Бронхолегенева дисплазія: симптоми і лікування

191

Бронхолегенева дисплазія є хронічним захворюванням, що вражає органи дихальної системи. Найбільш часто розвивається у дітей, чия маса тіла при народженні не досягла 1.5 кілограма. Подібний недуга належить до категорії полиэтиологических захворювань, а це означає, що на його розвиток впливає одночасно кілька чинників, починаючи від нераціонального застосування такої процедури, як штучна вентиляція легенів, і закінчуючи обтяженою спадковістю.

Хвороба не має специфічної симптоматики, тому що виражається ознаки дихальної недостатності. З цього випливає, що основними симптомами прийнято вважати задишку, прискорене дихання, наявність хрипів у легенях і синюшність шкірного покриву немовляти.

Діагностика ґрунтується на здійсненні рентгенографії легенів, але також не останнє місце займають дані, отримані під час фізикального огляду. Незважаючи на небезпеку патології в даний час лікування проводиться тільки консервативними методами.

У міжнародній класифікації захворювань подібної хвороби відведено власне значення. Код МКБ-10 – Р 27.1.

Етіологія

Основні причини бронхолегеневої дисплазії представлені:

  • передчасною появою дитини на світ, а саме раніше 32 тижнів вагітності;
  • внутрішньоутробним інфікуванням плода, такими мікроорганізмами, як мікоплазма, уреаплазма, хламідія, пневмоцисты і цитомегаловірус;
  • неправильним здійсненням процедури штучної вентиляції легенів;
  • вродженим запаленням легень;
  • неправильним введенням сурфактанту новонародженому – це речовина, яка не допускає спадання альвеол. Подібне ускладнення може виникнути на тлі передозування або неправильної техніки виконання такої маніпуляції;
  • вродженої незрілістю надниркових залоз;
  • недоліком харчування у новонароджених;
  • набряком легень різної природи;
  • легеневою гіпертензією;
  • баротравмой легенів;
  • недоліком вітамінів А і Е;
  • генетичною схильністю.

Крім цього, не останню роль у розвитку такої патології відіграє нераціональний спосіб життя жінки в період вагітності.

Класифікація

БЛД має кілька форм і поділяється на:

  • класичну або «важку» – такий різновид хвороби притаманна недоношеним дітям і розвивається на тлі здійснення інтенсивних респіраторних маніпуляцій, без введення препарату сурфактанту;
  • новою або «легку» – діагностується у малюків, які з’явилися на світ пізніше 32 тижня внутрішньоутробного розвитку, однак їм у профілактичних цілях вводили сурфактант. У таких ситуаціях захворювання виявляється за допомогою рентгенографії.

Крім цього, існує три стадії тяжкості перебігу бронхолегеневої дисплазії:

  • легка – характеризується частотою дихання до 40 рухів у хвилину, що знаходиться в межах допустимої норми. Необхідність у кисневої підтримки відсутня;
  • середньотяжка – частота дихання варіюється від 60 до 80 в хвилину, також розвивається додаткова симптоматика, при цьому пацієнт потребує респіраторної підтримки;
  • важка – ЧДД в стані спокою перевищує 80 разів у хвилину. Крім яскравого прояву симптоматики, відзначається розвиток ускладнень.

Також виділяють два періоди перебігу недуги:

  • період ремісії;
  • період загострення.

Симптоматика

Бронхолегенева дисплазія у недоношених виражається в:

  • порушення частоти дихальних рухів, які будуть частішати згідно з вищевказаними формами перебігу;
  • появі характерних і чітко чутних хрипів;
  • задишці, що спостерігається навіть у стані спокою;
  • підвищеної плаксивості малюка;
  • поверхневому диханні;
  • частої блювоти;
  • ураженні сітківки;
  • деформації грудної клітки;
  • відмову від грудей або штучної суміші для годування.

На розвиток такого ускладнення, як дихальна недостатність будуть вказувати наступні клінічні ознаки:

  • участь додаткової мускулатури в диханні, зокрема, міжреберних проміжків і надключичних ямок;
  • крила носа широко роздуваються;
  • синюшність шкірного покриву – насамперед, ціаноз спостерігається в області носогубного трикутника, після чого вражаються кінцівки і все тіло.

