Що таке спондилоартроз, знає не кожен, хоча багато людей стикаються з цим захворюванням. Цей діагноз можна поставити близько 90% пацієнтів пенсійного віку, хоча перші симптоми можуть проявитися ще в молодості. Протягом життя людина регулярно стикається з болючими відчуттями в шиї, хребті, які з віком мають рецидиви.

Спондилоартроз хребта є дистрофічно-дегенеративним захворюванням, яке вражає суглоби (між хребцями). Воно може бути пов’язано з розвитком остеохондрозу, так як при цій хворобі зменшується щілина між хребцями, а їх звичайна рухливість може призводити до підвивиху відростків суглобів. Коли відростки травмуються, з’являється високий ризик розвитку спондилоартрозу, який тягне за собою звуження міжсуглобового простору, ущільнення країв суглобів і розростання кісток. Це сприяє деформації. При цьому людина відчуває постійні болі в спині.

Причини розвитку хвороби

Деформуючий спондилоартроз викликається різноманітними відхиленнями в розвитку хребта. До них відносять:

  • порушення постави;
  • проблеми з обміном речовин (переважно у літніх людей);
  • статичне навантаження хребта (наприклад, при сидячих видах роботи);
  • тривале динамічне навантаження (у спортсменів).

Також спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта може виникнути внаслідок плоскостопості, так як неправильна хода заважає раціональному розподілу навантаження в стоячому положенні.

Ознаки недуги

Головним симптомом є біль у різних частинах спини (ниючого типу). Вона стає сильнішою при русі тіла – ходьбі, заняттях спортом. Ознаки спондилоартрозу проявляються у різних людей у різний час і можуть бути різними по інтенсивності. Больові відчуття, як правило, мають локалізований характер (болить саме та частина спини, де розвивається патологія). Рентгенівські знімки на різних стадіях захворювання показують звуження щілини між суглобами, наявність остеофітів і ущільнень. Болі проходять тільки під час перебування спини в спокої, проте на останній стадії не допомагає навіть це.

Маленька відстань між міжхребцевими щілинами викликає здавлювання нервів, що і викликає сильні больові відчуття. Слід відрізняти тип болів, що виникають при грижі міжхребцевих дисків, від відчуттів при спондилоартрозі – другий тип не викликає віддачу в кінцівці і не супроводжується їх онімінням.

Види захворювання

В залежності від місця розповсюдження хвороби виділяють такі її різновиди:

  • спондилоартроз поперекового відділу хребта. Також відомий під назвою «люмбоартроз», зустрічається частіше інших видів. При цьому недугу больові відчуття поширюються далі попереку на сідниці і навіть стегна, а найбільш активно проявляються при поворотах або нахилах. Дискомфорт виникає при переході з фази спокою у фазу активних рухів, або після зміни пози. Перша стадія може проходити після спец. гімнастики для попереку;
  • спондилоартроз шийного відділу хребта. Його також називають цервикоартрозом. Болі, що виникають при цьому різновиді недуги, віддають у потилицю, плечі або лопаткову область. Спондилоартроз шийного відділу хребта може призвести до корінцевому синдрому внаслідок зачіпання відростків спинного мозку в шиї. Виникаючі при цьому остеофіти можуть вростати в канал артерії в хребті, обумовлюючи виникнення синдрому міжхребцевої артерії;
  • спондилоартроз грудного відділу хребта. Має другу назву дорсартроз. Його виявляють набагато рідше, адже дослідження цієї частини суглобів має свої труднощі, що виражаються в розташуванні за ребрами. Спондилоартроз грудного відділу хребта, на думку лікарів, не досягає значного вираження симптомів у пацієнтів, і з цієї причини ймовірність отримання травм судин є невисокою. До того ж розлади неврологічного типу при цьому захворюванні з’являються досить рідко.

