Гіпогонадизм: симптоми і лікування

879

Синдром недостатньої вироблення статевих гормонів, що виникає як наслідок порушення функціонування статевих залоз, називається гіпогонадизмом. Зустрічається гіпогонадизм у чоловіків і жінок, причому він може бути як набутими, так і вродженим, і розвинутися у людини він може в будь-якому віці. Основними проявами порушення є несформованість зовнішніх та внутрішніх органів репродуктивної системи, що, відповідно, призводить до їх нездатності виконувати свої функції. Ці симптоми носять назву первинних, але є при цьому патологічному стані і вторинні симптоми, які характеризуються розладом жирового і білкового обміну, а також порушеннями серцево-судинної системи і змінами в кістковій системі.

Причини

У медичній практиці виділяють два основних типи такого порушення. Первинний тип захворювання розвивається у людей будь-якої статі і віку в тому випадку, коли відбуваються збої функціонування яєчників або яєчок. Якщо говорити про причини збою роботи цих статевих органів, то первинний гіпогонадизм викликає:

  • радіаційний вплив;
  • хірургічні операції;
  • деякі захворювання внутрішніх органів, а саме печінки і нирок;
  • інфекційні хвороби, перенесені в дитинстві.

Крім того, хвороба буває вродженою і виникає вона через хромосомних порушень, що сталися на стадії формування плоду в утробі матері. Дуже важливо знати, що первинний гіпогонадизм у чоловіків може стати наслідком запального процесу в яєчках (орхіту), а також травматичного пошкодження цього органу в дитячому та дорослому віці або ж розвинутися внаслідок ненавмисної ранньої кастрації.

Якщо говорити про вторинний гіпогонадизм, то причини його розвитку криються у порушеннях роботи мозкових центрів, які контролюють вироблення статевих гормонів, а саме гіпоталамуса і гіпофіза, оскільки саме вони відповідальні за дану функцію.

Вроджені причини гіпогонадизму:

  • несформованість гіпофіза з-за порушень ембріогенезу;
  • генетичні порушення, що викликають деякі відомі захворювання, такі як синдром Шерешевського-Тернера та інші.

У більшості ж випадків вторинний гіпогонадизм розвивається внаслідок набутих причин, до яких відносяться:

  • пухлини гіпофіза;
  • вплив радіації;
  • надмірний вміст заліза в організмі (гемохроматоз);
  • інфекційні захворювання;
  • травми та оперативні втручання.

Також викликати захворювання може швидке і значне схуднення.

Вторинний гіпогонадизм у медичній практиці носить назву – гипогонадотропный. В той же час є й такий тип патологічного порушення, як гипергонадотропный. Ця патологія пов’язана з затримкою статевого розвитку і зазвичай виникає як наслідок синдрому Клайнфельтера у дітей чоловічої статі і синдрому Тернера у дівчаток. Крім того, що гипергонадотропный гіпогонадизм може розвинутися як наслідок вищевказаних синдромів, причинами розвитку такої патології можуть бути:

  • хіміо – або променеву терапію;
  • аутоімунні процеси;
  • такі хвороби, як епідемічний паротит чи туберкульоз;
  • крипторхізм або анорхізм у чоловіків;
  • порушення біосинтезу стероїдів;
  • травматичні пошкодження або хірургічні втручання.

Також виділяють гіпофізарну форму захворювання. У цьому випадку мова йде про органічне ураження в області турецького сідла, яке викликає вторинний гіпогонадизм у жінок і чоловіків.

Симптоматика

Симптоми патології можуть розвинутися на ранніх термінах формування плоду в утробі, у дитячому віці (до статевого дозрівання), а також у людей в дорослому віці.

Якщо хвороба виникає у плода в утробі, відзначається відсутність яєчок або їх аплазія (одне чи двостороння), недорозвинення органів статевої системи (зовнішніх і внутрішніх).

