Апоплексия яєчника – це раптовий розрив (тобто, порушення цілісності), який утворюється в тканині яєчника. Апоплексия яєчника, симптоми якої полягають у кровотечі, що переходить у черевну порожнину, крім цього супроводжується інтенсивним больовим синдромом.
Загальний опис
Розглянемо більш детально суть процесу, актуального для даного стану. Укладається він, як нами вже було зазначено, в раптовому крововиливі, що відбувається в яєчник в результаті розриву, що виник в судинах граафова пухирця, фолікулярної кісти, строми яєчника або кісти жовтого тіла. Відповідно, це призводить до порушення цілісності в його тканинах з подальшою кровотечею, перехідним в черевну порожнину.
Примітно, що апоплексия яєчника може виникнути у жінок у віці 14-45 років, однак найбільш частою віковою категорією, схильною даної патології, є жінки від 20 до 35 років. Крім цього відомі і випадки, при яких крововиливи утворювалися й у маленьких дівчаток. Поширеність даної патології в гінекології становить близько 1-3%, а її рецидив виникає у порядку 42-69%.
Причини апоплексії яєчника
Сама по собі апоплексия яєчника має досить складним патогенезом (механізмами, що провокують виникнення захворювання та його розвиток), який обумовлюється циклічними фізіологічними змінами в кровонаповнення, зосередженому в органах малого тазу.
У переважній більшості думку дослідників зводиться до виділення «критичних моментів», які призводять до пошкодження яєчника. Приміром, у порядку 90-94% із загального числа хворих ця патологія припадає на середину менструального циклу, а також на другу фазу. Пов’язується це з тими особливостями, які характерні для тканини яєчників, а зокрема з підвищеним рівнем проникності судин, в тому числі і з збільшенням кровонаповнення цих судин, актуальним для періоду овуляції і періоду перед настанням менструації.
Слід зауважити, що апоплексия в кілька разів частіше виникає в правому яєчнику, ніж у лівому. Дана особливість полягає в більшій інтенсивності кровообігу, що відбувається в правому яєчнику, бо як права артерія яєчника відходить від аорти, ліва ж відходить від ниркової артерії.
Привертають до розриву яєчника також і запальні процеси, що відбуваються в органах, зосереджених в області малого тазу. Вони зокрема призводять до змін склеротичного характеру, які відбуваються і в яєчникових тканинах (периоофориты, фіброз епітеліальних елементів, склероз строми), і в судинах. Крім цього, сюди зараховується застійна гіперемія, а також варикозне розширення, що виникає в області овариальных вен.
Сприяти кровотечі з яєчника можуть різного типу захворювання крові і тривале вживання антикоагулянтів, які провокують порушення в системі крові, відбиваються на її згортання.
Перелічені умови формують фон для факторів ендогенного і екзогенного масштабу, що і призводить згодом до апоплексії.
Екзогенні причини серед актуальних їх варіантів полягають у травмі живота і фізичному напруженні, в перерваному або надмірно бурхливому статевих зносинах, в спринцюванні і верховій їзді, піхвовому дослідженні і т. п.
Що стосується причин ендогенного масштабу, то вони можуть полягати в неправильності положення матки, в механічному здавленні судин, що провокує порушення кровотоку яєчника, а також в тиску, який чиниться на яєчник пухлиною, спайкових процесах у ділянці малого таза тощо
Ряд хворих стикається з розривом яєчника без впливу яких-небудь причин, що, відповідно, не виключає актуальності загострення під час сну або перебування у стані спокою.
Апоплексії яєчника: види захворювання
Вираженість того чи іншого типу симптомів визначає можливість поділу апоплексії яєчників на такі її форми:
- Апоплексия больова (або псевдоаппендикулярная). Її найбільш яскрава ознака полягає в сильному болю, яка протікає в комбінації з нудотою. Подібне протягом нерідко призводить до помилки в діагностуванні, що зокрема полягає у прийнятті даної патології за напад апендициту.
