Маніакально-депресивний психоз: симптоми і лікування

601

Психіка людини – це складна система, і в неї часом можуть виникати збої. Іноді вони незначні і коригуються кількома візитами до психолога, але деколи проблеми можуть бути куди більш суттєвими. Одним із серйозних психічних розладів, що вимагають спостереження у фахівців, є маніакально-депресивний психоз.

  • Як лікують МДП
    • Медикаменти
    • Психотерапія
    • Загальна терапія

    Відмітною ознакою цього захворювання є поперемінне прояв у людини певних афективних станів: маніакального і депресивного. Ці стани можна назвати протилежними, тому маніакально-депресивний психоз ще називають біполярним афективним розладом.

    Чому у людей виникає біполярний розлад

    Вважається, що маніакально-депресивний психоз (МДП) обумовлений спадковістю: це обумовлено деякими порушеннями передачі нервових імпульсів в гіпоталамусі. Але, звичайно, заздалегідь визначити таке досить складно, особливо якщо хвороба передалася не з попереднього покоління, а від більш далеких родичів. Тому були виділені групи ризику, серед яких випадки виникнення захворювання особливо часті. Серед них:

    • Постійні навантаження на психіку. Це може бути робота, пов’язана з негативними емоціями, або ж важка обстановка в сім’ї – словом, все, що день з дня виводить людину з рівноваги.
    • Гормональні збої.
    • Підлітковий вік.
    • Пережите насильство – моральне або фізичне.
    • Наявність інших психічних захворювань.

    Ще однією характерною рисою захворювання є те, що воно, незважаючи на наказує жінкам схильність до емоційності і нервозності, зустрічається саме у представників жіночої статі.

    Ознаки біполярного афективного розладу

    Як вже було сказано, для такого захворювання, як маніакально-депресивний психоз, характерні два «полюси», два стани – маніакальне і депресивний. Тому симптоми кожної з фаз варто описати окремо.

    Маніакальна стадія

    Під час цієї фази біполярного розладу пацієнт відчуває почуття піднесення, радості, у нього поліпшується пам’ять, виникає бажання взаємодіяти з навколишнім світом. Здавалося б, де тут симптоми хвороби? Але все ж є у маніакальної фази такого захворювання, як маніакально-депресивний психоз, деякі ознаки, що дозволяють відрізнити хворобливий стан психіки від звичайної життєрадісності.

    • Підвищене прагнення до ризику, отримання адреналіну. Сюди можна віднести азартні ігри, екстремальний спорт, вживання алкоголю, психоактивних речовин і т. д.
    • Занепокоєння, взбудораженность, імпульсивність.
    • Швидка, сбивающаяся мова.
    • Тривалий, нічим не обумовлене почуття ейфорії.
    • Можливо наявність галюцинацій – як візуальних, так і слухових, тактильних.
    • Не зовсім адекватне (або зовсім неадекватна) сприйняття реальності.

    Одним з головних мінусів такого стану є вчинення необдуманих вчинків, що в подальшому може посилити інший етап захворювання – депресивну фазу. Але буває, що маніакальний синдром існує у людини сам по собі, без настання депресії. Такий стан називається маніакальний психоз, і воно є окремим випадком уніполярного розлади (на відміну від біполярного, в якому поєднуються два синдрому). Ще одна назва такого синдрому – гипоманиакальный психоз.

    Депресивна фаза

    Маніакально-депресивний психоз: симптоми і лікування
    Депресивна фаза МДП

    Слідом за маніакальним етапом психозу, під час якого пацієнт виявляє надзвичайну активність, настає депресія. Характерні для депресивної стадії захворювання наступні симптоми:

    • Апатія, уповільнена реакція на навколишні подразники.
    • Знижений настрій, тяга до самобичування і самознищенню.
    • Неможливість сконцентруватися на чому-небудь.
    • Відмова від їжі, розмов навіть з близькими людьми, небажання продовжувати лікування.
    • Порушення сну.
    • Уповільнена, нерозбірлива мова. Людина відповідає на запитання «на автоматі».
    • Головні болі та інші симптоми, які свідчать про вплив депресії на фізичне здоров’я: нудота, запаморочення і т. д.
    • Сприйняття навколишнього світу в сірих, нудних фарбах.
    • Зниження маси тіла, пов’язане з втратою апетиту. У жінок може настати аменорея.

    Депресивний стан небезпечно, перш за все, можливими суїцидальними нахилами, замиканням людини в собі і відсутності можливості проводити подальше лікування.

    Як лікують МДП

    Маніакально-депресивний психоз – хвороба, що вимагає дуже грамотного і комплексного лікування. Призначаються спеціальні препарати, крім того, застосовується психотерапія, а також консервативна терапія.

    Медикаментозне лікування

    Якщо говорити про лікування психозу медикаментами, то тут слід розрізняти препарати, розраховані на тривалий курс і ліки, головне призначення яких – швидко зняти симптоми хворобливого психічного стану.

    Для купірування гострих депресивних станів застосовують сильні антидепресанти. Однак лікування антидепресантами необхідно поєднувати зі стабілізаторами настрою, адже інакше стан хворого може дестабілізуватися. Що ж до маніакальної фази, то тут знадобляться ліки, які допоможуть нормалізувати сон, прибрати перезбудження. Знадобляться нейролептики, антипсихиотики, і всі ті ж стабілізатори настрою.

    Тривале ж лікування покликане не тільки прибирати наслідки афективних станів, але і стабілізувати стан хворого в періоди «затишшя». А в довгостроковій перспективі і зовсім звести до мінімуму прояви захворювання. Це, знову ж таки, седативні препарати, нейролептики, транквілізатори. Лікування маніакально-депресивного психозу також часто припускає використання карбонату літію: він володіє чітко вираженим антиманиакальным дією, прибирає збуджений стан.

    Психотерапевтичні способи лікування

    Маніакально-депресивний психоз: симптоми і лікування
    Групова психотерапія

    Хоча медикаменти грають величезну роль в одужанні людини, хворого біполярним розладом, необхідна й інша терапія. У тому числі необхідна людині і психологічна допомога. Широке застосування в цьому відношенні мають:

    • Когнітивна терапія. На цій стадії людині необхідно з’ясувати, що в його поведінці погіршує його стан. Це допоможе уникнути в подальшому подібних моделей мислення.
    • Сімейна терапія. Допомагає у налагодженні контактів з оточуючими людьми, насамперед – з рідними і близькими.
    • Соціальна терапія. Передбачає, насамперед, створення чіткого розпорядку дня, що дозволить врегулювати час роботи і відпочинку, не даючи зайве перенапружуватися або ще яким-небудь чином погіршити стан хворого.

    Загальна терапія

    У перервах між депресивними і маніакальними фазами застосовуються консервативні методи лікування, які сприяють релаксації, стабілізації настрою і загальному зміцненню психічного і фізичного здоров’я. Електросон, фізіопроцедури, масаж, гідромасаж і т. д.

    Насамкінець варто зауважити, що хоч маніакально-депресивний психоз є досить небезпечним для людини захворюванням, але якщо вчасно почати лікування в стаціонарі, то хворий цілком може повернутися до нормального життя. І звичайно ж, крім ліків і процедур дуже важлива в цій ситуації підтримка близьких. Те ж відноситься до таких захворювань, як депресія або гипоманиакальный психоз.