Аденоміоз (або внутрішній ендометріоз) – це захворювання матки, в процесі перебігу якого ендометрій, який виступає в якості внутрішньої слизової її оболонки, починає виростати в інші шари даного органу. За своєю специфікою аденоміоз, симптоми якого полягають у розмноженні клітин ендометрію за межами області слизової матки, є доброякісним системним захворюванням.
Загальний опис
Нове місце розташування, яке набувають клітини ендометрію при перебігу аденоміозу, полягає в області зовнішніх або внутрішніх статевих органів (матки, яєчників, маткових труб), так і інших тканин і органів організму (ШКТ, сечовидільна система, післяопераційні рани, пупок і т. д.).
Генітальний ендометріоз (при якому клітини ендометрію при аденомиозе зосереджуються у піхву), може бути зовнішнім (ендометріоз піхви, яєчників) або внутрішнім (ендометріоз матки).
Клітини ендометрію, які опинилися поза межами слизової матки, функціонують і далі у відповідності зі звичайним місячним циклом, що, в свою чергу, провокує запальні явища місцевого масштабу, а потім викликає зміни, серйозним чином порушують діяльність заселеного ними органу.
Буквальний переклад терміна «аденоміоз» визначає залізисту дегенерацію, що відбуваються в м’язовій тканині. Вплив діяльності залоз ендометрію в клітинний міометрій призводить до формування патологічних змін в м’язовому шарі матки, що і призводить до дегенерації даного органу.
Форми аденоміозу
Аденоміоз в морфологічних формах внутрішнього маткового ендометріозу може бути дифузним, вузлових та змішаних (дифузно-вузловим).
- Дифузний аденоміоз. Морфологічні особливості полягають в утворенні в ендометрії сліпих кишень, які проникають на різну глибину шарів матки з її порожнини. Нерідко ця форма перебігу захворювання утворює в порожнині малого тазу свищі.
- Вузловий аденоміоз. Дана форма захворювання характеризується попаданням в м’язовий матковий шар залозистого епітелію при одночасному освіту з цим вузлів різної величини. Як правило, вони чисельні за типом освіти і наповнені кров’ю або коричневою рідиною. Вона, у свою чергу, утворюється за рахунок функціонування у відповідності зі стандартним циклом менструальних кровотеч залоз ендометрія.
- Змішаний аденоміоз. Ця форма представлена у вигляді комбінації обох вищевказаних елементів.
Ступеня вираженості аденоміозу
Вираженість аденоміозу може відповідати одній з чотирьох пропонованих в міжнародній класифікації ступенів, кожна з яких відповідає глибині проникнення в нижні маткові шари клітин ендометрію. Зазначимо також, що вказана нижче класифікація застосовна лише у відношенні дифузної форми даного захворювання.
- I ступінь. Розростання клітин ендометрію відбувається в області підслизового шару матки;
- II ступінь. Проникнення патології зосереджується в м’язовому маточному шарі, але з захопленням не більше половини його частини;
- III ступінь. М’язовий шар у патологічний процес залучений більш ніж наполовину;
- IV ступінь. Клітини ендометрію розростаються поза межами м’язового шару, зосереджуючись в серозної маткової оболонці, що згодом сприяє переходу до очеревині і залучення в патологічний процес органів, що знаходяться в області малого тазу.
Небезпека аденоміозу
Аденоміоз, як ми вже зазначили, є доброякісним патологічним розростанням, що відбуваються в тканинах. Причиною відповідності з цим визначенням є збереження генетичної структури клітин ендометрію при його переселення в інші тканини та органи. Між тим, здатність клітин ендометрію до проростання в ці тканини і органи, рівним рахунком, як і його здатність до подальшого розселення по організму при резистентності (опірності) по відношенню до надаються зовнішнім впливам – все це прирівнює аденоміоз до злоякісних утворень.
Визначення доброякісності захворювання дозволяє вказувати на типовий його прогноз. Так, аденоміоз може протікати протягом багатьох років і десятиліть, не стаючи при цьому прямою причиною виснаження організму і його загибель. Одночасно з цим, за аналогією зі злоякісним перебігом гіперплазії (саркома, рак тощо), аденоміоз з великими труднощами підлягає застосуванню в його адресу консервативного лікування. Що стосується оперативного втручання щодо усунення даної патології, то воно є більш об’ємним, ніж втручання, орієнтований на доброякісні утворення. Причина полягає в складності визначення меж, що вказують на хвору і здорову тканини.
Найчастіше основне ускладнення аденоміозу безпосередньо пов’язано з тією особливістю, що клітини ендометрію, які функціонують у відповідності з певним місячним циклом, стають причиною рясних кровотеч. Це, в свою чергу, може стати причиною розвитку гострої або хронічної форми недокрів’я. Деякі випадки вказують на необхідність термінової госпіталізації та оперування з причини серйозної загрози для життя через актуальних для пацієнток кровотеч.
Розглянуте захворювання характеризується схильністю до поширення на інші тканини і органи процесу, це ж, у свою чергу, призводить до поразок системного характеру. Экстрагенитальное розташування клітин ендометрію може викликати цілий комплекс ускладнень, при яких обов’язковим стає термінове медичне втручання. До таких ускладнень зокрема відноситься кишкова непрохідність, яка провокується ендометріозом ШКТ, гемоторакс (патологія, що характеризується заповненням кров’ю плевральній порожнині), спричинений ендометріозом легкого та ін.
