Тромбоз глибоких вен – патологічний процес, під час якого відбувається згортання крові та утворення тромбів у венах. Такого захворювання нерідко супроводжує флеботромбоз — основна його відмінність від тромбозу в тому, що патологія прогресує не в глибоких венах, а в поверхневих судинах.
Найпоширенішим місцем локалізації є нижні кінцівки, тому що саме в цій частині тіла найбільш часто виникає варикозне розширення вен. Представниці жіночої статі більш схильні, за рахунок вживання різних контрацептивів і гормональних препаратів. У дитячому віці проявляється дуже рідко і може бути тільки наслідком важкого перелому.
Серед ознак такого процесу виділяють – різкі больові відчуття, зміни відтінку шкіри і підвищену набряклість, порівняно із здоровою кінцівкою. Якщо вчасно не почати лікування, може розвинутися ускладнення у вигляді тромбоемболії легеневої артерії, яка стає причиною смерті людини. Крім цього, небезпека хвороби полягає в тому, що невелика частина тромб може відірватися і з потоком крові просуватися по венозній системі, внаслідок чого значною мірою порушується кровообіг.
При тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок потерпілого треба негайно госпіталізувати, так як це може спричинити для здоров’я людини важкі наслідки, серед яких венозна недостатність.
Етіологія
Існує кілька підстав і груп ризику людей, які найчастіше піддаються тромбозу. До причин такої хвороби відносять:
- порушення згортання крові (мається на увазі швидке утворення згустків крові);
- порушення структури стінок вен — результат травм, інфекцій, впливу хімічної речовини або алергену;
- повільний потік крові в судинах;
- підвищену в’язкість крові;
- малорухливий спосіб життя, повне знерухомлення людини з-за хвороб або переломів, стоячі умови праці.
Факторами ризику виникнення тромбозу глибоких вен є:
- наслідки оперативного втручання;
- надмірна фізична навантаження на нижні кінцівки;
- широке різноманітність пошкоджень ніг;
- прийом контрацептивів;
- гормональні збої внаслідок вагітності або вживання гормонів;
- онкологічні новоутворення;
- зловживання нікотином та алкогольними напоями;
- ожиріння;
- цукровий діабет;
- недостатнє вживання рідини;
- вікова група – високий шанс виникнення такого розлади у людей похилого віку;
- тривалий вплив низьких температур на організм;
- післяпологовий період;
- хіміотерапія;
- постійне носіння взуття з високими підборами.
Тромбоз глибоких вен
Різновиди
Тромбоз глибоких вен має кілька підвидів:
- флеботромбоз – попередня стадія хвороби, при якій згусток неміцно прикріплений до посудини (велика ймовірність його відриву);
- тромбофлебіт – характерно стійке прикріплення тромбу і запалення венозної оболонки. Відрив у такому разі малоймовірний.
В залежності від джерела виникнення, тромбоз глибоких вен буває:
- застійним – провоцирующимся зовнішнім здавленням;
- запальним – походження якого обумовлено травмами, інфекційними та алергічними процесами;
- гемостатичні – як наслідок порушення згортання крові.
Відмінності за способом прикріплення тромбу до стінки:
- повний приріст до ушкодженої ділянки — посудина повністю перекритий, кров не проходить;
- частковий приріст, при якому є отвір для потоку крові;
- згусток крові переноситься з потоком крові, є ймовірність відділення невеликого шматочка тромбу, який може перекрити більш дрібний посудину.
За місцем локалізації розлад буває:
- тромбоз глибоких вен гомілки;
- тромбоз вен стопи;
- тромбоз вен стегна.
За формою протікання:
- гострим – з одноразовим проявом симптомів;
- хронічний – з періодами загострення і відступу ознак. Виникає найчастіше при неправильному лікуванні або його відсутності, призводить до ускладнень.
Симптоми
Симптоми тромбозу глибоких вен
Крім зовнішніх ознак тромбозу – почервоніння і набряклості, існують інші симптоми:
- важкість при ходьбі;
- напади судом, загострюються під час сну;
- чутливість шкіри і дискомфорт від дотиків може поширитися на гомілку і стегно;
- температура пошкодженої кінцівки підвищена, порівняно зі здоровою;
- з часом шкірний покрив приймає синій відтінок;
- вени набрякли і добре проглядаються;
- підвищення температури тіла;
- варикозне розширення вен на гомілці.
В індивідуальних випадках тромбоз глибоких вен протікає без прояву будь-яких ознак. Можливо їх вираження лише на пізніх стадіях. Це тягне за собою тяжкі наслідки або смерть.
Для гострого перебігу тромбозу характерні такі ж симптоми, як при звичайній формі, основна відмінність становить їх інтенсивність.
Ускладнення
Ігнорування симптомів хвороби незмінно призводить до появи наслідків. Так, ускладнення тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок виражаються у вигляді:
- тромбоемболії легеневої артерії. Нерідко стає причиною летального результату, тому що розвивається дихальна і серцева недостатність;
- інфаркту легені, що виникає при закупорці невеликою частиною тромбу дрібної гілки артерії органу;
- венозної недостатності, хронічного характеру. Може призвести до інвалідності.
Для уникнення вираження небезпечних для здоров’я і життя наслідків, необхідно негайно звертатися за допомогою до лікаря при незначних симптомах розлади. У разі коли їх зовсім немає, приводом для тривоги стає швидка стомлюваність ніг під час тривалої ходьби.
