Защемлення сідничного нерва – стан, що характеризується больовими відчуттями в нижніх кінцівках і порушенням їх рухливості внаслідок порушення іннервації. Біль при даній патології поширюється вздовж сідничного нерва, і залежно від того, в якому місці сталося защемлення, буде болючість в тій чи іншій частині ніг.

Найчастіше відбувається защемлення з одного боку – обидві кінцівки уражаються вкрай рідко. Тому відчуття тягнучої болі в сідничної м’язі, стегні, гомілці правої або лівої ноги можуть бути свідченням розвитку даної патології.

Причини

Найчастіше дана патологія розвивається внаслідок наявності у людини міжхребцевої грижі. Такий патологічний стан, а також розриви міжхребцевих дисків з виходом за межі хребетного стовпа, призводить до розвитку защемлення нервових корінців спинномозкових. А так як сідничний нерв якраз і формується корінцями поперекових і верхніх крижових нервів, то в разі розвитку хребетної грижі в поперековому або крижовому відділі прогресує дана патологія.

Другий, не менш поширеною причиною, є така патологія, як остеохондроз, яка сьогодні зустрічається у 80% людей з-за неправильного способу життя та малої рухливості. Остеохондроз – хвороба, що виникає на тлі порушення обмінних процесів і утворення відкладення солей на різних ділянках, у тому числі в області крижів і попереку. Остеохондроз може розвиватися в молодому віці, але частіше від цього захворювання страждають люди старше 40, оскільки з віком порушується кровопостачання хребців, і погіршуються обмінні процеси в нашому тілі.

Іншими причинами, що викликають дане патологічний стан, є:

  • підйом вантажів;
  • пухлиноподібні процеси в районі хребта;
  • переохолодження крижової області;
  • травматичні пошкодження;
  • хвороби загального характеру, наприклад, абсцеси.

Окремо слід сказати про защемлення сідничного нерва при вагітності. Вага жінок під час вагітності сильно збільшується, тому хребетний стовп відчуває надмірні навантаження, що може вести до виникнення защемлення сідничного нерва.

Крім того, защемлення сідничного нерва при вагітності відбувається і через прийняття жінкою нетипового положення – коли хребет відхиляється назад, з-за підвищення навантаження на передню частину черевної стінки, щоб підтримувати тіло в рівновазі. У вагітних розвивається так звана качина хода, що відбувається із-за розбіжності кісток тазу. Всі ці фізіологічні зміни в організмі жінки в цей період можуть стати причиною виникнення защемлення сідничного нерва.

Також жінки стикаються з даною патологією під час клімаксу, коли, знову-таки, внаслідок гормонального дисбалансу вона набирає зайву вагу, що збільшує навантаження на хребетний стовп.

Якщо говорити про чоловіків, то дана патологія у них часто маскується під простатит, оскільки характеризується тягнуть болями в задній області стегна, а також тяжкістю в області промежини. Слід зазначити, що дане порушення також спостерігається при отруєннях важкими металами і таких патологіях, як бруцельоз, розсіяний склероз та туберкульозне ураження хребта.

Симптоми

Якщо у людини виникло защемлення сідничного нерва, симптоми даної патології будуть абсолютно різними – все залежить від ступеня защемлення і локалізації процесу. У одних людей відзначається малосимптомний перебіг, коли біль виражена неявно, але поступово набирає інтенсивності. А в інших патологічний процес проявляється яскравою больовий симптоматикою. Як вже зазначалося вище, поразка зазвичай відбувається з одного боку, тому і біль людина відчуває лише в одній кінцівки. Больовий синдром може бути настільки сильним, що людині з трудом вдається переставляти ногу.

Защемлення сідничного нерва: симптоми і лікування
Защемлення сідничного нерва

По локалізації біль може бути або локалізовані в одній області (сідниця, стегно), або поширюватися по всій кінцівки – від сідничного м’яза, через стегно і гомілку до пальців стопи. Часто зустрічається і такий симптом, як оніміння окремої ділянки кінцівки або всієї ноги.

Інші симптоми защемлення сідничного нерва це:

  • поколювання або печіння в нижній частині ураженої кінцівки;
  • «скам’яніння» м’язів і зниження рухливості кінцівки;
  • посилення больових відчуттів під час сидіння;
  • виникнення болю стріляючого характеру, особливо в положенні стоячи;
  • поява м’язової слабкості.

Через больових відчуттів у людини відбувається порушення ходи, розвивається підвищена пітливість стоп, і порушується рухова активність ноги (згинання та розгинання в коліні і в області стопи).

