Менінгіт у дітей: симптоми і лікування

588

Менінгіт — важкий патологічний стан, що характеризується набряком головного мозку і ушкодженням мозкових оболонок. Найчастіше зустрічається менінгіт у дітей в силу анатомо-фізіологічних особливостей організму і несформованого імунітету. Запалення піддаються оболонки головного і спинного мозку, однак самі мозкові клітини в процес не втягуються. Хвороба характеризують важкі симптоми, а якщо лікування розпочато вчасно, захворювання може викликати важкі ускладнення, представляючи загрозу для життя дитини.

Причини

Причини розвитку менінгіту вивчені лікарями досить добре. Відомо, що менінгіт у новонароджених і дітей більш старшого віку викликають віруси:

  • вірус Епштейна-Барр;
  • кір, краснуха або вітряна віспа;
  • вірус Коксакі;
  • поліомієліт та деякі інші.

Не менш часто провокують хворобу бактеріальні агенти, пневмококи, менінгококи, стрептококи, найпростіші мікроорганізми, гемофільна паличка та інші. Дещо рідше зустрічаються атипові форми захворювання, викликані туберкульозною паличкою, грибками і навіть гельмінтами.

Зазначимо, що зараження відбувається при контакті носія зі здоровою людиною, тому в дитячих садах і школах можуть виникати спалахи менінгококової інфекції, оскільки там діти активно контактують один з одним. Хвороба має інкубаційний період, коли симптоми відсутні, але дитина вже став джерелом зараження для оточуючих, що сприяє поширенню запалення.

Найбільш схильні до захворювання такі категорії дітей:

  • недоношені;
  • народжені внаслідок аномально протікає вагітності або вагітності з ускладненнями;
  • хворі в грудничкового віці гнійними запальними захворюваннями (ендокардит, тонзиліт, остеомієліт та деякі інші).

Хвороба може розвинутися у малюка, який отримав родову травму або в дитинстві отримав відкриті або закриті травматичні ушкодження головного або спинного мозку. Менінгіту страждають і діти, які страждають від порушень функціонування нервової системи.

Класифікація

Менінгіт у дітей: симптоми і лікування
Шляхи передачі інфекції

Спалахи хвороби зазвичай відзначають взимку або навесні. Зараження відбувається такими шляхами:

  • побутовим (через заражені іграшки тощо);
  • аліментарним (при вживанні заражених продуктів);
  • повітряно-крапельним;
  • трансмісивним (укуси комарів).

Збудники, що викликають менінгіт у дітей, які можуть потрапити в дитячий організм вертикальним шляхом, через плаценту або поширитися по організму по лімфатичній системі. В залежності від того, які мозкові оболонки пошкоджуються, розрізняють три форми менінгіту:

  • найбільш рідкісна форма — арахноїдит, при якому виникає запалення павутинних оболонок;
  • пахименингит, коли в процес запалення залучаються тверді оболонки;
  • одна з найпоширеніших форм — лептоменингит, коли запалення зачіпає як павутинні, так і основні, м’які оболонки.

Класифікація в залежності від збудника ділить менінгіт на дві основні форми — бактеріальний та вірусний. Вірусний зустрічається частіше. Ці дві форми мають підвиди, залежно від безпосереднього збудника. Так, виділяють:

  • пневмококовий менінгіт — викликається стрептококом (ускладнення тяжкої пневмонії);
  • менінгококовий — збудник диплокок;
  • стафілококовий — в більшості випадків схильні новонароджені або перенесли хіміотерапію діти;
  • гемофильный — викликає гемофільна паличка;
  • эшерихиозный — збуджує однойменний вірус.

Рідкісні різновиди — сальмонельозний і листериозный менінгіти.

Якщо говорити про класифікацію в залежності від характеру течії, то однаково часто зустрічаються гнійний та серозний менінгіт. У новонароджених переважно зустрічається серозний менінгіт, коли запальний процес має серозний характер, а хвороба протікає з менш тяжкими симптомами, ніж при гнійній формі.

Серозний менінгіт підтверджується наявністю в люмбальної рідини лімфоцитів. Найчастіше вірусний — бактерії призводять до розвитку гнійного менінгіту. Цей діагноз ставиться тоді, коли в люмбальної рідини переважають нейтрофіли. І серозний, гнійний менінгіт без своєчасного лікування завдають непоправної шкоди здоров’ю дітей, які можуть призвести до смерті.

Перші симптоми

Хвороба завжди розвивається раптово на тлі гарного самопочуття. Більш виражені симптоми у дітей старшого віку, а менінгіт у новонароджених протікає на початковому етапі практично непомітно.

Інкубаційний період становить 2 – 10 днів, залежно від стану імунної системи дитини. Інкубаційний період такої тривалості дозволяє потрапити збуднику в мозкові оболонки і викликати запальні процеси. Через зазначений проміжок часу з’являються перші симптоми менінгіту у дітей інтоксикаційного характеру:

  • різка гіпертермія (до 40 градусів);
  • сплутаність свідомості, марення;
  • нестерпний головний біль аж до втрати свідомості;
  • різкі болі в животі;
  • нудота і блювання;
  • поява болю в м’язах;
  • світлобоязнь.

