Мозочкова атаксія – це цілий симптомокомплекс, який характеризується порушенням координації рухів, тремор кінцівок і голови, скандованою мовою. Лікування буде цілком і повністю залежати від того, що саме стало причиною розвитку такої патології. Терапія народними засобами неможлива.

Діагностується мозочкова атаксія у дітей і дорослих в рівній мірі. Постановка діагнозу здійснюється шляхом проведення фізикального огляду та інструментального обстеження.

На жаль, повністю усунути дане захворювання неможливо, а через його швидкого прогресування прогнози вкрай несприятливі. Виняток становить той випадок, коли рання мозочкова атаксія обумовлена інфекційним захворюванням.

Зважаючи на те, що дане захворювання має кілька форм виходячи з етіології розвитку, за міжнародною класифікацією захворювань десятого перегляду існує кілька шифрів для даної недуги. Таким чином, за МКБ10 мозочкова атаксія має G00 — G99, G10 — G14, G11.

Етіологія

Клініцисти відзначають, що найчастіше діагностується спадкова мозочкова атаксія, набагато рідше набута форма. Набута форма недуги розвивається внаслідок наступних етіологічних факторів:

  • гостра нестача вітаміну В12;
  • травма голови;
  • освіта доброякісної або злоякісної пухлини в головному мозку;
  • захворювання вірусної або інфекційної природи;
  • розсіяний склероз;
  • ДЦП і захворювання зі схожою етіологією і клінічною картиною;
  • інсульт і мікроінсульт;
  • інтоксикація організму важкими металами, токсичними речовинами і отрутами.

Зазначається, що найчастіше порушення такого характеру, якщо говорити про придбаної формі, розвивається на тлі інсульту або травми голови.

Спадкова форма такої патології мозочка обумовлена мутацією генів. Чому має місце такий процес, вчені встановили, однак факт генетичної схильності не виключається.

Мозочкова атаксія: симптоми і лікування
Місцерозташування мозочка

Класифікація

Спадкова форма такої патології мозочка розглядається у вигляді наступних форм:

  • вроджена непрогрессирующая;
  • атаксія Фрідрейха (аутосомно-рецесивна);
  • рецесивна з прогресуючою мозочкової недостатністю;
  • хвороба Баттена або вроджена форма з уповільненим розвитком дитини, але подальшою його адаптацією;
  • атаксія П’єра Марі – відноситься до пізніх патологій, проявляється після 25 років.

Крім цього, розглядають класифікацію захворювання виходячи з його розвитку. Таким чином, мозочкова атаксія може бути:

  • гостра – як правило, виступає наслідком важких інфекційних або вірусних захворювань;
  • підгостра – розвивається під дією онкологічного процесу в області головного мозку або розсіяного склерозу;
  • хронічно прогресуюча;
  • епізодична пароксизмальна.

Встановити точно, яка саме форма мозочкової атаксії має місце у людини, може тільки лікар, шляхом проведення необхідних діагностичних заходів.

Симптоматика

Клінічна картина прогресуючої мозочкової атаксії досить специфічна, тому, як правило, діагностика не представляє складності.

Крім загальних симптомів, припустити атаксію Фрідрейха або будь-якої іншої форми можна з поведінки самого пацієнта, а саме:

  • специфічна поза людини – він стоїть, широко розставивши ноги і розкинувши в сторони руки, як би намагаючись балансувати. При цьому намагається не повертати голову і тулуб;
  • при спробі зрушити ноги і при одночасному легкому поштовху людина падає довільно, тобто, не усвідомлюючи цього;
  • хода п’яної людини, ноги напружені;
  • при спробі зробити поворот хворий падає, так як порушена робота вестибулярного апарату;
  • тіло випрямлено і трохи відкинуто назад.

