Пневмококова інфекція – група інфекційних захворювань, які проявляються у вигляді гнійно-запальних процесів в різних місцях людського організму. Найбільш схильні до захворювання діти від 6 місяців до 3 років. Слід зазначити, що пневмококова інфекція постійно мешкає в слизових людини. Тільки при сприятливих для інфекції умовах, може розвинутися патологічний процес.
Етіологія
Збудником інфекційного процесу є пневмококова бактерія. Основним носієм інфекції є заражена людина. Тому, якщо в сім’ї захворіла хтось один, то пневмококова інфекція може швидко поширитися на решту членів сім’ї.
До групи ризику можна віднести такі категорії людей:
- діти до 2 років;
- перенесли хронічні інфекційні або запальні захворювання;
- з цукровим діабетом і іншими захворюваннями, які викликають порушення в обміні речовин;
- перенесли онкологічні захворювання;
- люди від 65 років;
- особи з алкогольною та наркотичною залежністю.
Найбільш часто зараження пневмококової інфекцією відбувається саме у дітей і людей похилого віку. Обумовлено це тим, що імунна система дуже слабка, а сприйнятливість людини до інфекції велика.
Пневмококова інфекція може спровокувати розвиток таких захворювань:
- менінгіт;
- пневмонія;
- отит;
- зараження крові.
Загальна симптоматика
Симптоми пневмококової інфекції залежать від локалізації інфекційного процесу. У середньому, інкубаційний період може тривати від 1 до 3-х днів. Все залежить від загального стану здоров’я, етіологічного фактора і віку людини. Якщо розглядати клінічну картину загалом, то можна виділити такі симптоми:
- нестабільна температура тіла;
- висип на тілі;
- неврологічні розлади;
- головні болі;
- утруднене дихання;
- озноб, лихоманка;
- задишка;
- світлобоязнь.
Симптоми пневмококової інфекції
Пневмококова інфекція у дітей може доповнитися такими симптомами:
- примхлива стан, дратівливість;
- відмова від їжі, погіршення апетиту;
- нудота;
- біль у горлі.
Зважаючи на те, що симптоми явно вказують на грип або ГРВІ, хворі не звертаються вчасно за медичною допомогою. Тому є істотний ризик розвитку ускладнень. Пневмококова інфекція у дітей вимагає негайного лікарського втручання і коректного лікування.
До сприятливих для розвитку пневмококової інфекції факторів можна віднести наступне:
- систематичне переохолодження;
- часте перебування у стресових ситуаціях;
- респіраторні інфекції;
- гіповітамінози.
При перших же симптомах слід негайно звернутися до лікаря. Якщо почати лікування вчасно, то суттєвих ускладнень можна уникнути. Не потрібно чекати, поки інфекція дійде до критичної точки розвитку в організмі. Таке зволікання загрожує серйозними ускладненнями в роботі нирок, печінки, серцево-судинної системи.
Пневмококова пневмонія
Пневмококова інфекція може спровокувати пневмонію. При цьому можуть спостерігатися такі симптоми:
- озноб, задишка, поверхневе дихання;
- температура – до 40 градусів;
- м’язова слабкість;
- аритмія або тахікардія;
- болі в грудній області при кашлі;
- кашель з гнійно-слизовими виділеннями.
Якщо хвороба спровокована пневмококової інфекцією, то розрізняють осередкову і крупозную пневмонію. Крупозна форма захворювання протікає набагато важче. Є істотний ризик розвитку ускладнень:
- легенева недостатність;
- плеврит;
- розвиток абсцесу.
Вогнищева форма, при своєчасно розпочатому лікуванні, не викликає суттєвих ускладнень. Але період інфільтрації тривати трохи довше — до 4-х тижнів.
Пневмококовий менінгіт
Спровокований пневмококової інфекцією менінгіт характеризується такими симптомами:
- різко підвищується температура тіла до 40 градусів;
- задишка, ускладнене дихання навіть у стані спокою;
- головні болі;
- м’язові болі;
- нудота і блювання;
- сплутана свідомість.
У деяких випадках до загального переліку симптомів може додатися частковий параліч. У більш тяжких клінічних випадках хворий може впасти в коматозний стан.
У дітей симптоми супроводжуються практично безперервним плачем. Слід негайно звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу. Лікування менінгіту вимагає тільки кваліфікованої медичної допомоги та стаціонару.