Бронхолегенева дисплазія: симптоми і лікування
Пошкоджені і нормальні легені при бронхолегеневій дисплазії

Діагностика

Щоб поставити діагноз бронхолегенева дисплазія у недоношених дітей фахівцям з області педіатрії, неонатології та пульмонології необхідні дані лабораторно-інструментальних обстежень. В той же час дуже важливі маніпуляції первинної діагностики, які включають в себе:

  • вивчення історії хвороби маленького пацієнта;
  • збір інформації щодо перебігу вагітності;
  • ретельний фізикальний огляд – для оцінювання частоти дихальних рухів і стану шкірного покриву. Крім цього, сюди варто віднести прослуховування немовля за допомогою фонендоскопа;
  • детальний опитування батьків хворого – для з’ясування ступеня вираженості симптоматики, що вкаже на стадію прогресування хвороби.

Лабораторні дослідження ґрунтуються на:

  • общеклиническом аналізі крові – покаже на розвиток нормохромной гипорегенераторной анемії, а також зростання рівня нейтрофілів і еозинофілів;
  • біохімії крові – для виявлення гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіпохлоремії, зниження рН, підвищення таких речовин, як креатинін і сечовина;
  • вимірювання парціального тиску кисню у крові – воно буде знижений, на що вказують значення від 40 до 55 мм ртутного стовпа.

Інструментальні діагностичні заходи обмежуються тим, що дитині показано пригоду:

  • рентгена грудної клітки;
  • КТ та МРТ.

Лікування

Спеціально призначеної терапії бронхолегеневої дисплазії не існує, основні лікувальні заходи спрямовані на:

  • проведення кисневої підтримки;
  • забезпечення раціонального харчування, відповідної вікової категорії малюка – сюди варто віднести багаторазове харчування і добову калорійність не більше 150 кілокалорій на кілограм маси тіла дитини;
  • виконання штучної вентиляції легенів введення сурфактанту – незважаючи на те що такі заходи виступають в якості основних причин такої патології, вони також необхідні під час лікування;
  • повний спокій маленького пацієнта;
  • утримання температури на значенні 36.5 градусів.

Бронхолегенева дисплазія також лікується за допомогою лікарських препаратів, серед яких:

  • протизапальні речовини;
  • глюкокортикостероїди гормональної групи;
  • бронходилататори – для розслаблення мускулатури бронхів;
  • протиастматичні ліки;
  • бронхолітики і муколітики;
  • діуретики та антибіотики;
  • вітаміни А і Є.

Можливі ускладнення

Бронхолегенева дисплазія у дітей може стати причиною таких наслідків:

  • відставання у фізичному розвитку малюка;
  • формування емфіземи легенів, тобто їх здуття;
  • розвиток облітеруючого бронхіоліту;
  • гостра дихальна недостатність;
  • синдром «хронічного легеневого серця».

Профілактика і прогноз

Для того щоб уникнути подібного розвитку захворювання розроблені профілактичні заходи як до народження дитини, так і після появи дитини на світ.

До першої категорії заходів відносяться:

  • ведення здорового способу життя майбутньої матір’ю;
  • своєчасне лікування будь-яких хвороб в період виношування дитини;
  • виняток фізичної та емоційної перевтоми;
  • забезпечення повноцінного харчування, збагаченого вітамінами та поживними елементами;
  • прийом глюкокортикостероїдів – при високу ймовірність передчасної пологової діяльності.

Після того як дитина з’явиться на світ профілактика патології буде спрямована на:

  • грамотне здійснення реанімаційних заходів при народженні недоношеної дитини;
  • раціональне застосування сурфактанту та ШВЛ;
  • забезпечення повноцінного раціону малюка;
  • антибіотикотерапія – за індивідуальними показаннями.

Захворювання має два варіанти закінчення. Перший полягає в повне одужання пацієнта після досягнення дворічного віку дитини, другий – розвиток ускладнень, які в 25% випадків призводять до летального результату.