Що таке ендометрит? Це захворювання, що характеризується запальним процесом у слизовій оболонці матки. Цей процес не зачіпає м’язовий шар ураженого органу. Дуже часто це захворювання плутають з метроэндометритом, хоча це абсолютно дві різні хвороби. При другому варіанті спостерігається куди сумніше прогноз, адже після перенесеного метроендометриту завагітніти не завжди вдається.
- У гострій фазі
- У хронічній фазі
- Гнійний ендометрит
- Післяпологовий ендометрит
Причини
Першопричина формування недуги полягає в пошкодженні слизової оболонки матки, яка і сприяє утворенню запального процесу. Але сама по собі така патологія не може спровокувати ендометрит. Важливу роль у цьому процесі відіграє знижений імунітет, недотримання санітарних норм при виконанні маніпуляції. Крім цього, виділяють такі поширені причини:
- вишкрібання порожнини матки;
- зондування порожнини матки;
- гістеросальпінгографія;
- ендоскопічна діагностика порожнини матки;
- встановлення внутрішньоматкових контрацептивів;
- неакуратні спринцювання.
Сьогодні особливу значимість стали набувати післяпологові ендометрити. Вони пов’язані з перебудовою імунної системи жіночого організму. Запальний процес дуже швидко вражає м’язовий шар матки і служить небезпечним ускладненням післяпологового періоду.
Ендометрит відноситься до полиетіологічним захворювання, на виникнення якого впливає безліч збудників:
- стрептококи групи В;
- кишкова паличка;
- клебсієла;
- энтеробактер;
- протей;
- хламідії;
- мікоплазми;
- дифтерійна паличка;
- туберкульозна мікобактерія.
Хронічний ендометрит виникає з причини неправильної терапії гострого, а також у разі, коли інфекція надовго осідає в тканинах. Збудниками захворювання можуть виступати перераховані вище.
Як виявляє себе захворювання?
Симптоми ендометриту не мають яскраво виражений характер, тому жінка не відразу їх може виявити. Таке явище сприяє розвитку запалення у важкій формі, в результаті чого воно вражає і м’язовий шар органу. Така ситуація передбачає негайну госпіталізацію та стаціонарне лікування.
Своєчасне відвідування лікаря дозволить вчасно здійснити лікування ендометриту і уникнути його перехід в метроэндометрит.
Розрізняють хронічний ендометрит і гострий. Якщо діагностика та лікування ендометриту гострої форми не становить особливих труднощів, то хронічна форма викликає безліч труднощів. Це ще один фактор, який вимагає ретельної діагностики, якщо мають місце симптоми ендометриту.
Прояви захворювання гострої форми
Ендометрит
Гострий ендометрит формується внаслідок штучного переривання вагітності. Здебільшого це відбувається з причини недотримання всіх необхідних санітарних норм. Гострий ендометрит проявляється наступним чином:
- підвищення температури тіла до 38-39° С;
- виникнення серозних і кров’янистої-гнійних виділень з піхви;
- больовий синдром в області живота, що віддає в крижі;
- загальне нездужання.
У сформованій ситуації потрібна негайна допомога спеціаліста і забороняється займатися самолікуванням, так як гострий ендометрит – це запальне захворювання, тому воно може вражати різні тканини, розташовані недалеко від первинного вогнища.
При відкладанні походу до лікаря кожна жінка збільшує ризик утворення важких гнійно-септичних ускладнень, які вимагають ретельного лікування. Результатом такого роду ускладнень стане сепсис з летальним результатом.
Прояви хронічної форми захворювання
Хронічний ендометрит володіє практично тими ж симптомами, що і гострий. Прояви в цьому випадку мають розмитий характер. Проявляє себе хронічний ендометрит наступним чином:
Хронічний ендометрит і вагітність – це сумісні поняття? Як правило, така недуга не перешкоджає зачаттю, яке відбувається при наявності овуляції. Інша справа, коли хронічний ендометрит поєднується з іншими генітальними патологіями. В такому випадку можна завагітніти, але найчастіше це призводить до самовільним викиднів.
Ендометрит і виношування дитини
Ендометрит і вагітність – ці слова дуже лякають багатьох жінок, які вирішили стати мамами? Завагітніти можна, але тільки за умови, що лікування було розпочато вчасно і не виникли ускладнення. Хоча точно стверджувати тут неможливо. Багато лікарі в питанні вагітності та ендометриту схильні до того, що зачати і виносити малюка буде неможливо, так як це захворювання викликає спайки, що ведуть до безпліддя. Як показує практика, під час вагітності та ендометриту, це захворювання не впливає на функціонування яєчників, але актуальним залишається питання про приживленні зародка і надалі його виношуванні.
