Рахіт – це таке захворювання, при якому відбувається порушення опорно-рухового апарату на тлі нестачі вітаміну D. Рахіт, симптоми якого обумовлюються також порушенням обміну фосфору і кальцію, що супроводжується, крім цього, порушенням росту кісток. Незважаючи на той факт, що смертельним це захворювання не є, воно, між тим, провокує розвиток необоротної деформації, якій піддається скелет хворої дитини (а саме «дитячим» захворюванням є рахіт), а також сприяє значного гальмування ряду процесів, пов’язаних з його розвитком.

Загальний опис

Порушення розвитку при рахіті зокрема стосується фізичного стану зростаючого організму дитини і психічного стану. Більше того, на фоні рахіту також підвищується ризик подальшого розвитку різних захворювань (інфекційних та ін).

У цілому при розгляді рахіту можна виділити, що це захворювання у дітей на першому році життя проявляє себе досить часто. Визначити точні цифри по частині поширеності рахіту не надається можливим, і, тим не менш, у багатьох маленьких пацієнтів виявляються того чи іншого типу залишкові явища, безпосереднім чином пов’язані з його перенесенням. До такого роду явищ відносяться різні аномалії росту зубів та прикусу, деформації нижніх кінцівок, грудної клітки, черепа та ін. Враховуючи те, що рахіт створює певні умови для подальшої схильності дітей до інфекційних та інших захворювань, які страждають рахітом діти досить часто хворіють.

Під рахітом зазвичай мається на увазі одна хвороба, однак це не зовсім вірно. Справа в тому, що в дійсності рахіт – це група захворювань і порушень, безпосереднім чином пов’язані з обмінними процесами, за рахунок особливостей яких для них був визначений один загальний ознака. В якості такої ознаки розглядається зниження кісткової тканини рівня кальцію (це визначає таку патологію як остеопенія). Це може спровокувати не тільки дефіцит вітаміну D, але і певні внутрішні чи зовнішні чинники. Враховуючи це, перші ознаки рахіту не обов’язково потребують лікування з використанням вказаного вітаміну — для початку в цьому питанні визначають необхідність виділення конкретних причин, що викликали ці ознаки. Більш того, в певних ситуаціях вітамін D взагалі протипоказаний до застосування, що також слід враховувати при появі тривожних ознак і симптомів.

Розглянуте нами захворювання також прийнято визначати як хвороби активного зростання, що пояснюється специфікою його прояву. Розвивається рахіт, як ми вже виділяли, тільки у маленьких дітей і тільки на тому етапі, в рамках якого відбувається активний ріст їх скелета, у процесі чого формується тимчасовий дисбаланс між вступником вітаміном D і кальцієм і між їх споживанням самим організмом.

По країнам СНД ознаки, що вказують на недолік вітаміну D, виявляються більш ніж у половині випадків серед доношених дітей і у 80% випадків – у недоношених діток. Причини рахіту (і, власне, нестачі вітаміну Д, який також визначається як гіповітаміноз Д) полягають у недостатності формування вітаміну Д в шкірі за рахунок сприяє цьому впливу сонячних променів. Саме сонячні промені, як, ймовірно, читачеві відомо, є основним джерелом отримання вказаного вітаміну.

Сонячний спектр визначає актуальність витаминообразующего ефекту лише за рахунок впливу ультрафіолету. Вітамін Д, що утворився таким чином, починає накопичуватися у вигляді «запасів» в шкірі і в жировій тканині, а також в печінкових м’язах. За рахунок цих запасів згодом забезпечується можливість запобігання розвитку токсичних ефектів з його ж боку, крім цього запас вітаміну Д надає його в розпорядження організму в умовах холодного часу року, тоді, коли меншу кількість часу йде на перебування під сонцем і в цілому шкіра прихована від дії променів.

