Бронхолегенева дисплазія є хронічним захворюванням, що вражає органи дихальної системи. Найбільш часто розвивається у дітей, чия маса тіла при народженні не досягла 1.5 кілограма. Подібний недуга належить до категорії полиэтиологических захворювань, а це означає, що на його розвиток впливає одночасно кілька чинників, починаючи від нераціонального застосування такої процедури, як штучна вентиляція легенів, і закінчуючи обтяженою спадковістю.
Хвороба не має специфічної симптоматики, тому що виражається ознаки дихальної недостатності. З цього випливає, що основними симптомами прийнято вважати задишку, прискорене дихання, наявність хрипів у легенях і синюшність шкірного покриву немовляти.
Діагностика ґрунтується на здійсненні рентгенографії легенів, але також не останнє місце займають дані, отримані під час фізикального огляду. Незважаючи на небезпеку патології в даний час лікування проводиться тільки консервативними методами.
У міжнародній класифікації захворювань подібної хвороби відведено власне значення. Код МКБ-10 – Р 27.1.
Етіологія
Основні причини бронхолегеневої дисплазії представлені:
- передчасною появою дитини на світ, а саме раніше 32 тижнів вагітності;
- внутрішньоутробним інфікуванням плода, такими мікроорганізмами, як мікоплазма, уреаплазма, хламідія, пневмоцисты і цитомегаловірус;
- неправильним здійсненням процедури штучної вентиляції легенів;
- вродженим запаленням легень;
- неправильним введенням сурфактанту новонародженому – це речовина, яка не допускає спадання альвеол. Подібне ускладнення може виникнути на тлі передозування або неправильної техніки виконання такої маніпуляції;
- вродженої незрілістю надниркових залоз;
- недоліком харчування у новонароджених;
- набряком легень різної природи;
- легеневою гіпертензією;
- баротравмой легенів;
- недоліком вітамінів А і Е;
- генетичною схильністю.
Крім цього, не останню роль у розвитку такої патології відіграє нераціональний спосіб життя жінки в період вагітності.
Класифікація
БЛД має кілька форм і поділяється на:
- класичну або «важку» – такий різновид хвороби притаманна недоношеним дітям і розвивається на тлі здійснення інтенсивних респіраторних маніпуляцій, без введення препарату сурфактанту;
- новою або «легку» – діагностується у малюків, які з’явилися на світ пізніше 32 тижня внутрішньоутробного розвитку, однак їм у профілактичних цілях вводили сурфактант. У таких ситуаціях захворювання виявляється за допомогою рентгенографії.
Крім цього, існує три стадії тяжкості перебігу бронхолегеневої дисплазії:
- легка – характеризується частотою дихання до 40 рухів у хвилину, що знаходиться в межах допустимої норми. Необхідність у кисневої підтримки відсутня;
- середньотяжка – частота дихання варіюється від 60 до 80 в хвилину, також розвивається додаткова симптоматика, при цьому пацієнт потребує респіраторної підтримки;
- важка – ЧДД в стані спокою перевищує 80 разів у хвилину. Крім яскравого прояву симптоматики, відзначається розвиток ускладнень.
Також виділяють два періоди перебігу недуги:
- період ремісії;
- період загострення.
Симптоматика
Бронхолегенева дисплазія у недоношених виражається в:
- порушення частоти дихальних рухів, які будуть частішати згідно з вищевказаними формами перебігу;
- появі характерних і чітко чутних хрипів;
- задишці, що спостерігається навіть у стані спокою;
- підвищеної плаксивості малюка;
- поверхневому диханні;
- частої блювоти;
- ураженні сітківки;
- деформації грудної клітки;
- відмову від грудей або штучної суміші для годування.
На розвиток такого ускладнення, як дихальна недостатність будуть вказувати наступні клінічні ознаки:
- участь додаткової мускулатури в диханні, зокрема, міжреберних проміжків і надключичних ямок;
- крила носа широко роздуваються;
- синюшність шкірного покриву – насамперед, ціаноз спостерігається в області носогубного трикутника, після чого вражаються кінцівки і все тіло.