Менінгіт у новонароджених проявляється тривожністю і дратівливістю дитини, ущільненням зони тім’ячка, який стає навіть злегка опуклим. У немовлят можна запідозрити менінгіт за такими ознаками:

  • різкий стрибок температури до критичних показників;
  • ригідність потиличних м’язів (коли дитина лежить із закинутою назад головою);
  • поява блювоти;
  • виникнення судом.

При появі перших симптомів дитині потрібна термінова медична допомога. При її відсутності клінічна картина доповнюється симптомами подальшого ураження мозку. Ознаки менінгіту у дітей при прогресуванні запалення:

  • спазм потиличних м’язів, коли при проханні нахилити голову вперед дитина не може цього зробити;
  • порушення свідомості аж до виникнення коматозного стану;
  • окорухові розлади;
  • судоми, які можуть призвести до травмування м’язів і до зупинки дихальної або серцевої діяльності.

Характерно для хвороби специфічне становище дитини — лежачи на боці з зігнутими в ногами і закинутою головою. Відзначаються світло – і звукобоязнь, блефароспазм, висип.

Діагностика

Перші симптоми дають уявлення про загальний запальному процесі в мозкових оболонках, але підтвердити діагноз лікарям допомагають специфічні ознаки, характерні для менінгіту:

  • Симптом Керніга, коли у дитини відмічається напруження задньої поверхні стегна при спробі зігнути ногу в колінному і тазостегновому суглобах.
  • Симптом Брудзинського. Дитину укладають на спину і згинають одну ногу в тазостегновому і колінному суглобах. Про позитивному симптомі говорять тоді, коли друга нога починає згинатися рефлекторно.
  • Менінгіт у дітей: симптоми і лікування
    Специфічні симптоми менінгіту

    Виконують аналізи крові і сечі, але остаточний діагноз ставиться після оцінки результатів люмбальної пункції як єдиного достовірного методу підтвердження менінгіту.

    Особливості лікування

    Лікування менінгіту залежить від форми (серозний або гнійний), збудника та стадії перебігу хвороби. При серозному вірусному менінгіті не призначають антибактеріальні препарати, так як антибіотики на віруси не діють. Медичні заходи при вірусному менінгіті:

    • дегідратаційних терапія;
    • призначення протисудомних препаратів;
    • десенсибілізуючу лікування.

    Щоб перемогти вірусний серозний менінгіт, необхідний прийом інтерферону, ДНК-ази, РНК-ази, літичною суміші й деяких інших медикаментів за показаннями. Потрібно і симптоматичне лікування — прийом жарознижуючих, знеболюючих препаратів.

    Для лікування гнійної форми, бактеріального менінгіту, призначають антибіотики з урахуванням чутливості збудника. Зазвичай використовують комбінацію відразу декількох антибактеріальних препаратів.

    Поряд з лікуванням антибіотиками проводять симптоматичну терапію і патогенетичне лікування.

    Наслідки менінгіту у дітей можуть бути дуже важкими — від розвитку парезів і паралічів, пневмонії та ниркової недостатності до важкого набряку головного мозку з настанням коми. Однак ускладнень можна уникнути, якщо своєчасно почати медикаментозне лікування: при правильно поставленому діагнозі і грамотно підібраному терапевтичному курсі симптоми менінгіту починають стихати вже на 3 – 4 день, а стан дитини стабілізується.

    Профілактика

    Кращим засобом захистити дитину від менінгіту стане профілактика. Сьогодні щеплення від менінгіту проводиться як державними, так і приватними медичними установами.

    При спалахах менінгіту щеплення стане єдиним надійним засобом захисту дитини від захворювання. Згідно зі статистичними даними, коли в групах, де зазначається спалах менінгіту, дітям робиться щеплення, розповсюдження хвороби вдається зупинити.

    Щеплення від менінгіту передбачає введення препарату, що захищає від гемофільної інфекції — основної причини виникнення менінгіту у дітей. Показана щеплення не лише тоді, коли в навчальному закладі стався спалах інфекції, але і якщо в будинку є хвора людина. У деяких країнах щеплення від менінгіту внесена в календар щеплень і робиться регулярно, в інших — проводиться лише за епідпоказаннями.

    Слід враховувати, що щеплення не захищає дитину від менінгіту, якщо хвороба викликається вірусами або неспецифічними збудниками. У більшості випадків щеплення стане ефективним засобом профілактики, але після уколу у дитини можуть виникнути ускладнення, тому не всі лікарі рекомендують проводити таку профілактику дітям та не всі батьки погоджуються робити щеплення дитині. Важливо зміцнювати імунітет, дотримуватися правил особистої гігієни, а дітей з підозрою на менінгіт ізолювати від колективу.