Поліпоз жовчного міхура: симптоми і лікування

129

Поліпоз жовчного міхура – патологічний процес, який призводить до розростання пухлиноподібних утворень на поверхні слизового шару стінок цього органу. Слід розуміти, що ця недуга не є онкологічним захворюванням, але вказує на схильність організму до утворення злоякісних новоутворень. У більшості випадків лікування патології радикальне. Консервативна терапія уповільнює розвиток недуги.

Найбільш небезпечним для здоров’я є розвиток патології в області жовчного міхура, так як подібна локалізація призводить до порушення природного відтоку жовчі. Внаслідок цього розвивається вторинне захворювання — механічна жовтяниця.

Згідно зі статистикою, найбільш часто (у 80% випадків) поліпи в жовчному міхурі діагностуються у жінок після 35 років.

Етіологія

Поліпоз жовчного міхура — це поліетіологічне захворювання, тобто воно виникає на тлі впливу декількох етіологічних факторів. Клініцисти виділяють такі причини розвитку даної патології:

  • порушення процесу обміну речовин;
  • запальні недуги жовчного міхура;
  • дискінезія жовчовивідних шляхів;
  • інші недуги гепатобіліарної системи;
  • спадкова схильність;
  • генетичні порушення.

Слід розуміти, що жоден з вищеперелічених етіологічних факторів не є 100% причинного розвитку цього захворювання.

Поліпоз жовчного міхура: симптоми і лікування
Поліпоз жовчного міхура

Класифікація

В цілому всі види новоутворень поділяють на справжні і псевдополипы.

До псевдополипам відносяться:

  • холестериновий — псевдоосвіту з холестерину, який формується на слизовій органу;
  • запальний — є ускладненням запального процесу і характеризується надмірним розростанням епітелію цього органу.

До істинним новоутворенням в жовчному міхурі відносяться такі види:

  • папілома — доброякісний поліп з множинними сосочковими розростаннями;
  • аденоматозный — формується з епітеліальних залоз.

Слід зазначити, що саме справжні поліпи, частіше можуть перетворюватися на злоякісні. Тому їх видалення повинно проводитися максимально швидко.

Симптоматика

Симптоматика цього патологічного процесу буде залежати від локалізації новоутворень. На початковому етапі розвитку патологічного процесу ознак може зовсім не бути. У міру розростання новоутворень можуть проявлятися такі симптоми:

  • больові відчуття в правому підребер’ї епігастральній області;
  • слабкість, нездужання;
  • зниження апетиту;
  • гіркий присмак в роті;
  • відрижка, печія;
  • нудота, часто супроводжується блювотою жовчю;
  • жовтушність шкіри;
  • печінкова коліка.

Якщо причиною розвитку цієї недуги став запальний процес, то в загальній клінічній картині може з’явитися підвищена температура тіла.

Біль носить тупий, переймоподібний характер, що обумовлено скупченням жовчі в міхурі. Досить часто інтенсивний прояв цього симптому спостерігається саме після прийому їжі.

Слід зазначити, що клінічна картина при поліпозі жовчного міхура досить змазана, що рідко призводить до своєчасної діагностики. Зважаючи на те, що при цьому недугу мають місце диспепсичні розлади, людина списує це на неправильне харчування або харчове отруєння, тому що своєчасно не звертається за медичною допомогою. Не слід приймати лікування без призначення лікаря. Такі самовільні медичні заходи можуть призвести до ускладнень.

Діагностика

У загальну програму діагностики може входити наступне:

  • загальний аналіз сечі;
  • мікроскопія калових мас;
  • біохімічний аналіз крові;
  • ендоскопічна ультрасонографія;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • КТ або МРТ.

Залежно від клінічної картини і для диференціації певних захворювань, лікар може призначати додаткові методи лабораторних або інструментальних методів обстеження. Також на підставі одержаних результатів обстеження, лікар вирішує, чи потрібно видаляти поліпи хірургічним шляхом, або буде достатньо медикаментозної терапії. Однак слід зазначити, що в більшості випадків лікування радикальне.

Лікування

Медикаментозне лікування поліпів малоефективно. Препарати застосовуються тільки для усунення або профілактики фонових недуг. У програму лікування лікар може включити наступні медикаменти:

  • для стимуляції секреції жовчі та поліпшення перистальтики жовчного міхура («холивер»);
  • спазмолітики або знеболюючі;
  • для зниження рівня холестерину;
  • речовини для руйнування холестеринових відкладень.