У тих випадках, коли андрогенна недостатність розвивається в дитинстві, не відбувається настання статевого дозрівання, і у представників сильної статі розвивається евнухоидизм. У представниць прекрасної статі в такому випадку не наступають місячні, не розвиваються вторинні ознаки, характерні жіночої статі, а саме не ростуть груди, не з’являється волосся на лобку, не розвиваються стегна.

Коли ж перші симптоми андрогенної недостатності виникають після пубертата, відзначається зниження лібідо, сексуальної активності, виникнення проблем з потенцією у чоловіків, аж до повної імпотенції. Варто зазначити, що симптоми залежать від форми захворювання. Так, первинний гіпогонадизм у чоловіків протікає з такими симптомами, як:

  • евнухообразный тип скелета;
  • гінекомастія (збільшення грудей);
  • надлишкова маса тіла;
  • недостатнє оволосіння;
  • недостатні розміри яєчок і/або пеніса.

Природно, порушені і статеві функції – у людей відсутній статевий потяг або воно виражається низькою інтенсивністю.

Як вже говорилося вище, така форма патології може бути набутою та природженою. Вроджена буває при синдромі дель Кастільо, Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера, Нунана і Рейфенштейна. Придбана форма розвивається як наслідок деяких захворювань, про що вже говорилося вище.

Гіпогонадизм: симптоми і лікування
Симптоми гіпогонадизму у чоловіків

При такій патології, як гіпогонадизм у жінок, зазначається:

  • наявність вузького тазу;
  • несформовані сідниці;
  • відсутність оволосіння за жіночим типом;
  • атрофія геніталій;
  • відсутність менструації;
  • порушення за жіночим типом формування жирової клітковини на тілі.

Фігури жінок з даним порушенням нагадують фігури астенічних хлопчиків. Крім того, у них відсутнє розуміння сексуальності і сексуальне бажання.

Діагностика

Первинний і вторинний гіпогонадизм діагностується за допомогою лабораторних методів дослідження, огляду пацієнта та збору анамнезу його життя, а також шляхом використання інструментальних методів. Зокрема, при такій патології, як гіпогонадизм у жінок, в аналізі крові відзначається підвищений рівень гонадотропінів. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити гіпоплазію яєчників і матки (зменшення розмірів і недорозвиненість). За допомогою рентгенографії лікар може визначити затримку формування скелета і остеопороз.

Діагностувати чоловічий гіпогонадизм дозволяє уважний огляд геніталій пацієнта, проведення антропометрії, збір анамнезу і скарг, оцінка ступеня статевого дозрівання. Також призначаються лабораторні та інструментальні методи дослідження, що підтверджують хвороба та її стадії. Зокрема, на дослідження береться не тільки кров, але і сперма. Крім того, проводиться аналіз рівня тестостерону.

Лікування патології у чоловіків і жінок

Лікування гіпогонадизму залежить від того, яка форма захворювання у людини. У тих випадках, коли хвороба обумовлена ендокринними порушеннями, показано усунення основного захворювання. У таких випадках пацієнти не потребують прийняття додаткових андрогенних препаратів.

У тих же випадках, коли хвороба обумовлена недостатністю гормонів в організмі, доводиться вдаватися до замісної терапії андрогенами (при первинному і вторинному гіпогонадизмі) або ж гонадотропінами. Причому прийом таких лікарських засобів має довічний характер. Іноді застосовується хірургічне лікування, яке полягає в трансплантації яєчка, його низведении, якщо воно не опустилося в мошонку, а також у здійсненні фаллопластики у чоловіків з недорозвиненим статевим членом.

Лікування гіпогонадизму у жінок потребує проведення замісної гормонотерапії з допомогою статевого гормону етинілестрадіолу. У тих випадках, коли після замісної терапії у жінок починається менструація, показаний прийом оральних контрацептивів, таких як Діані-35, Триквилар, Тризистон і деякі інші.

Прогноз при такому порушенні сприятливий, при умові, що людина все життя буде приймати гормони для поповнення їх запасів в організмі.