Синдром недостатньої вироблення статевих гормонів, що виникає як наслідок порушення функціонування статевих залоз, називається гіпогонадизмом. Зустрічається гіпогонадизм у чоловіків і жінок, причому він може бути як набутими, так і вродженим, і розвинутися у людини він може в будь-якому віці. Основними проявами порушення є несформованість зовнішніх та внутрішніх органів репродуктивної системи, що, відповідно, призводить до їх нездатності виконувати свої функції. Ці симптоми носять назву первинних, але є при цьому патологічному стані і вторинні симптоми, які характеризуються розладом жирового і білкового обміну, а також порушеннями серцево-судинної системи і змінами в кістковій системі.
Причини
У медичній практиці виділяють два основних типи такого порушення. Первинний тип захворювання розвивається у людей будь-якої статі і віку в тому випадку, коли відбуваються збої функціонування яєчників або яєчок. Якщо говорити про причини збою роботи цих статевих органів, то первинний гіпогонадизм викликає:
- радіаційний вплив;
- хірургічні операції;
- деякі захворювання внутрішніх органів, а саме печінки і нирок;
- інфекційні хвороби, перенесені в дитинстві.
Крім того, хвороба буває вродженою і виникає вона через хромосомних порушень, що сталися на стадії формування плоду в утробі матері. Дуже важливо знати, що первинний гіпогонадизм у чоловіків може стати наслідком запального процесу в яєчках (орхіту), а також травматичного пошкодження цього органу в дитячому та дорослому віці або ж розвинутися внаслідок ненавмисної ранньої кастрації.
Якщо говорити про вторинний гіпогонадизм, то причини його розвитку криються у порушеннях роботи мозкових центрів, які контролюють вироблення статевих гормонів, а саме гіпоталамуса і гіпофіза, оскільки саме вони відповідальні за дану функцію.
Вроджені причини гіпогонадизму:
- несформованість гіпофіза з-за порушень ембріогенезу;
- генетичні порушення, що викликають деякі відомі захворювання, такі як синдром Шерешевського-Тернера та інші.
У більшості ж випадків вторинний гіпогонадизм розвивається внаслідок набутих причин, до яких відносяться:
- пухлини гіпофіза;
- вплив радіації;
- надмірний вміст заліза в організмі (гемохроматоз);
- інфекційні захворювання;
- травми та оперативні втручання.
Також викликати захворювання може швидке і значне схуднення.
Вторинний гіпогонадизм у медичній практиці носить назву – гипогонадотропный. В той же час є й такий тип патологічного порушення, як гипергонадотропный. Ця патологія пов’язана з затримкою статевого розвитку і зазвичай виникає як наслідок синдрому Клайнфельтера у дітей чоловічої статі і синдрому Тернера у дівчаток. Крім того, що гипергонадотропный гіпогонадизм може розвинутися як наслідок вищевказаних синдромів, причинами розвитку такої патології можуть бути:
- хіміо – або променеву терапію;
- аутоімунні процеси;
- такі хвороби, як епідемічний паротит чи туберкульоз;
- крипторхізм або анорхізм у чоловіків;
- порушення біосинтезу стероїдів;
- травматичні пошкодження або хірургічні втручання.
Також виділяють гіпофізарну форму захворювання. У цьому випадку мова йде про органічне ураження в області турецького сідла, яке викликає вторинний гіпогонадизм у жінок і чоловіків.
Симптоматика
Симптоми патології можуть розвинутися на ранніх термінах формування плоду в утробі, у дитячому віці (до статевого дозрівання), а також у людей в дорослому віці.
Якщо хвороба виникає у плода в утробі, відзначається відсутність яєчок або їх аплазія (одне чи двостороння), недорозвинення органів статевої системи (зовнішніх і внутрішніх).
У тих випадках, коли андрогенна недостатність розвивається в дитинстві, не відбувається настання статевого дозрівання, і у представників сильної статі розвивається евнухоидизм. У представниць прекрасної статі в такому випадку не наступають місячні, не розвиваються вторинні ознаки, характерні жіночої статі, а саме не ростуть груди, не з’являється волосся на лобку, не розвиваються стегна.
Коли ж перші симптоми андрогенної недостатності виникають після пубертата, відзначається зниження лібідо, сексуальної активності, виникнення проблем з потенцією у чоловіків, аж до повної імпотенції. Варто зазначити, що симптоми залежать від форми захворювання. Так, первинний гіпогонадизм у чоловіків протікає з такими симптомами, як:
- евнухообразный тип скелета;
- гінекомастія (збільшення грудей);
- надлишкова маса тіла;
- недостатнє оволосіння;
- недостатні розміри яєчок і/або пеніса.
Природно, порушені і статеві функції – у людей відсутній статевий потяг або воно виражається низькою інтенсивністю.
Як вже говорилося вище, така форма патології може бути набутою та природженою. Вроджена буває при синдромі дель Кастільо, Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера, Нунана і Рейфенштейна. Придбана форма розвивається як наслідок деяких захворювань, про що вже говорилося вище.
Симптоми гіпогонадизму у чоловіків
При такій патології, як гіпогонадизм у жінок, зазначається:
- наявність вузького тазу;
- несформовані сідниці;
- відсутність оволосіння за жіночим типом;
- атрофія геніталій;
- відсутність менструації;
- порушення за жіночим типом формування жирової клітковини на тілі.
Фігури жінок з даним порушенням нагадують фігури астенічних хлопчиків. Крім того, у них відсутнє розуміння сексуальності і сексуальне бажання.
Діагностика
Первинний і вторинний гіпогонадизм діагностується за допомогою лабораторних методів дослідження, огляду пацієнта та збору анамнезу його життя, а також шляхом використання інструментальних методів. Зокрема, при такій патології, як гіпогонадизм у жінок, в аналізі крові відзначається підвищений рівень гонадотропінів. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити гіпоплазію яєчників і матки (зменшення розмірів і недорозвиненість). За допомогою рентгенографії лікар може визначити затримку формування скелета і остеопороз.
Діагностувати чоловічий гіпогонадизм дозволяє уважний огляд геніталій пацієнта, проведення антропометрії, збір анамнезу і скарг, оцінка ступеня статевого дозрівання. Також призначаються лабораторні та інструментальні методи дослідження, що підтверджують хвороба та її стадії. Зокрема, на дослідження береться не тільки кров, але і сперма. Крім того, проводиться аналіз рівня тестостерону.
Лікування патології у чоловіків і жінок
Лікування гіпогонадизму залежить від того, яка форма захворювання у людини. У тих випадках, коли хвороба обумовлена ендокринними порушеннями, показано усунення основного захворювання. У таких випадках пацієнти не потребують прийняття додаткових андрогенних препаратів.
У тих же випадках, коли хвороба обумовлена недостатністю гормонів в організмі, доводиться вдаватися до замісної терапії андрогенами (при первинному і вторинному гіпогонадизмі) або ж гонадотропінами. Причому прийом таких лікарських засобів має довічний характер. Іноді застосовується хірургічне лікування, яке полягає в трансплантації яєчка, його низведении, якщо воно не опустилося в мошонку, а також у здійсненні фаллопластики у чоловіків з недорозвиненим статевим членом.
Лікування гіпогонадизму у жінок потребує проведення замісної гормонотерапії з допомогою статевого гормону етинілестрадіолу. У тих випадках, коли після замісної терапії у жінок починається менструація, показаний прийом оральних контрацептивів, таких як Діані-35, Триквилар, Тризистон і деякі інші.
Прогноз при такому порушенні сприятливий, при умові, що людина все життя буде приймати гормони для поповнення їх запасів в організмі.