Реактивний панкреатит – запалення підшлункової залози, наступаюче внаслідок якоїсь первісної причини, пов’язаної з патологією інших органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, наприклад, шлунка, дванадцятипалої кишки або захворюваннями кишечника.
Дане захворювання розвивається найчастіше у дорослих, але іноді патологія діагностується у дітей. При цьому реактивний панкреатит у дитини є або наслідком спадкових патологій органів ШКТ, або має гострий перебіг, безпосередньо пов’язане з прийомів певних харчових продуктів чи ліків – тобто симптоматика розвивається стрімко і дитина потребує термінової госпіталізації в стаціонар.
Взагалі, хронічної форми реактивного панкреатиту як такої не існує, оскільки це гострий процес. Просто в деяких випадках хвороба розвивається повільно, але завжди закінчується гострим приступом. Тому якщо діагностується хронічний панкреатит – це говорить лише про те, що людина довгий час страждає від даної патології, але з допомогою симптоматичної терапії усуває її прояви до того моменту, коли настає гострий напад.
Діагностика даного захворювання, що розвинулася на тлі іншої гастродуоденальної патології, утруднена. У МКБ-10 взагалі немає такого поняття, як реактивний панкреатит, однак згідно з цією класифікацією, це захворювання відноситься до категорії К82.8 – дисфункціональні розлади біліарного тракту. Ця класифікація застосовується саме у дітей.
Патогенез
В нормальному стані підшлункова залоза виробляє ферменти, що беруть участь в процесі травлення. Проте в самій залозі ці ферменти не активізуються, а лише потрапляючи в кишечник, починають виконувати свою функцію. В цей орган ферменти надходять по протоках підшлункової, і якщо відбувається так, що в ці протоки закидається вміст кишечника, ферменти можуть активуватися, не дійшовши до потрібної ділянки кишки, що стає причиною перетравлення ними власних клітин підшлункової. Саме це і призводить до її запалення.
Механізм розвитку реактивного панкреатиту
Руйнуються клітини виділяють ще більше підшлункового соку з ферментами, що погіршує запальний процес і завдає органу великий збиток – тканини підшлункової залози активно знищуються.
Крім того, хвороба може розвинутися на тлі звуження або припинення транспортування ферментів у протоках органу.
Причини
Як вже було сказано вище, дана хвороба є причиною інших захворювань органів ШКТ, серед яких:
- гепатит;
- холецистит;
- гастрит;
- ЖКХ;
- цироз.
Викликати реактивний панкреатит може і кишкова інфекція, або ж він почне прогресувати внаслідок травмування органу при тупих ударів або падінь.
Існують певні етіологічні фактори, які можуть підвищити ймовірність розвитку даної патології у людини. До них можна віднести надмірне споживання алкоголю, куріння і неякісне харчування, вживання в їжу великої кількості жирних продуктів і смажених страв, а також неконтрольований прийом різних лікарських засобів.
Симптоматика
Реактивний панкреатит має типові для патологій органів ШКТ симптоми:
- нудота і зниження апетиту;
- відрижка та печія;
- здуття і болю в животі.
Коли хвороба прогресує, відзначається підвищення температури, поява блювоти і симптомів загальної інтоксикації. Симптоматику такої патології, як реактивний панкреатит, доповнюють ознаки недуги органу ШКТ, що викликало її.
Особливості лікування
Основне лікування спрямоване на усунення причини, що викликала розвиток хвороби у людини. Тому попередньо проводиться повне обстеження пацієнта, після чого лікар прописує йому препарати симптоматичної терапії — для зняття зовнішніх ознак захворювання, таких як біль, висока температура, спазми і т. д.
Велике значення в лікуванні відіграє дієта при реактивному панкреатиті, яка виключає всі шкідливі продукти і передбачає вживання їжі в рідкому вигляді і маленькими порціями. При цьому людині показано рясне пиття.
Якщо призначена дієта при реактивному панкреатиті, то людині не можна їсти жирне і смажене, солодощі та копченості, дуже солону і пряну їжу, а також продукти з вираженим смаком, оскільки вони дратують слизову підшлункової залози.
Іноді хворим показане хірургічне лікування, наприклад, якщо в ураженому органі сформувалися помилкові кісти. А часом орган настільки вражений, що потрібно парентеральне введення поживних речовин (через відень).
В якості медикаментозної терапії призначають прийом таких лікарських засобів, як ферменти, спазмолітики, вітрогінні засоби, антибіотики і знеболювальні.
