Спондильоз поперекового відділу: симптоми і лікування

172

Спондильоз поперекового відділу – являє собою одну з найбільш частих різновидів подібного патологічного процесу, яка при відсутності терапії призводить до непоправних наслідків. Основним джерелом хвороби виступають травми попереку і надмірні навантаження на хребетний стовп. Існує менш шкідливий чинник – природний процес старіння організму.

Першим симптомом, на тлі якого розвиваються інші ознаки, виступає больовий синдром, дополняющийся порушенням рухової функції і появою кульгавості під час ходьби.

Щоб поставити правильний діагноз, необхідні дані інструментальних обстежень та інформація, отримана під час первинного огляду. Примітно те, що в діагностиці такого захворювання не беруть участь лабораторні дослідження.

Існує кілька способів того, як лікувати спондильоз з локалізацією в поперековому відділі і всі вони ґрунтуються на консервативних способи.

Етіологія

Спондильоз поперекового відділу відносять до категорії полиэтиологических патологій, оскільки на його розвиток впливає одночасно кілька причин. Крім цього, хвороба називають ідіопатичною. Це обумовлюється тим, що в переважній більшості випадків вона викликана індивідуальними особливостями людського організму.

Основну групу ризику становлять ті, хто:

  • досяг похилого віку;
  • професійно займається спортом;
  • змушений тривалий час перебувати в незручному становищі – найчастіше це пов’язано зі специфічними умовами праці.

Спондильоз поперекового відділу: симптоми і лікування
Основні причини прояву спондильозу

Іншими сприятливими факторами прийнято вважати:

  • вроджену чи набуту слабкість м’язово-зв’язкового апарату – саме з цієї причини не останнє місце в терапії недуги займає лікувальна фізкультура;
  • обтяжену спадковість;
  • протікання якого-небудь інфекційного або запального захворювання, яке має негативний вплив на кісткову тканину або хребетний стовп;
  • часті травматичні ураження області попереку;
  • нераціональне харчування – сюди варто віднести той факт, що основу меню людини складають жири та важкозасвоювані вуглеводи;
  • поразка судин атеросклерозом;
  • часті мікротравми хребта;
  • перебіг цукрового діабету;
  • багаторічна пристрасть до шкідливих звичок;
  • порушення обмінних процесів;
  • тривале перебування тіла в незручному положенні, зокрема у вертикальному;
  • формування злоякісних пухлин безпосередньо в області хребта або ж метастазування ракового новоутворення іншої локалізації;
  • сильні фізичні навантаження, що виконуються слабкою людиною;
  • гіподинамія – це стан, при якому людина недостатньо рухається;
  • часте переохолодження організму.

На першій стадії протікання хвороби відбувається розвиток реакції компенсації організму – це означає, що в місцях надмірних перевантажень здійснюється розростання кісткової тканини. Аналогічні зміни часто протікають в людському організмі на тлі природного процесу старіння, що призводить до ущільнення дисків, розташованих між хребцями. Саме цим пояснюється поступовий розвиток такої патології.

Старіння міжхребцевих дисків – це цілком нормальне явище, тому що вони не можуть самостійно відновлюватися. Крім цього, вертикальне положення тіла викликає посилене навантаження саме на поперековий відділ хребта.

Класифікація

Основні різновиди такого захворювання представлені ступенями тяжкості його перебігу:

  • спондильоз 1 ступеня – найбільш легка стадія перебігу дегенеративного процесу, оскільки ніяких змін в самопочутті і рентгенівських знімках спостерігатися не буде;
  • спондильоз 2 ступеня – відбувається не тільки вираження больового синдрому, але також відзначається різке обмеження рухливості. У деяких випадках це змушує людину змінити роботу, оскільки він не може в повній мірі справлятися зі своїми обов’язками;
  • спондильоз 3 ступеня – працездатність пацієнта знижена настільки, що йому може бути присвоєна інвалідність.

Спондильоз поперекового відділу: симптоми і лікування
Томограми поперекового відділу при різних стадіях спондильозу

Поділ спондильозу поперекового відділу по рентгенологічним змінам:

  • початкова стадія – зазначається наявність великої кількості остеофітів, які найчастіше локалізуються на передньому краї хребців і поступово звужують хребетний канал. Однак при цьому вони не поширюються на сусідні хребці;
  • друга стадія – патологічне розростання кісткової тканини огинає міжхребцевий диск. Іноді відбувається зрощення сусідніх остеофітів, чому відбувається деформація хребців і формування несправжнього суглоба;
  • третя стадія – є такий, коли зазначається повне зрощення остеофітів і утворення кісткової скоби. Саме це є джерелом скутості рухів. Такий етап прогресування хвороби нерідко ускладнюється спондилоартрозом. При цьому міжхребцевий диск розпластується між двома хребцями.

Залежно від ступеня розвитку, спондильоз поперекового відділу можна поділити на:

  • повільно прогресуючий;
  • помірно прогресуючий;
  • быстропрогрессирующий;
  • блискавичний – така форма діагностується вкрай рідко і тільки в тих ситуаціях, коли освіта остеофітів було спровоковано іншим захворюванням.

