Дисліпідемія (гіперліпідемія, гіперліпопротеїнемія) не є хворобою, це всього лише ознака, що свідчить про порушення обміну жирів. Характеризується стан зміною співвідношення вмісту в крові ліпопротеїдів і жирів. Основною небезпекою цього порушення є його здатність приводити до атеросклерозу, який, у свою чергу, стає причиною розвитку важких патологій серця і судин – інфаркту міокарда, гіпертонії, інсульту. Тому лікування цього порушення повинно бути своєчасним.

У більшості випадків мова йде про аномально підвищений рівень ліпідів в крові – це патологічний стан носить назву гіперліпідемія. Залежить гіперліпідемія від способу життя людини – привести до розвитку такого стану є недостатній рівень рухливості, шкідливі харчові звички, прийом деяких ліків, вживання алкоголю та куріння. По МКБ-10 це патологічний стан має код Е78, і воно буває вродженим або набутим.

Механізм розвитку такого патологічного стану, як дисліпідемія, полягає в особливості транспортування жирів у крові. Цю функцію виконую три види ліпопротеїдів (складних липидно-білкових комплексів): ЛПНЩ (ліпопротеїни низької щільності), ЛПДНЩ (ліпопротеїни дуже низької щільності) і ЛПВЩ (ліпопротеїни високої щільності). Проблема полягає в тому, що ЛПНЩ є недостатньо надійним транспортним засобом, тому, коли вони транспортують холестерин з печінки до клітин, якась його частина втрачається і осідає на стінках судин, викликаючи тим самим утворення холестеринових бляшок. Саме такий холестерин називається «поганим».

Що ж стосується ЛПВЩ – то це прекрасний транспортний засіб для жирових клітин, і тому коли з клітин ліпіди виводяться з допомогою ЛПВЩ, вони ніде не осідають і не «губляться» — такий холестерин прийнято називати «хорошим». Насправді ж холестерин не буває хорошим і поганим, різниця лише в липидно-білкових комплексах, у складі яких він транспортується. Таким чином, дисліпідемія розвивається, якщо ЛПНЩ втрачає велику кількість ліпідів, які осідають на стінках судин. А відбувається це при надлишковому надходженні їх в організм, тому кажуть, що неправильний спосіб життя є спусковим механізмом розвитку цього порушення, що приводить до атеросклерозу.

Причини

Однозначно назвати причини цього порушення неможливо. У той же час, в залежності від механізму розвитку, фахівці говорять про первинної, вторинної та аліментарній формі патологічного стану. Первинна також носить назву спадкова, і пов’язана вона з генними мутаціями, тому її причини – це дефекти, які можуть міститися в генах одного або обох батьків і передаються спадково.

Дисліпідемія (гіперліпідемія): симптоми і лікування
Схема утворення дисліпідемії

Вторинна виникає як наслідок патологічних станів різних органів і систем організму. Зокрема, причини такої форми порушення: цукровий діабет, гіпотиреоз, хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки.

Аліментарна дисліпідемія розвивається тоді, коли в їжу людини потрапляє занадто багато жирів. Крім того, про цю формі кажуть, якщо вона розвинулася на тлі прийому деяких лікарських препаратів. Причини можуть полягати і в наявності у людини сприяючих чинників, таких як:

  • шкідливі звички;
  • неправильне харчування;
  • абдомінальне ожиріння за типом;
  • вік понад 50 років.

У людей з обтяженим сімейним анамнезом, тобто у тих, у кого в роду є або були хворі з ішемічною хворобою серця або перенесли інфаркт, ризик розвитку такого порушення, як гіперліпідемія більш високий, ніж у людей, родичі яких ніколи не страждали від патологій серцево-судинної системи.

Класифікація

На сьогоднішній день класифікація такого патологічного стану має кілька напрямків. Основною вважається класифікація за Фредриксоном, згідно з якою виділяють нижчеописані типи гиперлипидемий:

Перший тип (1) зустрічається досить рідко і причиною розвитку такої дисліпідемії є ферментативна недостатність в організмі. Другий тип (2а) є самим поширеним видом порушення, і виникає він із-за мутацій в генах. Саме до цього типу відноситься спадкова дисліпідемія. Третій тип (2b) теж зустрічається часто і за таким типом розвивається як спадкова гіперліпідемія, так і комбінована, тобто виникла внаслідок сукупності спадкових факторів і факторів впливу навколишнього середовища (харчування, захворювань внутрішніх органів).

