Гострий гастроентерит – являє собою досить поширене розлад, при якому запалення вражає одночасно оболонку шлунка і тонкого кишечника. Недуга може вразити абсолютно кожної людини, немає обмежень за віком і статтю. Захворювання має різну природу, але найбільш часто причиною запалення виступають хвороботворні мікроорганізми. Однак також виділяють аліментарні та алергічні сприятливі фактори.
Поставити правильний діагноз, грунтуючись лише на зовнішніх ознаках неможливо, тому що симптоми, притаманні для такої форми гастроентериту, можуть вказувати на безліч інших патологій ШКТ. Основними ознаками виступають біль у животі, розлад стільця, напади нудоти і блювоти.
Діагностика проводиться за допомогою як лабораторних проб, так і інструментальних обстежень пацієнта. Не останнє місце займає фізикальний огляд, що проводиться гастроентерологом.
Лікування гострого гастроентериту завжди носить консервативний характер, чому грунтується на прийомі лікарських препаратів та дотримання щадного раціону.
У міжнародній класифікації захворювань такої патології присвоєно власне значення, яке включає в себе всілякі різновиди недуги. Таким чином, код за МКХ-10 – До 52.
Етіологія
Основна причина розвитку запалення одночасно в слизовій оболонці шлунка і тонкого кишечника полягає в патологічному впливу різних вірусів і бактерій. У переважній більшості випадків, в якості збудника виступають:
- ротавіруси – у 90% ситуацій є джерелом інфекції;
- норовіруси;
- шигели;
- кишкова та дизентерійна паличка;
- вібріон холери;
- сальмонели;
- вірус грипу й черевного тифу;
- кампілобактерії.
Механізм розвитку гастроентериту
Крім цього, гострий гастроентерит у дітей і дорослих може бути викликаний такими сприятливими факторами:
- тривалий прийом медикаментів, зокрема антибактеріальних засобів, препаратів йоду і сульфаніламідів, які порушують нормальну мікрофлору кишечника;
- нераціональне харчування, а саме ті випадки, при яких основу меню людини складають жирні, солоні та гострі страви, копченості та консерви, кондитерські вироби і продукти з барвниками, газовані напої і міцну каву. З-за присутності такої причини в терапії хвороби не останнє місце займає дієта;
- недотримання правил особистої гігієни або неправильне приготування їжі;
- вживання в їжу неякісних продуктів, які призводять до розвитку токсикоінфекції. З-за неправильного зберігання інгредієнтів, умовно-патогенна мікрофлора, яка присутня в організмі кожної людини, починає дуже швидко збільшувати свою чисельність. Це призводить до того, що виділяються ентеротоксини і цитотоксины. Такі речовини, вже через кілька годин після споживання всередину, викликають важке запалення оболонки кишечника і шлунка;
- харчові алергії, які часто формуються ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плоду, у той період, коли в дитини починає формуватися імунна система;
- порушення правил вигодовування або приготування їжі для немовлят у перші кілька місяців життя після появи на світ – саме в цей час формується імунітет ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Найбільш часто алергія на такі продукти стає джерелом запалення. У перелік входить коров’яче молоко, риба та яйця, бобові культури і злаки;
- несприятливі екологічні умови;
- генетична схильність.
Також здорова людина може заразитися при контакті з інфікованою людиною або носієм інфекції. Нерідко віруси проникають повітряно-крапельним шляхом, а саме при вдиханні.
Класифікація
Основний поділ хвороби, який використовують фахівці з галузі гастроентерології, ділить запалення в залежності від причини формування. Таким чином, існує:
- бактеріальний або вірусний гастроентерит;
- аліментарний гострий гастроентерит – розвивається із-за неправильного харчування;
- токсичний гастроентерит – формується на тлі не тільки отруєння хімічними речовинами і отрутами, що містяться в грибах, але також вживанням всередину печінки щуки, ікри скумбрії, миня, і плодів, у яких є кісточки;
- алергічний гострий гастроентерит;
- лікарський гастроентерит.
Окремо варто виділити таку форму захворювання, як неуточнений гострий гастроентерит – це означає, що невідомою залишається збудник або сприяючий чинник, що вплинув на розвиток запального процесу.
При гострому гастроентериті також виділяють кілька ступенів важкості протікання:
- легку – симптоматика при цьому висловлюється досить слабо, чому стан людини практично не змінюється;
- середньотяжкі – клінічні прояви виражаються яскравіше, ніж при попередньому варіанті перебігу. Крім цього, у пацієнта виникає легка ступінь зневоднення, спричинена блюванням і діареєю;
- важку – інтенсивно проявляються загальні ознаки і симптоми зневоднення.
Симптоматика
У тих ситуаціях, коли у людини розвивається гострий інфекційний гастроентерит, доцільно згадати про інкубаційний період – це час з моменту проникнення збудника до вираження зовнішніх ознак. Час інкубації в цьому випадку залежить від типу бактерії або вірусу, чого може тривати від декількох годин до тижня, однак найчастіше становить три доби.
При легкому і середньотяжкому перебігу симптоматична картина буде представлена:
- нападами нудоти і блювоти, які приносять полегшення стану людини;
- незначним підвищенням температури – до 37.5 градусів;
- здуттям живота;
- появою характерного бурчання;
- підвищеним газоутворенням;
- болючими відчуттями з локалізацією вгорі живота або в області навколо пупка;
- млявістю і слабкістю організму;
- розладом стільця, що виражається в діареї – при цьому калові маси можуть мати домішки слизу, а також змінюються відтінку – вони стають жовтими та помаранчевими, рідше зеленими. Позиви до спорожнення кишечника багаторазові, аж до десяти разів на добу;
- ознобом і потовиділенням;
- зниженням апетиту.