Потреба у вітаміні D диктується віком у кожному конкретному випадку. Найбільша кількість цього вітаміну потрібно, як вже зрозуміло, дітям, зокрема в період перших місяців і років їх життя – це дозволить забезпечити адекватний процес формування їх кісткової тканини. В рамках зазначеного вікового періоду потреба в цьому вітаміні становить на 1 кілограм ваги 55 мг. Поступово, по мірі того, як буде надалі розвиватися скелет дитини, потреба у цьому вітаміні знижується. Що стосується питання потреби у вітаміні D у дорослих, то тут вона становить на 1 кілограм ваги 8 мг, що, як видно, в рази менше тієї кількості, яке є обов’язковим для дітей.

Рахіт: симптоми і лікування
Рахіт: фото ураження ніг у дитини
Рахіт: симптоми і лікування
Рахіт у дитини (фото 2)

Рахіт: причини

На підставі зазначених вище особливостей, а також інших додаткових факторів, що обумовлюють розвиток такого захворювання як рахіт у дитини, можна виділити наступний ряд причин, що призводять до розвитку цього захворювання:

  • Недоношеність. Даний фактор зокрема актуальний при розгляді рахіту з огляду на те умови, що саме в період останніх місяців вагітності з найбільшою інтенсивністю відбувається надходження до плоду фосфору і кальцію.
  • Неправильне вигодовування. З цієї причини також може розвинутися рахіт, відбувається це в результаті недостатнього надходження з їжею фосфору і кальцію. Крім того, тут враховується і певна нераціональність вигодовування, якщо вона обумовлюється тим, що воно відбувається за рахунок чужого молока, це, в свою чергу, стає причиною неефективного засвоєння кальцію. Аналогічно в групу ризику потрапляють і діти, раціон яких включає в себе одноманітну білкову їжу або ж ліпідну їжу. Також сюди відноситься і штучне вигодовування дитини. І, нарешті, сюди ж відноситься недостатнє споживання вітаміну А, В і мікроелементів.
  • Порушення транспортування кальцію і фосфору в нирках, ШЛУНКОВО-кишкового тракту і кістках. Обумовлюється це незрілістю ферментних систем або ж наявною патологією, актуальною для перерахованих органів.
  • Підвищений рівень потреби в мінералах. Даний фактор повністю відповідає специфіці захворювання, враховуючи той факт, що рахіт є захворюванням, що розвиваються в процесі інтенсивного росту організму.
  • Особливості екології. При несприятливих умовах навколишнього середовища з актуальних надлишком в ній хрому, заліза, стронцію, солей свинцю або з дефіцитом магнію також визначається відповідна основа для розвитку у дитини рахіту.
  • Специфічні особливості організму. Відомо, що до розвитку рахіту більшою мірою схильні хлопчики, крім того, вони ж переносять його значно важче. Також помічено, що смагляві хлопці при II групі крові захворювання переносять важче, ніж діти за I групою крові (в останньому випадку захворювання діагностується рідше).
  • Ендогенний або екзогенний дефіцит вітаміну Д.
  • Актуальні порушення в роботі ендокринної системи (ураження щитовидної, паращитовидної залози).
  • Спадкова схильність.

Рахіт: класифікація

Класичний варіант рахіту (або класичний рахіт) при дефіциті вітаміну D може бути виділений в конкретну форму, що визначається для нього в залежності від специфіки клінічних проявів, особливостей перебігу, ступеня тяжкості захворювання та конкретними його періодами.