Дисліпідемія 3 типу характеризується підвищенням в крові ЛПНЩ і тригліцеридів. Гіперліпідемія 4 типу має ендогенне походження, характеризується підвищенням рівня ЛПДНЩ. І, нарешті, дисліпідемія 5 типу теж відноситься до спадкових порушень, що виникають при збільшенні в крові рівня холиномикронов.

Сучасна медична класифікація цього порушення виділяє і декілька форм за механізмом розвитку, серед яких вищезазначені первинна, вторинна і аліментарна дисліпідемія. А ось класифікація спадкових гиперлипидемий залежить від того, хто з батьків передав дитині дефектний ген. І в цьому випадку гіперліпідемії бувають моногенні, гетерозиготною і гомозиготні.

Є ще класифікація цього порушення в залежності від того, які саме ліпіди містяться в крові. Згідно цієї класифікації розрізняють ізольовану дисліпідемію та комбіновану. Код за МКХ 10 ізольованої форми, при якій в крові підвищений рівень холестерину — Е78.0. Код за МКХ 10 комбінованої форми, при якій підвищується не тільки рівень холестерину, але і рівень тригліцеридів – Е78.2.

Симптоми

Однозначно назвати симптоми такого порушення жирового обміну, як дисліпідемія, неможливо, оскільки, як вже було сказано вище, це не хвороба, а її ознака. У більшості випадків, коли в крові відзначається вже гіперліпідемія, людина скаржиться на симптоми хвороб серця і судин.

Це такі симптоми, як:

  • ожиріння;
  • задишка;
  • підвищення АТ.

Характерні для порушення обміну жирів симптоми, це:

  • ксантомы;
  • ксантелазми;
  • ліпоїдная дуга рогівки.

Дисліпідемія (гіперліпідемія): симптоми і лікування
Ксантелазми століття

Ксантомы являють собою невеликі підшкірні вузлики, які можуть локалізуватися на спині, стопах, кистях рук, животі. Ксантелазми – це плоскі освіти, містять всередині себе холестерин і переважно розташовані на століттях. Якщо говорити про липоидной дузі рогівки, то мається на увазі відкладення холестерину по зовнішньому контуру рогівки, що виглядає як біляста смуга.
Ці симптоми можуть чітко сказати про те, що у людини розвинулася гіперліпідемія, а значить, якщо не призначити лікування, висока ймовірність, що скоро у нього розвинеться атеросклероз з усіма витікаючими звідси наслідками.

Зазначимо, що симптоми такого порушення, як гіперліпідемія не мають важливого діагностичного значення, оскільки вони притаманні багатьом хворобам. А так як гіперліпідемія є лише лабораторним показником порушення жирового обміну, основний діагностичний критерій – ліпідограма.

Лікування

Щоб лікування такого патологічного стану, як гіперліпідемія, було ефективним, воно повинно бути індивідуальним і комплексним. Хворим показано зміну способу життя:

  • збільшення фізичних навантажень;
  • нормалізація режиму сну і неспання;
  • обмеження прийому алкоголю, відмова від куріння;
  • уникання стресових і конфліктних ситуацій.

Важливе значення в лікуванні має дієта. Насамперед, дієта при такому патологічному порушення, як дисліпідемія, вимагає поділу їжі на маленькі порції, які слід приймати не менше 6 разів на добу. Крім того, дієта передбачає відмову від надходження в організм тварин жирів, а також продуктів, багатих холестерином.

Правильне харчування для людей з таким порушенням повинно стати постійним, тобто стати їхнім способом життя.

Якщо говорити про медикаментозне лікування, то воно полягає в прийомі таких препаратів, як:

  • інгібітори абсорбції холестерину;
  • статини;
  • іонно-обмінні смоли;
  • фібрати;
  • Омега-3 поліненасичені жирні кислоти.

Також пацієнтам з даним діагнозом показано екстракорпоральне лікування. Зокрема, таке лікування застосовується в тих випадках, якщо у людини тяжка форма порушення – атерогенная дисліпідемія.