Симптоматика

Першим клінічним проявом недуги виступає біль в області попереку, для якої характерно:

  • періодичне виникнення;
  • пік вираженості у вечірній час;
  • посилення при різкій зміні положення тулуба;
  • загострення при зміні погодних умов – такий прояв спостерігається досить рідко;
  • мимовільне підсилення або послаблення – також є рідкістю.

На тлі больового синдрому відбувається розвиток наступної симптоматики деформуючого спондильозу поперекового відділу хребта:

  • іррадіація болю в область сідниць і нижні кінцівки;
  • слабкість ніг, що виражається у швидкій стомлюваності при ходьбі або при нетривалому вертикальному положенні тіла;
  • ослаблення больових відчуттів під час нахилу вперед або ж при русі вгору, наприклад, по сходах;
  • болі не проходять після відпочинку;
  • розвиток несправжньої кульгавості;
  • поступове обмеження рухової функції – людина при цьому не може нахилитися, присісти або повернутися;
  • поява болю в попереку при тривалій відсутності фізичної активності;
  • поява ознак плекситу.

У випадках появи одного або декількох з вищевказаних клінічних проявів варто проконсультуватися у вертебролога, такий фахівець не тільки проведе діагностику, але і призначить адекватне лікування спондильозу поперекового відділу хребта.

Діагностика

У встановленні правильного діагнозу особливе місце займають інструментальні діагностичні заходи. Тим не менше, їм мають передувати маніпуляції первинної діагностики, а саме:

  • вивчення історії хвороби пацієнта, так і його найближчих родичів – для підтвердження патологічної або спадкової природи виникнення подібного недуги;
  • збір анамнезу життя хворого – для з’ясування присутності факторів, не пов’язаних з протіканням будь-якої недуги;
  • ретельний фізикальний огляд, який в обов’язковому порядку повинен включати в себе пальпацію проблемної зони та оцінювання рухових можливостей пацієнта;
  • детальний опитування хворого – для визначення ступеня вираженості характерної симптоматики, що вкаже на стадію перебігу захворювання.

Виконання лабораторних досліджень крові, урини і калових мас в цьому випадку не має сенсу, оскільки вони не мають діагностичної цінності.

Основу інструментальних обстежень складають:

  • рентгенографія хребетного стовпа;
  • електронейроміографія;
  • КТ і МРТ поперекового відділу хребта.

Лікування

В даний час не існує кардинальних способів того, як вилікувати спондильоз, але для поліпшення стану хребта і купірування симптоматики успішно використовуються консервативні методики. До них варто віднести:

  • медикаментозне лікування;
  • фізіотерапію;
  • вправи при спондильозі;
  • мануальну терапію;
  • курс масажу.

Лікувати деформуючий спондильоз можна використовуючи такі ліки:

  • НПЗП;
  • міорелаксанти;
  • спазмолітики та анестетики;
  • вітамінні комплекси;
  • антидепресанти.

Для поліпшення місцевого кровообігу використовують такі процедури:

  • ультразвук;
  • лікарський електрофорез;
  • грязелікування;
  • голковколювання;
  • ДМХ-терапія.

Спондильоз поперекового відділу: симптоми і лікування
Лікарський електрофорез

Лікувальна гімнастика при спондильозі поперекового відділу може бути запропонована пацієнтам в якості індивідуального комплексу занять, йоги або гімнастики.

Найбільш ефективними ЛФК при спондильозі поперекового відділу є такі заняття:

  • лежачи на спині необхідно зігнути ноги в колінах і підняти їх до грудей, після чого повернутися у вихідне положення;
  • стоячи на колінах треба упиратися на долоні, підняти голову і максимально сильно прогнутися;
  • вихідне положення аналогічно попередньому, але руки слід зігнути і постаратися дістати передпліччями до підлоги;
  • лежачи на спині, руки відводять за голову, нижні кінцівки згинають у колінах і підтягують до живота. Руками потрібно захопити коліна і притиснути до них голову.

Слід зазначити, що позитивний результат від будь-яких вправ настане за умови їх щоденного виконання.

Що стосується хірургічних операцій, то при спондильозі поперекового відділу їх не проводять.

Профілактика і прогноз

Щоб у людей не виникло проблем зі спондильозом необхідно дотримуватися кількох нескладних правил:

  • берегти спину від переохолодження і протягів;
  • вести активний спосіб життя, особливості фізична діяльність важлива для людей, які змушені по роботі довго сидіти або стояти;
  • правильно і збалансовано харчуватися;
  • не допускати підвищеного навантаження на хребетний стовп;
  • стежити за масою тіла й утримувати її в межах норми;
  • на ранніх термінах лікувати ті захворювання, які виступають в якості етіологічного фактора;
  • регулярно проходити повне медичне обстеження.

Багато пацієнтів з подібним діагнозом задають питання – чи можна вилікувати спондильоз поперекового відділу? Відповідь часто позитивний – від недуги можна позбутися, особливо при ранній діагностиці і комплексної терапії. Більш того, він не небезпечний для життя пацієнта, але може призвести до інвалідизації.