  • Рахіт у частині клінічних варіантів на підставі особливостей змін концентрації у сироватці крові фосфору і кальцію може бути діагностований в наступних різновидах форм:
    • кальцийпенический рахіт;
    • фосфопенический рахіт;
    • рахіт, що проявляється без особливо виражених змін у рівні актуальних показників фосфору і кальцію.
  • Рахіт, який пояснювався / конкретними особливостями власного течії:
    • Гострий перебіг рахіту. Супроводжується переважанням неврологічної симптоматики і явищ остеомаляції. Під остеомаляцией мається на увазі системного типу захворювання, при якому кісткова тканина недостатнім чином мінералізується, що також пов’язується з порушенням обміну вітаміну Д або з його нестачею, з дефіцитом мікроелементів або макроелементів, спровокованим підвищеним ступенем їх фільтрації нирками в процесах або порушенням всмоктування (що вже актуально для кишечника). В якості основних явищ, супутніх остеомаляції, можна виділити біль у кістках, м’язову гіпотонію (знижений м’язовий тонус, що поєднується з порушенням м’язової сили) і гіпотрофію (дефіцит маси тіла, що супроводжується зменшенням товщини підшкірної клітковини), а також деформацію кісток скелета і поява патологічних переломів.
    • Підгострий перебіг рахіту. Дана форма рахіту супроводжується переважанням явищ, властивих остеоїдної гіперплазії. Остеоидная гіперплазія являє собою такий стан, при якому при рахіті інтенсивно розростається остеоидная тканина. Зокрема, сюди відносяться такі явища як поява тім’яних і лобових горбів, потовщення, яке формується в області зап’ястя (що визначається як рахітичні браслети), а також потовщення в областях переходу кісткової частини в частину хрящову з боку ребер (визначається як рахітичні чотки) і потовщення області міжфалангових суглобів на пальцях рук (супроводжується утворенням так званих ниток перлів).
    • Хвилеподібний або рецидивуючий перебіг рахіту. Актуальний для дитини діагноз гострого рахіту у даному випадку поєднується з ознаками різного масштабу (лабораторними, клінічними, рентгенологічними), на підставі яких видна картина, супутня перенесення в минулому активної форми рахіту.
  • Рахіт, обумовлений особливостями ступеня тяжкості прояви:
    • I ступінь рахіту – легка ступінь – особливості перебігу відповідають початкового періоду захворювання;
    • II ступінь рахіту – ступінь середньої тяжкості – перебіг захворювання характеризується поміркованістю вираженості змін, що вражають внутрішні органи і кісткову систему;
    • III ступінь рахіту – важка ступінь – у даному випадку поразки підлягає одночасно кілька відділів в кістковій системі, також відбувається важке ураження нервової системи та внутрішніх органів, відзначається відставання у розвитку (фізичному, психічному), обуславливаемое здавленням черепа з-за неправильного його формування, виявляються ускладнення захворювання.
  • Циклічність перебігу захворювання, відповідна в даному процесі проходження через чотири послідовно проявляються стадії, а це: початковий період рахіту, період розпалу рахіту, період репарації (реконвалесценції) і період, що характеризується залишковими явищами захворювання.

Рахіт також може бути вторинним (відповідно, вторинний рахіт), найчастіше він розвивається на тлі впливу наступних факторів:

  • Актуальність синдромів мальабсорбції. Мальабсорбція під собою має на увазі в буквальному перекладі з латинського «погане поглинання». Якщо визначати дане відхилення точніше, то воно має на увазі під собою втрату тих поживних речовин (в одиничному або у множині варіанті), надходження яких відбувається в травний тракт при недостатній мірі інтенсивності всмоктування їх в подальшому через тонку кишку.
  • Наявність хронічних захворювань жовчовивідних шляхів або захворювань нирок.
  • Наявність захворювань, безпосередньо пов’язаних з обміном речовин (цистинурія, тирозинемія тощо).
  • Тривалий прийом протисудомних препаратів (фенобарбітал, дифенін), глюкокортикоїдів, діуретиків; парентеральне харчування.

Вітамін Д-залежний може проявлятися у двох типах: I тип II тип. Вітамін D-резистентний рахіт розвивається на тлі таких захворювань як нирковий тубулярний ацидоз, фосфат-діабет, гипофосфатазия, синдром де Тоні – Дебре – Фанконі.

Рахіт: симптоми

В залежності від періоду захворювання, визначаються, відповідно, особливості його симптоматики.

  • Початковий період рахіту

Перші симптоми рахіту, як правило, відзначаються з першого-третього місяців життя дитини (у недоношених дітей вони можуть проявитися навіть трохи раніше). Полягають вони в зміненому поведінці, в якому простежується лякливість, підвищене занепокоєння і збудливість, при впливі зовнішніх подразників (спалах світла, шум) зазначається вздрагивание дитини. Зміни стосуються і сну – тут також зазначається тривожність і його загальна поверховість.