В довершення, до небезпечних наслідків аденоміозу залишається додати актуальність загрози формування злоякісної трансформації клітин, які зазнали переселенню, що відбувається на генетичному рівні.
Причини аденоміозу
Причини, що провокують виникнення аденоміозу, як і механізми, що впливають на його розвиток, до кінця на сьогодні не визначені. Єдине, що з упевненістю наголошується фахівцями – це те, що захворювання є гормонально залежним, а, відповідно, і те, що його розвиток відбувається під впливом порушень діяльності імунної системи.
В числі основних факторів ризику для розвитку даного захворювання, виділяють наступні:
- Спадкова схильність до аденомиозу (ендометріозу), в тому числі і схильність до доброякісним/злоякісним утворенням, сосредотачиваемым в області жіночої статевої сфери;
- Пізніше, або, навпаки, ранній початок менструацій;
- Ожиріння;
- Статеве життя, розпочата занадто пізно;
- Пізні або ускладнені пологи;
- Маніпуляції того чи іншого типу на матці (діагностичне вишкрібання, аборти);
- Використання для оберігання від вагітності маткових спіралей або оральних контрацептивів;
- Захворювання запального масштабу в області матки і придатків, кровотечі дисфункціонального характеру, особливо при оперативному втручанні або/і тривалої гормональної терапії;
- Перенесення в частому порядку інфекційних захворювань та алергічних реакцій, що вказують на функціональні порушення в імунній системі;
- Соціально-економічний статус низького рівня;
- Важка фізична діяльність;
- Малорухливість способу життя, стреси;
- Екстрагенітальні захворювання (захворювання ШКТ, гіпертонічна хвороба тощо);
- Екологія.
Аденоміоз матки: симптоми
Основний характерний лише для даного захворювання ознака полягає в інтенсивності і тривалості менструальних кровотеч, що, в свою чергу, провокує формування вторинної залізодефіцитної анемії.
Для недокрів’я на цьому ґрунті характерні наступні симптоми:
- Сонливість;
- Слабкість;
- Блідість слизових оболонок і шкірних покривів;
- Схильність до різного типу інфекційних захворювань;
- Тяжких випадків супроводжує задишка, що виникає при незначних фізичних навантаженнях;
- Запаморочення;
- Стрімке падіння працездатності, а також здатності до адекватності оцінки поточного стану.
Характерним для аденоміозу симптомом є наявність виділень, що виникають як за кілька днів до початку місячних і через кілька днів після їх завершення. Поширені форми захворювання можуть призвести до розвитку метрорагії (маткових кровотеч, що припадають на середину менструального циклу).
В якості іншого характерного для даного захворювання ознаки виділяють больовий синдром, який утворюється до менструації і триває протягом декількох днів, і зникає через кілька днів з моменту її початку (альгоменорея або дисменорея).
Вираженість больових відчуттів, як і їх характер, визначаються конкретною локалізацією патологічного процесу. Особливо сильним больовий синдром буває при актуальності поразки області перешийка матки, також вираженим він буває при поширенні аденоміозу в комплексі з розвитком процесу по утворенню спайок.
Нерідко аденоміоз виникає при утворенні патології у вигляді додаткового рогу матки. Ця поразка може проявлятися аденомиозом, аналогічним у проявах з гострим животом, причиною чого є закидання менструальної крові в область порожнини малого таза при характерній для перитоніту симптоматиці.
Иррадация болю часто дозволяє визначити локалізацію осередку патологічного процесу. Наприклад, ураження кута матки супроводжує біль, що віддає в пахову область з відповідної сторони. Поразка ж перешийка віддає в пряму кишку або піхву.
Іншим характерним для даного захворювання симптомом є біль, що виникає в процесі статевого акту, що особливо актуально перед самою менструацією і найчастіше вказує на ураження області перешийка матки.
І, насамкінець, важливо відзначити те, що вираженість симптоматики аденоміозу залежить певною мірою і від ступеня поширеності властивого йому течії. Наприклад, при дифузному аденомиозе, відповідному I ступеня, його виявлення може бути вироблено випадковим чином, що пояснюється безсимптомним перебігом захворювання. Що стосується II і III ступенів дифузного аденоміозу, а також аденоміозу вузлового, то в цих випадках вираженість симптоматики нечасто збігається з конкретної ступенем поширеності процесу, а також з величиною вузлів.
Лікування аденоміозу
Для лікування даного захворювання застосовується два способи: терапія або хірургічне втручання. Терапія грунтується на застосування медпрепаратів, орієнтованих на нормалізацію функціональних особливостей гормональної та імунної систем. Хірургічне лікування ґрунтується на відновлення нормальних анатомічних особливостей, властивих статевим внутрішнім органам, а також на видаленні при цьому максимального числа вогнищ аденоміозу в області їх локалізації.
Діагностування аденоміозу проводиться гінекологом, до якого слід відправитися при виникненні будь-якого із зазначених симптомів.
