Психастенія: симптоми і лікування

258

Психастенія (син. психастенічна психопатія) являє собою розлад особистості, при якому спостерігається детальний самоаналіз, занижена самооцінка, самокритичність і пред’явлення до самого себе завищених вимог. Подібне захворювання розвивається не тільки у дорослих людей, йому також можуть бути схильні діти.

Найбільш часто така психастенія є наслідком певних подій, які негативно позначаються на людській психіці. Крім цього, існує кілька факторів.

Симптоматика відрізняється своєю специфічністю і включає в себе:

  • патологічну невпевненість в собі;
  • швидку втомлюваність;
  • високу тривожність;
  • вразливість;
  • постійне відчуття власної слабкості.

Діагностика проводиться психіатром і психотерапевтом, а процес встановлення правильного діагнозу грунтується на аналізі життєвого анамнезу і детальному опитуванні пацієнта. На додаток можуть знадобитися інструментальні процедури, спрямовані на диференціювання хвороби від інших порушень психіки (ДКР і шизофренія).

Лікування психастенії проводиться консервативними методиками, зокрема, призначається прийом лікарських препаратів та виконання фізіотерапевтичних процедур. Варто зазначити, що повністю вилікувати таку хворобу неможливо, але її можна скорегувати.

Етіологія

В переважній більшості ситуацій як причинного фактора виступають різні моральні або фізичні травми, що відбулися з людиною в ранньому дитинстві. Це обумовлюється тим, що психіка у дитячому віці розвивається і до кінця не зміцніла, чому вона з легкістю піддається різних подразників.

Іншими провокуючими факторами клініцистами прийнято вважати:

  • інтелектуальний склад розуму;
  • інтроверсія;
  • нервове виснаження, що може бути пов’язано з тривалим розумовим перенапруженням або з протіканням системних захворювань.

Нерідко причиною виступає те, що дитина виховувалася в несприятливих умовах, коли постійно придушувалася його воля, чого він не міг приймати якесь рішення самостійно.

Психастению також прийнято пов’язувати з загальної душевної слабкістю та супутнього цьому стану слабкістю мислення. Крім цього, не виключається ймовірність впливу генетичної схильності.

Основну групу ризику становлять діти, але найбільш часто подібний діагноз ставиться в старшому віці, а саме у 18-35 років. При цьому вкрай рідко патологія діагностується в осіб старше 40 років.

Примітним є те, що найчастіше страждають від такого захворювання представники чоловічої статі, у жінок подібне розлад зустрічається на 50% рідше.

Класифікація

Психастенія існує в декількох формах:

  • ананкастное розлад особистості, при якому у людей виникають нав’язливі стани, спостерігається надмірна пунктуальність і педантичність. Люди, займаючись якою-небудь справою, виконують його досконало, але це відбувається на шкоду собі, власних задоволень і здоровому глузду;
  • уникаючий розлад особистості, що виражається у страху несхвалення чи несприйняття суспільством. Особи, які страждають від такої форми хвороби, на постійній основі незадоволені своїм зовнішнім виглядом, власними здібностями і результатами своєї роботи. Таких людей потрібно підтримувати, підбадьорювати і давати поради, а от критикувати не можна ні в якому разі.

Симптоматика

Перші ознаки такого захворювання можна помітити ще в дитинстві. Таким чином, в якості початкових проявів можуть виступати:

  • поступово зростаюча невпевненість у собі;
  • почуття безнадії та безперспективності;
  • загальне почуття страху;
  • боязнь будувати плани на майбутнє;
  • нерішучість у початку нової справи.

Симптоми психастенії також можуть включати в себе:

  • надмірну недовірливість;
  • негативне самонавіювання;
  • багату фантазію;
  • нестабільність внутрішнього стану, що виражається в змінах характеру людини;
  • сором’язливість, лякливість і вразливість;
  • завищені вимоги до себе, але незважаючи на це пацієнти часто нерішучі;
  • неможливість самостійно прийняти яке-небудь рішення;
  • схильність радитися з оточуючими людьми з абсолютно будь-якого приводу;
  • постійний скептицизм;
  • зайву педантичність у всьому;
  • повільність, що стосується як дій, так і мови;
  • погіршення пам’яті;
  • фізичну і розумову втому;
  • часту зміну настрою;
  • проблеми з встановленням контакту з людьми протилежної статі;
  • уникнення прийняття участі в колективних заходах;
  • компенсаторну грубість.

