Парез лицьового нерва: симптоми і лікування

131

Парез лицьового нерва – захворювання нервової системи, що характеризується порушенням функціонування мімічних м’язів. Як правило, спостерігається одностороннє ураження, але не виключений і тотальний парез. Патогенез хвороби грунтується на порушенні передачі нервового імпульсу через травматизації трійчастого нерва. Основний симптом, що вказує на прогресування парезу лицьового нерва – асиметрія особи або повна відсутність рухової активності м’язових структур з боку локалізації ураження.

Найбільш часто причиною виникнення парезу стає захворювання інфекційного характеру, вразив верхні повітроносні шляхи. Але насправді причин, здатних спровокувати парез нерва, значно більше. Дану патологію можна усунути, якщо своєчасно звернутися в медичний заклад і пройти повноцінний курс лікування, що включає в себе медикаментозну терапію, так і масаж, фізіотерапію.

Парез лицьового нерва – недуга, який не є рідкістю. Медична статистика така, що його діагностують приблизно у 20 чоловік з 100 тисяч населення. Частіше він прогресує у людей вікової категорії старше 40 років. Обмежень щодо статі, патологія не має. Вона з однаковою частотою вражає як чоловіків, так і жінок. Нерідко парез трійчастого нерва виявляють у новонароджених.

Основне завдання трійчастого нерва – іннервація м’язових структур особи. У разі його травматизації нервові імпульси не можуть повною мірою проходити по нервовому волокну. Як наслідок, м’язові структури слабшають і не можуть повноцінно виконувати свої функції. Також трійчастий нерв іннервує слізні і слинні залози, чутливі волокна епідермісу на обличчі і смакові сосочки, розташовані на поверхні язика. У разі ураження нервового волокна всі зазначені елементи перестають нормально функціонувати.

Етіологія

Парез лицьового нерва може виступати у двох якостях – самостійна нозологічна одиниця, і симптом вже прогресуючої в тілі людини патології. Причини прогресування недуги різні, тому виходячи з них його класифікують на:

  • ідіопатичне ураження;
  • вторинне ураження (прогресуюче внаслідок травматизації або ж запалення).

Парез лицьового нерва: симптоми і лікування
Парез лицьового нерва

Найбільш частою причиною парезу нервового волокна в лицьової області стає сильне переохолодження голови і привушної області. Але також спровокувати недугу можуть наступні причини:

  • поліомієліт;
  • патогенна активність вірусу герпесу;
  • паротит;
  • респіраторні патології верхніх дихальних щляхів;
  • травми голови різного ступеня тяжкості;
  • ураження нервового волокна при отиті;
  • ураження нервового волокна при проведенні хірургічного втручання в лицевої області;
  • сифіліс;
  • туберкульоз.

Ще однією причиною, яка може спровокувати парез, порушення згортання крові в лицьової області. Часто це спостерігається при таких недугах:

  • розсіяний склероз;
  • ішемічний інсульт;
  • гіпертонічний криз;
  • цукровий діабет.

Нерідко трійчастий нерв ушкоджується при здійсненні різних стоматологічних маніпуляцій. Наприклад, видалення зубів, резекція верхівки кореня, розтин абсцесів, лікування кореневих каналів.

Різновиди

Клініцисти виділяють три різновиди парезу трійчастого нерва:

  • периферичний. Саме цей різновид діагностується найчастіше. Проявитися вона може як у дорослої людини, так і у дитини. Перший симптом периферичного парезу – сильний больовий синдром за вухами. Як правило, він виявляється з одного боку голови. Якщо в цей час провести обмацування м’язових структур, то можна виявити їх слабкість. Периферична форма недуги зазвичай є наслідком прогресування запальних процесів, що провокують набряк нервового волокна. Як наслідок, посилаються мозком нервові імпульси не можуть повноцінно проходити по обличчю. У медичній літературі периферичний параліч також називають паралічем Белла;
  • центральний. Ця форма хвороби діагностується дещо рідше, ніж периферична. Протікає вона дуже важко піддається лікуванню. Може розвинутися як у дорослого, так і у дитини. При центральному парезі спостерігається атрофія м’язових структур на обличчі, внаслідок чого все, що локалізується нижче носа, обвисає. Патологічний процес не зачіпає лоб і зоровий апарату. Примітно те, що внаслідок цього хворий не втрачає своєї здатності розрізняти смак. При проведенні пальпації можна відзначити, що м’язи перебувають у сильній напрузі. Центральний парез не завжди проявляється однобічно. Не виключено і двостороннє ураження. Основна причина прогресування недуги – ураження нейронів, що локалізуються в мозку;
  • вроджений. Парез трійчастого нерва у новонароджених діагностують рідко. Якщо патологія протікає в легкій або середній формі важкості, то дитині лікарі прописують масаж і гімнастику. Масаж лицьової області допоможе нормалізувати роботу ураженого нервового волокна, а також нормалізує кровообіг в даній області. При важкому ступені масаж не є ефективною методикою лікування, тому лікарі вдаються до операбельному втручання. Тільки такий спосіб лікування дозволить відновити іннервацію лицьової області.

