидальні думки у хворих закінчуються спробами, але в рідкісних випадках прогресування цього важкого захворювання все ж пересилює страхи і штовхає на смертельний подвиг. Дуже важливо, щоб люди з захворюванням ендогенна депресія не залишалися наодинці з собою.
Депресивні люди неактивно йдуть на діалог, вони занурені у свої переживання, сидячи або лежачи в одному положенні. У оточуючих виникає таке відчуття, ніби людина просто відключений з життя. Він не є психічно хворим, але все ж симптоми захворювання в деякому роді схожі.
Якщо ж хворий і веде бесіду, то тема розмови тільки одна — його пригніченість, тяжкість в душі, непотрібність і т. п. Людина в такому стані все далі йде в себе, що призводить тільки до поглиблення захворювання. Необхідно якомога швидше здійснювати лікувальні заходи.
Діагностика та лікування
Діагностика ендогенної депресії
Душевний дискомфорт людини, на його думку, не є приводом до звернення за медичною допомогою, а це головний фактор ризику, що впливає на подальше прогресування захворювання. Багато вважають стан депресії нормальним явищем і вважають, що незабаром воно пройде. Ці думки неправильні, бо якщо і далі замикатися в собі, то вже буде складніше вийти з цього стану.
Для цього необхідно провести обстеження людини, за допомогою чого лікарем-фахівцем буде поставлений діагноз. Діагностування включає в себе виключно огляд хворого, бесіда з ним, на підставі чого відбувається виявлення психічних відхилень. Як і багато хвороби, ендогенна депресія найкраще лікується на ранніх стадіях перебігу, тому лікування відкладати не варто.
Лікування ендогенної депресії здійснюється за допомогою прийому медикаментів. Додатково може призначатися і психотерапевтична консультація. Ця консультація дуже важлива, так як за допомогою таких профілактичних заходів здійснюється переконання і постановка людини на нормальний звичний шлях життя.
Якщо ж лікування захворювання здійснюється правильно, то навіть незважаючи на стадію, в якій знаходиться прогресуюча депресія, лікування відбувається швидко і без наслідків.
До відома! Не допускається самолікування людини, що хворіє ендогенною депресією, з причини неможливості його проведення.
Лікування проводиться психотерапевтом або психіатром в стаціонарі і включає в себе:
- Грамотний вибір методу лікування антидепресантами. Антидепресанти впливають на підвищення вироблення гормонів в головному мозку.
- Прийом препаратів повинен вестися протягом декількох місяців і навіть років до повного одужання.
- Для підвищення ефективності лікування не виключається призначення пацієнту транквілізаторів, стимуляторів, ноотропів і седативних препаратів.
Основну роль у виявленні симптомів захворювання відіграють близькі хворого, тому саме від них повинна виходити звернення до лікаря для подальшого лікування хворого.