- Апоплексия геморагічна (або анемічна). Провідні симптоми патології в цьому випадку зводяться до ознаками, що вказує на внутрішню кровотечу. Сюди відноситься слабкість, блідість, запаморочення. Можливі непритомність.
- Апоплексия змішана. Дана форма патології поєднує в собі симптоматику, актуальну для попередніх двох форм.
Важливо враховувати і той факт, що подібний поділ є, по своїй суті, умовною, якщо не сказати, поверхневим. Причиною тому є те, що крововилив протікає не виключно у формі геморагічної, але також і у формі больовий. На підставі цього прийнятої сьогодні є класифікація апоплексії в залежності від величини актуальною для патології крововтрати. Відповідно до даного критерію визначається наступна класифікація:
- Ступінь I (або легка). У цьому випадку внутрішньочеревна крововтрата становить не більше 150мл;
- Ступінь II (чи середня). Дане протягом патології супроводжується крововтратою в межах 150-500мл;
- Ступінь III (важка). Внутрішньочеревна крововтрата визначається показниками, що перевищують об’єм 500мл.
Апоплексия яєчника: симптоми
Основний клінічний симптом, властивий апоплексії яєчника, полягає у раптовій болю, що виникає в області нижніх відділів живота. Зв’язується вона зокрема з роздратуванням, що зазнають рецепторні поля, що відносяться до яєчникової тканини, а також із впливом, виявляється вилилась кров’ю на очеревину. Додатковий вплив надає і спазм, що формується в області басейну яєчникової артерії.
Внутрішньочеревна крововтрата при апоплексії яєчника стає причиною прояви таких симптомів як запаморочення та слабкість, а також нудота і блювота.
Для больової форми патології характерним є виникнення крововиливу в область тканини фолікула або жовтого тіла. У цьому випадку кровотеча в черевну порожнину відсутня. Маніфестація патології, тобто розвиток симптоматики у вираженому масштабі слідом за стертим або безсимптомним її перебігом, відбувається з виникненням нападів болю, локалізованих в області низу живота. Иррадации болю (тобто, відображеної передачі больових відчуттів в інші ділянки тіла) немає, в деяких випадках можлива нудота і блювота. Ознаки, що вказують на внутрішньочеревну кровотечу, відсутні.
Що стосується клінічної картини, характерної для больової і геморагічної легкої форм апоплексії яєчника, то вона має подібний характер з вищеописаною симптоматикою.
Огляд визначає звичайну забарвлення шкірних і слизових (видимих) покривів, артеріальний тиск та пульс, знаходяться в межах показників норми. Язик вологий, чистий. Живіт в основному м’який, однак, в деяких випадках можливим є незначне м’язову напругу, утворене в області передньої черевної стінки з боку нижніх відділів. Пальпація вказує на біль, що виникає в здухвинній ділянці, в основному з правого боку.
Клінічна картина, властива для середньої геморагічної, а також для важкої геморагічної форм патології вказує на основні симптоми, пов’язані з виникненням внутрішньочеревної кровотечі. Початок захворювання носить гострий характер у проявах, що визначається найчастіше причинами зовнішнього впливу (фізичне напруження, бурхливий статевий акт, травма тощо). Нерідко біль, що виникає в області нижніх відділів живота, іррадіює до заднього проходу, до крижів, до ноги і до зовнішніх статевих органів. Додатково ці прояви супроводжуються запамороченням та слабкістю, можливі нудота і блювання, непритомність. В цілому ж вираженість проявів визначається величиною крововтрати, що виникла під внутрішньочеревний області.
Огляд вказує на блідість шкіри і видимих слизових покривів, крім цього на шкірі з’являється липкий холодний піт. Відзначається також тахікардія, зниження артеріального тиску, м’язи живота напружені, можливо легке здуття. Пальпація вказує на різку хворобливість, локалізовані в клубової області або ж уздовж всього гипогастрия.
