Панічна атака: симптоми і лікування

74

Панічна атака передбачає напади, що починаються у людини раптовим чином і супроводжуються інтенсивними страхами з рядом характерних симптомів. Панічна атака, симптоми якої, зокрема, виражаються в частішанні серцебиття, пітливості, побледнении, утрудненості дихання і в інших проявах, триває не більше години, виникаючи в середньому до трьох разів на тиждень.

Загальний опис

Напади панічного атаки можуть виникнути в самих різних за типом ситуаціях, однак найчастіше зазначається їх поява при знаходженні пацієнтів у громадському транспорті, в умовах замкнутих просторів і в людних місцях. Видимі причини їх виникнення в більшості випадків відсутні, відповідно, ні здоров’ю пацієнта, ні життю нічого не загрожує (що також стосується близьких людей і людей, що його оточують). Таким чином, не буде перебільшенням аналогія з громом, що виникають серед ясного неба при розгляді специфіки виникнення нападів панічної атаки.

Панічний розлад є актуальним порядку для 5% населення, в середньому вік пацієнтів, які стикаються з нападами, становить 20-30 років. Як можна припустити, орієнтуючись на вікову категорію, причиною саме цього вікового діапазону є загальна важливість даного періоду для людини, адже саме в цей час відбуваються події, найбільш для нього важливі. Відповідно, ці події згодом справляють істотний вплив на формування людини як особистості. Статистика також вказує на те, що жінки в три рази частіше стикаються з нападами панічних атак.

Вітчизняними фахівцями досить довго використовувалися (і використовуються нині) ще й такі визначення цього явища, як «кардіоневроз», «вегетативний криз», «нейроциркуляторна дистонія (НЦД)», «симпатоадреналиновый криз», «вегетосудинна дистонія, характеризується кризовым течією», які відображають собою уявлення захворювання щодо порушень у вегетативній нервовій системі виходячи з симптому, що є у ній провідним.

«Панічна атака», як і «панічний розлад», як терміни конкретного стану, характеризуються світовим визнанням, будучи введеними в Міжнародній класифікації хвороб. Одночасно з цим актуальність для хворого панічних атак зовсім не є прямим зазначенням факту наявності у нього панічного розладу.

Слід зазначити, що панічні атаки самі можуть виступати в якості симптому, торкаючись, тим самим, соматоформних функцій, феохромоцитоми, депресивних розладів і фобій, серцевих захворювань, захворювань мітохондріальних і ендокринологічних і т. д. Крім цього, свій вплив на їх виникнення може надавати прийом певних медпрепаратів. Як спосіб, що дозволяє визначити ступінь виразності, що характеризує панічні атаки, фахівцями застосовується шкала тяжкості, відповідна цієї мети у визначенні особливостей панічного розладу. Також для цього можуть використовуватися відповідні специфіці опитувальники і тести.

Причини панічних атак

Щодо питання, що стосується причин панічних атак, чіткої відповіді поки що не існує. У більшості випадків фахівці дотримуються думки про те, що розвиток панічних атак відбувається у людей, яким довелося побувати в тривалій ситуації психотравмуючого масштабу, не виключається однократне виникнення тяжкої стресовій ситуації.

Між тим, на противагу прийнятим варіантів причин вказується, що далеко не кожна людина, опиняючись в той чи інший життєвий період у важкій в розглянутому плані ситуації, стикається з панічними атаками. Враховуючи це, можна виділити, що не останню роль відіграє в цьому випадку спадкова схильність, особистісні особливості, темперамент, стан гормонального фону і т. д. Так, наприклад, на підставі деяких досліджень щодо подібних реакцій, було виявлено, що до панічних реакцій схильна та категорія осіб, у яких спостерігається низький рівень переносимості фізичних навантажень. Крім цього, виникають панічні атаки нерідко на тлі тих чи інших захворювань, що стосуються роботи внутрішніх органів (підшлункова залоза, щитовидна залоза, серце).

В довершення можна виділити і схильність до панічних атак осіб, що зловживають алкоголем, що особливо актуально при так званому «похмілля» (тобто при абстинентному синдромі).

