Нервова анорексія – захворювання, яке в більшій мірі зустрічається у підлітків і молодих людей, частіше жіночої статі. Цей патологічний процес характеризується навмисним відмовою від їжі, що в підсумку призводить до критичного зниження маси тіла і повного виснаження. У деяких випадках має місце незворотний патологічний процес, що призводить до летального результату.
Слід розуміти, що це захворювання носить психологічний характер. У цьому випадку людина не оцінює адекватно і лояльно своє тіло, навіть при критично низькому вазі вважає, що у нього є зайва маса, і на тлі цього відмовляється від їжі повністю або дотримується жорсткої дієти. Виходячи з цього, можна сказати, що нервова анорексія у підлітків і дорослих вимагає комплексного підходу в лікуванні. За міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду (МКБ-10) даного захворювання присвоєно код F 50.0.
Етіологія
Анорексія на нервовому грунті може бути обумовлена наступними етіологічними факторами:
- психологічний вплив на людину — образи, негативні висловлювання щодо його фігури, ваги;
- психологічні захворювання;
- патологічний страх набрати зайву вагу;
- вплив оточення;
- дисгармонический підлітковий криз.
Окремо слід виділити фактори ризику розвитку цього патологічного процесу:
- генетичний — спровокувати розвиток цього захворювання може ген 1р34, який активізується при сильних стресах і надмірному нервовому перенапруженні;
- сімейний — у групі ризику люди, у яких в родині є родичі з даним захворюванням;
- особистісний — низька самооцінка, підвищена сприйнятливість до неадекватної критиці з боку, моральному тиску;
- антропологічний — подолання бажання є і страх перед нормальним харчуванням;
- соціальний — наслідування кому-небудь, мода на надмірну худорлявість.
Найчастіше розвиток такого порушення обумовлено саме психологічним впливом з боку і прагнення слідувати модним тенденціям.
Класифікація
Виділяють чотири ступені розвитку цього патологічного процесу:
- преданорексическая — з’являються думки про «повноті», потворності своєї фігури, людина починає шукати способи як можна швидше позбутися «зайвих» кілограмів;
- анорексична — практично повне голодування, вага знижується до критичного мінімуму, проте людина не припиняє а, навпаки, посилює дієту;
- кахектическая — практично повна відсутність жирової тканини і виснаження. Починається незворотний процес дистрофії внутрішніх органів. У більшості випадків ця стадія спостерігається через рік після початку розвитку цього патологічного процесу.
На останньому етапі розвитку захворювання існує високий ризик летального результату, так як на тлі крайнього виснаження організму і дистрофії внутрішніх органів мають місце супутні захворювання. В цей же час слід зазначити, що захисні функції організму практично повністю відсутні, що і призводить до ускладнень.
Симптоматика
Симптоми нервової анорексії
Ознаки нервової анорексії, як правило, виявляються на першій-другій стадії у вигляді такої клінічної картини:
- категорична відмова від їжі, який проявляється поступово — від виключення з раціону поживної їжі до вживання тільки мінеральної води;
- блідість шкірних покривів, випадання волосся, ламкість нігтів;
- часті запаморочення;
- непритомні стану;
- порушення серцевого ритму;
- відчуття холоду в усьому тілі;
- загострення наявних хронічних захворювань;
- порушення менструального циклу, а у міру посилення патологічного процесу повна відсутність менструацій;
- надмірна чутливість до фізичного впливу;
- порушення психологічного характеру — різкі перепади настрою, апатія до всього навколишнього, депресивний стан, суїцидальні нахили;
- слабкість, сонливість.
Так як синдром нервової анорексії досить часто спостерігається у підлітків, окремо слід виділити деякі специфічні симптоми розвитку цього захворювання:
- невдоволення своєю фігурою, страх перед ожирінням;
- постійний підрахунок калорій;
- радикальні дієти;
- прийом проносних і сечогінних препаратів, спеціальних препаратів для схуднення;
- зміна в поведінці — підліток може відмовитися від звичного часу;
- може спостерігатися апатія до всього навколишнього;
- різкі перепади настрою, агресивність, дратівливість;
- скарги на постійне відчуття холоду в руках і ногах;
- підліток різко заперечує свою патологічну худобу;
- відраза до їжі, викликання блювоти навіть при мінімальній кількості з’їденої їжі.
Ознаки нервової анорексії
Діагностика
Спочатку психотерапевт проводить бесіду з хворим на предмет скарг і його ставлення до свого недугу, потім у рідних уточнюється анамнез захворювання і життя. Після цього проводиться фізикальний огляд хворого. Для підтвердження діагнозу проводяться:
- загальний і розгорнутий біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз на гормони щитовидної залози;
- КТ головного мозку;
- УЗД органів черевної порожнини.
Точна програма діагностики буде залежати від поточної клінічної картини. На підставі одержаних результатів обстеження лікар визначить стадію розвитку захворювання і призначить найбільш ефективний курс лікування.
Лікування
Показанням до госпіталізації при нервової анорексії є 3-4 ступінь розвитку патологічного процесу. Терапія при такому захворюванні повинна бути комплексною, з медикаментозним лікуванням та обов’язкової дієтою.
Медикаментозне лікування може включати в себе прийом таких препаратів:
- гормональні;
- антидепресанти;
- седативні;
- протиблювотні;
- розчини для відновлення водно-електролітного балансу.
Що стосується дієти, то на початковій стадії лікування слід включати в раціон тільки легкі, помірно калорійні страви. У міру поліпшення стану пацієнта можна збільшувати калорійність страв і обсяг порцій. Також слід врахувати такі рекомендації харчування хворого:
- в особливо важких випадках здійснюється парентеральний спосіб живлення;
- харчування має бути тільки рідким, у крайньому випадку пюреподібних;
- прийом їжі повинен бути частим (5-6 разів у день), але невеликими порціями. В іншому випадку шлунок не зможе перетравлювати таку велику кількість їжі;
- оптимальний питний режим;
- рекомендується включати в раціон добавки, що містять мікроелементи;
- якщо стан хворого не критичне, то прописується дієтичний стіл №11 по Певзнеру.
У цілому режим харчування прописується індивідуально, залежно від стадії розвитку захворювання, клінічних показників і загального стану пацієнта.
Прогноз і можливі ускладнення
Якщо лікування розпочато вчасно, то розвитку серйозних ускладнень можна уникнути. В іншому випадку велика ймовірність розвитку таких небезпечних змін:
- порушення функціонування центральної нервової системи, що обумовлено недостатнім харчуванням головного мозку;
- зниження захисних функцій організму, на тлі чого людина часто хворіє;
- порушення мінерального обміну;
- гіпоглікемія;
- гостра серцева недостатність;
- ниркова недостатність.
В цілому на тлі виснаженого організму може розвинутися практично будь-який патологічний процес.
Профілактика
До профілактичних рекомендацій слід віднести:
- правильне, збалансоване харчування;
- виключення негативного психологічного впливу;
- у разі появи важких емоційних станів звертатися до психоневролога.
При поганому самопочутті як у фізичному, так і психологічному плані, слід звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням.
