Спондильоз грудного відділу хребта – патологічний процес, який призводить до деформації і дистрофічним змінам поверхні хребців. В результаті цього починається утворення остеофітів або кісткових шипів. Такі новоутворення можуть досягати значних розмірів, що, в підсумку, призводить до зрощення хребців і обмеженої рухливості.
Деформуючий спондильоз грудного відділу хребта діагностується в 10-15% випадків спондильозу. Чітких обмежень щодо віку і статі немає, однак найчастіше хвороба діагностується після 50 років. Також, згідно зі статистикою, у чоловіків недуга зустрічається частіше, ніж у жінок.
За умови, що лікування розпочато вчасно і правильно, прогноз досить сприятливий. В запущеній мірою хвороба може привести до повної інвалідизації людини.
Лікування може бути консервативним (комплекс вправ лікувальної фізкультури, медикаменти, фізіотерапія), так і радикальним – хірургічне усунення патології з наступною реабілітацією.
Етіологія
Розвиток спондильозу грудного відділу хребта у більшості випадків спостерігається при декількох етіологічних факторах, чому це захворювання можна розглядати як мультифакторное.
В цілому виділяють такі етіологічні фактори цього захворювання:
- тривалі статичні навантаження – мається на увазі те, що людина більшу частину часу проводить в сидячому положенні або стоячи;
- механічні пошкодження хребта, включаючи наслідки трудової діяльності або занять спортом;
- вікові зміни.
У більшості випадків спондильоз грудного відділу хребта виступає ускладненням після остеохондрозу та інших хвороб опорно-рухового апарату зі схожою етіологією.
Спондильоз грудного відділу хребта
Класифікація
Відповідно до тяжкості розвитку патологічного процесу виділяють три його форми:
- спондильоз 1 ступеня — невелика зміна фізіологічних вигинів хребта, легка обмеженість у рухах;
- спондильоз 2 ступеня – суттєва обмеженість у рухах, може присвоюватись третя група інвалідності;
- спондильоз 3 ступеня — відбувається формування кістяний скоби, що може практично повністю обмежувати рухливість людини.
Крім цього, виділяють кілька ступенів перебігу такого захворювання опорно-рухового апарату:
- повільно прогресуючий;
- помірно прогресуючий;
- быстропрогрессирующий;
- блискавичного типу.
Слід зазначити, що хвороба останніх двох ступенів дуже рідко розвивається як самостійний патологічний процес. Найчастіше це наслідок вже наявних захворювань, а спондильоз виступає ускладненням.
Симптоматика
На початковому етапі симптоми спондильозу грудного відділу хребта можуть не проявлятися, якщо це самостійний патологічний процес. Саме це призводить до того, що хвороба діагностується на 2-3 ступеня, коли людина вже не може нормально пересуватися.
В цілому симптоматика цієї недуги представлена наступними клінічними проявами:
- біль в області лопаток, яка може віддавати в грудний відділ. Больовий синдром особливо відчутний після тривалого відпочинку;
- порушення чутливості в пальцях верхніх кінцівок, зап’ястя, грудній клітці;
- повороти тулуба можуть бути утруднені або зовсім неможливі;
- обмеженість рухливості рук і ніг.
У міру посилення патологічного процесу больовий синдром може відчуватися і в інших органах. Найчастіше ускладнення зачіпає:
- серце;
- кишечник;
- сечівник;
- печінка і нирки;
- селезінка;
- легені.
Окремо слід виділити характер больового відчуття, так як в цьому випадку, це специфічний клінічний ознака:
- може бути одностороннім або оперізує;
- на початкових етапах — нетривалого, гострого характеру при фізичній активності. У міру посилення постійного ниючого характеру, що посилюється при рухової активності;
- при ураженні внутрішніх органів — ниючого, сдавливающего характеру, з поколюванням.
У більш складних випадках клінічна картина буде поширюватися і на нижні кінцівки, що характеризується наступним чином:
- відчуття «мурашок»;
- поколювання в пальцях;
- оніміння;
- паління;
- сильна втома навіть після нетривалої рухової активності.
Зважаючи на те, що клінічний перебіг цього захворювання характерна і для інших захворювань опорно-рухового апарату, а при ускладненнях може доповнюватися симптоматикою і щодо інших систем організму, самостійно співставляти симптоми і лікування не можна. Це вкрай небезпечно і може призвести до необоротних патологічних процесів.
Діагностика
Призначення курсу лікування здійснюється тільки після того, як буде поставлений точний діагноз, а саме – стадія, ступінь розвитку захворювання, повна клінічна картина.
У цьому випадку знадобиться консультація таких фахівців:
- вертебролог;
- невропатолог;
- хірург.
Діагностична програма включає в себе:
- КТ і МРТ хребта;
- электронейромиелография;
- УЗД судин головного мозку;
- рентгенівські знімки у двох проекціях — прямо і боком;
- радіоізотопне сканування.
Лабораторні аналізи призначаються тільки у виняткових випадках, так як в цілому вони, в цьому випадку, не представляють діагностичної цінності.
Лікування
Як лікувати це захворювання може сказати тільки лікуючий лікар, після збору всіх клінічних даних, результатів діагностики.
При спондильоз грудного відділу хребта можуть використовуватися як консервативні методи лікування, так і радикальні.
До першої групи терапевтичних заходів відносять:
- прийом медикаментів;
- ЛФК (при спондильозі це обов’язковий пункт);
- фізіотерапевтичні процедури;
- корекція раціону, при необхідності.
Можуть призначатися такі препарати:
- знеболюючі;
- нестероїдні протизапальні;
- хондропротектори;
- міорелаксанти;
- околопозвоночные блокади;
- антидепресанти.
Види міорелаксантів
Також можуть призначати наступні фізіотерапевтичні процедури:
- лікувальний масаж;
- гірудотерапія;
- електрофорез з знеболюючим препаратом (найчастіше це новокаїн);
- магнітотерапія;
- голковколювання.
Обов’язково при спондильозі призначається лікувальна гімнастика, так як ця процедура не тільки покращує рухливість, але і запобігає посилення патологічного процесу.
Важливо розуміти – фізичні вправи при спондильозі може призначати тільки лікар. Проводити такі заходи на свій розсуд не можна, так як курс ЛФК розписується в індивідуальному порядку.
У разі повного зрощення хребців і нерухомості тулуба, проводять операцію. Останнім часом використовують новий метод – уражену ділянку хребта міняють на протез.
Ускладнення
При цьому захворюванні можливий розвиток таких ускладнень:
- параліч ніг;
- стеноз хребетного каналу;
- міжхребцева грижа.
У чоловіків досить часто спостерігається погіршення статевої функції — погіршення потенції і швидке завершення статевого акту.
Профілактика
Профілактичні заходи такого небезпечного захворювання полягають у найпростіших рекомендаціях:
- оптимальний режим харчування;
- достатня кількість фізичних навантажень;
- дотримуватися правил безпеки під час важкої фізичної праці і силових тренувань.
Крім цього, потрібно систематично проходити медичний огляд у профілактичних цілях.