Вимоги психастеника до себе завжди дуже завищені, на тлі чого людина починає вважати себе гірше за інших за такими критеріями:

  • інтелектуальні здібності;
  • всебічна розвиненість;
  • працездатність;
  • сила волі;
  • фізичний розвиток;
  • творчі нахили;
  • зовнішній вигляд.

Все це вказує на те, що особи з психастенію мають комплекс неповноцінності.

Діагностика

У досвідченого фахівця не виникає проблем з виявленням такого захворювання, і для підтвердження своїх припущень психіатр проводить такі маніпуляції первинної діагностики:

  • ознайомлення з сімейним анамнезом;
  • збір і аналіз життєвого анамнезу хворого;
  • детальне опитування пацієнта або його родичів. Це допоможе з’ясувати, що послужило поштовхом до такого розладу, а також зрозуміти, коли виникли перші особистісні відхилення.

Лабораторні дослідження в даному випадку обмежуються здійсненням загальноклінічного аналізу крові і сечі, які вказують на стан здоров’я організму в цілому.

На додаток можуть знадобитися такі інструментальні процедури:

  • ЕКГ;
  • ультрасонографія черевної порожнини;
  • КТ голови;
  • МРТ усього тіла;
  • доплерографія.

Психастенія: симптоми і лікування
Процедура доплерографії

Дуже важливо відрізняти подібне захворювання від наступних:

  • неврастенія;
  • атрофічні процеси, що протікають в головному мозку;
  • шизофренія.

Лікування

Психастенія не отримала в медицині статусу захворювання – вона вважається невеликим порушенням психіки. Тим не менше таке розлад необхідно лікувати, щоб не допустити розвитку небажаних ускладнень.

Пацієнтам найбільш часто прописують такі групи медикаментів:

  • нейролептики;
  • антидепресанти;
  • транквілізатори;
  • вітамінні комплекси.

В якості найбільш ефективних препаратів зарекомендували себе:

  • «Лоразепам»;
  • «Пропазин»;
  • «Хлордіазепоксид»;
  • «Бефол»;
  • «Азалептин»;
  • «Піразидол»;
  • «Мільгамма»;
  • «Комплівіт».

Для швидкого одужання хворих і відновлення нервової системи також показано дотримуватись правил здорового харчування. Спеціальний спосіб життя передбачає відмову від шкідливих звичок, таких як алкоголь і нікотин.

У діагнозу «психастенія» лікування також передбачає проходження фізіотерапевтичних процедур, серед яких:

  • електростимуляція;
  • лікарський електрофорез;
  • електросон;
  • гідромасаж.

Психастенія: симптоми і лікування
Гідромасаж

Стабілізувати стан допоможуть засоби народної медицини, які застосовуються в домашніх умовах, але тільки після попередньої консультації з лікарем. Така терапія спрямована на використання:

  • шипшини;
  • лимонника;
  • женьшеню;
  • ефірних масел, наприклад, герані, лаванди, м’яти або троянди;
  • материнки;
  • кореня валеріани;
  • іван-чаю;
  • буркуну лікарського;
  • меліси.

Можливі ускладнення

Психастенія при повній відсутності терапії та ігноруванні симптоматики може призвести до виникнення таких наслідків:

  • нав’язливі стани;
  • відмова від будь-якої ініціативи і роботи;
  • негативне мислення;
  • недовіра і агресія до навколишніх;
  • наркотична і алкогольна залежність;
  • затяжні депресії;
  • сексуальні розлади.

Профілактика і прогноз

Щоб уникнути виникнення психастенії, слід дотримуватися певних правил профілактики, що включає в себе:

  • побудова довірчих відносин у родині, особливо з дітьми;
  • повна відмова від згубних пристрастей;
  • ведення помірно активного способу життя;
  • уникання розумової та фізичної перевтоми;
  • недопущення різних травм голови;
  • регулярне проходження профілактичного огляду в клініці з обов’язковим відвідуванням всіх клініцистів і здійсненням лабораторно-інструментальних процедур.

Психастенія відрізняється несприятливим прогнозом, оскільки позбавитися від такого захворювання неможливо. Однак дотримання рекомендацій лікаря значно покращує стан хворого. В той же час висока ймовірність розвитку вищевказаних наслідків, особливо при байдужість близьких пацієнта.