При важкому протіканні хвороби спостерігаються не тільки вищевказані симптоми гострого гастроентериту, але також і ознаки зневоднення, до яких варто віднести:
- сухість слизових, шкірного покриву і ротової порожнини;
- в’ялість і млявість шкіри;
- різке зниження АТ;
- маревний стан і судоми;
- можливі напади втрати свідомості;
- порушення ЧСС;
- зростання температури до 40 градусів;
- обкладеність язика білим нальотом;
- часті позиви до спорожнення кишечника – від п’ятнадцяти разів і більше.
Ознаки зневоднення організму
При гострому гастроентериті вищевказані клінічні прояви спостерігаються як у дорослих, так і у дітей. Варто зазначити, що у дитини недуга розвивається швидше і протікає важче.
Діагностика
Діагноз гострий гастроентерит ставиться після того, як гастроентеролог ознайомиться з результатами лабораторно-інструментальних досліджень і самостійно проведе кілька маніпуляцій, серед яких:
- вивчення історії хвороби пацієнта та його близьких родичів;
- аналіз анамнезу життя хворого – для виявлення найбільш характерною причини виникнення запалення оболонки шлунка і тонкого кишечнику;
- ретельний фізикальний огляд, спрямований на пальпацію передньої стінки черевної порожнини, вимірювання температури та артеріального тонусу, а також вивчення стану шкірного покриву;
- детальне опитування пацієнта – для встановлення характеру вираженості симптоматики, що дозволить з’ясувати ступінь тяжкості перебігу недуги.
Лабораторні дослідження передбачають здійснення:
- мікроскопічного вивчення калових мас;
- загальноклінічного аналізу крові;
- бактеріального посіву фекалій для виявлення вірусу або бактерії, що стала провокатором хвороби;
- аналіз РНГА для виявлення антитіл до збудника.
Інструментальні діагностичні заходи включають в себе:
- ЕГДС – для візуалізації внутрішньої поверхні органів ШКТ;
- УЗД очеревини;
- рентгенографію з контрастуванням;
- КТ та МРТ.
Крім визначення правильного діагнозу, потрібно диференціальна діагностика, в ході якої гострий гастроентерит відрізняють від недуг з аналогічною симптоматикою. До них варто віднести:
- хвороба Крона;
- виразкові ураження ДПК або шлунка;
- неспецифічний виразковий коліт.
Лікування
В незалежності від ступеня тяжкості перебігу запалення пацієнта поміщають в інфекційне відділення і виконують наступні заходи консервативної терапії:
- промивання шлунка;
- призначення лікарських препаратів;
- дезінтоксикаційне лікування;
- дієтотерапію.
Процедура промивання шлунку
Лікування гострого гастроентериту за допомогою медикаментів спрямовано на прийом:
- антибактеріальних і противірусних засобів;
- ентеросорбентів і ферментів;
- протиблювотних, жарознижуючих, болезаспокійливих і інших препаратів, спрямованих на усунення симптоматики;
- засобів, для відновлення кишкової мікрофлори;
- пероральний прийом або внутрішньовенне введення сольових розчинів – для боротьби зі зневодненням.
Лікувати захворювання також необхідно за допомогою дієти. У першу добу після встановлення правильного діагнозу пацієнтам рекомендується повністю відмовитися від їжі. Під час лікувального голодування дозволено лише пити воду без газу, неміцний зелений чай без цукру і відвар на основі шипшини.
З раціону повністю виключаються:
- жирні різновиди м’яса, птиці та риби;
- копченості та консерви;
- маринади і субпродукти;
- напівфабрикати і фастфуд;
- смажені, гострі і солоні страви;
- газовані напої;
- міцний чорний чай і каву;
- спиртне;
- кондитерські вироби, здоба;
- бобові культури і жирна молочна продукція.
Основу меню повинні становити:
- дієтичні сорти м’яса і риби;
- каші, зварені на водній основі;
- кисломолочна продукція з низьким відсотком жирності;
- відварені овочі і запечені фрукти;
- страви, приготовлені на пару;
- підсушений білий хліб;
- соки, компоти і киселі.
Всі інші правила харчування відповідають дієтичного столу номер чотири, а розширювати раціон може тільки лікуючий лікар. Терміни дотримання дієти – приблизно один місяць.
Можливі ускладнення
Неправильне лікування гастроентериту у дорослих і дітей може призвести до розвитку таких наслідків:
- сильне зневоднення;
- перехід запалення в хронічну форму;
- рознесення інфекції по всьому організму, що також носить назви септицемія;
- крововиливи у ШКТ;
- шоковий стан або колапс;
- дисбактеріоз кишечника.
Профілактика і прогноз
Щоб не допустити розвитку хвороби необхідно:
- повністю відмовитися від шкідливих звичок;
- правильно і збалансовано харчуватися;
- не приймати ліки довше вказаного лікарем часу;
- дотримуватися правил зберігання продуктів;
- перед вживанням того чи іншого продукту перевіряти його на свіжість і ретельно промивати;
- уникати контакту з пацієнтами, яким поставлений такий діагноз;
- кілька разів на рік обстежуватись у гастроентеролога, особливо це стосується тих, хто має обтяжену спадковість.
Прогноз при гострому гастроентериті часто сприятливий, проте відсутність лікування може призвести до ускладнень, а деякі з них можуть обернутися летальним результатом.