Більшість пацієнток відмовляються від прийому антибіотиків і даремно, так як після зачати малюка, а тим більше його виносити буде набагато складніше. Приймати антибіотики можна навіть під час виношування плоду, так як вагітність після лікування гострого або хронічного ендометриту буде тривати до кінця строку без патологій для дитини.
Діагностичне дослідження
Гитероскопия
Діагностика представленого захворювання повинна починатися з того, що лікар уважно вислухає всі скарги пацієнтки. Бувають ситуації, коли вже на підставі проявів гострого ендометриту можна поставити діагноз. Тим не менше для підтвердження хвороби лікар повинен виконати наступний ряд дій:
Післяпологовий ендометрит
Терапія
Після того як діагноз був поставлений, можна переходити до лікування ендометриту. Саме лікар-гінеколог на підставі отриманих результатів аналізів зможе скласти ефективну схему терапії.
Ендометрит і вагітність можуть не залежати один від одного, якщо терапевтичні заходи були розпочаті вчасно і не виникли ускладнення. Лікування ендометриту має проходити в амбулаторному режимі під чітким керівництвом лікаря. Схема терапія передбачає наступний план дій:
- антибактеріальні препарати;
- антибіотики;
- механічна чистка порожнини матки;
- чистка плазми від шкідливих токсинів і бактерій.
Як лікувати захворювання в гострій фазі?
При ранньому діагностуванні гострого ендометриту та сучасної терапії можна попередити всі ускладнення і спокійно завагітніти. Гострий ендометрит можна вилікувати за допомогою наступного плану дій:
Як лікувати захворювання в хронічній фазі?
Хронічний ендометрит володіє своїми симптомами, відмінними від гострої форми. Тому лікування хронічного ендометриту полягає у купіруванні конкретно збудника недуги.
Першим ділом, що лікар повинен взяти мазки на посів і перевірити сприйнятливість певного виду збудника на різні антибіотичні препарати. Після цього він зможе скласти конкретну схему лікування хронічного ендометриту. Далі призначається ефективна схема терапії, що включає спільний прийом антибіотиків та противірусних препаратів.
Найбільш ефективне лікування хронічного ендометриту – це введення лікарських медикаментів в слизову оболонку матки. Такий підхід сприяє концентрації максимальної кількості лікарських препаратів в осередку запалення. Крім перерахованого вище, для лікування хронічного ендометриту застосовують наступні терапевтичні методи:
Терапія гнійного ендометриту
Лікування хронічного ендометриту гнійного характеру включає в себе механічну чистку відмерлих тканин і гною з порожнини матки. Така маніпуляція характеризується неприємними відчуттями, тому виконують її під загальним наркозом. Після цього призначають прийом гормональних препаратів.
Післяпологовий ендометрит
Лікування післяпологового ендометриту
Післяпологовий ендометрит виникає після невдалого видалення плаценти після пологів. Терапія цієї форми захворювання включає в себе прийом антибактеріальних медикаментів. Схема терапії складається індивідуально для кожної жінки, яка годує грудьми жінки. Вчасно діагностований післяпологовий ендометрит не потребує реабілітаційний курс. Для того щоб післяпологовий ендометрит зник, необхідно весь час перебувати під наглядом лікаря і виконувати всі його призначення.
Профілактичні методи
Якщо є ймовірність, що сформується післяпологовий ендометрит, то профілактика включає в себе прийом антибактеріальних медикаментів. Профілактика після терапії заснована на виконанні всіх санітарних норм під час маткових кровотеч, абортів, пологів. Обов’язковою умовою є регулярне відвідування гінеколога, який би зміг своєчасно виявити всі патології. Щоб захистити себе від загострень ендометриту, потрібно постійно зміцнювати свій імунітет.
Ендометрит – це небезпечне жіноче захворювання, яке найчастіше виникає через невиконання санітарних норм при проведенні таких маніпуляцій, як пологи і аборт. Характерними симптомами патології є гнійні виділення із статевих органів і підвищення температури. Лікування недуги підбирається індивідуально з урахуванням форми захворювання: хронічна або гостра.