Панічна атака: класифікація

Панічні атаки можуть бути розділені на три види виходячи з особливостей їх виникнення:

  • Спонтанна панічна атака. Проявляється раптовим чином, без наявності сприяючих до неї причин і обставин.
  • Ситуаційна панічна атака. Даний варіант панічної атаки актуальний при переживання, що виникають на тлі конкретної психотравмуючої ситуації, крім цього, вона може виникнути і в результаті почуття очікування людиною такої ситуації.
  • Умовно-ситуаційна панічна атака. Найчастіше такого роду атаки проявляються в результаті впливу хімічної або біологічної «активатора». Зокрема це може бути вживання алкоголю, зміни гормонального фону і т. д. Слід зауважити, що зв’язок у цьому випадку не завжди можна відстежити.

Симптоми панічного атаки

Виходячи з супутніх клінічних проявів, виділяють панічні атаки в типовій або атипової їх формі. Між тим, цього можна визначити деяку умовність, тому як варіабельність проявів цих станів може характеризуватися значно більшою широтою залежно від конкретної ситуації і пацієнта, у кожного з яких напади, відповідно, можуть різнитися. Зупинимося на виділених нами варіантах і симптоми, властиві їм.

  • Типова панічна атака. Переважно для цього виду панічних атак властиво протягом комплексі з серцево-судинною симптоматикою. Примітно, що саме за рахунок характерних проявів найчастіше зазначається причина, з якої була викликана «швидка» і відбулася подальша госпіталізація пацієнта. Це й не дивно, адже сюди відносяться перебої в роботі серця, виражена тахікардія, різної інтенсивності больові відчуття в області за грудиною – все це не може підштовхнути пацієнтів до думки про актуальність для них серйозного серцевого захворювання. Крім цього, у значній мірі може зрости в цій ситуації артеріальний тиск. Із-за страху поступового розвитку у себе гіпертонічного кризу, а також ускладнень, властивих йому, хворі постійно вимірюють тиск, навіть перебуваючи в межприступном періоді. Інший скаргою з боку пацієнтів є відчуття задухи. Серед типових проявів панічної атаки виділяють також страх (зокрема страх смерті), нудоту, припливи холоду/спека, дереализацию, запаморочення.
  • Атипова панічна атака. Таким напад вважається у випадку розвитку наступній симптоматики: порушення слуху/зору, порушення в ході, м’язові судоми, блювота, втрата свідомості, «ком у горлі». Завершення приступу нерідко відбувається з рясним сечовипусканням.

Панічні атаки характеризуються прогресуванням і досягненням максимуму протягом короткого часового проміжку, і саме це дозволяє відрізнити їх від захворювань соматичного характеру. При цьому виникнення нападів завжди відбувається раптово. Найчастіше панічні атаки припадають на період неспання, якщо ж розвиток цього стану зазначається у сні, то це супроводжує загальна тяжкість перебігу та збільшення його тривалості.

Якщо розглядати протяжність періоду між нападами, то можна помітити, що вона значно відрізняється у кожного з хворих, складаючи від декількох днів/місяців до декількох років. В цілому ж для цього періоду характерним є поступове розвиток депресії, що відбувається в результаті частих думок щодо можливості подібних нападів, страхів, зводяться до думок про наявність серйозного соматичного захворювання і т. д. Справа в тому, що перші епізоди панічної атаки – це завжди незгладимий слід у його пам’яті, на підставі чого і з’являється подібне очікування, закріплюючий, у свою чергу, можливість повторюваності.

При повторенні панічної атаки у ситуаціях, аналогічних ситуацій попередніми, в рамках яких раніше проявилося це стан, у хворого починає формуватися обмежувальне поведінка, при якому він прагне уникнути таких потенційно небезпечних для нього ситуацій та місць, що провокують розвиток нападу (натовпу, транспорт тощо). За рахунок появи такої тривоги розвивається агорафобія, при якій, як стає зрозуміло, хворий уникає конкретних місць і ситуацій. При наростанні симптоматики, для неї характерною, відбувається поступова соціальна дезадаптація, з-за якої згодом пацієнтам важко покинути свій будинок або, навпаки, залишатися наодинці з собою. У цьому випадку вони або добровільно піддають себе домашнього арешту, або стають в буквальному сенсі тягарем для людей, що їх оточують.