Діагностика
Для того щоб призначити належне лікування, необхідно провести ретельну діагностику і оцінити проявляються симптоми. Проводиться всебічне обстеження пацієнта — враховуються скарги хворого, перші ознаки розладу, приблизний час їх виявлення. Також проводиться огляд пацієнта судинним хірургом для визначення набряклості, пульсації і чутливість уражених ділянок шкіри. Важливими показниками стануть вимірювання маси тіла та артеріального тиску.
Оскільки по зовнішніх проявів неможливо правильно діагностувати тромбоз глибоких вен, пацієнту призначаються:
- аналіз крові, який дає можливість виявити наявність запального процесу;
- визначення згортання крові — якщо вона підвищена, шанси на утворення тромбів збільшуються;
- УЗД нижніх кінцівок. Обстеження проводиться не тільки для пошкодженої ноги, але і для здорової, щоб виключити появу згустків крові в ній;
- рентгенографія вен з використанням контрастної речовини – для позначення точної локалізації тромбу;
- МРТ;
- ЕКГ;
- рентген легенів проводиться для підтвердження або спростування формування ускладнень.
Додатково можуть знадобитися консультації наступних фахівців — кардіолог, травматолог і терапевт.
Лікування
Лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок передбачає комплекс заходів:
- немедикаментозна терапія – застосовується тільки в початковій ступеня розладу. Для цього хворому треба забезпечити повний спокій, положення ніг повинно бути зафіксовано вище рівня положення тіла;
- лікарський лікування спрямоване на розрідження крові, що буде перешкоджати утворенню згустків крові. При їх присутності призначаються речовини, які їх ліквідують. Курс терапії може становити від місяця до півроку, залежно від тяжкості прояви симптомів. Головне завдання такої терапії — не дати відірватися маленькій частинці тромбу, яка з потоком крові може проникнути в легеневу артерію;
- оперативне втручання. Під час операції проводиться видалення тромбу або тромболізис, при якому лікар вводить катетер безпосередньо в згусток, через який проводиться ін’єкція тромборастворяющего речовини. Але такий метод використовується вкрай рідко, тому що може призвести до кровотеч, і тільки в тих випадках, при яких не допомогли інші способи терапії. Ще один спосіб хірургічного втручання передбачає установку у відні спеціального фільтру, який не дасть потрапити тромбу в легеневу артерію.
Крім цього, можна використовувати народні засоби терапії, які не повинні бути єдиною панацеєю від тромбозу. Можна приготувати настої і відвари з:
- часнику і меду;
- хмельових шишок;
- кори дуба;
- листя і квіток конюшини;
- білої акації, залитої спиртом;
- прополісу;
- меду і соку ріпчастої цибулі.
Можливо лікування хвороби такими способами, як гірудотерапія і ножні ванни з застосуванням дубильної кореня.
Для хворих тромбозом глибоких вен важливо дотримуватися спеціальної дієти, яка забороняє вживати в їжу:
- смажені страви;
- жирні сорти м’яса і приготовані з них бульйони;
- солодкі борошняні вироби;
- копчені ковбаси;
- бобові культури;
- газовані солодкі напої;
- ківі, банани, смородину і шпинат.
Дієта при тромбозі глибоких вен передбачає вживання в будь-яких кількостях:
- відварних страв, приготованих на пару або запечених в духовці без використання олії;
- нежирні сорти риби та інші морепродукти;
- відварів з народних засобів;
- сухофруктів;
- фруктів і овочів, крім заборонених;
- морської капусти;
- компотів, фрешів і морсів.
Дозволені продукти розріджують кров і запобігають утворенню тромбів (допоможуть при видужанні і в профілактиці захворювання).
Профілактика
Профілактичні заходи тромбозу глибоких вен складаються з:
- здорового способу життя — слід відмовитися від паління та спиртовмісних напоїв;
- раціонального харчування та дотримання дієти. Їжу потрібно приймати невеликими порціями по п’ять або шість разів на день;
- вживання достатньої кількості рідини — не менше півтора літрів на добу;
- виконання помірних фізичних навантажень;
- регулярного проходження профілактичних оглядів у клініці, особливо людям, що страждають цукровим діабетом;
- відмови від тривалих прогулянок літнім людям;
- прийому препаратів, що розріджують кров, після будь-яких операцій;
- своєчасного лікування захворювань, які можуть привести до утворення тромбів;
- при найменших ознаках хвороби звертатися до лікаря;
- постійного застосування еластичного бинта для зменшення набряків і поліпшення кровотоку.
Не один десяток років для профілактики тромбозу і ішемічної хвороби застосовується аспірин (ацетилсаліцилова кислота), проте його тривалий прийом може призвести до проблем з боку шлунково-кишкового тракту, таких як печія, гастрит, нудота, болі у шлунку і т. д. Щоб знизити ризик подібних небажаних наслідків, необхідно приймати кошти в спеціальній кишковорозчинній оболонці. Наприклад, можна скористатися препаратом “Тромбо АСС®”*, кожна пігулка якого вкрита кишковорозчинною плівковою оболонкою, стійкою до дії соляної кислоти шлунка і растворяющейся лише в кишечнику. Це дозволяє уникнути прямого контакту зі слизовою оболонкою шлунка та знизити ризик розвитку печії, виразки, гастриту, кровотечі і т. д.
* Є протипоказання, перед застосуванням необхідно проконсультуватися з фахівцем
