Дисграфія: симптоми і лікування

874

Дисграфія – патологічний стан, який характеризується розладом процесу письма. З діагнозом дисграфія стикаються батьки 50% молодших школярів і 35% школярів середньої школи. Крім того, в 10% випадків ця патологія розвивається у дорослих людей, коли з якихось причин у них порушується робота вищих психічних функцій.

Це розлад нерозривно пов’язане з таким розладом, як дислексія – труднощі під час читання, оскільки читання і письмо – це дві складові одного психічного процесу.

У молодшому шкільному віці захворювання не діагностується, оскільки в цей період нервова система дитини ще недостатньо сформована. Проте вже в такому віці батьки можуть помітити незначне відхилення в мовленнєвому розвитку своїх дітей, тому слід уважно ставитися до будь-яких відхилень від норми, які можуть в майбутньому привести до серйозних проблем у навчанні.

Назвати дисграфию захворюванням було б неправильно, оскільки вважається патологією аграфия – повна нездатність до письмової діяльності. Дисграфія – це лише часткове порушення цього виду діяльності, яке при відповідної корекційної роботи може бути відновлено практично до нормального рівня.

Відомостей про те, що дисграфія повністю виліковується, ні – все одно діти, а в подальшому і виросли з них дорослі, відчувають певні труднощі при листі (але труднощі ці незначні). Якщо ж патологію не коригувати, тоді під час шкільного навчання і в дорослому віці, люди можуть зіткнутися з серйозними психологічними проблемами, пов’язаними з усвідомленням своєї неповноцінності і глузуванням оточуючих.

Причини

На сьогоднішній день причини дисграфії повністю не з’ясовані. Відомо, що оволодіння навичками письма відбувається при адекватної сформованості всіх складових усного мовлення: звуковимови, лексико-граматичної складової мовлення, її фонетичного сприймання та зв’язного мовлення.

До появи відхилення призводить порушення формування головного мозку в утробі матері або ж його поразки. Зокрема, у жінок з патологічною вагітністю частіше спостерігається народження дітей, у яких в подальшому спостерігаються ознаки дисграфії в тій чи іншій мірі вираженості. Також у дитини може розвинутися патологія у тому випадку, якщо він:

  • пережив родову травму або асфіксію;
  • перехворіла на менінгіт або енцефаліт;
  • хворів важкими інфекційними патологіями або соматичними захворюваннями.

Всі ці причини призводять до виснаження нервової системи дитини, з-за чого не відбувається своєчасне розвиток психічних функцій і розвивається дисграфія.

Також на розвиток цього відхилення впливають соціально-психологічні фактори. Зокрема, педагогічна занедбаність може призвести до того, що дитина вчасно не відкоригував свої письмові навички, і у нього розвинулася дисграфія. Крім того, до факторів ризику відносяться:

  • проживання у двомовній сім’ї;
  • брак мовних контактів;
  • невиправдане раннє навчання дитини письму, коли його нервова система ще не готова до цього;
  • неувага батьків до дитини.

Існує і фактор спадкової схильності до такої патології, як дисграфія. Крім того, діти з різними функціональними порушеннями органів зору або слуху також схильні до розвитку цього порушення під час шкільного навчання.

Якщо говорити про дорослих, то причинами розвитку цього відхилення можуть бути травми голови, пережиті інсульти, нейрохірургічні втручання, а також пухлиноподібні процеси в мозку.

Симптоматика

Існує кілька різновидів такого розладу, як дисграфія, які характеризуються тими чи іншими проблемами, що виникають при листі.

Фахівці виділяють такі форми порушення, як: акустична, артикуляторно-акустична, агрофическая, оптична дисграфія, а також порушення, пов’язане із несформованістю мовного аналізу.

Залежно від форми, можуть проявлятися такі ознаки дисграфії:

  • нездатність розпізнавати схожі звуки п-б, д-т та інші;
  • нездатність розпізнавати написання схожих графічних елементів (З-Е, Р-Ь-И, І-Н);
  • недописывание закінчення слів;
  • заміна розташування складів (вікно-онко);
  • нездатність застосовувати на листі узгодження відмінків (добрий мама, машина);
  • нездатність писати окремо або разом прийменники (при ходити, принем).

Всі ці симптоми потребують консультації фахівця. Дуже важливо провести диференціальну діагностику даної патології від звичайної неписьменності, яка може бути наслідком психологічної занедбаності, що може зробити тільки кваліфікований логопед. У разі якщо це дисграфія – діагностика показує виражені помилки, що мають стійкий характер.

Корекція

На сьогоднішній день фахівці сходяться на думці, що запобігти розвитку цього відхилення неможливо, але можна ще до надходження дитини в школу визначити, що у нього є деякі порушення психічних функцій.

Тому лікування дисграфії полягає у проведенні корекційної роботи з дитиною досвідченим логопедом, однак попередньо потрібно обстежитися у невропатолога, окуліста та дитячого ЛОРа, щоб виключити наявність у нього функціональних патологій.

Існує безліч методик, що дозволяють виправити ті чи інші недоліки письма у дитини. Однак займатися самостійно з дитиною, як роблять багато хто батьки – це значить, втратити дорогоцінний час, оскільки тільки досвідчений фахівець може так підібрати для нього програму корекції, що отримає оптимальний результат за короткий період.