Ступеня

Вираженість парезу трійчастого нерва лікарі поділяють на три ступені:

  • легка. У цьому випадку симптоми виражені слабо. Можливе виникнення невеликого перекосу рота на стороні, де локалізується поразку. Хворій людині необхідно докладати зусилля, щоб нахмурив брови або закрити очі;
  • середня. Характерний симптом – лагофтальм. Людина практично не може рухати м’язами верхньої частини обличчя. Якщо попросити його поворушити губами або ж надути щоки, то він не зможе виконати цього;
  • важка. Асиметрія обличчя виражена дуже яскраво. Характерні симптоми – сильно перекошений рот, око з боку ураження практично не закривається.

Симптоматика

Парез лицьового нерва: симптоми і лікування
Симптоми парезу лицьового нерва

Вираженість симптомів прямо залежить від типу ураження, а також від ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу:

  • згладжування носогубної складки;
  • опущення кута рота;
  • око з боку ураження може бути неприродно сильно розкриють. Також спостерігається лагофтальм;
  • вода і їжа випливає з відчиненої половини ротової порожнини;
  • хвора людина не може сильно наморщити лоб;
  • характерний симптом – погіршення або повна втрата смакових відчуттів;
  • слухова функція може загостритися в перші кілька днів прогресування патології. Це доставляє пацієнтові дуже сильний дискомфорт;
  • сльозотеча. Особливо яскраво цей симптом проявляється під час прийому їжі;
  • витягнути губи в «трубочку» пацієнт не може;
  • больовий синдром, що локалізується за вухом.

Діагностика

Клініка патології у лікаря зазвичай не викликає сумнівів щодо того, що у пацієнта прогресує саме парез трійчастого нерва. Для того щоб виключити патології ЛОР-органів, пацієнта можуть додатково направити на консультативний прийом до оториноларинголога. Якщо причина прояви такої симптоматики уточнити не вдається, то можуть додатково бути призначені такі діагностичні методики:

  • сканування голови;
  • електроміографія.

Лікувальні заходи

Лікувати таке захворювання необхідно відразу ж, як точно був поставлений діагноз. Своєчасне і повноцінне лікування запорука того, що функціонування нервових волокон лицьової області буде відновлено. Якщо ж недуга «запустити», то наслідки можуть бути плачевними.

Лікування парезу повинно бути тільки комплексним і включати в себе:

  • усунення фактора, який спровокував недуга;
  • медикаментозне лікування;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • масаж;
  • хірургічне втручання (у важких випадках).

Медикаментозне лікування парезу передбачає використання таких фармацевтичних засобів:

  • анальгетики;
  • протинабрякові лікарські засоби;
  • вітамінно-мінеральні комплекси;
  • кортикостероїди. З обережність призначають, якщо патологія прогресує у дитини;
  • судинорозширювальні;
  • штучні сльози;
  • седативні препарати.

Фізіотерапевтичне лікування:

  • лампа Солюкс;
  • УВЧ;
  • парафінотерапія;
  • фонофорез.

Масаж при парезі призначають всім – починаючи від новонароджених і закінчуючи дорослими людьми. Цей спосіб лікування гавкає найбільш позитивні результати в разі поразки легкого ступеня і середньої. Масаж допомагає відновити функціонування м’язових структур. Сеанси проводять через тиждень від початку прогресування парезу. Варто врахувати, що масаж має особливості виконання, тому довірити його потрібно тільки висококласному фахівцеві.

Техніка масажу:

  • розминка м’язів шиї — слід зробити нахили головою;
  • масаж починають проводити з шиї і потилиці;
  • масажувати треба не тільки хвору сторону, але і здорову;
  • важлива умова якісного масажу – всі рухи слід проводити по лініях відтоку лімфи;
  • якщо м’язові структури сильно болючі, то масаж повинен бути поверхневим і легким;
  • місця локалізації лімфовузлів масажувати не рекомендується.

Лікувати патологію слід тільки в умовах стаціонару. Тільки так у лікарів буде можливість контролювати стан хворого і спостерігати, якщо позитивна динаміка від обраної тактики лікування. При необхідності план лікування може коригуватися.

Деякі люди віддають перевагу засобам народної медицини, але лікувати парез тільки таким чином не рекомендується. Їх можна використовувати як доповнення до основної терапії, але не як індивідуальну терапію. В іншому ж випадку наслідки такого лікування можуть бути плачевними.

Ускладнення

У разі несвоєчасно проведену або неповноцінною терапії, наслідки можуть бути наступними:

  • необоротне ушкодження нервового волокна;
  • неправильне відновлення нервів;
  • повна або часткова сліпота.