Особливості діагностики

Патологічне защемлення сідничного нерва визначається після огляду пацієнта лікарем і виявлення специфічної для даного захворювання симптоматики. Однак, для того, щоб встановити причину розвитку патології і усунути її (по можливості), необхідно провести додаткові дослідження.

З цією метою лікар призначає людині з характерними скаргами рентгенографічне дослідження, комп’ютерну томографію попереково-крижового відділу, або ж замість неї можна провести магнітно-резонансну томографію цього ж відділу.

Також показано ультразвукове дослідження і радіоізотопне сканування.

Лікувальні заходи

Лікування при защемленні сідничного нерва може бути як консервативним, так і хірургічним – вибір методики залежить від вираженості симптоматики та стадії розвитку процесу. Переважно лікарі воліють лікувати це захворювання консервативними методами, так як при цьому виникає менше ризиків для здоров’я і життя пацієнта. Щоб вилікувати захворювання, важливий комплексний підхід, тобто поєднання медикаментозної терапії з лікувально-профілактичними заходами і зміною режиму життя.

У гострому періоді лікування при защемленні сідничного нерва вимагає дотримання постільного режиму. Положення тіла пацієнта має бути фіксованим, тому краще лежати на жорсткому матраці. Коли біль стихає, людині дозволяється пересуватися, але для цього потрібно використовувати тростина, або користуватися допомогою близьких людей.

Лікувати хворобу також слід за допомогою дієти – так як людина змушений тривалий час проводити в ліжку, необхідно вживати таку їжу, яка не викличе розвитку запорів – молочні супи, овочеві супи, каші. Виключити з меню необхідно шкідливі продукти – жирну їжу, смажені страви, копченості і т. д.

Знаходиться в стаціонарі хворому обов’язково лікувати патологію можна в домашніх умовах, головне, щоб людина чітко слідував рекомендаціям лікаря.

Лікувати Медикаментозно защемлення сідничного нерва можна за допомогою таких препаратів, як:

  • Ібупрофен, який знімає біль і запалення (Кетанов, Ортофен, Денебол — ліки з тим же ефектом, що і Ібупрофен) – призначаються як уколи, так і таблетовані препарати, залежно від вираженості симптомів;
  • Ранітидин, Альмагель, Фосфолюгель – препарати, здатні захистити слизову оболонку ШКТ;
  • Мідокалм, назначающийся у випадку сильних спазмів;
  • вітаміни (особливо вітаміни групи В) – найкраще робити уколи вітамінів, що більш ефективно.

Защемлення сідничного нерва: симптоми і лікування
Препарат Ібупрофен

Якщо больові відчуття дуже сильні, лікувати патологію необхідно із застосуванням такого прийому, як новокаїнові блокади – уколи проводяться в умовах стаціонару.

Важливе значення в лікуванні відводиться ЛФК. Спеціальні вправи при защемленні сідничного нерва дозволяють розробити хворобливі області. В основному вони спрямовані на розробку пальців і стопи, а після затихання основних симптомів, гімнастика доповнюється іншими вправами.

Зокрема, гімнастика в період згасання симптомів дозволяє виконувати:

  • «ходіння» на сідницях;
  • вправа «велосипед»;
  • вправи на згинання ніг в колінах.

Крім того, гімнастика передбачає виконання таких вправ, як напівприсідання з опорою, а також піднімання ніг у вертикальному положенні.

При відповідальному підході до виконання вправ, гімнастика дає гарні результати і дозволяє розробити кінцівки, повернувши їм їх функціональність.

Але не тільки гімнастика корисна для людей з цим захворюванням, їм також рекомендовано призначення електрофорезу з нтш-співай, УВЧ, магнітотерапії, парафінових аплікацій та інших фізіотерапевтичних процедур.

Також показаний масаж при защемленні сідничного нерва – його необхідно робити в умовах лікувального установ. Також не завадить проводити голкорефлексотерапію та гірудотерапію. Всі ці процедури дають хороший ефект і дозволяють вилікувати дане захворювання досить швидко.

Іноді пацієнтам з защемлення сідничного нерва лікування в домашніх умовах також дає хороші результати. Правда, для цього необхідно підібрати ефективні засоби для відновлення. Зокрема, добрий результат дає гімнастика, якщо її робити вдома, відповідно до рекомендацій лікаря. Доповнюють гімнастику уколи протизапальних препаратів. Крім того, можна використовувати методи народної медицини, наприклад, вживання відвару з листя осики, або настій звіробою, накладення воскових компресів на уражену ділянку, приготування і використання домашніх мазей.

Лікувати защемлення сідничного нерва краще в процесі ремісії захворювання, тому при можливості людям слід проходити санаторно-курортне лікування. А для того щоб не допустити рецидиву, слід вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися і займатися спортом.