Потовиділення посилюється, особливо це помітно на обличчі і з волосистої частини голови. Для поту характерний кислий запах, через його впливу шкіра дратується, за рахунок чого, в свою чергу, з’являється свербіж. З-за цього, можна помітити, що дитина починає тертися головою об подушку, з цієї ж причини в області потилиці згодом з’являються області облисіння. Актуальний для даного віку гіпертонус м’язів на тлі захворювання перетворюється в м’язову гіпотонію (на якій ми зупинялися вище). Край великого тім’ячка і швів черепа і стають податливими, з боку ребер відзначаються характерні потовщення, зокрема вони зосереджуються в області реберно-хрящових зчленувань, в результаті чого утворюються вже також виділені нами так звані «рахітичні чотки».

Якщо в рамках даного періоду проводиться рентгенограма, то на ній виявляється деяке розрідження з боку кісткової тканини. На підставі проведення біохімічного аналізу крові виявляється або нормальна, або зовсім підвищена концентрація кальцію при одночасному зниженні показників концентрації фосфатів.

  • Період розпалу рахіту

Цей період припадає в основному на період завершення першого півріччя віку дитини, розлади опорно-рухового апарату і нервової системи тут стають ще більш значними за характером прояву. З-за процесів остеомаляції (які особливо інтенсивні в прояві в рамках гострого перебігу захворювання) плоскі кістки черепа підлягають розм’якшення, потім найчастіше розвивається одностороннє потовщення потилиці. Також може западати перенісся, з-за чого може сформуватися сідлоподібний ніс. У порівнянні з тулубом створюється враження, що голова занадто велика. Грудна клітка стає податливою, деформується, також розвивається вдавлення грудини з боку нижньої її третини (що визначає для такої патології назва «груди шевця»), в інших випадках, навпаки, розвинутися її вибухання («кілеподібна», «курячі» груди). Довгі трубчасті кістки викривляються за Про-образним (дещо рідше Х-образним) типу.

Рахіт: симптоми і лікування
Рахіт: фото x-образного і про-образного ураження ніг у дітей
Рахіт: симптоми і лікування
Рахіт: знімок

Також на тлі розвитку ряду актуальних в даному випадку процесів відбувається формування плоскорахітіческій звуженого тазу. З-за того, що ребра підлягають значному розм’якшенню, уздовж лінії діафрагми формується поглиблення (так звана «гаррісонова борозна»). Переважаюча в рамках підгострого перебігу рахіту гіперплазія остеоидных тканин, в даному випадку виявляє себе у вигляді освіти тім’яних і лобових горбів гіпертрофованого типу. Крім цього відбувається ще більшого потовщення реберно-хрящових зчленувань, зап’ясть, областей міжфалангових суглобів верхніх кінцівок (розглянуті раніше «браслети», «четки», «нитки перлів»).

  • Період реконвалесценції рахіту

Даний період характеризується поліпшенням самопочуття дитини і його загального стану. Статичні функції підлягають поліпшення або нормалізації. У крові виявляється нормалізація або деяке перевищення показників по вмісту в ній фосфору. Гіпокальціємія може зберігатися на незначному рівні, у деяких випадках відзначається її посилення.

  • Залишкові явища рахіту

У рамках цього періоду захворювання відбувається нормалізація показників аналізу крові (біохімія), симптоматика активної форми рахіту зникає, що свідчить, відповідно, про перехід захворювання в неактивну стадію, тобто на стадію залишкових явищ. М’язова гіпотонія і залишкові форми деформації, якої зазнав на фоні рахіту скелет, протягом тривалого періоду часу можуть зберігатися.

Ми розглянули в загальному плані перебіг захворювання, виділимо додаткові моменти, з ним пов’язані.

Симптоми рахіту: м’язова система

Зниження тонусу м’язів у дітей призводить до появи «жаб’ячого живота, що супроводжується його збільшенням через зміни тонусу м’язів (м’язи черевного преса зокрема перебувають у даному випадку в розслабленому стані). Податливість суглобів, що виділяється вище, також може бути визначена як «розхитаність», з-за цього дитина починає ходити пізніше, допускається також неможливість збереження їм тіла у вертикальному положенні.