По мірі прогресування клінічна картина буде доповнюватися такими симптомами:

  • хворий втрачає здатність змінювати свої рухи;
  • не може доторкнутися до кінчика носа;
  • погіршується мова і змінюється почерк, лист хворого стає розмашистим і нерозбірливим;
  • маскоподібне обличчя;
  • підвищується тонус м’язової тканини;
  • біль в області спини, шиї та кінцівках;
  • судоми;
  • спостерігається ністагм, косоокість. В окремих випадках погіршується зір;
  • знижується гострота слуху;
  • проблеми з проковтуванням їжі;
  • порушення психологічного характеру, депресивний стан.

При вродженої формі патології можливо прояв наступної клінічної картини:

  • неправильне співвідношення зусиль до виконуваного дії;
  • вертикальна нестійкість;
  • ністагм;
  • дитина набагато пізніше визначеного терміну починає повзати і ходити;
  • мова «рубана» — вимова слів здійснюється строго по складах з чітким розмежуванням;
  • затримка мовного та психологічного розвитку.

Зважаючи на те, що подібна клінічна картина може бути і при інших захворюваннях, пов’язаних з вестибулярним апаратом і головним мозком, при наявності таких симптомів потрібно терміново звертатися до лікаря. Подібна симптоматика у дитини або дорослого може бути присутнім і при утворенні в головному мозку доброякісного або злоякісного характеру.

Мозочкова атаксія: симптоми і лікування
Клінічні прояви мозочкової атаксії

Діагностика

Так як в етіології цієї недуги лежить досить широкий спектр захворювань і не виключається його вроджений характер, діагностика недуги передбачає консультацію таких фахівців:

  • нейрохірург;
  • невропатолог;
  • травматолог;
  • онколог;
  • ендокринолог.

Діагностична програма може включати в себе наступні заходи:

  • спинномозкова пункція та аналіз ліквору;
  • функціональні проби;
  • КТ та МРТ головного мозку;
  • доплерографія головного мозку;
  • электронистагмография;
  • ПЛР-дослідження;
  • МСКТ;
  • ДНК-діагностика.

Крім цього, може знадобитися консультація генетика.

Лікування

Атаксія Фрідрейха та інші вроджені форми цього захворювання не піддаються терапії. Лікування буде направлено тільки на гальмування розвитку патологічного процесу і поліпшення якості життя хворого.

У цьому випадку можуть використовувати як консервативні, так і радикальні методи терапії. Консервативні включають в себе прийом медикаментів, спеціальний догляд за хворим і фізіотерапевтичні процедури.

Фармацевтичне лікування передбачає прийом таких препаратів:

  • ноотропи;
  • міорелаксанти;
  • речовини для поліпшення мозкового кровообігу;
  • бетагестиновые;
  • протисудомні;
  • для зниження м’язового тонусу.

Крім цього, курс лікування передбачає наступні заходи:

  • лікувальний масаж;
  • лікувальна гімнастика;
  • трудова терапія;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • комплекс логопедичних вправ;
  • заняття з психотерапевтом.

Також для полегшення життєдіяльності хворого можуть підбиратися спеціальні адаптивні предмети – палиці, коляски, спеціальні ліжка, предмети побутового характеру.

На жаль, будь-який тип лікування не був обраний, повністю усунути захворювання неможливо. При правильному підході і чіткому виконанні всіх рекомендацій лікарів можна лише сповільнити прогресування патологічного процесу та покращити якість його життєдіяльності.

Прогноз буде повністю залежати від того, що стало причиною розвитку такої патології, в якій формі вона проявляється, а також враховується вік хворого і загальні клінічні показники.

Профілактика

На жаль, специфічних профілактичних заходів щодо цієї патології, немає. Однак можна звести до мінімуму ризик її розвитку, якщо взяти до уваги такі рекомендації лікарів-неврологів:

  • потрібно проводити профілактику вірусних та інфекційних захворювань у дітей, у тому числі і вакцинацію, коли це можливо;
  • при наявності такого захворювання в родині перед зачаттям дитини потрібно проконсультуватися у генетика;
  • близькоспоріднені шлюби з подальшим дітонародженням потрібно виключити.

При перших клінічних ознаках хвороби потрібно звертатися до невролога за консультацією і наступним повним обстеженням.