Якщо хворому не буде надана своєчасна медична допомога, не виняток розвиток серйозних ускладнень і навіть летального результату.
Пневмококовий отит
Отит, спровокований пневмококової інфекцією, характеризується такими симптомами:
- підвищена температура;
- гострий біль у вусі;
- погіршення слуху;
- підвищена чутливість до слухових подразників.
Займатися самолікуванням не рекомендується, так як можливий розвиток серйозних ускладнень. При даній клінічній картині слід звернутися до Лора.
Пневмококовий сепсис
Пневмококовий сепсис — одне з найбільш складних захворювань, викликаних даною інфекцією. Клінічна картина в цьому випадку така:
- нестабільна температура тіла;
- слабкість;
- сильні головні болі;
- збільшення селезінки.
Останній симптом досить часто залишається непоміченим хворим, тому людина не звертається до лікаря вчасно.
Так як відбувається зараження крові токсинами, людина може перебувати в шоковому стані. Нерідко загальна клінічна картина супроводжується розладами неврологічного характеру. Пневмококовий сепсис може стати причиною розвитку серйозних ускладнень в роботі серцево-судинної системи, нирок і печінки.
Ускладнення
Захворювання, викликані пневмококової інфекцією, можуть мати серйозні ускладнення.
При пневмококової менінгіті це:
- набряк головного мозку;
- порушення мозкової діяльності.
Не виняток зупинка серцевої, легеневої діяльності, що тягне за собою летальний результат.
Що стосується сепсису, спровокованого пневмококової інфекцією, то можливі практично будь-які ускладнення. Летальний результат становить 50% від загальної кількості хворих.
Також слід взяти до уваги, що після перенесеного захворювання, спровокованого пневмококової інфекцією, у хворого надто ослаблений імунітет. Останнє не виключає повторного зараження інфекцією.
Діагностика
Пневмококова інфекція вимагає ретельної і швидкої діагностики. Обумовлено це тим, що бактерії даного типу дуже швидко гинуть на відкритому повітрі.
Після огляду хворого, з’ясування анамнезу, проводяться додаткові методи діагностики. У стандартну програму входить наступне:
- загальне дослідження сечі і крові;
- бактеріологічні тести;
- мазок зіва;
- пункція спинномозкової рідини;
- КТ;
- МРТ;
- УЗД грудної клітини.
Пункція спинномозкової рідини
У тому випадку, якщо перерахованих вище методів дослідження недостатньо для остаточної постановки діагнозу, здійснюється диференціальна діагностика.
На підставі отриманих результатів фахівець може встановити недуга і призначити правильне лікування.
Лікування
Для лікування пневмококової інфекції використовується кілька методик:
- этиотерапия — в основі лежить прийом антибактеріальних препаратів;
- патогенетична інфузійна терапія;
- симптоматична.
Якщо в основі курсу лікування лежить патогенетична інфузійна терапія, то прописують прийом таких препаратів:
- кардиопротекторы;
- муколітики;
- препарати сечогінної дії;
- медикаменти для загального зміцнення імунної системи.
Симптоматична терапія включає прийом таких препаратів:
- антигістамінні;
- протизапальні;
- жарознижуючі;
- анальгетики.
Крім прийому медикаментів, лікування передбачає постільний режим (стаціонар) і дієту. Особливого обмеження в режимі харчування немає. Головне, щоб харчування хворого в період лікування і реабілітації було збалансованим — з повним комплексом вітамінів та необхідних мінералів.
Своєчасно розпочате лікування — це вже половина успіху. Тому слід своєчасно звертатися за медичною допомогою і не ігнорувати приписи лікаря.
Профілактика
При пневмококовій інфекції розрізняють два типу профілактики — специфічна і неспецифічна. У першому випадку це вакцинація дітей. Робити щеплення можна від 2 місяців до 5 років або від 2 років і старше.
Що стосується неспецифічної профілактики, то тут слід дотримуватися таких правил:
- своєчасно лікування усіх інфекційних і запальних недуг;
- зміцнення імунітету;
- виключення куріння і алкоголю;
- помірна фізична активність.
Такі прості правила, якщо не виключать, то зведуть до мінімуму розвитку небезпечного захворювання в організмі.