При актуальності агорафобії при панічному розладі можна зробити висновок про більшу тяжкості цього захворювання, що, відповідно, визначає найгірший для нього прогноз, визначаючи необхідність в інший, більш глибокої тактики лікування. При приєднанні реактивної депресії, що виникає на тлі панічних нападів, також має місце твердження, що стосується обважнення захворювання, що особливо серйозно при нерозуміння пацієнтом стану, в якому він виявляється, за відсутності підтримки і допомоги з боку близьких, а також при відсутності полегшення.

Лікування панічних атак

Деякий час тому лікування панічного атаки зводилося виключно до вживання відповідних медпрепаратів. Зокрема до таких відносяться транквілізатори, з чиєю допомогою з’являється можливість усунення надмірної тривоги, актуальною для пацієнта. Фахівцем проводиться підбір препарату, який максимально відповідає образу життя хворого. Примітно, що застосування цих препаратів дає можливість усунути симптоми панічного атаки у вигляді порушення настрою, сну. Між тим, транквілізатори, як і будь-які інші препарати, що можуть володіти рядом побічних ефектів, при появі яких необхідно звернутися до свого лікаря – саме він визначить найбільш підходящий варіант дозування і особливості подальшого лікування.

Існують і такі препарати, які до сильнодіючих, за типом транквілізаторів, не ставляться. Їх продаж здійснюється без рецепта, при цьому з їх допомогою стає можливим полегшення стану хворого у разі нападу. Серед таких можна виділити лікарські трави, ромашку, березові листя, пустирник. Найбільш поширений і дієвий варіант з даної групи – валеріана, яка в таблетках при появі нападу може застосовуватися в кількості двох одиниць. Можна придбати на цей випадок і будь-який інший з препаратів, що не потребує рецепта, але схожий з дією, чиниться транквілізаторами: грандаксин, нормоксан, персен, ново-пасит, афобазол та інші.

Між тим, лікування виключно з використанням медикаментів, як спочатку нами відзначено, що на даний момент не є передовим, бо, як з найкращої сторони в цьому питанні себе проявляє психотерапія. Як правило, після появи першої панічної атаки, хворий відправляється до терапевта, невролога, кардіолога, причому кожен з цих фахівців за своїм профілем розладів не визначає. До психотерапевта, який необхідний хворому спочатку, він потрапляє в основному до того моменту, коли досягає стану депресії або значного погіршення, що відзначається в якості життя.

Психотерапевт на прийомі пояснює хворому, що саме з ним відбувається, розкриваючи особливості захворювання, потім здійснюється підбір тактики подальшого ведення захворювання. Лікування панічних атак у даному випадку може зводитися до двох, відмінних один від одного, принципам, будучи психотерапевтичним або психофармакологическим.

Психотерапевтичне лікування має на увазі під собою підбір методики лікування, яке може полягати у симптоматичної психотерапії. Її застосування спрямовується на усунення симптоматики розлади, або ж глибинної психотерапії, яка дозволяє виявити і усунути ті справжні причини, які спричинили за собою розвиток цього захворювання. Поведінковий підхід в лікуванні визначає мету психотерапевта у вигляді надання допомоги людині в тому, щоб він зміг самостійно впоратися з панічними нападами. Застосовуються відповідні методики, які дають можливість зниження рівня тривоги пацієнту безпосередньо при виникненні у нього нападу. Крім цього, лікар ставить вивчення і коригування думки пацієнта в комплексі з його поведінкою, визначаючи на їх основі конкретні рекомендації. Природно, що в кожному окремому випадку розглядається індивідуальне рішення щодо необхідної методики.

Що стосується психофармакологического лікування атак, то при необхідності в такому впливі підбираються антидепресанти за типом пароксетину, флуоксетину. Приймаються препарати тривалий час (близько півроку і більше). Використання транквілізаторів можливо, однак існують тимчасові обмеження. Рекомендується смачне і здорове харчування, виключення наркотиків, алкоголю та прийнятих самостійно медпрепаратів, за рахунок яких проблема лише піддається збільшенню. Даний вид лікування для більшої частини пацієнтів є ефективним, але рецидивування захворювання все ж не виключається.

Поява симптоматики, що вказує у своїх проявах на можливу актуальність панічної атаки, вимагає звернення передусім до психіатра-психотерапевта. Додатково не виключається необхідність у відвідуванні раніше перерахованих фахівців: терапевта, невропатолога, кардіолога.