Орхоэпидидимит – це небезпечне чоловіче урологічне захворювання інфекційної етіології, при якому запальний процес вражає яєчко і переходить на його придаток. У більшості випадків хвороба розвивається у статевозрілих чоловіків у віці від 16 до 40 років (в період ведення активного статевого життя). Але також орхоэпидидимит нерідко розвивається і у літніх пацієнтів.
Захворювання доставляє чоловікам дуже сильний дискомфорт і небезпечно для «чоловічого» здоров’я. Тканини мошонки сильно набрякають і дотик до них дуже болючі, тому чоловік не може вести повноцінне життя, носити нормальний одяг. Якщо вчасно не провести адекватне і спеціалізоване лікування недуги, то він може перерости в хронічну форму і викликати ряд небезпечних ускладнень.
Причини
Орхоэпидидимит найбільш часто розвивається як наслідок орхіту, епідидиміту. У більшості клінічних ситуацій розвивається гострий орхоэпидидимит зліва, у більш рідкісних випадках — праворуч. Це відбувається через анатомічних особливостей будови сечостатевої системи у чоловіків.
Причини недуги досить різноманітні, але частіше орхоэпидидимит розвивається через:
- фізичних травм яєчок або мошонки;
- зниженого імунітету;
- переохолодження;
- перенесених захворювань інфекційного та неінфекційного характеру (трихомоніаз, паротит, мікоплазмоз, уреаплазмоз, хламідіоз тощо). Це найбільш часта причина розвитку орхоэпидидимита;
- порушення кровообігу в паховій області;
- хронічні захворювання органів сечостатевої системи в анамнезі – баланопостит, цистит, уретрит;
- орхоэпидидимит може розвинутися у вигляді ускладнення від ангіни, пневмонії, сифілісу, туберкульозу, криптококозу;
- неправильно проведена катетеризація сечового міхура при урологічних патологій.
Всі ці причини і несприятливі фактори таять у собі серйозну загрозу для здоров’я чоловіка. Тому важливо своєчасно проводити лікування захворювань і профілактику.
Класифікація
У медицині орхоэпидидимит класифікують за його течією:
- гострий перебіг;
- хронічний перебіг;
- абсцессивная форма.
Також існує ще одна кваліфікація захворювання, в залежності від класу збудника, що спричинив запалення:
- специфічний орхоэпидидимит. Захворювання розвивається на тлі туберкульозу, бруцельозу, сифілісу та інше;
- неспецифічний орхоэпидидимит. У більшості клінічних випадків його розвиток провокують ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом). Збудниками можуть стати неспецифічні інфекції та віруси.
Орхоэпидидимит – запалення яєчка і його придатка
Гостра форма
Симптоми цієї форми досить специфічні. Гострий орхоэпидидимит починається з появи сильного болю в паховій області, що змушує чоловіків негайно бігти до кваліфікованого фахівця за допомогою.
Симптоматика:
- в області ураженого яєчка та придатка виникає сильний біль, що має тенденцію до посилення. Може віддавати в пах або промежину. Вже при наявності цього симптому чоловік вирушає до лікаря для діагностики;
- мошонка стає болючою при пальпації, набрякає, складки на ній розгладжуються. Тканини червоніють і стають блискучими;
- при пальпації відзначається ущільнення тканин самого яєчка;
- температура тіла може підвищуватися до 38-39 градусів.
Якщо дані симптоми проявилися, то велика частина представників сильної статі відразу ж вирушають на прийом до лікаря, так як набряклість і біль у області мошонки заважає їм вести нормальне життя і доставляє дуже сильний дискомфорт. Якщо своєчасно було призначено правильне лікування гострого орхоэпидидимита, то вже через тиждень захворювання буде усунуто. Але є й такі чоловіки, які з різних причин відкладають похід до уролога. Зволікання навіть на кілька днів може призвести до того, що гостра стадія переросте в хронічну.
Хронічна форма
Симптоми цієї форми виявляються періодично. Хронічний орхоэпидидимит – це часта причина чоловічого безпліддя або раку яєчка, тому при наявності перших ознак необхідно терміново починати лікування.
Симптоматика:
- болі в запаленому яєчку, що мають постійний або періодичний характер. Як правило, вони посилюються під час фізичної активності людини;
- температура тіла періодично без видимих на то причин може підніматися до 40 градусів;
- якщо причиною розвитку захворювання стала туберкульозна паличка, то на шкірі мошонки можуть утворитися свищі.
Якщо не відвідати лікаря і не провести лікування, то хронічна форма через деякий час перейде в абсцессивную з нагноєнням. Це найбільш небезпечне для здоров’я стан, так як воно призводить до порушення функцій яєчок, чоловічого безпліддя, утворення пухлини та інфаркту яєчка. Пік захворювання припадає на другу добу після виявлення перших симптомів.
Діагностика
Для того щоб виявити наявність певної патології, дізнатися її стадію і призначити правильний план лікування, необхідно провести діагностику в стаціонарних умовах.
Основні методи, які дають можливість визначити наявність орхоэпидидимита, наступні:
- ОАК;
- ОАМ;
- мазок з уретри для визначення наявності урогенітальних інфекцій;
- посів сечі на мікобактерії туберкульозу;
- посів з уретри;
- УЗД органів мошонки;
- ПЛР для визначення наявності ЗПСШ;
- Реакція Вассермана;
- Якщо у лікаря виникла підозра на наявність пухлини, то проводиться біопсія яєчка.
Лікування
Лікування цієї недуги слід починати проводити, коли вже проявилися його перші симптоми. Чим раніше воно розпочато, тим більш сприятливим буде прогноз. Хворому необхідно перебувати в стаціонарі, щоб лікарі могли щоденно моніторити його загальний стан. Також показаний постільний режим. Пацієнту рекомендовано носити спеціальні плавки, щоб підтягувати уражене яєчко догори.
Консервативна методика лікування
Після визначення збудника захворювання, пацієнту призначається антибіотикотерапія, дія якої буде спрямовано на усунення інфекції з організму. Для лікування призначають препарати з наступних груп:
- сульфаніламіди;
- фторхінолони;
- аміноглікозиди;
- пеніциліни;
- цефалоспорини.
На запалене яєчко показано прикладати холодні компреси. Це допоможе знизити дискомфорт і зняти запалення.
Після того як гострий процес вщухне, пацієнтам показано ходити на фізіотерапію (магнітотерапію, електролікування, УЗ терапію, лазерну терапію), для відновлення нормального функціонування яєчка.
До хірургічного лікування орхоэпидидимита вдаються у найбільш складних випадках.
Ускладнення
- повне перекриття сім’явиносних проток;
- абсцес мошонки;
- нориці калитки;
- ракові пухлини;
- безпліддя;
- інфаркт яєчка.
Профілактичні заходи
Щоб виключити ризик розвитку цієї недуги, слід дотримуватися декількох простих рекомендацій. Оскільки частою причиною розвитку орхоэпидидимита є ІПСШ, то чоловікам рекомендовано постійно користуватися презервативами. Якщо раніше була отримана травма паховій області, то необхідно не зволікати і відвідати лікаря для діагностики.
Мошонку потрібно берегти не тільки від травм, але і від переохолодження. Чоловікам рекомендовано носити білизну з натуральної тканини.
Також важливо своєчасно проводити лікування наявних захворювань сечостатевої системи, щоб не допустити розвитку ускладнень.