Крім цього, обов’язково дотримання дієти як перед, так і після операції. Дієтичний стіл визначає лікар, однак з раціону однозначно виключається наступне:

  • жирне, гостре і дуже солоне;
  • солодке — в особливості кондитерські вироби з кремами, які містять велику кількість жирів і штучні барвники;
  • копченості, мариновані продукти;
  • цитрусові;
  • бобові;
  • спиртні напої.

Перевага повинна віддаватися їжу, яка приготована з мінімальною кількістю жиру або зовсім без нього, у відварному, приготованому на пару або запеченому вигляді. Консистенція повинна бути рідкою або пюреподібного.

Хірургічне лікування є найбільш ефективним методом лікування цієї недуги. Показаннями до проведення оперативного видалення новоутворень є:

  • розміри новоутворення більше 1 сантиметра;
  • у сімейному анамнезі є випадки онкологічних захворювань;
  • якщо поліп утворився на тлі іншого патологічного процесу;
  • якщо новоутворення зростає;
  • якщо діагностуються множинні поліпи в органі, особливо, що стосується жовчовивідних шляхів;
  • у тому випадку, якщо додатково виявлені камені жовчного міхура.

Лікування без операції може призвести до розвитку таких ускладнень:

  • запалення стінок жовчного міхура, що тягне за собою інші патології;
  • гнійний холецистит;
  • погіршення відтоку жовчі з усіма витікаючими наслідками;
  • злоякісне перетворення поліпів.

Проте, якщо операція буде проведено своєчасно, то вищеописаних ускладнень можна уникнути.

Види операцій

Для усунення цієї патології може використовуватися лапароскопічна або відкрита холецистектомія.

Поліпоз жовчного міхура: симптоми і лікування
Види холецистектомії

Лапароскопічна холецистектомія проводиться під загальним наркозом і складається з наступних етапів:

  • через 4 невеликих проколи вводяться троакари;
  • через троакари в черевну порожнину вводиться необхідний для видалення утворень інструмент;
  • здійснюється перев’язування міхурово артерії і протоки міхура;
  • відокремлюється і витягується жовчний міхур.

Переваги такого методу видалення поліпів полягають у наступному:

  • у післяопераційний період хворий відчуває помірні і нетривалі за характером болю;
  • не потрібно тривале перебування в стаціонарі;
  • мінімальна ймовірність розвитку ускладнень.

При відкритій холецистектомії видалення ураженого органу здійснюється через розріз черевної стінки, а не проколи. Ця методика використовується в тих випадках, коли розміри поліпів більше 15 мм і є висока ймовірність розвитку раку.

Операція проходить наступним чином:

  • поле для розрізу обробляють антисептиком;
  • лікар робить розріз довжиною 10-15 сантиметрів;
  • перев’язується міхурову протоку і міхурово артерія;
  • вилучається, перев’язується і видаляється уражений орган;
  • видаляються регіонарні лімфовузли;
  • зашивають розріз.

Після такої операції хворому потрібна реабілітація з суворим дотриманням постільного режиму та дієти. Як правило, для відновлення організму достатньо двох тижнів.

Лікування народними засобами

Лікування поліпів в жовчному міхурі народними засобами можливе тільки на самих початкових етапах розвитку патології і тільки після консультації лікаря. Слід уточнити – в цьому випадку не йдеться про повне усунення недуги, такі заходи можуть лише сповільнити розвиток патологічного процесу.

Народна медицина, в цьому випадку, пропонує наступне:

  • вживання відвару на основі трав – полин, пижмо, оман, квітки чорнобривців;
  • відвар з чистотілу;
  • прополіс.

Перед прийомом відварів потрібно проконсультуватися з лікарем.

Профілактика

Звести до мінімуму ризик розвитку поліпозу жовчного міхура можна, якщо дотримуватися такі рекомендації:

  • правильно харчуватися;
  • своєчасно і повністю лікувати всі недуги, особливо ШЛУНКОВО-кишкового тракту і сечостатевої системи;
  • проходити медичний профілактичний огляд не рідше одного разу на рік.

При поганому самопочутті потрібно звертатися до лікаря, а не робити спроби усунути недуга самостійно.