Симптоми рахіту: внутрішні органи

Через брак в організмі кальцію і вітаміну D порушується робота внутрішніх органів (травний тракт, селезінка, печінка). Досить часто у дітей з рахітом спостерігаються такі симптоми як анемія, жовтяниця і запори. Знову ж таки, через здавлювання легенів на тлі зміненого стану каркасу грудної клітини, порушення підлягає нормальний розвиток і зростання внутрішніх органів. При здавленні легенів часто розвиваються простудні захворювання, деформація серця стає причиною розвитку серцевої недостатності. Джерельця закриваються пізніше, прорізування зубів відбувається із затримкою, розвивається неправильний прикус. зв’язкового апарату обумовлює здатність дитини до виконання самих незвичайних рухів суглобами. Сидіти, ходити і тримати голівку діти з рахітом починають пізніше ровесників.

Рахіт: симптоми і лікування
Ураження грудної клітки при рахіті
Рахіт: симптоми і лікування
Грудна клітка при рахіті і в нормі (порівняння, фото)

Джерела вітаміну D

Як вже зрозуміло, що основний відсоток одержуваного нашим організмом вітаміну D відбувається за допомогою впливу ультрафіолету від сонячних променів (близько 90%). Незначно поширений він в інших природних ресурсах, з цієї причини отримання вітаміну Д через їжу відбувається приблизно лише на 10% від необхідного організму обсягу. Зокрема В якості джерел вітаміну Д розглядається риб’ячий жир (найбільша кількість можливого споживання), жовтки яєць, маргарин та олію. На Заході продукти, насичені вітаміном Д, особливо затребувані, але навіть якщо споживати такі продукти, немає гарантій того, що організм отримає необхідну його кількість.

Окремий момент стосується постійної інформації, яка особливо часто звучить протягом останніх років, що вказує на шкоду від впливу сонячної радіації, а також на той ризик, який несуть з собою впливають на шкіру ультрафіолетові промені, як основного з таких ризиків зокрема розглядається рак шкіри в різних його варіаціях. На підставі цього в рамках офіційної медицини звучать відповідні заклики щодо необхідності обмеження впливу сонячної радіації на шкіру, що особливо стосується дітей. На підставі цього в якості основного джерела вітаміну D можуть розглядатися його лікарські форми, за рахунок прийому яких забезпечується профілактика рахіту. Про тих чи інших варіантах такого типу препаратів можна дізнатися від лікуючого дитини педіатра.

Діагностування і лікування

Діагноз рахіт встановлюється на підставі досліджень крові (біохімічний аналіз), на підставі динаміки і загального співвідношення показників концентрації кальцію, фосфору та фосфатази визначається, яким періоду відповідає перебіг захворювання. Також визначення діагнозу грунтується на візуальному огляді хворих.

Лікування рахіту визначається, знову ж таки, на підставі періоду його прояву, а також на підставі ступеня тяжкості перебігу. Ґрунтується воно на застосуванні специфічних препаратів, до складу яких входить вітамін Д. Не менш важлива роль відводиться питання раціонального харчування, рекомендується достатній за часом перебування на повітрі, показана лікувальна гімнастика, масаж, сольові, сонячні, хвойні ванни, УФО. Крім цього показана вітамінотерапія та реалізація заходів, спрямованих на досягнення загальнозміцнюючого ефекту. При гіпокальціємії можуть бути призначені препарати кальцію, для поліпшення його всмоктування кишечником може бути показана цитратная суміш.

Прогноз при рахіті для дітей в основному сприятливий (у разі перенесення ними класичної форми захворювання). Якщо лікування не проводиться, то розвиваються незворотні за характером зміни, такі, наприклад, як деформація кісткових структур. Профілактика рахіту укладається на заходи, що реалізуються як до народження дитини, так і після нього.

При появі симптомів, що вказують на можливий рахіт у дитини, необхідно звернутися до педіатра.