Пошкоджені і нормальні легені при бронхолегеневій дисплазії
Діагностика
Щоб поставити діагноз бронхолегенева дисплазія у недоношених дітей фахівцям з області педіатрії, неонатології та пульмонології необхідні дані лабораторно-інструментальних обстежень. В той же час дуже важливі маніпуляції первинної діагностики, які включають в себе:
- вивчення історії хвороби маленького пацієнта;
- збір інформації щодо перебігу вагітності;
- ретельний фізикальний огляд – для оцінювання частоти дихальних рухів і стану шкірного покриву. Крім цього, сюди варто віднести прослуховування немовля за допомогою фонендоскопа;
- детальний опитування батьків хворого – для з’ясування ступеня вираженості симптоматики, що вкаже на стадію прогресування хвороби.
Лабораторні дослідження ґрунтуються на:
- общеклиническом аналізі крові – покаже на розвиток нормохромной гипорегенераторной анемії, а також зростання рівня нейтрофілів і еозинофілів;
- біохімії крові – для виявлення гіпокаліємії, гіпонатріємії, гіпохлоремії, зниження рН, підвищення таких речовин, як креатинін і сечовина;
- вимірювання парціального тиску кисню у крові – воно буде знижений, на що вказують значення від 40 до 55 мм ртутного стовпа.
Інструментальні діагностичні заходи обмежуються тим, що дитині показано пригоду:
- рентгена грудної клітки;
- КТ та МРТ.
Лікування
Спеціально призначеної терапії бронхолегеневої дисплазії не існує, основні лікувальні заходи спрямовані на:
- проведення кисневої підтримки;
- забезпечення раціонального харчування, відповідної вікової категорії малюка – сюди варто віднести багаторазове харчування і добову калорійність не більше 150 кілокалорій на кілограм маси тіла дитини;
- виконання штучної вентиляції легенів введення сурфактанту – незважаючи на те що такі заходи виступають в якості основних причин такої патології, вони також необхідні під час лікування;
- повний спокій маленького пацієнта;
- утримання температури на значенні 36.5 градусів.
Бронхолегенева дисплазія також лікується за допомогою лікарських препаратів, серед яких:
- протизапальні речовини;
- глюкокортикостероїди гормональної групи;
- бронходилататори – для розслаблення мускулатури бронхів;
- протиастматичні ліки;
- бронхолітики і муколітики;
- діуретики та антибіотики;
- вітаміни А і Є.
Можливі ускладнення
Бронхолегенева дисплазія у дітей може стати причиною таких наслідків:
- відставання у фізичному розвитку малюка;
- формування емфіземи легенів, тобто їх здуття;
- розвиток облітеруючого бронхіоліту;
- гостра дихальна недостатність;
- синдром «хронічного легеневого серця».
Профілактика і прогноз
Для того щоб уникнути подібного розвитку захворювання розроблені профілактичні заходи як до народження дитини, так і після появи дитини на світ.
До першої категорії заходів відносяться:
- ведення здорового способу життя майбутньої матір’ю;
- своєчасне лікування будь-яких хвороб в період виношування дитини;
- виняток фізичної та емоційної перевтоми;
- забезпечення повноцінного харчування, збагаченого вітамінами та поживними елементами;
- прийом глюкокортикостероїдів – при високу ймовірність передчасної пологової діяльності.
Після того як дитина з’явиться на світ профілактика патології буде спрямована на:
- грамотне здійснення реанімаційних заходів при народженні недоношеної дитини;
- раціональне застосування сурфактанту та ШВЛ;
- забезпечення повноцінного раціону малюка;
- антибіотикотерапія – за індивідуальними показаннями.
Захворювання має два варіанти закінчення. Перший полягає в повне одужання пацієнта після досягнення дворічного віку дитини, другий – розвиток ускладнень, які в 25% випадків призводять до летального результату.
