Пневмонія у дітей – серйозне захворювання запального характеру, при якому уражаються респіраторні відділи легень дитини. Патологія може мати різну етіологію, але завжди носить важкий характер, причому діти у віці до 3 років хворіють на пневмонії в три рази частіше, ніж діти старшого віку (від 3 до 16 років).

Сприятливими факторами для новонароджених є перинатальні патології, вроджені вади серця і легенів, імунодефіцитні стани та гіповітамінози, а також рахіт — в таких випадках розвивається вроджена пневмонія.

Сприяючими ж факторами для дітей більш старшого віку можуть стати:

  • пасивне куріння;
  • наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції та інші патологічні стани.

У той же час потрібно розуміти, що для початку хвороби необхідною умовою є наявність такого предрасполагающего фактора, як переохолодження дитини.

Етіологія

Існує маса бактерій і вірусів, які можуть викликати в ослабленому організмі дитини розвиток цього захворювання. Зокрема, найчастіше збудниками стають пневмококи, проте є і інші бактерії, які здатні викликати цю недугу, і це:

  • хламідії;
  • стафілококи;
  • синьогнійна паличка;
  • стрептококи;
  • протей;
  • кишкова паличка і т. д.

Пневмонія у дітей: симптоми і лікування
Етіологія пневмоній новонароджених

Патоген проникає в організм через дихальні шляхи, потрапляє в тканину легкого і вражає альвеоли. З урахуванням виду збудника, розрізняють кілька форм пневмоній у новонароджених:

  • бактеріальну та грибкову;
  • микоплазменную і вірусну;
  • риккетсиозную;
  • хвороба, що виникає внаслідок інвазії гельмінтами.

Крім того, пневмонія у дітей може носити алергічний характер і бути пов’язана з тим, що організм дитини ще не сформований повністю, і не може адекватно реагувати на певні подразники. А ще пневмонія у новонароджених може викликатися впливом різноманітних хімічних або фізичних подразників.

Окремо потрібно сказати про пневмоніях у новонароджених і дітей старшого віку, спричинених вірусами. Вони теж діляться на кілька груп, залежно від виду вірусу, і бувають:

  • грипозними;
  • парагриппозными;
  • аденовирусными;
  • респіраторно-синтициальными.

Як вже було сказано вище, для розвитку пневмонії у дитини необхідна наявність певних чинників. До перерахованих раніше можна додати наступні стани:

  • недоношеність;
  • гіповітаміноз;
  • муковісцидоз;
  • внутрішньоутробна гіпоксія;
  • родові травми.

А ще всім дітям при народженні роблять щеплення, які покликані захистити дитину від різних патологій. І таке щеплення може викликати зниження захисної реакції організму немовляти, внаслідок чого може розвинутися пневмонія.

Класифікація

У сучасній медичній практиці пневмонії у новонароджених класифікуються не тільки етіологічними ознаками, але і причинними. З урахуванням причини, що викликає пневмонію у дитини, пневмонія ділиться на первинну і вторинну. Первинна виникає при попаданні інфекції в організм немовляти, а вторинна – внаслідок інших наявних в організмі дитини вогнищ інфекції.

Крім того, хворобу можна класифікувати за характером протікання. Це може бути:

  • гостра пневмонія у дітей;
  • підгостра форма захворювання;
  • затяжна.

За ступенем ураження легеневої тканини, виділяють декілька видів — хвороба може вражати одне легке або відразу два (одне чи двостороння пневмонія) і найчастіше уражається саме праве – розвивається правобічна пневмонія.

Симптоматика

В залежності від виду захворювання, ознаки пневмонії у дітей можуть бути найрізноманітнішими. Тим не менш, є деякі симптоми, властиві кожному виду пневмоній, це симптоми загальної інтоксикації:

  • висока температура;
  • сонливість і слабкість;
  • відмова від прийому їжі;
  • синюшність носогубного трикутника;
  • необґрунтована пітливість;
  • прискорене, важке дихання;
  • головний біль (примхливість у маленьких дітей внаслідок больової симптоматики).

Щоб розрізнити ознаки пневмонії у дитини, потрібно знати, як проявляється той чи інший вид пневмоній:

  • вогнищева. Захворювання, при якому уражається лише невелика ділянка легені. Є найлегшою формою недуги і іноді може протікати приховано, без особливої симптоматики або ж з невираженими симптомами. Вогнище інфекції може бути розташований у будь-якій частині легені – часто у маленьких дітей зустрічається прикоренева пневмонія, яка характеризується ураженням кореня одного або двох легких, і характеризується важкою інтоксикацією і вираженими симптомами;
  • сегментарна. Про даному захворюванні мова йде тоді, коли уражаються окремі сегменти легені. Захворювання починається раптово і характеризується підвищенням температури до високих цифр і швидким наростанням симптомів інтоксикації. Кашель при пневмонії у новонародженого відсутній або виражений незначно, при цьому малюк відчуває біль у грудній клітці або животі і утруднене дихання. Діагностика даного захворювання проводиться на основі методів рентгенографії – на рентгені видно окремі уражені частки, зливаються в єдиний сегмент;
  • крупозна. Захворювання, при якому в процес втягуються не тільки частка легені, але і частина плеври. Як і при сегментарній, початок хвороби гострий. Підвищується температура, дитина скаржиться на запаморочення і нудоту, спостерігається озноб. Новонароджені діти часто плачуть, важко дихають і у них також зростає температура, яка може досягати критичних значень. Кашель при цьому вигляді пневмонії у новонароджених рідкісний, і в перші 3 дні може навіть зовсім відсутні, потім він стає сухою, а ще через кілька днів з’являється мокрота, що має вигляд іржі. Часто перебіг захворювання пов’язане з появою абдомінального синдрому (особливо у маленьких дітей), який проявляється метеоризмом і блювотою. Діагностувати захворювання може тільки досвідчений лікар – за даними рентгенологічного дослідження, анамнезу та фізичного обстеження маленького пацієнта. Аналіз крові, взятий у дитини з крупозною пневмонією, покаже зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ;
  • інтерстиціальна. Даний вид захворювання зустрічається рідше інших – вона часто зустрічається у недоношених дітей, а також у новонароджених з імунодефіцитними станами. Крім вищеописаних симптомів (гіпертермія, підвищена пітливість тощо), інтерстиціальна пневмонія новонароджених характеризується змінами з боку ШКТ, падінням артеріального тиску та порушеннями в роботі нервової системи. Даному виду пневмоній властивий виснажливий кашель з мізерним відділенням мокротиння, а також візуально можна спостерігати здуття грудної клітки.

Пневмонія у дітей: симптоми і лікування
Вогнищева пневмонія у дітей

Діагностика

Як вже було сказано вище, діагностують той чи інший вид пневмонії у немовляти і дитини старшого віку на основі бактеріологічних аналізів, рентгенографії та місцевого огляду. Зокрема, перевіряють температурну реакцію, наявність ознак дихальної недостатності (задишка, ціаноз слизових і шкірних покривів).

Пацієнтам призначається аналіз крові, в якому відзначають лейкоцитоз, підвищення ШОЕ і нейтрофільоз. Рентгенологічно ж підтверджується поразку певної частки, сегмента або всієї легені.

Слід зазначити, що найважчий прогноз перебігу захворювання у новонароджених, оскільки їх організм слабий, та не може сам впоратися з інфекцією. Причому часто у таких дітей відзначається деструкція легеневої тканини, що може привести до летального результату. Тому, чим раніше виявлена пневмонія у маленької дитини і чим швидше розпочато лікування, тим краще прогноз.

Лікування

Новонароджені, за підозри на це захворювання, підлягають негайній госпіталізації. Також у стаціонарі проводиться лікування пневмонії у дітей із середньотяжким і важкими формами патології. Діти від 3 років і старше при наявності початкової стадії хвороби зі слабко вираженою симптоматикою можуть лікуватися в домашніх умовах, з необхідним лікарським контролем кілька разів на тиждень. При цьому слід пам’ятати, що наслідки пневмонії можуть бути найважчими – часто при несвоєчасному лікуванні у дітей відзначається ураження внутрішніх органів і ЦНС.

Лікування захворювання має бути комплексним і включати в себе:

  • медикаментозну терапію;
  • фізіотерапію;
  • нормалізацію режиму харчування і питного режиму.

Головне місце в лікуванні пневмоній відводиться антибіотиків. Вже через добу після початку лікування відбувається поліпшення стану – за умови, що препарат підібраний правильно, з урахуванням чутливості до нього збудника. Займає процес лікування від 6 до 10 днів залежно від тяжкості стану маленького пацієнта.

Якщо хвороба викликана вірусами, призначають противірусні засоби. Також показано імуностимулятори і муколітики. Жарознижуючі препарати призначаються в тому випадку, якщо у дитини температури підвищується вище 38,5.

Залежно від симптоматики можуть бути призначені також і інші медикаментозні засоби – для підтримки і захисту інших органів і систем. Наприклад, антигістамінні препарати, кортикостероїди, серцеві глікозиди. Обов’язковою є дихальна гімнастика, що допомагає легким дитини відновити свої функції (для дітей старше 3 років) і масаж, який підходить малюкам будь-якого віку. Іноді потрібно прийом препаратів, що зменшують спазм бронхів – у цьому випадку дитині призначають еуфілін.

Прогноз при лікуванні захворювання сприятливий, за умови, що лікування розпочато на ранніх термінах захворювання. Із стаціонара дитину виписують після закінчення курсу антибіотиків, проте в домашніх умовах йому ще необхідно симптоматичне лікування, для усунення залишкових явищ.

Крім того, профілактика пневмонії у дітей відіграє важливу роль у запобіганні рецидивам захворювання. Лікарі рекомендують застосовувати в постклинический період засоби народної медицини для ліквідації наслідків захворювання та підвищення імунітету. Зокрема, добре допомагають інгаляції з ялицевою олією, вживання редьки з медом, сік капусти з медом як відхаркувальний засіб, суміш вершкового масла з прополісом, як иммуноукрепляющее засіб і т. д.