Опсоменорея: симптоми і лікування

209

Опсоменорея – стан, що характеризується збільшенням тривалості менструального циклу більше 35 днів. Такий збій може свідчити про розвиток в організмі жінки серйозних недуг, які можуть загрожувати не тільки її здоров’я, але й життя. Також це може несприятливо позначитися на її репродуктивної функції. Найчастіше опсоменорея супроводжується зниженням об’єму виділеної крові. У нормі під час менструації має виділятися від 100 до 150 мл, але при даній патології цей обсяг може скоротитися до 25 мл

Форми

Клініцисти виділяють 2 форми хвороби:

  • вроджена. Її також часто називають первинною. Про її прогресуванні говорять в тому випадку, якщо такий довгий цикл сформувався спочатку;
  • придбана. Розлади з’явилися під впливом різних несприятливих факторів.

Причини

Причиною первинної форми недуги є порушення розвитку органів репродуктивної системи під час статевого дозрівання. Також до опсоменореи може призвести астенія, гіпоплазія, інфантилізм.

Придбана опсоменорея може почати розвиватися із-за безлічі причин:

  • сильне фізичне перенапруження;
  • паразитарні хвороби;
  • збій в роботі залоз внутрішньої секреції;
  • захворювання серця та судин;
  • неповноцінне харчування, яке призвело до виснаження організму;
  • інфекційно-запальні захворювання сечостатевої системи;
  • травми матки і яєчників. До цієї групи належать забиття, проникаючі поранення, а також аборти і міні-аборти;
  • некроз клітин гіпофіза;
  • пухлини доброякісного і злоякісного характеру в головному мозку;
  • аутоімунні причини (організм починає виробляти антитіла до яєчниках).

Симптоматика

Опсоменорея має 2 варіанти перебігу:

  • монофазний подовжений цикл;
  • двофазний подовжений цикл.

У разі першого типу, патологічний процес починає прогресувати через гіпоплазії статевих органів. Відбувається зниження здатності фолікулів до повноцінного дозрівання. Ендометрій в порожнині матки має легку ступінь атрофії, яка відповідає початку проліферації.

У цьому випадку можливою причиною прогресування опсоменореи є персистенція фолікула без його переходу у фазу жовтого тіла. Дозрівають фолікули сприяють прискоренню процесів розростання ендометрію. Коли ж спостерігається їх атрезія, рівень естрогенів у крові жінки різко падає, що призводить до відторгнення гіперплазованих клітин ендометрію.

Для двофазного типу розвитку недуги характерне подовження процесу дозрівання фолікула. Але після такої затримки спостерігається його нормальне дозрівання. Фолікул переходить в укорочену фазу жовтого тіла. Якщо провести ректальний замір температури, то можна відзначити, що вона вище 37 градусів.

Основний симптом цієї хвороби – збільшений інтервал між циклами. Але також можуть спостерігатися ще й додаткові симптоми:

  • біль в попереку і в нижній частині живота;
  • підвищена дратівливість;
  • швидка втомлюваність;
  • депресія.

Діагностика

Для того щоб підтвердити діагноз, лікарю необхідно провести діагностику стану органів і систем в організмі жінки. Стандартний план діагностики при підозрі на недугу, включає в себе:

  • збір анамнезу (необхідний, щоб не тільки уточнити діагноз, але і виявити справжню причину його розвитку);
  • огляд та обстеження на предмет аномального розвитку статевих органів;
  • біохімія крові;
  • клінічний аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • секрет шийки матки на гормони;
  • кров на гормони;
  • кров на ВІЛ та для виявлення ЗПСШ;
  • УЗД.

Лікування

У разі підтвердження діагнозу, показано як можна швидше починати проводити лікування цієї недуги, так як такий розлад може стати причиною безпліддя в майбутньому.

У разі виявлення у жінки різних статевих інфекцій в терапію включають антибіотики. Також вони допомагають усунути запальні процеси в жіночих статевих органах. У медикаментозну терапію обов’язково включають гормональні препарати. Тривалість гормонотерапії визначається строго індивідуально лікарем, з урахуванням загального стану пацієнтки і особливостей протікання у неї патології. У деяких випадках гормонально лікування проводиться курсами, а в деяких такі препарати необхідно приймати до настання менопаузи.

Лікування опсоменореи також включає в себе:

  • прийом гомеопатичних препаратів. Таку методику лікування зазвичай поєднують з прийомом гормонів;
  • прийом імуностимулюючих препаратів;
  • нормалізація ваги;
  • усунення фізичних і психоемоційних навантажень. Іноді після цього цикл може нормалізуватися сам, без застосування інших методик лікування;
  • вітамінотерапія;
  • дієтотерапія;
  • електротерапія;
  • голковколювання.

Варто зазначити, що лікування за допомогою фізіотерапевтичних процедур має свої протипоказання – гіпертонічна хвороба 3 ступеня, онкологічні патології.

Профілактика

Лікування захворювання проводити не потрібно, якщо вчасно зайнятися його профілактикою. Дотримання простих рекомендацій допоможе уникнути прогресування такого небезпечного патологічного стану, як опсоменорея:

  • повноцінне харчування;
  • помірні фізичні навантаження;
  • по можливості слід уникати стресових ситуацій;
  • регулярно приходити на профілактичний огляд до гінеколога.