Омфаліт – інфекційний процес, який розвивається в області пупкової ранки та пуповинного залишку і призводить до запалення шкіри і підшкірної клітковини в цій області. Може розвиватися у новонароджених на 2-3 тижні життя. Як правило, омфаліт у новонароджених виникає через попадання хвороботворного організму в ранку, що може бути обумовлено недостатньо якісною обробкою антисептиками.
Лікування призначає дитячий лікар, в більшості випадків це консервативні методики. Проте в запущених випадках і при розвитку супутніх ускладнень можливе хірургічне втручання.
За міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду дане захворювання має власне значення. Таким чином, код за МКХ-10 – Р38. Омфаліт у дорослих практично ніколи не діагностується.
Етіологія
Збудником інфекційного процесу є хвороботворні організми – стафілококи, стрептококи, кишкова паличка. Проникнення в пупкову ранку цих збудників може бути обумовлено наступними етіологічними факторами:
- присутність внутрішньоутробних інфекцій;
- забруднення ранки;
- неправильне або нерегулярне виконання правил по обробці;
- наявність інфекційних захворювань у новонародженого;
- передчасні пологи матері;
- дуже ослаблена імунна система дитини.
Клінічна картина і лікування не залежать від того, які причини омфаліту діагностуються.
Класифікація
Педіатрія розглядає такі форми омфаліту у немовлят:
- катаральний омфаліт або проста форма зустрічається найчастіше, характеризується легким перебігом і практично ніколи не супроводжується ускладненнями. Лікується за допомогою місцевих медикаментозних засобів;
- гнійний омфаліт – ускладнень немає за умови своєчасного початку лікування, однак процес одужання більш тривалий. Характеризується мокнутием ранки, виділенням гнійного ексудату, підвищенням температури;
- флегмонозний омфаліт – ранка перетворюється у виразку, високий ризик розвитку інфекції на навколишні тканини;
- некротичний або гангренозний омфаліт – характеризується некротизацией тканин, ускладнюється запаленням околопупочных судин.
Для того щоб не допустити утворення трьох останніх стадій захворювання, слід правильно здійснювати сестринський процес – своєчасна обробка, дотримання особистої гігієни малюка.
Симптоматика
Симптоми омфаліту
Симптоми омфаліту у дітей будуть залежати від самої форми. Так, при катаральному вигляді інфекційного процесу клінічна картина буде наступна:
- шкіра навколо пупка червоніє;
- наявність світлої рідини що виділяється, без запаху;
- температура тіла рідко підвищується до 37 градусів.
При гнійній формі захворювання клінічна картина буде характеризуватися наступними клінічними проявами:
- шкіра навколо ранки червоніє, часто з’являється роздратування через мокнутия;
- виділення гнійного ексудату;
- підвищення температури тіла до 38 градусів;
- у дитини пропадає апетит;
- примхливість, плач.
У тому випадку, якщо має місце флегмонозна форма, то клініка буде проявлятися наступним чином:
- спостерігається підвищення температури тіла до 39 градусів;
- ранка перетворюється у виразку, яка прикрита шкірною складкою, в порожнині утворюється гній;
- симптоматика загальної інтоксикації;
- дитина повністю відмовляється від їжі.
Некротична або гангренозна форма захворювання є найбільш небезпечною для життя малюка, так як відбувається некротізація тканин і інфекція може поширитися на весь організм. Клінічна картина в такому випадку наступна:
- запалюються околопупочные судини;
- шкіра навколо ранки грубіє, покривається виразками і ерозіями;
- загальний стан дитини вкрай важкий.
При наявності вже перших симптомів слід звертатися за консультацією до педіатра, а не проводити лікування омфаліту в домашніх умовах. Своєчасний початок терапевтичних заходів виключає розвиток ускладнень.
Діагностика
У цьому випадку основою діагностики є фізикальний огляд дитини педіатром, збір клінічної картини й анамнезу. Крім цього, додатково лікар може призначити наступне:
- загальний клінічний аналіз сечі;
- посів виділяється з пупка рідини;
- УЗД черевної порожнини;
- дослідження м’яких тканин при підозрі на флегмону черевної порожнини.
На підставі отриманих результатів дослідження лікар визначає подальшу тактику терапії.
Лікування
У більшості випадків лікування даного захворювання обмежується консервативними методами терапії. Виняток становлять тільки запущені форми недуги та розвиток супутніх ускладнень.
Лікар може призначити наступні медикаменти:
- антибіотики (тільки в крайніх випадках);
- місцеві антисептики;
- вітамінно-мінеральний комплекс.
Місцеве лікування полягає у видаленні гнійного ексудату і дренуванні ранки. Якщо діагностується некротізація тканин, то проводиться їх висічення з подальшою обробкою ураженого місця антисептиками. Також лікар може призначити антибактеріальну мазь для обробки ранки.
Можливі ускладнення
У більшості випадків прогноз сприятливий, проте, при відсутності своєчасного початку терапевтичних заходів або неправильне виконання рекомендацій лікаря, можливий розвиток таких ускладнень омфаліту:
- ентероколіт;
- запалення лімфатичних вузлів і околопупочных судин;
- перитоніт;
- абсцеси внутрішніх органів.
Профілактика
Профілактика омфаліту полягає в наступних найпростіших рекомендаціях:
- щодня потрібно проводити обробку ранки до її повного загоєння;
- дотримання особистої гігієни дитини;
- використання тільки перевірених косметологічних і медичних препаратів для догляду за малюком.
Якщо з ранки почали з’являтися сторонні виділення, слід терміново звертатися до педіатра.