Спондилоартроз: симптоми і лікування
Зміни при спондилоартрозі

Ступеня захворювання

Розрізняють такі ступені захворювання:

  • перша ступінь. Характеризується практично повною відсутністю симптомів, що може сприяти переходу в більш важку форму. Лікування спондилоартрозу на цьому етапі виконується деякими пацієнтами, так як захворювання важко виявити. Хворий може відчувати дискомфорт після фізичних навантажень або після тривалого перебування в статичному положенні. В стовпі хребта при цьому стираються міжхребетні диски, знижується зв’язкова еластичність. Це може сприяти появі різких болів («прострілів»);

  • якщо на першій стадії пацієнт вчасно не звернувся до лікаря, то настає друга ступінь захворювання, що загрожує тяжкими наслідками. Хворий відчуває довгі гострі болі, які виникають у нього після сну, а також зміни поз і рухів. Спондилоартроз поперекового відділу викликає скутість у попереку, може з’явитися набряклість у хворому місці. При цьому лікувальна фізкультура і масаж вже не допоможуть, так як необхідні препарати, втамовує біль. Після того як запальний процес припинився, можна переходити до допоміжних методів лікування (компрессам, масажу);

  • третя ступінь зазвичай проявляється, коли пацієнт знехтував зверненням до лікаря під час двох перших ступенів хвороби. При цьому деформуючий спондилоартроз може викликати ускладнення (спондилолістез – сильні больові відчуття у м’язах). Розростання відростків кісток призводить до утворення остеофітів, які викликають компресію корінців нервів у хребетних каналах. На рентгенівському знімку можна точно побачити практично повна відсутність міжсуглобової щілини, а також наявність деформацій, які помітні зовні;

  • четверта ступінь. Вона є найбільш занедбаною і супроводжується неможливістю руху уражених ділянок хребта. Деформуючий спондилоартроз викликає анкилозування (зрощення декількох суглобів в один). Цей випадок робить практично неможливим повне відновлення здоров’я хворого. Ще одна ознака спондилоартрозу 4 ступеня – закриття отворів нервових закінчень в хребті (спондильоз).

Лікування недуги

Лікування спондилоартрозу на різних стадіях можливо кількома методами:

  • за допомогою хірургічного втручання;
  • витягування хребта;
  • виконання лікувально-фізкультурного комплексу (гімнастика при спондилоартрозі є дуже ефективною методикою лікування);
  • фізіотерапія, масаж, голковколювання.

Спондилоартроз: симптоми і лікування
Горизонтальне і вертикальне витягування хребта

Витягування хребта – процедура, яка проводиться спеціальним апаратом, або фахівцем. У будь-якому разі вона є досить ризикованою, а в разі виконання вручну вимагає граничної концентрації лікаря. Лікування спондилоартрозу виконується також за допомогою методів фізіотерапії (УВЧ-терапії, світлолікування), а також масажів і голковколювання. Це сприяє відновленню кровообігу в хворому місці, що покращує живлення суглоба. Крім того, ці методи допомагають розслабити м’язи пацієнта (які при хворобі постійно напружені), і точково впливати на потрібні ділянки. Лікувати деформуючий спондилоартроз можна, якщо використовувати при розтягуванні хребта точкові методики, а також м’які техніки масажу.

Спондилоартроз попереково-крижового відділу хребта або спондилоартроз грудного відділу хребта вимагає виконання лікувальної гімнастики. Гімнастика при спондилоартрозі лікує не тільки суглоби, але й кістки, а також м’язи, які відповідальні за формування хребетного корсета. Вправи при спондилоартрозі мають перед собою мету збільшити кількість рухів в уражених зонах, а також зміцнити спинні м’язи, адже при хвороби пацієнт свідомо зменшує обсяг рухів спини, тим самим сприяючи послабленню спинних м’язів.

Одні з найефективніших вправ, здатних якщо не повністю лікувати, то пригнічувати ознаки хвороби, наведені нижче:

  • вихідне положення: хворий лежить на спині, руки і ноги витягнуті і розслаблені. Далі він згинає ногу в колінному суглобі, наскільки може, а стопи притиснуті до підлоги. Пацієнт повинен згинати ногу в районі тазу і притискати до тіла руками. Спина при цьому не відривається від підлоги. Після цього потрібно утримати зігнуту ногу протягом пари секунд, випрямити й опустити, а вправу повторити десять разів;
  • вихідне положення: пацієнт сидить на стільці. Його завданням є дотик до кінчиків пальців на стопах за допомогою нахилу тіла з подальшим його випрямленням;
  • вихідне положення: хворий стоїть і спирається сідницями об тверду поверхню (стіл), шкарпетки направляються в сторони. Він повинен розвести, а потім звести коліна, не згинаючи при цьому спини.