У деяких випадках можуть з’явитися міжменструальні кров’яні виділення або кров’яні виділення, що виникають після затримки менструації.
Діагностика апоплексії яєчника
Гінекологічний діагностичний огляд вказує на нормальну забарвлення піхви або на незначну його блідість. Проведення дворучного дослідження нерідко ускладнюється через вираженості хворобливих проявів в області передньої черевної стінки. Розміри матки відповідають нормі, з боку виникнення апоплексії спостерігається злегка збільшений яєчник, що також визначається і хворобливістю пальпації.
Проведення клінічного аналізу крові у процесі діагностування вказує на знижений гемоглобін, однак гостра крововтрата нерідко може супроводжуватися підвищенням його, що виникає внаслідок згущення крові. Також аналіз крові може в деяких випадках вказувати на невелике збільшення лейкоцитів.
УЗД, орієнтований на дослідження внутрішніх геніталій, вказує на наявність значного обсягу вільної дрібнодисперсного та среднедисперсной рідини, локалізованої в області черевної порожнини (тобто, кров’яних згустків).
Діагностування захворювання, що супроводжується відсутністю вираженості порушення гемодинамічних показників, передбачає застосування пункції заднього піхвового склепіння. Діагностична ознака в цьому випадку полягає у визначенні наявності в даній області вільної крові. Найдостовірніший, і, в той же час, безпомилковий метод для діагностування полягає в лапароскопії, тобто, в ендоскопічному дослідженні черевної порожнини. Примітно, що при апоплексії яєчника лапароскопія стає одночасно і діагностичним методом, так і методом лікувальним.
У будь-якому випадку, остаточно діагностика даної патології визначається практично у всіх випадках лише в процесі оперативного втручання.
Лікування апоплексії
При розгляді можливих способів лікування апоплексії яєчників, перш за все, необхідно відзначити важливість його невідкладність, бо в цілому цей стан є серйозною загрозою для життя. Якщо не зупинити крововтрату, яка може досягти в результаті значних розмірів, подібне наслідок апоплексії може просто привести до летального результату. Крім цього, наслідком даної патології також може стати перитоніт, який розвивається через дії на очеревину крові. Дане перебіг захворювання також є більш небезпечною для життя.
Дещо раніше фахівці дотримувалися думки про те, що лікування апоплексії яєчника застосовується як в консервативною, так і в хірургічній формі. Показанням, визначальним можливість консервативного лікування, вважалася больова форма при незначності крововтрати. Між тим, результати багаторічної практики вказують на той факт, що консервативне лікування, навіть при зазначеній незначності крововтрати, веде в подальшому до несприятливих віддалених наслідків.
Излившаяся в область черевного простору кров, навіть при незначних її обсягах попадання в цю область, стає активним середовищем для подальшого безмикробного (асептичного) запалення. Місце цього запалення характеризується утворенням у ньому спайок, які порушують нормальну будову та яєчника, та структур, що його оточують. Таким чином, наслідком апоплексії при подібному перебігу стає у багатьох випадках безпліддя.
Враховуючи ці факти, стає зрозумілим, що адекватне лікування розглянутої нами патології полягає в хірургічному втручанні, здійснюване в переважній більшості випадків шляхом лапароскопії. У цьому випадку лікувальна тактика орієнтована на усунення вилилась крові з черевної області, при одночасному її промиванні з використанням антисептичних розчинів. У разі необхідності пошкоджену судину ушивається.
Післяопераційний період передбачає необхідність у комплексному медикаментозному лікуванні, яке орієнтоване на усунення тих причин, які спровокували цю патологію. Зокрема, воно полягає в нормалізації гормональних та обмінних процесів, усунення хронічної форми запалення і т. д.
У разі виникнення симптомів, що вказують на апоплексію яєчника, слід негайно прийняти горизонтальне положення, а також викликати в терміновому порядку «Швидку допомогу» для подальшої госпіталізації в хірургічний або в гінекологічний стаціонар. Діагностування патології проводиться гінекологом.
